Постанова

від 11.04.2019 по справі 554/1288/17

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/1288/17 Номер провадження 22-ц/814/389/19Головуючий у 1-й інстанції Блажко І.О. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого - судді - Одринської ТВ.,

суддів: Панченка О.О., Пікуля В.П.

за участю секретаря - Коротун І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в залі суду у м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Житлово - експлуатаційного кооперативу " 50 років Жовтня", державного нотаріуса Четвертої Полтавської державної нотаріальної контори Ткаченко Н.В. про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Житлово - експлуатаційного кооперативу " 50 років Жовтня", державного нотаріуса Четвертої Полтавської державної нотаріальної контори Ткаченко Н.В. про визнання права власності на нерухоме майно

за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 29 листопада 2018 року

в с т а н о в и л а:

У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просила визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_5 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1. В обґрунтування своїх вимог вказала, що після смерті матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилась спадщина на спірну квартиру, за яку її матір як член ЖБК у 1984 р. внесла всі належні пайові внески. Зазначає, що спадкоємцями за законом є вона та її зведений брат - ОСОБА_3. Вона своєчасно звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з причин відсутності у неї правовстановлюючого документа. Оскільки матір за своє життя повністю внесла пайові внески за квартиру, проте не зареєструвала право власності на квартиру, вона не має можливості оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку, тому просить визнати за нею право власності на Ѕ частину спірної квартири в порядку спадкування.

31 травня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2, в якому просив визнати за ним право власності на 5/8 частин квартири АДРЕСА_1. В обґрунтування позову вказав, що його мати - ОСОБА_5 була членом ЖЕК 50 років Жовтня , та сплачувала пайові внески за спірну квартиру разом з його батьком - ОСОБА_6, тому вказана квартира була їх спільною сумісною власністю. Після смерті батька, який помер у 1980 році, частину квартири, яка мала належати йому, успадкували

він та його матір шляхом фактичного користування нею. Вважає, що після смерті матері, його зведеній сестрі - ОСОБА_2 належить 3/8 частини спірної квартири, йому -5/8 частин.З урахуванням того,що його мати за своє життя не встигла зареєструвати право власності на спірну квартиру, він немає можливості оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку, тому просить задовольнити його позовні вимоги.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 29 листопада 2018 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Житлово - експлуатаційного кооперативу " 50 років Жовтня", державного нотаріуса Четвертої Полтавської державної нотаріальної контори Ткаченко Н.В. про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування- задоволено .

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Житлово - експлуатаційного кооперативу " 50 років Жовтня", державного нотаріуса Четвертої Полтавської державної нотаріальної контори Ткаченко Н.В. про визнання права власності на нерухоме майно - задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 та в цілому складається з : коридору - площею 8,6 кв.м, 1-а кімнати - площею 10,6 кв.м, 2-а кімнати - площею 17,0 кв.м, 3-а кімнати - площею 13,9 кв.м, кухні - площею 5,1 кв.м, ванної - площею 2,0 кв.м, вбиральні - площею 1,0 кв.м, всього загальною площею 58,2 кв.м, в порядку спадкування після ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 та в цілому складається з : коридору - площею 8,6 кв.м, 1-а кімнати - площею 10,6 кв.м, 2-а кімнати - площею 17,0 кв.м, 3-а кімнати - площею 13,9 кв.м, кухні - площею 5,1 кв.м, ванної - площею 2,0 кв.м, вбиральні - площею 1,0 кв.м, всього загальною площею 58,2 кв.м, в порядку спадкування після ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

В іншій частині зустрічного позову - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 4 006 (чотири тисячі шість) грн.

Задовольняючи повністю первісний позов та частково зустрічний позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5, після виплати всіх пайових внесків у 1984 році була одноосібним власникомквартири АДРЕСА_1, проте своє право власності належним чином не зареєструвала, в зв'язку з чим її діти - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мають можливості оформити право власності на Ѕ частки, належної кожному, як спадкоємцям першої черги, в нотаріальному порядку.

Не погодившись із вказаним рішенням ОСОБА_3 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким повністю задовольнити його зустрічні позовні вимоги. Зазначає, що судом не враховано, що на момент отримання спірної квартири, його батьки жили разом, однією сімє'ю, мали спільний бюджет та пайові внески сплачували разом, тому вказана квартира була їх спільною сумісною власністю. Що також підтверджується ордером, згідно якого, вказану 3-х кімнатну квартиру, мати отримувала для проживання її та членів її сім'ї - чоловіка ОСОБА_6, доньки ОСОБА_2 та сина - ОСОБА_3 Тому, суд безпідставно не врахував, що частка позивача за первісним позовом складає - 3/ 8 частини, а його - 5/8, оскільки ним разом з матір'ю було успадковано частку померлого батька. Крім того, вказує, що не погоджується з розміром судового збору, який був стягнутий рішенням суду першої інстанції, оскільки звіт про оцінку майна квартири не відповідає дійсності, вказана вартість квартири є завищеною.

У відзиві на апеляційну скаргу представником ОСОБА_2 - адвокатом Прохур Н.І. вказано, що доводи апелянта про те, що його батьком були внесені кошти від продажу його будинку в сумі 6000 карбованців в якості паєнагромадження за спірну квартиру не підтверджується належними доказами. Також, померла матір сторін отримала спірну квартиру в 1969 році, а шлюб з ОСОБА_6 був укладений лише 22 лютого 1972 року. Крім того, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, а ОСОБА_5 повністю закінчила сплату пайових внесків лише в лютому 1984 року, тому саме з цього періоду вона набула право власності на спірну квартиру.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, пояснення учасників справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до матеріалів спадкової справи № 108/2016, за своє життя ОСОБА_5 заповіт не складала, спадкоємцями першої черги є діти померлої - ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які своєчасно звернулись до нотаріальної контори про оформлення своїх спадкових прав, проте їм було відмовлено в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спірну квартиру/ а.с.308-318 т.1/.

Згідно з довідками ЖЕК 50 років Жовтня , у 1969 році ОСОБА_5, отримала квартиру АДРЕСА_1 як член ЖЕК 50 років Жовтня , остаточно сплативши за неї пайові внески у лютому 1984 році / 14-17/.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_5 перебувала у шлюбі з ОСОБА_6 з 1972 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 Померлий ОСОБА_6 членом кооперативу 50 років Жовтня не був.

Згідно з роз'ясненням, що міститься в п. п. а п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 вересня 1987 року № 9 Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи при розгляді спорів про поділ квартири між подружжям, яке розлучилося, слід враховувати, що пай, внесений подружжям в ЖБК у період сумісного проживання за рахунок спільних коштів, а також за рахунок коштів, подарованих подружжю або одержаних ним у позичку, а після повної сплати пайового внеску - квартира є їх спільним майном і підлягає поділу на загальних підставах.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 стверджував, що його померлий батько разом з матір'ю сплачував пайові внески, тому оспорювана квартира була їх спільною сумісною власністю. На підтвердження своїх тверджень, ним було додано до апеляційної скарги договір купівлі - продажу від 09 жовтня 1974 року, відповідно до якого ОСОБА_6 було продано належний йому житловий будинок за 6000 карбованців, які в подальшому були спрямовані на пайові внески за спірну квартиру, у якій його батьки проживали.

Згідно роз'яснень, наданих у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , при вирішенні спорів про право власності на жилий будинок, на квартиру в житлово-будівельному або житловому кооперативі, на інші будівлі судам слід виходити з роз'яснень, які дані Пленумом Верховного Суду України у прийнятих ним постановах з цих питань. Крім цього, слід враховувати, що при повному внесені пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, у особи, яка має право на частку в пайових внесках, виникає право власності на відповідну частку квартири, дачі, гаража чи іншої будівлі.

Крім того, у п. 6-1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 вересня 1987 року № 9 Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи роз'яснено, що відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України Про власність при внесенні паю в ЖБК за рахунок коштів, одержаних внаслідок сумісної праці сім'ї члена кооперативу, паєнагромадження, а після повного внесення паю - квартира є спільною сумісною власністю членів сім'ї, якщо інше не було установлено письмовою угодою між ними .

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач за первісним позовом ОСОБА_2 подала заяву про відмову від заявлених нею позовних вимог не заперечує проти визнання за ОСОБА_3 право власності на спірну квартиру в цілому.

Вказана відмова від позовних вимог не суперечить вимогам закону та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

ОСОБА_3 надав до суду апеляційної інстанції заяву, в якій просив визнати за ним право власності на спірну квартиру в цілому, оскільки ОСОБА_2 відмовилась від заявлених нею позовних вимог на спадкове майно.

Статтею 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи відмову ОСОБА_2 від позовних вимог про визнання права власності на Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування, а також те, що учасники процесу дійшли згоди щодо права власності на оспорювану квартиру, колегія суддів доходить висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, в зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання за ним права власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування після ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 141 ЦПК України та заяви ОСОБА_3, який прохав судові витрати покласти на нього.

Керуючись п.2 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 376, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 29 листопада 2018 року скасувати та ухвалити нове .

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Житлово - експлуатаційного кооперативу " 50 років Жовтня", державного нотаріуса Четвертої Полтавської державної нотаріальної контори Ткаченко Н.В. про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1 та в цілому складається з : коридору - площею 8,6 кв.м, 1-а кімнати - площею 10,6 кв.м, 2-а кімнати - площею 17,0 кв.м, 3-а кімнати - площею 13,9 кв.м, кухні - площею 5,1 кв.м, ванної - площею 2,0 кв.м, вбиральні - площею 1,0 кв.м, всього загальною площею 58,2 кв.м, в порядку спадкування після ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 4 006 (чотири тисячі шість) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12 квітня 2019 року .

головуючий суддя:

---

Т.В. Одринська

судді:

---

О.О.Панченко

---

В.П.Пікуль