Постанова

від 10.04.2019 по справі 910/16284/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2019 р. Справа№ 910/16284/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Буравльова С.І.

Власова Ю.Л.

За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А.

представників сторін:

від прокуратури - Константинова І.В. ( посвідчення №040864 від 29.01.2016);

від позивача 1- Коломієць Н.Г. ( довір. №107-13/274 від 15.01.2019);

від позивача 2- не з'явився;

від відповідача - Патраманський В.І. - голова організації;

розглянувши апеляційну скаргу Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 8

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2019

у справі № 910/16284/18 (суддя Котков О.В.)

за позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 8 в інтересах держави в особі Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва

до Організації ветеранів Святошинського району м.Києва

про повернення нежитлового приміщення

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2019 у справі №910/16284/18 позов № 43-5614 вих - 18 від 12.09.2018 Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 8 в інтересах держави в особі Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва" до Організації ветеранів Святошинського району м.Києва про повернення нежитлового приміщення, розташованого по вул. Підлісній, 3 у м.Києві, площею 37,3кв.м. на другому поверсі шляхом його звільнення та передачі майна по акту приймання - передачі Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва" - залишено без розгляду.

Ухвала місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що:

- виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави, ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави ;

- заступником керівника Київської місцевої прокуратури № 8 подано позов в інтересах держави в особі Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" без достатніх правових підстав та за відсутності належного обґрунтування необхідності такого представництва, що стало наслідком порушення принципів рівності та змагальності сторін судового процесу, як фундаментальних засад права на справедливий суд.

Не погоджуючись з ухвалою, Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 8 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2019 скасувати та направити справу для продовження розгляду.

В апеляційній скарзі Заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 8 зазначає про те, що:

- позивачі, заходи щодо усунення повернення комунального майна після закінчення договору оренди не вживають, з позовом до суду з приводу повернення нежитлового приміщення не звертались, що свідчить про неналежне здійснення органом управління майном та підприємством - балансоутримувачем своїх повноважень щодо захисту державних інтересів;

- у позовній заяві у даній справі прокуратурою визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Святошинську районну у місті Києві державну адміністрацію. Крім того, прокурором обґрунтовано наявність порушень інтересів держави в особі позивачів - Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації та комунального підприємства, які полягають у тому, що використання відповідачем нежитлового приміщення після закінчення терміну дії договору, позбавляє уповноважених органів та в цілому територіальну громаду можливості ефективно розпоряджатися комунальним майном та отримувати прибуток від його використання;

- поняття інтереси держави є оціночним та прокурором в позовній заяві визначено, в чому полягає порушення державних інтересів, обгрунтовано підстави для представництва інтересів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 8, розгляд справи призначено на 10.04.2019.

В судове засідання апеляційного господарського суду 10.04.2019 не з'явився позивач 2.

Враховуючи те, що позивач 2 про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2019), явка учасників судового процесу не визнана обов'язковою, судова колегія ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представника позивача 2.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора, представників позивача 1 та відповідача судовою колегією встановлено.

4 грудня 2018 року до Господарського суду міста Києва звернувся Заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 8 в інтересах держави в особі Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (позивач-1) та Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" (позивач-2) з позовом до Організації ветеранів Святошинського району м. Києва (відповідач) в якій викладені позовні вимоги, зокрема зобов'язати Організацію ветеранів, повернути нежитлове приміщення, розташоване по вул. Підлісній, 3 у м. Києві, площею 37,3кв.м на другому поверсі шляхом його звільнення та передачі майна по акту приймання-передачі Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач після закінчення терміну дії договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 559 від 10.05.2016 року не звільнив та не передав позивачу орендоване приміщення по акту приймання-передачі та продовжує ним безпідставно користуватися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

В п.1 ч.2 ст.185 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131 1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення п.3 ч.1 ст.131 1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.53 Господарського процесуального кодексу України, у разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Господарським судом міста Києва встановлено, що звертаючись з позовом заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 8 зазначає про те, що у даному випадку порушення інтересів держави полягає у тому, що 10.05.2016 року між Святошинською районною в місті Києві державною адміністрацією, Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" та Організацією ветеранів Святошинського району м. Києва укладено договір оренди нежитлового приміщення про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 559. Відповідно до п.9.1. договору оренди нежитлового приміщення про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 559 від 10.05.2016 року договір є укладеним з моменту підписання його сторонам і діє з 31.03.2015 року до 29.03.2018 року. Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація листом № 30/575 від 24.01.2018 року повідомила відповідача, що договір про передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду № 559 від 10.05.2016 року продовжуватися не буде. Проте, після закінчення терміну дії договору (п. 9.1.) відповідач так і не звільнив та не передав приміщення балансоутримувачу по акту приймання-передачі і по теперішній час та продовжує безпідставно займати нежитлове приміщення. Балансоутримувачем приміщення за адресою: м. Київ, вул. Підлісна, 3, відповідно до розпорядження Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 06.02.2015 року № 58 "Про передачу та закріплення житлового та нежитлового фонду" є Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва".

Тобто у даному спорі, Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація виступає, як орендодавець, а Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" - балансоутримувачем нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Підлісна, 3, які на думку прокуратури, неналежно виконують функції держави у спірних правовідносинах.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.99 N 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи N806/1000/17).

Водночас, в п.3 ч.1 ст. 131 1 Конституції України передбачено можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Верховним Судом, в Огляді практики застосування суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду законодавства, що визначає особливості правового статусу прокурора в господарському процесі за період з 01.01.2018 по 06.11.2018, в розділі 2 зазначено висновок про те, що саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. В такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру судових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо).

Відтак, якщо прокурор у позовні заяві не вказав обставин, пов'язаних з порушенням інтересів держави або з обґрунтуванням необхідності захисту таких інтересів, то це має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 ГПК України.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч.2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Крім того, розпорядженням Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації №58 від 06.02.2015 року остання передала Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" спірне нежитлове приміщення у господарське відання. Відповідно до ч.1 ст.136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Отже, оскільки Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація не здійснює володіння, користування і розпорядження вищевказаним нежитловим приміщенням, то не може мати місце бездіяльність Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації щодо захисту порушених прав.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Київською місцевою прокуратурою № 8 повідомлено Святошинську районну в місті Києві державну адміністрацію та Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" про намір звернутися до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом в інтересах держави.

В матеріалах справи наявний лише лист заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 8 від 11.09.2018 року № 43-5578вих-18, проте відсутні докази як відправлення такого листа позивачам, так і отримання останніми вказаного листа.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що заступником керівника Київської місцевої прокуратури № 8 подано позов в інтересах держави в особі Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" без достатніх правових підстав та за відсутності належного обґрунтування необхідності такого представництва, що стало наслідком порушення принципів рівності та змагальності сторін судового процесу, як фундаментальних засад права на справедливий суд.

Доводи прокурора в апеляційній скарзі про те, що поняття інтереси держави є оціночним та прокурором в позовній заяві визначено, в чому полягає порушення державних інтересів, обгрунтовано підстави для представництва інтересів, не спростовують вищенаведених висновків суду, а тому не можуть бути покладені в основу рішення.

Таким чином, з огляду приписи ст.ст.53, 174, 226 Господарського процесуального кодексу України та той факт, що заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 8, який звернувся до суду в інтересах держави, не обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позов підлягає залишенню без розгляду.

Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 07.02.2019 не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 255, 267-271, 280-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 8 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2019 у справі №910/16284/18 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/16284/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 15.04.2019

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді С.І. Буравльов

Ю.Л. Власов