Постанова

від 08.04.2019 по справі 904/4122/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2019 року м.Дніпро Справа № 904/4122/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Березкіної О.В.

при секретарі судового засідання : Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від відповідача: ОСОБА_1, наказ №1 від 14.01.1999 р., директор;

від третьої особи-4: ОСОБА_2, паспорт серія НОМЕР_1 від 08.04.1999 р., ;

представники позивача та третіх осіб 1, 2, 3 в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фірма Медсервіс", м. Нікополь Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2018 , ухвалене суддею Манько Г.В., повний текст якого складений 28.12.2018, у справі №904/4122/18

за позовом Обласного комунального підприємства "Фармація", м. Дніпро

до Приватного підприємства "Фірма Медсервіс", м. Нікополь Дніпропетровської області

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальний заклад "Нікопольська міська лікарня №1" Дніпропетровської обласної ради, м. Нікополь

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Нікопольська міська рада, м. Нікополь Дніпропетровської області

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Дніпропетровська обласна рада, м. Дніпро

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, м. Нікополь Дніпропетровської області

про виселення з приміщення

ВСТАНОВИВ:

Обласне комунальне підприємство "Фармація" звернулося до господарського суду з позовною заявою та просить зобов'язати Приватне підприємство "Фірма Медсервіс" (ЄДРПОУ 20280071) звільнити нежитлове - приміщення, а саме аптечний пункт на І поверсі літ. А-3 загальною площею 45,0 кв. м, розташований у будівлі Комунального закладу "Нікопольська міська лікарня №1" Дніпропетровської обласної ради" за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1, та передати це приміщення Обласному комунальному підприємству "Фармація" (ідентифікаційний код 01976358).

Позовні вимоги обґрунтовані передачею спірного майна в господарське відання ОКП "Фармація" згідно з рішенням Дніпропетровської обласної ради від 21.06.2013 № 455-19/VІ "Про деякі питання управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області" (в редакції рішення Дніпропетровської обласної ради від 30.08.2013 № 475-20/VІ) та відповідно до акту приймання-передачі від 15.11.2013; право господарського відання зареєстроване за ОКП "Фармація" згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (індексний номер витягу 34557973 від 05.03.20125), втім, займанням вказаного приміщення Приватним підприємством "Фірма Медсервіс" за договором найму (оренди) № 2 від 01.01.2009 та додатковими угодами до нього, укладеним з Комунальним закладом "Нікопольська міська лікарня № 1", у якого спірне приміщення перебувало в оперативному управлінні; вказаний договір укладений сторонами без нотаріального посвідчення, яке є обов"язковим відповідно до норм чинного законодавства (ст.ст.209, 793 ЦК України), що визначає цей договір, як нікчемний; за нормами ч.2 ст..215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. В свою чергу, за приписами ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов"язані з його недійсністю. Оскільки договір найму (оренди) від 01.01.2009 № 2 та додаткові угоди до нього є нікчемними, отже, ПП "Фірма Медсервіс" займає спірне приміщення незаконно, а з урахуванням прав власника, передбачених ст.387 ЦК України ОКП "Фармація" просить суд захистити свої права та зобов"язати відповідача звільнити нежитлове приміщення.

Ухвалами суду від 25.10.2018 до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучені: Комунальний заклад "Нікопольська міська лікарня №1" Дніпропетровської обласної ради, м. Нікополь Нікопольська міська рада, м. Нікополь Дніпропетровської області , Дніпропетровська обласна рада, м. Дніпро.

Ухвалою суду від 20.11.2018 до участі у справі в якості третьої особи,що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача залучена ОСОБА_2

28.09.2018 відповідачем подано до суду клопотання про закриття провадження у справі, а також клопотання про застосування строків позовної давності.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2018 у справі №904/4122/18 позовні вимоги задоволено повністю.

Зобов'язано Приватне підприємство "Фірма Медсервіс" звільнити нежитлове приміщення, а саме, аптечний пункт на І поверсі літ. А-3 загальною площею 45,0 кв. м, розташований у будівлі Комунального закладу "Нікопольська міська лікарня №1" Дніпропетровської обласної ради" за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1, та передати це приміщення Обласному комунальному підприємству "Фармація".

Стягнуто з Приватне підприємство "Фірма Медсервіс" на користь Обласного комунального підприємства "Фармація" судовий збір у сумі 1762 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Приватне підприємство "Фірма Медсервіс", м. Нікополь Дніпропетровської області, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, визнання встановленими обставин, які не доведені належними доказами, неповне з`ясування обставин справи, просить рішення суду від 26.12.2018 скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

При цьому у змісті апеляційної скарги, скаржник зазначає, що судом не досліджено та не встановлено дійсних обставин справи, оскільки відповідач ніколи не отримував у користування нежитлові приміщення загальною площею 45,0 кв.м, а договором від 01.01.2009 передбачена передача приміщення загальною площею 22,1 кв.м. та частина місць загального користування на 1 поверсі у будівлі хірургічного відділення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, КЗ "Нікопольська міська лікарня №1"; до того ж, з початку 2015 року та до цього часу ПП "Фірма Медсервіс" займає приміщення, яке належить третій особі-4 - ОСОБА_2, на підставі Договору оренди від 01.01.2018, укладеного між ПП "Фірма Медсервіс" та фізичною особою ОСОБА_2, за яким відповідач орендує приміщення загальною площею 42,3 кв.м. (а.с.181-183, т.1), яке передано останньому за актом приймання - передачі приміщення від 01.01.2018 року (а. с.185, т.1).

Скаржник зауважує, що з 09.02.2015 року третій особі-4 - ОСОБА_2, на підставі права спільної часткової приватної власності (13/2133 частки) належить вбудовані в будівлю хірургії Комунальної установи охорони здоров'я "Нікопольська міська лікарня №1" нежитлові приміщення: 40 загальною площею 9,1 кв.м, приміщення 50' загальною площею 11,6 кв.м, приміщення 50" загальною площею 17,8 кв.м, приміщення 50"' загальною площею 3,8 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.10.2018 та технічний паспорт від 04.10.2018, виданий КП "Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації". На момент звернення позивача з позовом ПП "Фірма Медсервіс" не займало жодного приміщення, яке належить КЗ "Нікопольська міська лікарня №1" ДОР, або ОКП "Фармація", а тому позовні вимоги позивача є безпідставними, а ухвалене судом рішення - незаконним та необґрунтованим.

Вказує на те, що судом не надано оцінки належному та достовірному доказу того, що ПП "Фірма Медсервіс" на цей час на підставі Договору оренди нежитлового приміщення, укладеного між ПП "Фірма Медсервіс" та фізичною особою ОСОБА_2, орендує приміщення загальною площею 42,3 кв.м. (прибудова до будівлі хірургії), в той час, як в 2013 році ОКП "Фармація" на підставі Акту приймання-передачі приміщення від 15.11.2013 року отримало від КЗ "Нікопольська міська лікарня №1 ДОР" нежитлове приміщення, загальною площею 45,0 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.22-24, т.1).

Також скаржник зазначає, що судом безпідставно не були задоволені його клопотання від 28 вересня 2018 року та від 08 жовтня 2018 року про закриття провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст.231 ГПК України, оскільки рішенням по справі № 904/6642/14 вже розглядались вимоги ОКП "Фармація" до ПП "Фірма Медсервіс" про зобов"язання звільнити приміщення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, та вказане рішення залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.02.2015.

Судом першої інстанції при прийняті рішення порушені вимоги ст. 237 ГПК України, ст.267 Цивільного кодексу України та безпідставно не задоволено клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, оскільки право господарського віддання щодо відповідного приміщення було зареєстровано за ОКП "Фармація" з 27.02.2015, отже, з 28.02.2015 позивач мав право подати відповідний позов до суду.

Вказує на те, що згідно п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", якщо стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення ст. 267 Цивільного кодексу України та вирішити про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але у будь якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).

Зазначає, що приймаючи рішення, суд не надав оцінку тому факту, що позивачем ОКП "Фармація" не надано будь-яких доказів наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову.

Звертає увагу суду, що судом першої інстанції не були виконанні вимоги ст.ст. 73-77 ГПК України, оскільки 04.12.2018 представник відповідача ПП "Фірма Медсервіс" звернувся до суду з клопотанням про витребування оригіналів доказів обставин, на які посилається позивач ОКП "Фармація", а саме: договору оренди нежитлових приміщень від 01.01.2009 та акту прийому-передачі нежитлового приміщення; вказані докази позивачем надані не були, при цьому представник позивача ОКП "Фармація" у судовому засіданні зазначила той факт, що договір оренди від 01.01.2009, додаткові угоди до договору та акт прийому-передачі приміщення ПП "Фірма Медсервіс" відсутні, а ті документи що залучені до матеріалів справи у якості доказів є копіями з матеріалів іншої справи.

З огляду на викладене, суд першої інстанції, приймаючи рішення, не надав оцінку тому факту, що в матеріалах справи містяться докази, які не можливо вважати достовірними, об'єктивними та належними, та не надав оцінку порушенням, які були допущені з боку позивача, стосовно залучення до матеріалів справи доказів з відміткою "згідно оригіналу" хоча оригіналів залучених документів не існує.

Вказує, що, встановлюючи факт знаходження ПП "Фірма Медсервіс" у нежитловому приміщенні, суд виходив з обставин, встановлених Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.02.2015 року по справі №904/6642/14, але з такими висновками суду погодитися не можливо з тих підстав, що ці факти є необ'єктивними та неактуальними на момент розгляду цієї справи, тому що мали місце у 2015 році. До матеріалів справи позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу знаходження ПП "Фірми Медсервіс" у приміщенні, яке належить ОКП "Фармація" на цей час.

Також скаржник зазначає, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції не надав оцінки тому факту, що позивач ОКП "Фармація" є неналежним позивачем та не може ставити питання про передачу приміщення по Акту прийому - передачі, оскільки рішення про державну реєстрацію права господарського відання за ОКП "Фармація" на нежитлові приміщення 50 та 50" загальною площею 45,0 кв.м. на підставі рішення Дніпропетровської обласної ради №455-19/VI від 21.06.2013 року та №475-20/VI від 30.08.2015 року щодо передачі у господарське відання ОКП "Фармація" приміщень КУОЗ "Нікопольська міська лікарня №1" були прийняті ще до реєстрації за Дніпропетровською обласною радою права власності або розпорядження таким майном, яке на час винесення зазначених рішень знаходилось у комунальній власності Територіальної громади м. Нікополя в особі Нікопольської міської ради, а саме до 27.02.2015 року.

У поясненнях на апеляційну скаргу третя особа-2 - Нікопольська міська рада, просить рішення залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення. Зазначає, що спірне майно, яке перебувало в оперативному управлінні комунальної установи охорони здоров'я "Нікопольська міська лікарня № 1" до 30.12.2011 ОСОБА_2, ОСОБА_1 у власність шляхом приватизації не передавалось.

З підстав, що викладені у позові, зазначає про нікчемність договору оренди № 2 від 01.01.2009 та пов"язане з цим виконання вимог ст.216 ЦК України.

Зазначає, що апелянт в суді першої інстанції стверджував про наявність у нього правових підстав займати до 31.03.2020 приміщення на умовах оренди згідно договору найму (оренди) індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належать до комунальної власності № 2 від 01.09.2009 (надалі - договір оренди) та додаткових угод до нього, вказуючи, що договір оренди № 2 від 01.01.2009 є дійсним, чинним та укладеним у встановлений законодавством строк до 31.03.2020, а тому не може вважатися недійсним, але в апеляційній скарзі викладає позицію, яка за своєю суттю є протилежною, а саме, що на даний час ПП "Фірма Медсервіс" не займає жодного приміщення, яке належить Позивачу, оскільки з 01.01.2018 між апелянтом та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір оренди та акт-приймання передачі від 01.01.2018 стосовно передачі приміщення загальною площею 42,3 кв. м. Вказані твердження апелянта викликають обурення у третьої особи-2, оскільки, за твердженням Нікопольської міської ради, починаючи з 2009 року ПП "Фірма Медсервіс" займає приміщення на одній і тій же території для здійснення господарської діяльності.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач - ОКП "Фармація" заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення законним та обґрунтованим, зазначає, що заперечує проти скарги з підстав, зазначених у документах, поданих раніше, а також додатково зауважує, що в матеріалах справи міститься інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 137989384 від 17.09.18, яка до суду була подана відповідачем разом з відзивом на позов; вказана інформаційна довідка містить два різні за змістом записи: номер запису про інше речове право 8955981, в якому наведена інформація про зареєстроване за ОКП "Фармація" право господарського відання на нерухоме майно з його описом; номер запису про право власності 8699025, в якому наведена інформація про зареєстроване за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно з його описом. З описів нерухомого майна, наведених у цих двох записах, вбачається, що ці об'єкті не є тотожними. Більш того, на відміну від чіткої ідентифікації місцезнаходження нерухомого майна, зазначеного у записі 8955981, ідентифікувати точне місцезнаходження нерухомого майна із запису 8699025, в триповерховій будівлі під літерою А, неможливо. В той же час позивач не розуміє побоювань відповідача стосовно прийнятого рішення, а також підстави його звернення з апеляційною скаргою, адже, в ній відповідач заявляє, що не займає приміщення, описане у запису про інше речове право 8955981, а отже, виконання рішення суду першої інстанції, за його ж логікою, не стосується відповідача і не зачіпає його право користуватися майном із запису про право власності 8699025.

Також позивачем подано клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Треті особи-1, 3, 4 правом надання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст.263 ГПК України або пояснень на апеляційну скаргу, не скористались; але в судовому засіданні третя особа-4 доводи апеляційної скарги підтримала, вважає рішення прийнятим за неповно встановлених обставин справи.

01.04.2019 третьою особою-2 заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника, а також вказано, що укладення спірного договору здійснювалось відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Положення про міську комісію з питань передачі у найм (оренду) і піднайм майна, що належить до комунальної власності, затвердженого рішенням Нікопольської міської ради від 10.12.2004 № 6-19/VІ; дане Положення визначає порядок створення і діяльності комісії з питань найму (оренди) та піднайму майна, що належить до комунальної власності; основними завданнями комісії є прийняття рішення про проведення конкурсу на передачу у найм (оренду), визначення переможця, розгляд заяв наймачів, надання дозволів комунальним підприємствам, установам та організаціям на передачу об"єктів в найм (оренду) (в преамбулі спірного договору є посилання на такий дозвіл, а саме - протокол № 72 від 11.12.2008). Зазначеним положенням не передбачено надання до Комісії технічного паспорту на орендоване майно, а тому лише балансоутримувач відповідного майна володіє вичерпною інформацією про всі характеристики будівлі (на даний час КЗ "Нікопольська міська лікарня № 1" ДОР). Враховуючи викладене, третя особа-1, яка на час укладення спірного договору була комунальною установою охорони здоров"я "Нікопольська міська лікарня №1" має на правах наймодавця всю необхідну інформацію та документи, що стосуються предмета оренди.

Також 01.04.2019 від позивача надійшли пояснення, в яких останній вважає необхідним зазначити, що ПП "Фірма Медсервіс" вводить суд апеляційної інстанції в оману, стверджуючи про те, що це підприємство вже не займає нежитлові приміщення ОКП "Фармація" № 50 і № 50" на першому поверсі в будівлі хірургії літера А- 3 загальною площею 45 м кв., які розташовані за адресою АДРЕСА_1 і належать ОКП "Фармація" на праві господарського відання. Для підтвердження факту зайняття вказаних приміщень ПП "Фірма Медсервіс" і використання їх під аптечний заклад, ОКП "Фармація" надає суду акт, складений за участю ОСОБА_4 - головного лікар Комунального підприємства "Нікопольська міська лікарня № 1" Дніпропетровської обласної ради", ОСОБА_5 - завідувача Центральної міської аптеки № 318 ОКП "Фармація" (м. Нікополь) і ОСОБА_6 - начальника юридичного відділу ОКП "Фармація", про те що станом на 01 квітня 2019 року Приватне підприємство "Фірма Медсервіс" (ідентифікаційний код 20280071) продовжує незаконно займати і використовувати під власний аптечний заклад № З нежитлові приміщення № 50 і № 50" на першому поверсі в будівлі хірургії літера A-З загальною площею 45 м кв., які розташовані за адресою АДРЕСА_1 і належать на праві господарського відання ОКП "Фармація". Незважаючи на те, що в матеріалах справи міститься інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 137989384 від 17.09.18, яка до суду була подана відповідачем, і в якій чітко зазначені ідентифікуючі ознаки нерухомого майна, що належить на праві господарського відання ОКП "Фармація" - у літ. A-З на І поверсі аптечний пункт № 50, № 50" загальною площею 45 м кв. (номер запису про інше речове право 8955981) і на праві власності ОСОБА_2 - приміщення 40=9,1 кв. м., приміщення 50*= 11,6 кв. м., приміщення 50**=17,8 кв. м., приміщення 50***=3,8 кв. м., загальною площею 42,3 кв. м. (номер запису про право власності 8699025), суд, будучі введеним в оману, неправильно зазначив в своїй ухвалі від 14.03.19 ідентифікуючі ознаки нерухомого майна, що належить на праві власності ОСОБА_2, а саме - приміщення 50'=11,6 кв. м., приміщення 50"=17,8 кв. м., приміщення 50'"=3,8 кв. м., загальною площею 42,3 кв. м.

Крім того, звертаємо увагу на дані технічного паспорту (витягу з І поверху літ. A-З), який був наданий Комунальним підприємством "Нікопольська міська лікарня № 1" Дніпропетровської обласної ради" з поясненнями від 23.11.18 № 79, в якому відсутні такі приміщення як 50*, 50**, 50***, натомість є такі приміщення як 50, 50", які незаконно займає відповідач і права на які зареєстровані за ОКП "Фармація".

В якості додатку надані роздруковані копії фотографій аптечного закладу, прибудови до будівлі хірургії, буфету.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2019 (у складі колегії суддів: Іванов О.Г.(головуючий, доповідач), Дармін М.О., Березкіна О.В.) відкрито апеляційне провадження за скаргою відповідача на рішення суду першої інстанції від 26.12.2018; судове засідання призначене на 11.03.2019; сторонам наданий строк для подання відзиву, пояснень, заяв, клопотань.

В судове засідання 11.03.2019 представники позивача та третіх осіб (1, 3, 4) не з"явилися, але про яке повідомлені належним чином, в зв`язку з чим у судовому засіданні оголошена перерва до 01.04.2019 до 11:00 години, про що представники, присутні у судовому засіданні, повідомлені під розпис.

З метою повного, всебічного, об"єктивного розгляду справи та встановлення обставин набуття у власність приміщення третьою особою-4, ухвалою суду від 14.03.2019 у Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області витребувано цивільну справу №182/7384/14-ц (провадження № 2/0182/3839/2014) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

27.03.2019 справа надійшла до суду апеляційної інстанції та оглянута в судовому засіданні 01.04.2019 колегією суддів.

В судовому засіданні 01.04.2019 оголошено перерву до 08.04.2019.

В судовому засіданні 08.04.2019 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

01 січня 2009 року між Комунальним закладом охорони здоров'я "Нікопольська міська лікарня №1" (наймодавець) та Приватним підприємством "Фірма МЕДСЕРВІС" (наймач) укладено договір №2 найму (оренди) приміщення на 1 -му поверсі у будівлі хірургічного відділення загальною площею 22, 1 м 2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з метою використання його під розміщення аптечного пункту, що реалізує готові ліки.

Вказаний договір укладено лікарнею з дозволу наданого їй виконкомом Нікопольської міської ради згідно протоколу №72 від 11 грудня 2008 року.

Договір укладено строком до 31 грудня 2013 року.

Додатковою угодою від 01 грудня 2010 року сторони внесли зміни до п.1.1 договору визначивши розмір приміщення, що передано в користування 45, 0 кв.м.

Згідно інформації з реєстру прав власності на нерухоме майно за №22911584 будівля Нікопольської міської невідкладної та екстреної медичної допомоги розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить до комунальної форми власності територіальної громади м. Нікополя в особі Нікопольської міської ради, що також підтверджується і копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18 серпня 2004 року САА №108936.

21 жовтня 2011 року Дніпропетровською обласною радою було прийнято рішення №185-9/VI "Про приймання-передачу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області" про прийняття до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області з комунальної власності територіальної громади м. Нікополя комунальну установу охорони здоров'я "Нікопольська міська лікарня №1" та її майно.

На підставі акту приймання-передачі від 30 грудня 2011 року головний лікар Нікопольської міської лікарні №1 передав майно лікарні в тому числі будівлі та споруди загальною вартістю 3 771 057 грн. до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області в корпоративне управління Комунального закладу охорони здоров'я "Нікопольська міська лікарня №1" для забезпечення надання вторинної медичної допомоги.

Дніпропетровська обласна рада рішенням від 21 червня 2013 року №455-19/VI "Про деякі питання управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області" передала Обласному комунальному підприємству "Фармація" у господарське відання нежитлові приміщення, розташовані у лікарняних установах, в тому числі Комунального закладу охорони здоров'я "Нікопольська міська лікарня №1" Дніпропетровської обласної ради" за адресою: АДРЕСА_1 (площа приміщень 18,2 +7,3; 22,1) (додаток 4).

30 серпня 2013 року Дніпропетровська обласна рада рішенням №475-20/VI внесла зміни в додаток №4 до рішення №455-19/VI від 21 червня 2013 року, виклавши додаток №4 в новій редакції - додатку №8.

Так, згідно п.31 додатку №8 до рішення №475-20/VI у господарське відання позивача передано нежитлове приміщення, розташоване у Комунальному закладі охорони здоров'я "Нікопольська міська лікарня №1" Дніпропетровської обласної ради" за адресою: АДРЕСА_1 (площа приміщень 18,2; 45,0).

Згідно акту приймання-передачі від 15 листопада 2013 року нежитлове приміщення площею 45, 0 кв.м, розташовано за адресою: АДРЕСА_1 передано з оперативного управління Комунального закладу охорони здоров'я "Нікопольська міська лікарня №1" Дніпропетровської обласної ради в господарське відання Обласного комунального підприємства "ФАРМАЦІЯ". Зазначений акт підписано головним лікарем Нікопольської міської лікарні №1 та директором Обласного комунального підприємства "ФАРМАЦІЯ" та затверджено Дніпропетровською обласною радою.

Матеріали справи свідчать, що об'єкт оренди, що розташований в будівлі Нікопольської міської лікарні №1 належить до комунальної власності територіальної громади м. Нікополя в особі Нікопольської міської ради.

Вказані обставини встановлені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2014 по справі № 904/6642/14, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.02.2015 по цій справі.

Крім того, постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що за ОКП "Фармація" не зареєстровано у встановленому законом порядку право господарського відання на предмет спору, отже, останній не має статусу орендодавця за договором №2 від 01 січня 2009 року, укладеним між Комунальним закладом охорони здоров'я "Нікопольська міська лікарня №1" та Приватним підприємством "Фірма МЕДСЕРВІС", в зв"язку з чим позовні вимоги Обласного комунального підприємства "ФАРМАЦІЯ" не можна вважати обґрунтованими.

Згідно вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

На момент звернення з даним позовом Обласне комунальне підприємство "ФАРМАЦІЯ" є правокористувачем (право господарського відання) нежитлового приміщення, а саме, аптечного пункту на І поверсі літ. А-3 загальною площею 45,0 кв. м, розташованим у будівлі Комунального закладу "Нікопольська міська лікарня №1" Дніпропетровської обласної ради" за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 34557973, дата формування - 05.03.2015.

На час приймання у господарське відання Обласним комунальним підприємством "Фармація" спірного приміщення площею 45,0 кв.м, за доводами позивача, його займало Приватне підприємство "Фірма Медсервіс" за договором найму (оренди) № 2 від 01.01.2009, укладеним з Комунальним закладом "Нікопольська міська лікарня №1", а також, Додаткової угоди до даного договору від 01.12.2010 строком до 31.12.2013р. Також, згідно Додаткової угоди №3 від 31.12.2013, строк дії Договору №2 від 01.01.2009 продовжено до 31.12.2018.

Договір найму (оренди) № 2 від 01.01.2009 зі змінами, внесеними до нього Додатковими угодами, укладені Приватним підприємством "Фірма Медсервіс" з Комунальним закладом "Нікопольська міська лікарня №1" не є нотаріально посвідченими.

Звертаючись із даним позовом до суду, Позивач, з метою захисту свого права, яке врегульовано ст.387 ЦК України, зазначає, що за ним зареєстровано право господарського відання на аптечний пункт загальною площею 45,0 кв.м., втім ПП "Фірма Медесервіс" займає вказане приміщення за правочином (договір найму (оренди) № 2 від 01.01.2009), який є нікчемним, в свою чергу недійсний правочин не породжує для сторін будь-яких юридичних наслідків, крім пов`язаних з його недійсністю (ч.1 ст.216 ЦК України), тобто вимагає повернення майна.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив із того, що договір найму (оренди) майна від 01.01.2009 № 2 та додаткові угоди до нього не засвідчені нотаріально, як того вимагають приписи ст.793 ЦК України, що згідно ст..ст.215, 220 ЦК України робить його нікчемним, але, з урахуванням вимог ст. 631 Цивільного кодексу України, п.п. 8.3, 8.7.1 договору оренди №2, вказаний договір оренди на час надходження позовної заяви по даній справі до Господарського суду Дніпропетровської області припинив свою дію, втім майно за цим договором відповідачем не повернуто, що дає всі підстави згідно приписів ст.387 ЦК України захистити право власності позивача шляхом зобов"язання відповідача повернути спірне майно.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно задоволення позову з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України, право господарського відання, є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Зі змісту цієї норми вбачається, що право господарського відання як і право власності передбачає права володіння, користування та розпоряджання майном. При цьому, згідно частини 3 цієї статті, щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Таким чином, з урахуванням рішень Дніпропетровської обласної ради, реєстрації у встановленому законом порядку речового права - права господарського відання, ОКП "Фармація" є належним правокористувачем нежитлового приміщення, а саме, аптечного пункту на І поверсі літ. А-3 загальною площею 45,0 кв. м, розташованим у будівлі Комунального закладу "Нікопольська міська лікарня №1" Дніпропетровської обласної ради" за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За положеннями ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. При цьому, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для даного виду договору, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно вимог ст. 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітально ї споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (ч.1 ст.220 ЦК України).

З урахуванням викладених норм права та з огляду на те, що договір найму (оренди) від 01.01.2009 № 2 та додатки до нього не посвідчені нотаріально, слід констатувати, що вказаний правочин є нікчемним.

Згідно ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Враховуючи вказані норми позивач і звернувся з відповідним позовом.

Як вже зазначалось господарський суд позовні вимоги задовольнив, втім, згідно приписів частин 1 ст. ст.74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч.1 ст.13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Позивач, зазначаючи, що між Відповідачем та Комунальною установою охорони здоров`я "Нікопольська міська лікарня №1" був укладений договір найму (оренди) індивідуально визначеного майна № 2 від 01.01.2009 (з додатками до нього), пунктами 2.1, п.п.6.1.1 п.6.1 якого визначено, що наймач вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна ; наймодавець зобов`язується передати наймачу в найм майно згідно з цим договором по акту приймання-передачі , всупереч вказаним вимогам сам акт приймання-передачі майна у найм, підписаний між цими ж особами не надав, як і не надав будь-яких доказів користування ПП "Фірма Медсервіс" спірним майном, як-то, докази оплати орендних платежів ідповідачем, докази оплати відшкодування вартості комунальних платежів, які б підтверджували дійсне користування відповідачем спірним майном.

Таким чином, позивачем не доведено належними доказами у справі факт передачі відповідачу будь-якого приміщення, в тому числі спірного приміщення та користування ним.

Слід також наголосити, що рішенням у справі № 904/6642/14 також не встановлено факту передачі приміщення, а лише констатовано про укладення між відповідачем та Комунальним закладом охорони здоров'я "Нікопольська міська лікарня №1" договору оренди № 2 від 01.01.2009.

Втім, колегія суддів наголошує, що сам факт підписання договору не свідчить про його виконання сторонами.

В той же час, матеріали справи містять докази того, що 01.01.2018 між ОСОБА_2 (третя особа-4 у справі, орендодавець за договором) та ПП "Фірма Медсервіс" (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до п.п.1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов"язується передати орендареві у строкове платне користування нежитлове приміщення, а орендар зобов"язується прийняти у строкове платне користування нежитлові приміщення, що визначені у цьому договору (надалі іменуються приміщення), та зобов`язується сплачувати орендодавцеві орендну плату (а.с.181-184, т.1).

Пунктами 1.2, 1.3, 1.4 цього договору визначена адреса приміщення, що орендується: Україна, АДРЕСА_1 (прибудова до будівлі хірургії); площа приміщення, що орендується складається з таких частин: №40 - 9,1 кв.м., № 50 - 11,6 кв.м., № 50" - 17,8 кв.м, № 50" - 3,8 кв.м. Загальна площа приміщення 42,3 кв.м; поверх приміщення, що орендується: перший. Нежитлове приміщення, що передається в оренду, належить ОСОБА_2 на підставі рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.10.2014 по справі № 182/7384/14-ц.

За п.2.1 договору нежитлове приміщення передається орендарю з метою розміщення там аптечного пункту аптеки, що реалізує ліки.

Згідно з п.п.3.1, 3.2 договору приміщення та майно, що орендуються, повинні бути передані орендодавцем та прийняті орендарем протягом 2 днів; у момент підписання акту прийому-передачі орендодавець передає орендарю ключі від приміщення, що орендується.

За актом приймання-передачі приміщення від 01.01.2018 ОСОБА_2 передано ПП "Фірма Медсервіс" приміщення, обумовлене договором оренди між цими ж особами (а.с.185, т.1).

Право спільної часткової власності на приміщення, що є предметом договору оренди зареєстровано за ОСОБА_2 09.02.2015, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо об"єкта нерухомого майна № 137989384 від 17.09.2018 (а.с.106-110, т.1), № 142184466 від 22.10.2018 (а.с.18-122, т.1).

З метою дослідження обставин набуття у власність приміщення прибудови до будівлі хірургії, судом апеляційної інстанції була витребувана із Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільна справа №182/7384/14-ц (провадження № 2/0182/3839/2014) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, матеріалами якої встановлено, що ОСОБА_2 набула право власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, літера "А", загальною площею 42,3 к.в.м., яке складається з приміщення 1 - 9,1 кв.м, приміщення 2 - 11,6 кв.м., приміщення 3 - 17,8 кв.м., приміщення 4 - 3,8 кв.м., утвореного в результаті поділу об"єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 392673112116, за фактом затвердження мирової угоди між ОСОБА_1 та ОСОБА_2

При цьому, ОСОБА_1 вказане приміщення подаровано ТОВ "ДДСА" за договором дарування 13/2133 частки вбудованого нежитлового приміщення від 29.08.2014. Договір нотаріально посвідчено державним нотаріусом Марганецької державної нотаріальної контори Ковтюх А.В., та зареєстровано в реєстрі за № 1-777.

З огляду на недоведення позивачем факт передачі відповідачу будь-якого приміщення, в тому числі спірного приміщення та користування ним, та наявність у справі доказів, які підтверджують правову підставу користування відповідачем приміщенням, яким судом першої інстанції взагалі не надано будь-якої оцінки, задоволення позовних вимог є безпідставним, а судове рішення таким, що суперечить матеріалам справи.

Стосовно поданого позивачем із поясненнями від 01.04.2019 №04/410 акту про зайняття приміщення відповідачем та фотографіями аптечного пункту, то відповідач в судовому засіданні не заперечує, що користується тим приміщенням, що розміщене на фото, однак, позивачем не доведено, що приміщення, яким користується ПП "Фірма Медсервіс" є саме тим приміщенням щодо якого укладено договір оренди № 2 від 01.01.2009.

Також щодо викладених в цих поясненнях тверджень стосовно даних технічного паспорту (витягу з І поверху літ. A-З), який був наданий Комунальним підприємством "Нікопольська міська лікарня № 1" Дніпропетровської обласної ради" з поясненнями від 23.11.18 № 79, в якому відсутні такі приміщення як 50*, 50**, 50***, натомість є такі приміщення як 50, 50", які незаконно займає відповідач і права на які зареєстровані за ОКП "Фармація" та введення суду в оману позначеннями приміщення, що належить ОСОБА_2 (приміщення 40=9,1 кв. м., приміщення 50*= 11,6 кв. м., приміщення 50**=17,8 кв. м., приміщення 50***=3,8 кв. м.), суд зазначає наступне.

Так, дійсно згідно Технічного паспорту на аптечний пункт, наданого позивачем спірне майно має приміщення 50 - 24,0 кв.м. та 50" - 21,0 кв.м. (а.с.38, т.1); згідно Витягу від 17.09.2018 (номер довідки № 137989384) за позивачем зареєстровано право господарського відання на майно: у літ.А-3 на І поверсі аптечний пункт, прим. № 50, 50", загальною площею 45,0 кв.м.; позначення приміщень, належних ОСОБА_2: вбудоване нежитлове приміщення в будівлю хірургії, прим. 40=9,1 кв. м., приміщення 50*= 11,6 кв. м., приміщення 50**=17,8 кв. м., приміщення 50***=3,8 кв. (а.с.106-110, т.1).

В той же час, згідно Витягу від 22.10.2018 № 142184466 позначення приміщень, належних позивачу не змінилось, але приміщення, належне ОСОБА_2 має позначення: 40=9,1 кв. м., приміщення 50= 11,6 кв. м., приміщення 50"=17,8 кв. м., приміщення 50"=3,8 кв. м (а.с.118-122, т.1). Згідно технічного паспорту на виробничий будинок - вбудоване нежитлове приміщення в будівлю хірургії по АДРЕСА_1, наданого ОСОБА_2, їй належне на праві власності майно: 40=9,1 кв. м., приміщення 50= 11,6 кв. м., приміщення 50"=17,8 кв. м., приміщення 50"=3,8 кв. м.

Таким чином, судом було використано дані, наявні в матеріалах справи.

Отже, з огляду на невідповідність висновків, викладених у рішенні матеріалам та обставинам справи, неповне з`ясування обставин справи, суд апеляційної інстанції вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.

В той же час, колегія суддів не погоджується з доводами заявника апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права з приводу безпідставного не закриття провадження у цій справі, пов"язане з існуванням рішення у справі № 904/6642/14 між тими ж сторонами, оскільки предмети і підстави позовів у цих справах відрізняються.

Також є безпідставним посилання на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права фактом безпідставного, на думку скаржника, незадоволення його клопотання про застосування до спірних відносин наслідків спливу строку позовної давності, з огляду на наступне.

Згідно ст.257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Втім, пунктом 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" роз`яснено, що за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Як встановлено у цій справі позивачем не доведено порушення його прав саме відповідачем, в зв`язку з чим в позові слід відмовити.

До того ж судом першої інстанції вірно наголошено, що за вимогами власника чи іншого володільця про усунення перешкод у здійсненні ним права користування чи розпорядження своїм майном позовна давність не поширюється, оскільки правопорушення є таким, що триває в часі.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

З огляду на те, що судом першої інстанції здійснені неправильні та передчасні висновки, на підставі наявних у справі доказах стосовно порушення прав позивача саме відповідачем, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, скасувавши рішення суду першої інстанції, з прийняттям нового рішення у справі.

Зважаючи на результати вирішення спору, за якими рішення відбулось на користь відповідача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у даній справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фірма Медсервіс", м.Нікополь Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2018 у справі № 904/4122/18 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2018 у справі №904/4122/18 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Обласного комунального підприємства "Фармація", м. Дніпро до Приватного підприємства "Фірма Медсервіс", м.Нікополь Дніпропетровської області за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальний заклад "Нікопольська міська лікарня №1" Дніпропетровської обласної ради, м.Нікополь, третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Нікопольська міська рада, м. Нікополь Дніпропетровської області, третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Дніпропетровська обласна рада, м. Дніпро, третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, м. Нікополь Дніпропетровської області про виселення з приміщення - відмовити повністю.

Судові витрати за подання позову покласти на позивача.

Стягнути з Обласного комунального підприємства "Фармація", м. Дніпро на користь Приватного підприємства "Фірма Медсервіс", м. Нікополь Дніпропетровської області 2643,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений та підписаний 12.04.2019.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Березкіна