Постанова

від 21.01.2021 по справі 821/845/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 року

м. Київ

справа № 821/845/18

адміністративне провадження № К/9901/11537/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Приватного підприємства "Агрофірма "ГАВАН"

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року (головуючий суддя: Коваль М.П., судді: Димерлій О.О., Єщенко О.В.)

у справі за позовом Приватного підприємства Агрофірма ГАВАН

до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1.Короткий зміст позовних вимог

Приватне підприємство Агрофірма Гаван (надалі також - Позивач, ПП Агрофірма Гаван , скаржник) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (надалі також - Відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Херсонській області від 11 квітня 2018 року №0001021422, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 916666,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначав, що ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18 липня 2018 року скасовано ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27 лютого 2018 року в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 27 листопада 2017 року за №32017100010000048, на підставі якої, в свою чергу, було призначено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства України щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість, податку на прибуток ПП Агрофірма ГАВАН при взаємовідносинах з ТОВ Феррете , а тому оскаржене податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки, не може вважатися правомірним та підлягає скасуванню.

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року позовні вимоги задоволено.

Роблячи висновок про обґрунтованість позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що на момент розгляду спірних правовідносин судове рішення суду (слідчого судді) про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ПП Агрофірма Гаван з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість, податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ Феррете за 2017 рік скасовано, а за результатами нового судового розгляду відмовлено у задоволені клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №1 про призначення позапланової документальної перевірки ПП Агрофірма Гаван за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32017100010000048 від 27 листопада 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 205 КК України.

З таких підстав суд першої інстанцій дійшов висновку, що акт перевірки від 27 березня 2018 року №57/21-22-14-04/31913943, складений за результатами перевірки на підставі скасованої в подальшому ухвали слідчого судді, не може слугувати підставою для збільшення Позивачу суми податкового зобов`язання по податку на додану вартість, як доказ, що одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, у розумінні статті 74 КАС України.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі задоволено; рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.

Зазначаючи про відсутність підстав для задоволення позову, суд апеляційної інстанції вказав на те, що у разі, якщо платник податків вважає порушення контролюючим органом порядку та підстав призначення податкової перевірки, такі обставини можуть бути підставою для не допуску посадових осіб податкового органу до перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Зазначаючи про те, що перевірка Позивача проводилася з відома (в присутності) директора та головного бухгалтера, а ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27 лютого 2018 року, якою призначено позапланову перевірку Позивача у кримінальному провадженні, на момент виникнення спірних правовідносин була обов`язковою та підлягала виконанню контролюючим органом у межах її дії, колегія суддів апеляційного суду вказала на те, що Відповідач фактично реалізував надану йому ухвалою слідчого судді компетенцію на проведення перевірки, за результатами якої складено акт, внаслідок чого правові наслідки є вичерпаними, а тому їх скасування не може автоматично призводити до спростування висновків перевірки та скасування прийнятих рішень за результатами такої перевірки.

Надаючи правової оцінки спірному акту індивідуальної дії суд апеляційної інстанції врахував те, що у провадженні Господарського суду м. Києва була справа № 910/4767/18, предметом розгляду у якій були договірні відносини ПП Агрофірма Гаван та ТОВ Феррете . Рішенням Господарського суду м. Києва від 10 липня 2018 року у цій справі постановлено стягнути з ТОВ Феррете на користь ПП Агрофірма Гаван 4400000,00 грн, відтак господарська операція з купівлі-продажу нітроаммофоски та карбаміду між ПП Агрофірма Гаван та ТОВ Феррете вважається не здійсненою, а грошові активи підлягають поверненню, що в свою чергу приводить стан активів Позивача за результатами вказаної господарської операції в попередній стан та нівелює підстави для формування податкового кредиту за вказаною господарською операцією.

Крім того, суд апеляційної інстанції виходив з того, що податкові накладні по операціях Позивача з контрагентом підписані посадовими особами, які заперечують свою участь у здійсненні фінансових операцій контрагента, що підтверджується протоколами допиту в межах кримінального провадження.

1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду апеляційної інстанції скасувати, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу Відповідач вказує, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, а тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 14 березня 2018 року по 20 березня 2018 року фахівцями Головного управління ДФС у Херсонській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового Кодексу України, наказу ГУ ДФС у Херсонській області від 14 березня 2018 року №277 та ухвали від 27 лютого 2018 року слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г., в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 27 листопада 2017 року за №32017100010000048, проведена позапланова виїзна перевірка ПП Агрофірма Гаван з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість, податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ Феррете за 2017 рік, за результатами якої складено акт від 27 березня 2018 року №57/21-22-14-04/31913943.

Згідно з висновками перевірки встановлено порушення ПП Агрофірма Гаван пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.7 статті 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість, що призвело до заниження податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 733333,36 грн, в тому числі за вересень 2017 року на суму 733333,36 грн.

На підставі висновків акту перевірки 11 квітня 2018 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001021422 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 916666,70 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням на суму 733333,36 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 183333,34 грн, яке є предметом оскарження у даній справі.

18 липня 2018 року ухвалою Апеляційного суду м. Києва у справі №752/25255/17 скасовано ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27 лютого 2018 року про задоволення клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №1 Коржа Р. О. та призначення позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства України щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість, податку на прибуток ПП Агрофірма Гаван при взаємовідносинах з ТОВ Феррете за 2017 рік з направленням справи на новий розгляд в суді першої інстанції.

3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

3.1. Доводи Позивача (особи, яка подала касаційну скаргу)

У касаційній скарзі скаржник акцентує на тому, що судом апеляційної інстанції безпідставно не враховано скасування ухвали слідчого судді про призначення перевірки Позивача, що слугувала підставою для проведення перевірки Позивача, як і залишено поза увагою, що в подальшому ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №1 про призначення документальної позапланової перевірки Позивача за матеріалами досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 205 КК України. Вважає, що за таких обставин у Відповідача не було законних підстав для проведення перевірки Позивача, за результатом якої винесено спірний акт індивідуальної дії.

Також вказує на безпідставність посилання суду апеляційної інстанції на висновки Верховного Суду у постановах від 17 квітня 2018 року (справа №826/12612/17), від 13 березня 2018 року (справа №804/1113/16), від 20 лютого 2018 року (справа №826/1205/16), від 10 травня 2018 року (справа №806/2127/16), оскільки предметом судової оцінки у межах вказаних справ були накази на проведення перевірки, а висновки зводяться до того, що після допуску до перевірки наказ вичерпав свою дію, тому предметом судового оскарження може бути податкове повідомлення-рішення за наслідком перевірки.

Вважає обставини щодо викладених у акті перевірки податкових правопорушень похідними від факту законності проведення перевірки, а тому такі не підлягають дослідженню за відсутності законних підстав для призначення перевірки.

3.2. Доводи Відповідача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначає про нереальність господарської операції з контрагентом ТОВ Феррете , про що свідчить: заперечення директора ТОВ Феррете ОСОБА_1 підпису податкових накладних, податкової звітності та участі у господарсько-фінансовій діяльності вказаного суб`єкта господарювання; податкові накладні по операції датовані з 25 по 27 вересня 2017 року, а не датою першої події (дата оплати 28 вересня 2017 року); за результатом аналізу інформації бази даних ДФС та Єдиного реєстру податкових накладних, податкової звітності ТОВ Феррете контролюючим органом встановлено відсутність джерела придбання товару по ланцюгу постачання, відсутність основних фондів та транспортних засобів, трудових ресурсів внаслідок не подання звітності до контролюючого органу; разовий характер операції з Позивачем. Викладене в сукупності, на думку Відповідача, дає підстави для висновку про відсутність правових підстав для формування спірного податкового кредиту та відображення наслідків операції з ТОВ Феррете у бухгалтерському обліку та податковій звітності Позивача.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4.1. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Згідно з пунктом 75.1 статі 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків ( підпункт 75.1.2 пункту 75. 1 статті 75 Податкового кодексу України у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок платників податку регламентовано статтею 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону.

Зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин слідує, що документальна позапланова виїзна перевірка ПП Агрофірма Гаван призначена відповідно до вимог підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України на виконання ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. від 27 лютого 2018 року в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 27 листопада 2017 року за №32017100010000048. Цією ухвалою призначено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства України щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість, податку на прибуток ПП Агрофірма Гаван при взаємовідносинах з ТОВ Феррете за 2017 рік. На виконання зазначеного судового рішення Відповідачем прийнято наказ від 14 березня 2018 року №277 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП Агрофірма Гаван і , як встановили суди, таку було проведено.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій при розгляді цієї справи встановлено, що ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18 липня 2018 року у справі №752/25255/17 скасовано ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27 лютого 2018 року про задоволення клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №1 Коржа Р. О. та призначення позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства України щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість, податку на прибуток ПП Агрофірма Гаван при взаємовідносинах з ТОВ Феррете за 2017 рік з направленням справи на новий розгляд в суді першої інстанції.

3 серпня 2018 року ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва Шевченко Т.М. відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №1 Коржа Р.О. про надання дозволу на призначення позапланової документальної перевірки за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32017100010000048 від 27 листопада 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 205 КК України.

Згідно з цією ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва Шевченко Т.М., у клопотанні про дозвіл на проведення позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства України щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість, податку на прибуток ПП Агрофірма ГАВАН при взаємовідносинах з ТОВ Феррете за 2017 рік прокурор зазначив, що у процесуальному керівництві Київської місцевої прокуратури №1 перебувають матеріали досудового розслідування, внесені 27 листопада 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32017100010000048, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 205 КК України. До клопотання прокурором долучено витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №32017100010000048, згідно з яким невстановлені особи створили (придбали) суб`єкти підприємницької діяльності: ТОВ АРГОСТРЕЙД (код ЄДРПОУ 40510584), ТОВ Санпрікс (код ЄДРПОУ 40392904), ТОВ Анако-Інвест (код ЄДРПОУ 40792938), ТОВ СТАЙЛ КОМПАНІ ГРУП (код ЄДРПОУ 40817247), ТОВ "КОНТІНЕНТАЛЬ ЛЛС" (код ЄДРПОУ 40810637), ТОВ "ЯТАНАР" (код ЄДРПОУ 40792922) з метою прикриття незаконної діяльності. При цьому, відомості щодо ПП Агрофірми ГАВАН у вказаному витягу відсутні. Отже, слідчим суддею зроблено висновок, що прокурор не навів достатніх мотивів, якими обґрунтовується необхідність призначення позапланової перевірки, потреби досудового розслідування, які виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи юридичної особи, про яку йдеться в клопотанні слідчого.

В оскарженому судовому рішенні апеляційний суд виходив з того, що ухвала слідчого судді, якою призначено позапланову перевірку Позивача у кримінальному провадженні, на момент виникнення спірних правовідносин була обов`язковою та підлягала виконанню контролюючим органом у межах її дії дійшовши помилкового висновку, що Відповідач фактично реалізував надану йому ухвалою слідчого судді компетенцію на проведення перевірки, за результатами якої складено акт, внаслідок чого правові наслідки є вичерпаними, а тому їх скасування не може автоматично призводити до спростування висновків перевірки та скасування прийнятих рішень за результатами такої перевірки.

Так, Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2020 у справі №826/17123/18, ухваленій у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, сформулював правову позицію, відповідно до якої незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.

При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Така правова позиція, як зазначив Верховний Суд, відповідає завданням та основним засадам адміністративного судочинства, закріпленим у статті 2 КАС України.

Враховуючи те, що підстава для проведення документальної позапланової перевірки Позивача була визнана такою, що не відповідає вимогам закону, а за результатом нового судового розгляду відмовлено у задоволені клопотання прокурора про призначення позапланової документальної перевірки ПП Агрофірма Гаван за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32017100010000048 від 27 листопада 2017 року, суд першої інстанції зробив правильний висновок про відсутність у контролюючого органу законних підстав для проведення перевірки ПП Агрофірма Гаван , та, як наслідок, незаконність прийнятих за результатами такої перевірки усіх індивідуальних адміністративних актів.

В контексті встановлених обставин справи Верховний Суд вважає необхідним зазначити, що така властивість індивідуальних адміністративних актів як їх чинність є необхідною передумовою дії цих актів, яка означає наявність у акта юридичної сили та дає змогу говорити про акт як явище правової дійсності.

Відмінність від встановлення протиправними актів індивідуальної дії та нормативно-правових актів є істотною та полягає, зокрема, в моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання протиправним індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий акт, якщо інше не встановлене законом або не застережене судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

Винесення судового рішення у спосіб, не передбачений законом, унеможливлює виникнення у податкового органу права на проведення перевірки за таким судовим рішенням; й навпаки, проведення перевірки на підставі наказу, який був прийнятий на виконання незаконної ухвали слідчого судді, свідчить про відсутність легітимної мети таких дій, навіть якщо така нелегітимність й виникла пізніше у часі.

У свою чергу, скасування судового рішення (у даному випадку - ухвали слідчого судді) свідчить про те, що такий судовий акт втрачає законну силу з моменту його прийняття (постановлення). Відтак акти індивідуальної дії (адміністративні акти), прийняті на підставі скасованого судового рішення, не можуть мати будь-якої юридичної сили з дня їх винесення, адже настання обумовлених вище наслідків зумовлене насамперед тим, що порушення, внаслідок яких судове рішення було визнане незаконними, мали місце вже на час прийняття такого акта.

Відповідно до доктрини з умовною назвою плоди отруйного дерева , сформульованої Європейським судом з прав людини у справах Гефген проти Німеччини , Нечипорук і Йонкало проти України , Яременко проти України , якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили. У рішеннях у справах Балицький проти України , Тейксейра де Кастро проти Португалії , Шабельник проти України ЄСПЛ застосував різновид цієї доктрини та вказав, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не було б отримано, якби не було отримано перших.

Отже, скасування у судовому порядку ухвали слідчого судді, що слугувала підставою для проведення перевірки, свідчить про незаконність проведення перевірки та утворює підстави для скасування оскарженого у цій справі податкового-повідомлення рішення за її наслідком, у зв`язку з чим Суд не вбачає підстав для надання оцінки встановленим судами попередніх інстанцій обставин по суті виявлених контролюючим органом порушень податкового та/або іншого законодавства.

Такі висновки Суду обґрунтовані сталою та послідовною практикою Верховного Суду у постановах від 15 січня 2020 року у справі №820/609/18, від 29 жовтня 2020 року у справі № 520/11034/18, від 24 грудня 2020 року у справі №320/6463/18.

Водночас, суд апеляційної інстанції помилково послався на висновки Верховного Суду у постановах від 17 квітня 2018 року (справа №826/12612/17), від 13 березня 2018 року (справа №804/1113/16), від 20 лютого 2018 року (справа №826/1205/16), від 10 травня 2018 року (справа №806/2127/16), які не є релевантними до спірних правовідносин у даній справі.

Так, предметом спору у цих справах були накази податкового органу про проведення перевірки в контексті оцінки дій платника щодо допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки. За обставинами тих справ оспорювані накази про проведення перевірок не були винесені на підставі ухвали слідчого судді про призначення перевірки платника, що свідчить про відмінність обставин у справі, що переглядається та не доводить неоднакового правозастосування.

Отже, суд апеляційної інстанції в порушення норм процесуального законодавства не врахував відсутність правових підстав для проведення перевірки Позивача в силу відсутності (скасування) передбаченого підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України судового рішення про призначення перевірки, та зробив помилкові висновки у справі.

Натомість суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що акт перевірки з незаконних підстав не може мати наслідком визначення податкових донарахувань.

4.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що при ухваленні рішення, суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які є підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду апеляційної інстанції скасувати із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (частина перша статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України).

4.3. Судові витрати

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України Про судовий збір .

Так, згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) при поданні позовної заяви ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру юридичною особою становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлена в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність стягнення на користь Приватного підприємства "Агрофірма "ГАВАН" судових витрат, а саме, сплаченого на підставі платіжного доручення від 22 квітня 2019 року №3711 у розмірі 27500,00 грн.

Керуючись статтями 345, 349, 352, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Агрофірма "ГАВАН" задовольнити.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року скасувати.

Залишити в силі рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року.

Стягнути з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (місцезнаходження 73026, м. Херсон, пр. Ушакова, буд. 75, код ЄДРПОУ 39394259) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "Агрофірма "ГАВАН" (місце знаходження 74834, Херсонська область, Каховський район, с. Богданівка, вул. Спеціалістів, буд. 25, код ЄДРПОУ 31913943) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 27500,00 грн (двадцять сім тисяч п`ятсот гривень).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська

Судді О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх