Ухвала

від 12.04.2019 по справі 420/1712/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                    Справа № 420/1712/19                                                             УХВАЛА 12 квітня 2019 року                                                    м. Одеса Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов Головного управління Держпраці в Одеській області до Комунального підприємства «Довжанський сількомунгосп» про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) дозвільної системи у сфері господарської діяльності,-                                                     В С Т А Н О В И В: До суду надійшов адміністративний позов Головного управління Держпраці в Одеській області (далі – ГУ Держпраці) до Комунального підприємства «Довжанський сількомунгосп» (далі - КП «Довжанський сількомунгосп»), в якому просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до КП «Довжанський сількомунгосп» (с. Довжанка, Окнянський р-н, Одеська обл., 67930, код ЄДРПОУ 34254073) шляхом зобов'язання КП «Довжанський сількомунгосп» зупинити виконання робіт на висоті 1,3 м; зварювальні роботи; роботи з експлуатації ремонту водозбірних споруд: арт свердловини №№2112, 2115, 2116, 2118, 2119, 2120, башти Рожновського, у зв'язку із загрозою життю та здоров'ю людей. Також позивачем надано клопотання про відстрочення сплати судового збору. Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу. Частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Частиною 5 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема, про звільнення від сплати судового збору. Позивачем додатком до адміністративного позову надано клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому позивач просить відстрочити сплату судового збору за подання вказаного адміністративного позову до винесення рішення Одеський окружним адміністративним судом у зв'язку з тим, що надходження бюджетних коштів на рахунок для сплати збору затримується. В обґрунтування клопотання позивач зазначив, що ГУ Держпраці є бюджетною організацією, фінансування якої здійснюється  з Державного бюджету відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік». Відповідно до п.п. 13 п.11 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 Голова Держпраці затверджує кошторис територіальних органів. Відповідно до п.14 Положення №96 Держпраці є юридичною особою публічного права, має, зокрема, рахунки в органах Казначейства. Згідно з ч. 1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано ст.8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення. Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, клопотання ГУ Держпраці про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає. Суд не приймає до уваги як поважну причину посилання позивача на затримку надходження бюджетних коштів на рахунок для сплати збору. Крім того, суд враховує, що перевірка, висновки якої позивач зазначає у якості підстави для звернення до суду здійснена 21.02.2019 року, а до суду позивач звертається 22.03.2019 року.            Згідно зі ст.4 Закону України «Про судовий збір» юридичні особи сплачують за подання до адміністративного суду позову: - майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менш 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; - не майнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 1921,00 грн. Позивачу необхідно сплатити судовий збір. Позивач зазначає, що перевірка ним здійснена 20-21.02.2019 року з метою перевірки вимог припису від 27.04.2018 року, винесеного за результатами планової перевірки у період з 24 по 27.04.2018 року. Під час проведення позапланової перевірки виявлено 32 порушення, з яких одно створює загрозу життю та здоров'ю людей. Таким чином, обставина, що зумовила звернення до суду з даним позовом позивача як суб'єкта владних повноважень виникла у квітні 2018 року, проте з позовом позивач звертається у березні 2019 року, не висвітлюючи питання дотримання строків звернення до суду з даним позовом. Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.      Ухвалою суду від 26.03.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, позов залишений без руху та позивачу повідомлено про необхідність в десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.           Копія ухвали отримана представником позивача безпосередньо у суді 28.03.2019 року.       01.04.2019 року до суду надійшов на виконання ухвали суду документ про сплату судового збору – платіжне доручення №83 від 28.03.2019 року.         Станом на 12.04.2019 року будь-яких інших заяв від позивача не надійшло, у тому числі на виконання ухвали суду від 26.03.2019 року щодо дотримання позивачем строків звернення до суду. В ухвалі суду зазначено, що згідно позові та доданих до нього доказів перевірка відповідача здійснена 20-21.02.2019 року з метою перевірки вимог припису від 27.04.2018 року, винесеного за результатами планової перевірки у період з 24 по 27.04.2018 року. Під час проведення позапланової перевірки виявлено 32 порушення, з яких одно створює загрозу життю та здоров'ю людей. Таким чином, обставина, що зумовила звернення до суду з даним позовом позивача як суб'єкта владних повноважень виникла у квітні 2018 року, проте з позовом позивач звертається у березні 2019 року. Згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Відповідно до ч.1,2 ст123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк суд повертає позовну заяву.  Позивач не подав заяву про поновлення строку. Суд вважає, що обставина, яка виникла для звернення до суду з позовом щодо застосування заходів реагування виникла при проведення перевірки у квітні 2018 року та позивачем був обраний інший спосіб на усунення недоліків – видання припису. Наслідки невиконання припису не є новою підставою щодо встановлення дати виникнення підстав (встановлення порушення норм законодавства, яке створює загрозу життю та здоров'ю людей), що зумовлює звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позивач не усунув недоліки позову, зазначені в ухвалі суду від 26.03.2019 року.          Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.       Згідно з ч.5,6,8 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом            При таких обставинах в силу п.1 ч.4 ст.169 КАС України позов підлягає поверненню.           Керуючись ст.169 КАС України, суд,- У Х В А Л И В: Адміністративний позов Головного управління Держпраці в Одеській області до Комунального підприємства «Довжанський сількомунгосп» про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) дозвільної системи у сфері господарської діяльності - повернути позивачу.              Роз'яснити позивачу що повернення позовної заяви не позбавляє її права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України. Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС України. Суддя                                                                             Е.В. Катаєва