Ухвала від 12.04.2019 по справі 640/3329/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

12 квітня 2019 року м. Київ № 640/3329/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Арсірія Р.О., розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Штраус Україна" про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін

Товариства з обмеженою відповідальністю "Штраус Україна" доКиївської міської митниці ДФС про про визнання протиправним та скасування рішення №6779/10/26-70-19-02 від 17.08.2018, зобов'язання вчинити дії В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Штраус Україна" звернулося до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС в якому просить :

- визнати неправомірним рішення Київської міської Митниці ДФС України про відсутність правових підстав для повернення ТОВ "Штраус Україна" коштів з Державного бюджету України, викладене у листі № 6779/10/26-70-19-02 від 17.08.2018 у відповідь на заяви №№192, 193 та 194 від 24.04.2013 та доповнення до них від 27.07.2018;

- зобов'язати Київську міську митницю ДФС України підготувати висновок про повернення ТОВ "Штраус-Україна" надмірно сплачених митних платежів у сумі 5 263 085,51 грн та направити його разом з іншими передбаченими законодавством документами Головному управлінню Державної казначейської служби України у місті Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2019 про прийняття справи до провадження суд дійшов висновку про розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

11.04.2019 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Обгрунтувань і мотивів в поданому клопотання позивач не навів.

Розглянувши клопотання позивача, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

У відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При цьому, згідно з положеннями частини 6 цієї ж статті, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

За таких підстав та з урахуванням того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, будь - яких інших достатніх причин, з яких вбачається необхідність розгляду справи в судовому засіданні представником позивача не наведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача та призначення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись частиною 6 статті 262, частиною 4 статті 260, 241 - 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Штраус Україна" про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Р.О. Арсірій