Постанова

від 11.04.2019 по справі 821/845/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2019 р.м.ОдесаСправа № 821/845/18

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Димерлія О. О.,

- Єщенка О. В.,

за участю: секретаря судового засідання - Уштаніт Ю. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду яке прийнято 10 жовтня 2018 року у складі суду судді: Дубровної В. А. по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Агрофірма ГАВАН до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001021422 від 11.04.2018 року,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2018 року Приватне підприємство "Агрофірма "Гаван" звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Херсонській області від 11.04.2018 року № 0001021422, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на 916 666,70 грн.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Херсонській області від 11.04.2018 року № 0001021422, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на 916 666,70 грн.

Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі подано апеляційну скаргу, в якій апелянт посилаючись на те, що судом неповно з'ясовані обставини справи, порушено норми матеріального і процесуального права, та просить, зокрема: скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року по справі № 821/845/18, та винести нове рішення, відповідно до якого у задоволенні адміністративного позову ПП Агрофірма ГАВАН відмовити в повному обсязі.

Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції під час розгляду справи не надав належної правової оцінки обставинам по справі, зокрема, як вважає відповідач, судом не враховано факт відсутності у повній мірі, належним чином оформлених первинних документів, що мають юридичну силу, та які підтверджують реальність здійснення господарських операцій між Приватним підприємством Агрофірма ГАВАН та Товариством з обмеженою відповідальність Феррете .

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 14.03.2018 р. по 20.03.2018 р. фахівцями Головного управління ДФС у Херсонській області на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст..20, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VІ, наказу ГУ ДФС у Херсонській області від 14.03.2018 №277 та ухвали від 27.02.2018 р. слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г., в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 27.11.2017 за №32017100010000048 проведена позапланова виїзна перевірка ПП "Агрофірма "Гаван" (код 31913943) з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість, податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ "Феррете" (код 40952883) за 2017 рік, за результатами якої складено акт від 27.03.2018 р. №57/21-22-14-04/31913943.

Висновками даного акту перевірки встановлено порушення ПП "Агрофірма "Гаван" п.44.1 ст.44, п. 198.1, 198.2, п.198.6 ст.198, п.201.1, 201.7 ст.201 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість, що призвело до заниження податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 733 333,36 грн., в тому числі за вересень 2017 року на суму 733 333,36 грн.

На підставі вказаних висновків акту перевірки, 11.04.2018 р. керівником податкового органу прийнято податкове повідомлення - рішення від 11.04.2018 року № 0001021422 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 14010100) на суму 916 666,70 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням на суму 733 333,36 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 183 333,34 грн., яке є предметом оскарження у даній справі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Приватне підприємство Агрофірма ГАВАН звернулося до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції, за наслідками розгляду вказаного спору дійшов висновку про те, що акт перевірки від 27.03.2018 р. № 57/21-22-14-04/31913943 не може бути покладений в основу збільшення ПП "Агрофірма "Гаван" суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 916 666,70 грн., як доказ, що одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, у розумінні ст. 74 КАС України, внаслідок чого суд позбавлений можливості прийняти правову позицію податкового органу щодо правомірності збільшення перевірки ПП "Агрофірма "Гаван" грошових зобов'язань за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 916 666,70 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням на суму 733 333,36 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 183 333,34 грн., тому вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ГУ ДФС у Херсонській області від 11.04.2018 року № 0001021422 підлягають задоволенню.

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України) визначається, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. (п. 75.1 ст. 75 ПК України)

Відповідно до змісту пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно п. 77.9 ст. 77 ПК України визначено, що порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 ПК України.

Так, відповідно до змісту статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені ПК України, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Відповідно до змісту вимог п. 86.3 ст. 86 ПК України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 ПК України, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Згідно п. 86.7 ст. 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 ПК України, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 ПК України, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 ПК України.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Відповідно до змісту п. 86.8 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 ПК України, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 ПК України, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як вбачається з матеріалів справи Головним управлінням ДФС в Одеській області у період з 14.03.2018 р. по 20.03.2018 р. на підставі наказу ГУ ДФС у Херсонській області від 14.03.2018 №277 та ухвали від 27.02.2018 р. слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г., в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 27.11.2017 за №32017100010000048 проведена позапланова виїзна перевірка ПП "Агрофірма "Гаван" (код 31913943) з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість, податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ "Феррете" (код 40952883) за 2017 рік.

За результатами перевірки складено акт від 27.03.2018 р. №57/21-22-14-04/31913943, відповідно до висновків якого контролюючим органом встановлено порушення податкового законодавства збоку ПП Агрофірма ГАВАН .

На підставі висновків Акту перевірки, 11.04.2018 р. прийнято податкове повідомлення - рішення від 11.04.2018 року № 0001021422 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 14010100) на суму 916 666,70 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням на суму 733 333,36 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 183 333,34 грн.

При цьому, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 18.07.2018 року ухвалою Апеляційного суду м. Києва у справі № 752/25255/17 скасовано ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27.02.2018 року про задоволення клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 1 Коржа Р. О. та призначення позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства України щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість, податку на прибуток ПП "Агрофірма "Гаван" при взаємовідносинах з ТОВ "Феррете" за 2017 р. з направленням справи на новий розгляд в суді першої інстанції.

03.08. 2018 року ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва Шевченко Т.М. відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 1 Коржа Р. О. про призначення позапланової документальної перевірки за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32017100010000048 від 27.11.2017 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Таким чином, судовим органом було скасовано ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27.02.2018 року, на підстав якої було призначено податкову перевірку Приватного підприємства Агрофірма ГАВАН .

В той же час, колегія суддів не вважає це достатньою підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з огляду на наступне.

Відповідно до змісту пп. 78.5 ст. 78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 Податкового кодексу України.

Так, статтею 81 Податкового кодексу України визначаються умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Згідно змісту вищевказаної статті Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Таким чином, в разі якщо платник податків вважає порушення контролюючим органом порядку та підстав призначення податкової перевірки, такі обставини можуть бути підставою для не допуску посадових осіб податкового органу до перевірки.

Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Між тим, відповідно до матеріалів справи, у період з 14.03.2018 р. по 20.03.2018 р. фахівцями Головного управління ДФС у Херсонській області на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VІ, наказу ГУ ДФС у Херсонській області від 14.03.2018 №277 та ухвали від 27.02.2018 р. слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г., в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 27.11.2017 за №32017100010000048 проведена позапланова виїзна перевірка ПП "Агрофірма "Гаван", за результатами якої складено акт від 27.03.2018 р. №57/21-22-14-04/31913943.

Як вбачається зі змісту вказаного акту перевірки, перевірка позивача проводилася з відома (в присутності) директора та головного бухгалтера ПП "Агрофірма "Гаван" ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно.

При цьому, як встановлено судом першої інстанції та не оскаржується сторонами по справі, ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27.02.2018 р., якою призначено позапланову перевірку позивача у кримінальному провадженні на момент виникнення спірних правовідносин, була обов'язковою та підлягала виконанню контролюючим органом у межах її дії.

Отже, з урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що відповідач фактично реалізував надану йому ухвалою слідчого судді компетенцію на проведення перевірки, за результатами якої складено акт, внаслідок чого правові наслідки є вичерпаними, а тому їх скасування не може автоматично призводити до спростування висновків перевірки та скасування прийнятих рішень за результатами такої перевірки.

При цьому суд апеляційної інстанції враховує висновки щодо застосування норм права, викладені зокрема у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року (справа №826/12612/17), від 13 березня 2018 року (справа №804/1113/16), від 20 лютого 2018 року (справа №826/1205/16), від 10 травня 2018 року (справа №806/2127/16).

Таким чином, суд першої інстанції, за результатами розгляду справи дійшов невірних висновків про те, що акт перевірки від 27.03.2018 р. № 57/21-22-14-04/31913943, не може бути покладений в основу збільшення ПП "Агрофірма "Гаван" суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 916 666,70 грн., як доказ, що одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, у розумінні ст. 74 КАС України.

Так, проаналізувавши матеріали справи та відповідні вимоги законодавства, колегія суддів вважає за необхідне розглянути питання щодо законності прийняття ГУ ДФС в Херсонській області оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до змісту статті 83 ПК України матеріалами, які є підставами для висновків під час проведення перевірок вважаються: документи, визначені ПК України; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені ПК України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Із змісту положень ПК України вбачається, що документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України)

При цьому, згідно змісту вимог п. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до положень статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію; фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

У відповідності до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.3 ст. 44 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Таким чином, вищевказаними положеннями законодавства визначено, що перевірка контролюючим органом платника податків з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тощо, базується на підставі перевірки податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. При цьому перевіряємі контролюючим органом документи мусять відповідати встановленим вимогам законодавства щодо форми та змісту, та мають зберігатися підприємством не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого Податковим кодексом України граничного терміну подання такої звітності

Так, відповідно до змісту акту перевірки від 27.03.2018 р. № 57/21-22-14-04/31913943 контролюючий орган провів перевірку ПП "Агрофірма "Гаван" на підставі наданих позивачем первинних документів, внаслідок чого встановив, що відповідні задекларовані підприємством господарські операції з купівлі-продажу нітроаммофоски та карбаміду у ТОВ "Феррете" мають очевидний нереальний характер. Вказаний висновок податкового органу обґрунтований, зокрема, встановленою під час перевірки відсутністю в повній мірі первинних документів, які б доводили факт існування та виконання договірних відносин між ПП "Агрофірма "Гаван" та ТОВ "Феррете", зокрема, переміщення товарів між вказаними підприємствами, їх зберіганням, тощо.

Таким чином, контролюючим органом було зроблено висновок про те, що ПП "Агрофірма "Гаван" порушено вимоги ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість, що призвело до заниження податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 733333,36 грн., в тому числі: за вересень 2017 року на суму 733333,36 грн.

Згідно зі статтею 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Отже, наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту.

Разом з тим, з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.07.2018 року по справі № 910/4767/18, яке набрало законної сили, (т.2 а.с. 8-14) встановлено, що між ПП "Агрофірма "Гаван" та ТОВ "Феррете" існували договірні відносини, а саме було укладено договори купівлі-продажу у спрощений спосіб.

Так, за наслідками розгляду справи, суд у вказаному судовому рішенні, дійшов висновку про існування у ТОВ "Феррете" зобов'язання повернути ПП "Агрофірма "Гаван" суму попередньої оплати в розмірі 4.400.000,00 грн. на підставі вимог ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України та вирішив: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Феррете (03039, м. Київ, пров. Руслана Лужевського, 41, офіс 3, код ЄДРПОУ 40952883) на користь Приватного підприємства Агрофірма Гаван (74844, Херсонська область, Каховський район, с. Богданівка, вул. Спеціалістів, 25, код ЄДРПОУ 31913943) 4.400.000 (чотири мільйона чотириста тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 66.000 (шістдесят шість тисяч) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Як вбачається із даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на момент розгляду даної справи судом апеляційної інстанції, Товариства з обмеженою відповідальністю Феррете (03039, м. Київ, пров. Руслана Лужевського, 41, офіс 3, код ЄДРПОУ 40952883) не перебуває в процесі припинення.

Таким чином, з моменту набрання законної сили вказаним судовим рішенням, господарська операція з купівлі-продажу нітроаммофоски та карбаміду між ПП "Агрофірма "Гаван" та ТОВ "Феррете" вважається не здійсненою, а грошові активи підлягають поверненню, що в свою чергу приводить стан активів позивача за результатами вказаної господарської операції в попередній стан.

Отже, з вищевикладеного випливає, що в позивача відсутні підстави для формування податкового кредиту, за вказаною господарською операцією.

Окрім того, проаналізувавши надані позивачем до суду копії податкових накладних, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до вимог пункту 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, в долучених до матеріалів справи первинних документах, а саме податкових накладних, зазначено підписи осіб, які заперечують щодо своєї причетності до існування ТОВ "Феррете" та здійснення з боку даного підприємства будь-яких фінансових операцій, в тому числі за господарськими операціями з ПП "Агрофірма "Гаван".

Так, в матеріалах справи наявні протоколи допитів свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6.(т. 1 а.с. 94-101) з аналізу яких вбачається, що вказані особи стверджують, що не мають відношення до реєстрації, придбання та фінансово-господарської діяльності на ТОВ Феррете (код 40952883).

Колегія суддів вважає, що хоч сам факт відкриття кримінальної провадження № 320/61000100000065 не вказує на наявність обставин, які не потребують доказування, разом з тим, зазначені обставини підлягають врахуванню з огляду на те, що в податкових накладних, прийнятих до обліку, з цими контрагентами, зазначені прізвища саме цих осіб.

Така правова позиція також відповідає висновкам Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеним в постанові від 23.01.2018 року у справі № 826/7047/13-а.

Таким чином, факт відсутності, або невідповідності первинного документу, який посвідчує господарську операцію, встановленим вимогам, унеможливлює формування на його підставі витрат або податкового кредиту. Відтак, колегія суддів погоджується з доводами апелянта в цій частині.

Стосовно решти доводів апелянта колегія суддів вважає, що оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Отже, враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, та зазначає, що судом першоїінстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу - задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 139, 292, 311, 315, 317, 321, 322, 325 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року - задовольнити.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Агрофірма ГАВАН до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001021422 від 11.04.2018 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволені адміністративного позову Приватного підприємства Агрофірма ГАВАН до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001021422 від 11.04.2018 року - відмовити в повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верхового Суду.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя: О. О. Димерлій

Суддя: О. В. Єщенко