Постанова

від 10.04.2019 по справі 344/3576/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/3576/18

Провадження № 22-ц/4808/539/19

Головуючий у 1 інстанції Пастернак І. А.

ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючої Томин О.О.

суддів: Пнівчук О.В., Мелінишин Г.П.,

за участю секретаря Турів О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського міського суду, постановлену суддею Пастернак І.А. 21 червня 2018 року в м. Івано-Франківську у справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія ТВА , суб'єкт оскарження - державний виконавець Першого відділу ДВС міста Чернівці ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_3, заінтересована особа - ОСОБА_2, про визнання неправомірною та скасування постанови від 26.01.2018 року про відкриття виконавчого провадження №55588781 з виконання виконавчого листа №344/9115/13-ц про стягнення заборгованості, зобов'язання повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання,

в с т а н о в и в:

21.03.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія ТВА звернулось в суд зі скаргою, в якій просило визнати неправомірною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 26.01.2018 року за №55588781 з виконання виконавчого листа №344/9115/13-ц про стягнення боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія ТВА на користь ОСОБА_2; зобов'язати державного виконавця Першого відділу ДВС м. Чернівці ГТУЮ в Чернівецькій області ОСОБА_3 повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання.

Скарга мотивована тим, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 05.09.2013 року по справі №344/9115/13-ц стягнуто з ТОВ Телерадіокомпанія ТВА на користь ОСОБА_2 кошти в розмірі 77000,00 грн. та судовий збір в розмірі 770,00 грн. На підставі вказаного рішення суду 07.11.2013 року був виданий виконавчий лист, який стягувач пред'явив до виконання.

05.10.2015 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Чернівецькій області ОСОБА_4 у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ Про виконавче провадження (у відповідній редакції) було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

Однак, 26.01.2018 року державним виконавцем Першого відділу ДВС м. Чернівці ГТУЮ в Чернівецькій області ОСОБА_3 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №55588781 з виконання вищевказаного виконавчого листа, про що виконавцем було повідомлено ТОВ Телерадіокомпанія ТВА 16.03.2018 року.

Вважають, що дана постанова про відкриття виконавчого провадження винесена державним виконавцем неправомірно, оскільки стягувач попустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, визначений ЗУ Про виконавче провадження в редакції, діючій на момент видачі виконавчого листа та його повернення без виконання. Крім того, постанова не відповідає вимогам п. 7 розділу 1 Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Просили суд задовольнити подану скаргу.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 21 червня 2018 року скаргу ТОВ Телерадіокомпанія ТВА задоволено частково. Визнано неправомірними дії державного виконавця Першого відділу ДВС міста Чернівці ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_3 щодо винесення 26.01.2018 року постанови про відкриття виконавчого провадження №55588781 з виконання виконавчого листа №344/9115/13-ц про стягнення заборгованості. Скасовано постанову державного виконавця Першого відділу ДВС міста Чернівці ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження від 26.01.2018 року, виконавче провадження №55588781 з примусового виконання виконавчого листа №344/9115/13-ц, виданого 07.11.2013 року Івано-Франківським міським судом про стягнення заборгованості з ТОВ Телерадіокомпанія ТВА на користь ОСОБА_2. В задоволенні решти вимог скарги відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Вважає дану ухвалу незаконною, постановленою при неповному дослідженні всіх обставин справи, з порушенням норм матеріального права.

На його думку, суд першої інстанції безпідставно вважав, що після повернення йому виконавчого документу постановою державного виконавця від 05.10.2015 року він мав строк для пред'явлення його до виконання один рік, тобто до 05.10.2016 року, оскільки 05.10.2016 року набув чинності ЗУ Про виконавче провадження від 02.06.2016 року, відповідно до п. 5 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом, тобто три роки.

На час вступу в силу цього Закону строк пред'явлення до виконання даного виконавчого листа ще не минув, а тому стягувач отримав можливість пред'явити його до виконання з трьохрічним строком. Отже, звернувшись із заявою про прийняття до виконання виконавчого листа 19.01.2018 року, він діяв в межах трьохрічного строку.

Щодо посилання суду на те, що оскаржувана постанова про відкриття провадження не відповідає встановленим вимогам, оскільки в ній не зазначено резолютивної частини виконавчого документа із визначенням суми, яка підлягає до стягнення, то вважає, що таке порушення не є суттєвим і не може тягнути за собою скасування постанови державного виконавця.

На підставі наведеного просить ухвалу Івано-Франківського міського суду від 21.06.2018 року скасувати, відмовити ТОВ Телерадіокомпанія ТВА у задоволенні скарги.

ТОВ Телерадіокомпанія ТВА подало до суду відзив на дану апеляційну скаргу. На їхню думку, апелянт зазначив в апеляційній скарзі неправдиві відомості про те, що йому не було відомо про оскаржувану ухвалу, оскільки в ухвалі Івано-Франківського міського суду від 31.01.2019 року, з якою стягував ознайомлений, йдеться про вищевказану ухвалу. Також вказують, що судом першої інстанції правомірно встановлено, що постанова державного виконавця від 26.01.2018 року не відповідає вимогам п. 7 розділу 1 Інструкції з організації примусового виконання рішень. Просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду від 21.06.2018 року залишити без змін.

В судовому засіданні апеляційного суду в режимі відеоконференції представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник ТОВ Телерадіокомпанія ТВА та державний виконавець Першого відділу ДВС м. Чернівці ГТУЮ в Чернівецькій області ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, повідомлялися про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Івано-Франківського міського суду від 05.09.2013 року задоволено позов ОСОБА_2 до ТОВ Телерадіокомпанія ТВА про стягнення грошових коштів. Стягнуто з ТОВ Телерадіокомпанія ТВА на користь ОСОБА_2 кошти у розмірі 77000 грн. та судовий збір у розмірі 770 грн. (а.с. 17-18).

На виконання вищевказаного рішення суду 07.11.2013 року Івано-Франківським міським судом було видано виконавчий лист (а.с. 19-20).

05.10.2015 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Чернівецькій області ОСОБА_4 винесено постанову, якою вищевказаний виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 ЗУ Про виконавче провадження у зв'язку з тим, що майна ТОВ Телерадіокомпанія ТВА , на яке можливо звернути стягнення, не виявлено. З рахунків боржника частково стягнуто борг в сумі 1582,41 грн. та перераховано стягувачу 1364,43 грн. (платіжне доручення №1212 від 30.04.2015 року). Постановою також припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. Зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений до виконання в строк до 05.10.2016 року (а.с. 5).

Встановлено також, що 19.01.2018 року ОСОБА_2 повторно звернувся до в.о. начальника 1-го БДВС м. Чернівці ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_5 із заявою про прийняття до виконання виконавчого листа №344/9115/2013, виданого 07.11.2013 року Івано-Франківським міським судом про стягнення з ТОВ Телерадіокомпанія ТВА заборгованості на його користь (а.с. 54).

За результатами розгляду даної заяви 26.01.2018 року державним виконавцем Першого відділу ДВС м. Чернівці ГТУЮ в Чернівецькій області ОСОБА_3 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №55588781 з виконання виконавчого листа №344/9115/2013, виданого 07.11.2013 року Івано-Франківським міським судом про стягнення заборгованості з ТОВ Телерадіокомпанія ТВА на користь ОСОБА_2 (а.с. 6).

Задовольняючи частково скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія ТВА , суд першої інстанції виходив з того, що постанова від 26.01.2018 року у ВП №55588781 винесена з порушенням закону, оскільки стягувачем пропущено строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, а доказів поновлення такого строку матеріали справи не містять. Крім того, в оскаржуваній постанові не зазначено резолютивної частини рішення із визначенням суми, яка підлягає стягненню, та не мотивовано щодо поновлення строку пред'явлення до виконання виконавчого документу.

Однак, погодитися із такими висновками апеляційний суд не може з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 ЗУ Про виконавче провадження від 21.04.1999 року (чинного на час видачі виконавчого листа), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 11 ЗУ Про виконавче провадження від 21.04.1999 року передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 22 ЗУ Про виконавче провадження від 21.04.1999 року встановлено строк пред'явлення виконавчих документів до виконання - один рік.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону ЗУ Про виконавче провадження від 21.04.1999 року виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Частиною 5 вказаної статті визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

05.10.2016 року набув чинності ЗУ Про виконавче провадження від 02.06.2016 року, відповідно до п. 5 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 12 вказаного Закону виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

В ч. 5 даної статті вказується, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Як вбачається з матеріалів справи, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Чернівецькій області ОСОБА_4 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 ЗУ Про виконавче провадження від 21.04.1999 року 05.10.2015 року. У даній постанові зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений до виконання в строк до 05.10.2016 року.

Разом з тим, з набранням чинності ЗУ Про виконавче провадження від 02.06.2016 року ОСОБА_2 вправі був пред'явити виконавчий лист до примусового виконання протягом трьох років з дати винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 05.10.2015 року.

Стягувач із заявою про прийняття до примусового виконання виконавчого листа №344/9115/13-ц, виданого 07.11.2013 року Івано-Франківським міським судом про стягнення з ТОВ Телерадіокомпанія ТВА на його користь заборгованості, звернувся до Першого відділу ДВС м. Чернівці ГТУЮ в Чернівецькій області в січні 2018 року.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про те, що стягувачем пропущено строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, не ґрунтуються на вказаних нормах права та є помилковими, оскільки судом не було належним чином перевірено строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Що стосується тверджень скаржника та суду про те, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження не відповідає встановленим вимогам, оскільки в ній не зазначено резолютивної частини виконавчого документа із визначенням суми, яка підлягає до стягнення, то слід зазначити, що вказані порушення не можуть тягнути за собою скасування даної постанови.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ч.ч. 1, 2 ст. 14 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так само, згідно ст. 17 ЗУ Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При цьому, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як зазначає Європейський суд з прав людини право на суд було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (HORNSBY v. GREECE, №18357/91, §40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

З огляду на наведені обставини справи та норми права, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду не може залишатися в силі та підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про відмову в задоволенні скарги ТОВ Телерадіокомпанія ТВА .

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 21 червня 2018 року скасувати, постановити нове судове рішення.

Відмовити в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія ТВА , суб'єкт оскарження - державний виконавець Першого відділу ДВС міста Чернівці ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_3, заінтересована особа - ОСОБА_2, про визнання неправомірною та скасування постанови від 26.01.2018 року про відкриття виконавчого провадження №55588781 з виконання виконавчого листа №344/9115/13-ц про стягнення заборгованості, зобов'язання повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12 квітня 2019 року

Головуюча: О.О. Томин

Судді: О.В. Пнівчук

ОСОБА_6