Ухвала

від 21.02.2019 по справі 754/7451/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ УХВАЛА КИЇВСЬКОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ 21 лютого 2019 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1

Суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

При секретареві ОСОБА_4 , за участю прокурора ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , захисників адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши матеріали кримінального провадження № 12017100010012063 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого; та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, з апеляційною скаргою прокурора Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_10 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 1 листопада 2018 року, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 1 листопада 2018 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017100010012063 відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повернуто прокуророві Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_10 .

На обґрунтування суд першої інстанції вказав, що в обвинувальному акті відсутні відомості про потерпілого по справі, не визнано потерпілим ДП «Київмашсервіс», чим були порушені права цього державного підприємства, представник якого звернувся до суду з клопотанням про визнання потерпілим та надав суду цивільний позов.

Крім цього, в обвинувальному акті не викладені обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Також формулювання обвинувачення в обвинувальному акті містить посилання на висновки аудитора Північного офісу ДАСУ, фахівця Північного офісу ДАСУ, висновок експерта Інституту спеціальних техніко-економічних експертиз СБ України ІСТЕ СБ України,

---

Справа №754/7451/2018 Апеляційне провадження:11-кп/824/1386/2018 Головуючий у суді першої інстанції: ОСОБА_11 Доповідач у суді апеляційної інстанції: ОСОБА_1 що є неприпустимим та суперечить вимогам кримінального процесуального законодавства при формулюванні обвинувачення.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.

Не погодившись зі вказаним рішенням суду, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, прокурор у кримінальному провадженні прокурор Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 1 листопада 2018 року скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

На думку прокурора, в складеному та затвердженому обвинувальному акті прокурором детально викладено фактичні обставини, які вважаються встановленими під час досудового розслідування та відповідно до вимог статті 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Посилання у формулюванні обвинувачення на висновки експерта Інституту спеціальних техніко-економічних експертиз СБ України під час проведення судово-економічної експертизи, якій передували результати аудиту фахівця Північного офісу ДАСУ, не суперечить вимогам кримінального процесуального законодавства, оскільки статтею 91 КПК України визначено вичерпний перелік обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а також ч. 2 ст. 242 КПК України передбачено, що слідчий або прокурор зобов`язані звернутися з клопотанням до слідчого судді для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням.

Таким чином, прокурор вважає, що при складанні та затвердженні прокурором обвинувального акту було дотримано вимоги статті 291 КПК України, тому підстав для його повернення у підготовчому судовому засіданні згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України не було.

На підставі викладеного було відкрито апеляційне провадження, призначена підготовка до апеляційного розгляду, в ході якої копії апеляційних скарг направлені учасникам кримінального провадження з поясненням їхніх прав.

Заслухавши доповідь судді, виступи прокурора на підтримку апеляційних вимог, обвинувачених та їхніх захисників проти їх задоволення, провівши судові дебати, перевіривши та обговоривши доводи учасників апеляційного розгляду в сукупності з матеріалами кримінального провадження та додатково наданими письмовими запереченнями захисника - адвоката ОСОБА_8 , судова колегія визнає наступне.

Всупереч міркуванню апелянта, суд першої інстанції правильно зауважив, що ст. 291 КПК України не передбачає можливості внесення до обвинувального акту будь-яких посилань на докази, отримані під час досудового розслідування, при цьому перелік відомостей, які повинні міститися в обвинувальному акті є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Зі вказаним рішенням судова колегія погоджується, бо воно ґрунтується на чинному кримінальному процесуальному законодавстві, загальним вимогам щодо неупередженості та об`єктивності суду, який вправі дослідити докази винятково в судовому засіданні та безпосередньо, відповідно до ст. 23 КПК України.

Посилання ж прокурора в апеляційній скарзі на вимоги закону, зокрема ч.2 ст. 242 КПК України неспроможні і не відповідають чинному КПК України, бо у згаданій процесуальній нормі йдеться про звернення з клопотанням до слідчого судді, а не до суду, а ч.1 ст. 76 КПК України прямо забороняє судді, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, брати участь у цьому ж провадженні в судах всіх інстанцій, отже в цій частині апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Не ґрунтується на змісті обвинувального акту і твердження апелянта про те, що у цьому акті викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, як їх визнав встановленими прокурор, бо виклад фактичних обставин цього кримінального правопорушення обмежено лише вказівкою на час, місце, розмір матеріальних збитків внаслідок кримінального правопорушення, яке було інкриміновано обвинуваченим, напроти формулювання обвинувачення викладено в деталізованому виді, що й дало підстави суду першої інстанції вказати на невідповідність формулювання обвинувачення викладу фактичних обставин кримінального правопорушення та зробити висновок про певне обмеження прав обвинувачених на захист внаслідок цього недоліку.

В обвинувальному акті зазначено про спричинення матеріальної шкоди ДП «Київмашсервіс» і вказано конкретний розмір цієї шкоди, а також зазначено, що в інтересах цього ДП прокурором пред`явлено до обвинувачених цивільний позов на певні, різні щодо кожного з обвинувачених, суми, причому ця різниця в сумах позову нічим не пояснюється, але, як видно з обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового слідства, в них відсутні будь-які вказівки про те, що це підприємство на досудовому розслідуванні зверталось до прокурора з заявою про визнання потерпілим або давало згоду на визнання його потерпілим з ініціативи органу досудового розслідування і прокурора.

Втім, оскільки представник ДП «Київмашсервіс» подав заяву про визнання його потерпілим і цивільний позов до кожного з обвинувачених, а прокурор просив суд визнати вказане підприємство потерпілим та прийняти до розгляду його цивільний позов, а цивільний позов прокурора в інтересах підприємства залишити без розгляду, остільки належить визнати, що в цій частині недолік було усунуто і тому вказану підставу для повернення обвинувального акту прокуророві належить виключити з оскарженої ухвали суду першої інстанції, тим більше, що таким рішенням права потерпілого порушені не будуть,бо суд в підготовчому засіданні не позбавлений права приймати процесуальні рішення щодо заявлених у цьому засіданні клопотань, в тому числі і щодо визнання потерпілим і цивільним позивачем та прийняття цивільного позову, а прокурор, після повернення йому обвинувального акту, не вправі приймати будь-яких процесуальних рішень, в тому числі й виносити постанову про визнання потерпілим та цивільним позивачем, а може лише привести у відповідність вимогам ст. 291 КПК України сам обвинувальний акт.

Отже в цій частині апеляційна скарга підлягає задоволенню, а посилання на невизнання ДП «Київмашсервіс» потерпілим, як на підставі повернення обвинувального акту прокуророві виключити з мотивувальної частини оскарженої ухвали.

В решті апеляційну скаргу прокурора потрібно залишити без задоволення, як необґрунтовану та невмотивовану.

В силу викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні прокурора Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_10 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 1 листопада 2018 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017100010012063 відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повернуто прокуророві задовольнити частково.

Вказану ухвалу суду першої інстанції змінити.

Виключити з мотивувальної частини цієї ухвали як підставу для повернення обвинувального акту невизнання потерпілим ДП «Київмашсервіс».

В решті ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення, касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: