Ухвала

від 10.04.2019 по справі 288/390/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №288/390/19 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ст. 170 КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря: ОСОБА_5

прокурора: ОСОБА_6

представника власника майна: ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Попільнянського районного суду Житомирської області від 27 березня 2019 року, якою відмолено узадоволенні клопотанняпро накладенняарешту на майно,

встановила:

Вказаною ухвалою слідчого судді у задоволеніклопотання слідчогоСВ ПопільнянськогоВП КоростишівськогоВП ГУНП вЖитомирській областіпро накладенняарешту намайно врамках кримінального провадження№12018060270000365 від 28.11.2018 р. відмовлено.

Слідчий суддя зобов`язав орган, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження повернути вилучене майно власнику.

Прийняте рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майно з порушенням строку визначеного частиною п`ятою статті 171 КПК України, а тому правові підстави для задоволення клопотання слідчого про арешт майна відсутні, оскільки слідчим пропущено встановлений 48 годинний строк для звернення з клопотанням до слідчого судді, а майно втратило статус тимчасово вилученого та підлягає безумовному поверненню власнику.

Крім того, слідчий суддя зазначив, що 28 грудня 2018 року у вказаному кримінальному провадженні, слідчий вже звертався з клопотанням про накладення арешту на те ж саме майно та в задоволенні якого ухвалою слідчого судді від 17.01.2019 року йому було відмовлено.

В апеляційній скарзі прокурор зазначає, що рішення не відповідає вимогам КПК та вказує на його однобічність.

Зазначає, що в ході досудового розслідування, встановлено факт здійснення господарської діяльності по реалізації палива TOB «ЄВРОГАЗ-2020» за адресою: Житомирська область Попільнянський район, смт. Корнин вул. Мічуріна, яка проводиться без належних на те дозвільних документів, що створює загрозу життю та здоров`ю людей й оточуючому середовищу.

21.12.2018 року до Попільнянського районного суду подано клопотання про проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

У ході обшуку 27.12.2018 року слідчим виявлено та вилучено: колонку жовтого кольору для відпуску скрапленого газу №10672; ємкість для скрапленого газу серійний номер №57709; ємкість для скрапленого газу серійний номер №57710; аркуші паперу А-4 із написом «відомість переліку паливно-мастильних матеріалів» в кількості 12 аркушів, яке перебувало у володінні TOB «ЄВРОГАЗ - 2020».

Постановою слідчого від 27.12.2018 опечатане у ході обшуку майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12018060270000365.

До Попільнянського районного суду 28.12.2018 подано клопотання про арешт майна, але ухвалою від 17.01.2019 року у задоволенні клопотання відмовлено з тих підстав, що досудовим слідством не встановлено належного власника майна на яке просять накласти арешт.

У ході досудового розслідування встановлено, що директором TOB «ЄВРОГАЗ-2020» являється ОСОБА_9 .

У зв`язку з викладеним, 13.03.2019 року слідчим до суду подано клопотання про накладення арешту на майно, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді від 27.03.2019 року в задоволенні клопотання відмовлено, оскільки слідчим пропущено 48 годинний строк для звернення з клопотанням до суду.

Вважає що слідчим, прокурором доведено потреби досудового розслідування, про який ідеться в клопотанні. Просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

Заслухавши доповідача,пояснення прокурорана підтвердження доводів апеляційної скарги, заперечення представника власника майна щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно частини другої статті 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

За змістом частини п`ятої статті 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

З клопотання слідчого вбачається, що тимчасове вилучення майна було здійснено під час проведення обшуку 21.12.2018 року, в ході якого обладнання заправного комплексу було передано на відповідальне зберігання ОСОБА_10 , що свідчить про фактичне позбавлення осіб, у володінні яких перебуває зазначене майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися ним до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

З клопотанням про арешт вказаного майна слідчий звернувся до суду лише 13.03.2019 року, що свідчить про очевидне не дотримання органом досудового розслідування вимог ч.5 ст. 71 КПК України.

Крім того, як вбачається з матеріалів провадження, аналогічне клопотання слідчого вже було предметом розгляду у суді та ухвалою слідчого судді Попільнянського районного суду Житомирської області від 17 січня 2019 року у його задоволенні було відмовлено.

Зазначена ухвала ніким з учасників провадження не оскаржена та набрала законної сили.

Враховуючи, що в даному кримінальному провадженні вже є рішення яке набрало законної сили, а також те, що слідчий пропустив визначений Законом строк звернення до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, колегія суддів вважає, що відмова слідчого судді у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно є обґрунтованою та законною.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст.376,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Попільнянського районного суду Житомирської області від 27 березня 2019 року, якою відмолено узадоволенні клопотанняпро накладенняарешту на майно без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: