Рішення

від 25.04.2018 по справі 905/2619/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.04.2018 Справа №905/2619/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Паніній Я.М.,

розглянувши справу № 905/2619/17

за позовом: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго»

до відповідача: Командитного товариства «Товариство з обмеженою відповідальністю «Райагротехніка»

про стягнення 27 667,78 грн.,

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Суть спору: ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з КТ «ТОВ «Райагротехніка» 27 667,78 грн., з яких 14 143,75 грн. - борг за активну електроенергію, 914,59 грн. борг за надані послуги з перетікання реактивної електроенергії, 3 790,75 борг за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, 1 026,83 грн. - 3% річних, 3 735,92 грн. - інфляційні втрати, 4 055,94 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії №48 від 22.05.2007р. в частині повної та своєчасної оплати активної електроенергії та послуг з перетікання реактивної електроенергії, а також дотримання договірних величин споживання електричної енергії.

17.11.2017р. господарським судом постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі №905/2619/17, призначення судового засідання на 13.12.2017р.

У письмових поясненнях за вх. № 32588/17 від 13.12.2017р. позивач посилається на те, що, по-перше, тарифи вартості спірної електроенергії за період квітень-травень 2015р. визначені на підставі Постанов НКРЕКП, а саме за квітень 2015р. - №947 від 26.03.2015р., травень 2015р. - №1321 від 28.04.2015р., по-друге, відповідачем не було надано жодних відомостей щодо обсягу спожитої електричної енергії за травень 2015р., а тому позивач розрахував обсяг спожитої електричної енергії відповідно до п. 6.39 ПКЕЕ - за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період. Відповідні акт приймання - передавання товарної продукції (електроенергії), рахунки за спожиту електричну енергію та повідомлення про перевищення договірних величин направлені відповідачу рекомендованим листом з поштовим повідомленням.

13.12.2017р. господарським судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 10.01.2018р.

У заяві за вх. № 32939/17 від 18.12.2017р. відповідач не визнає позовні вимоги, оскільки з листопада 2014р. по теперішній час підприємство відповідача захоплено підрозділами ЗСУ, які підключились до електричних мереж відповідача за участю позивача в трьох місцях без повідомлення відповідача, у зв`язку з чим останнім подано заяви до Волноваського РВ УМВС, прокуратури, АТЦ СБУ та порушена кримінальна справа. Також, відповідач просить суд направити позовну заяву та всі документи, з посиланням на те, що останній їх не одержав.

10.01.2018р. господарським судом постановлено ухвали про розгляд справи №905/2619/17 за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання; відкладення підготовчого засідання на 31.01.2018р.

У письмових запереченнях за вх. № 23781/18 від 31.01.2018р. позивач посилається на те, що позовна заява та додатки до неї надіслані відповідачу на його юридичну адресу, що підтверджується описом вкладення до цінного листа та фіскальним чеком, які наявні у справі. Також позивач зазначає, що підтвердженням споживання відповідачем електричної енергії з листопада 2014р. по березень 2015р. є акти приймання - передавання товарної продукції (електроенергії), відповідні рахунки та банківські виписки, які свідчать про здійснені відповідачем часткові оплати заборгованості.

31.01.2018р. господарським судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 28.02.2018р

У заяві за вх. № 4413/18 від 26.02.2018р. відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову з посиланням на те, що з листопада 2014р. по травень 2015р. відповідач оплачував електроенергію, в т.ч. електроенергію, яка незаконно споживалась підрозділами ЗСУ. В свою чергу, коли відповідач дізнався про незаконне підключення підрозділів ЗСУ до електричних мереж відповідача, то звернувся до Волноваського РЕМ з листами про їх відключення. Між тим, Волноваським РЕМ не здійснено жодних дій щодо відключення незаконних споживачів та не припинено електропостачання. Така бездіяльність Волноваського РЕМ оскаржена відповідачем до керівництва позивача, але останнє також не вжило жодних заходів щодо припинення постачання електроенергії незаконним споживачам. Водночас, підтвердженням знаходження на території підприємства відповідача підрозділів ЗСУ та споживання електроенергії останніми є відповідні листи ГУ КЕУ ЗСУ, Військової частини. При цьому, відповідачем не підписувались та не направлялись позивачу акти спожитої електроенергії. Також відповідач просить суд витребувати у позивача документи, які останній просив надати у листі № 19 від 25.05.2015р. та всіх інших листах, направлених на адресу позивача.

28.02.2018р. господарським судом постановлено ухвалу про продовження підготовчого провадження до 11.04.2018р., відкладення підготовчого засідання на 27.03.2018р.

У письмових запереченнях за вх. № 6513/18 від 27.03.2018р. позивач зазначає про те, що договір про постачання електричної енергії № 48 від 22.05.2007р. не розірваний та є дійсним по теперішній час, а також про те, що в силу положень п. 6.18 ПКЕЕ є неможливим припинення електропостачання об`єкта за умови знаходження у ньому нового споживача до розірвання договору про постачання електричної енергії з попереднім споживачем, виплати всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами за розрахунковий період, та укладення нового договору про постачання електричної енергії. При цьому, станом на 06.03.2018р. будь-які договірні відносини між позивачем та КЕВ м. Луганськ щодо спірного об`єкта відсутні. Також позивач просить суд не брати до уваги докази, які додані до заяви за вх. № 4413/18 від 26.02.2018р., оскільки останні не направлено на адресу позивача в порушення приписів ч. 9 ст. 80 ГПК України.

27.03.2018р. господарським судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 26.04.2018р.

Позивач у судове засідання 26.04.2018р. щодо розгляду справи по суті не з`явився, при цьому про час та місце судового засідання позивач повідомлений належним чином, про що свідчить особистий підпис представника останнього на розписці про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 27.03.2018р.

Відповідач у судове засідання 26.04.2018р. щодо розгляду справи по суті не з`явився, при цьому про час та місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду від 27.03.2018р. одержана останнім 10.04.2018р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення штрихкодовий ідентифікатор 61022 2456152 0.

За таких обставин, з огляду на приписи ч. 1 ст. 202 ГПК України, суд визнав за можливе вирішити справу за відсутністю сторін та за наявними у ній матеріалами.

На підставі ст.240 ГПК України у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 26.04.2018р. складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

22.05.2007р. між ВАТ «Донецькоблненерго» (на т.ч. ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго») (постачальник, позивач) і ВАТ «Райагротехніка» (на т.ч. КТ «ТОВ «Райагротехніка») (споживач, відповідач) укладений договір про постачання електричної енергії №48, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб установок споживача з приєднаною потужністю 332,7 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (розділ 1 договору).

Постачальник зобов`язався, зокрема, постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору; згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання на межах, визначених додатком №2 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідності сторін» до цього договору; із дотриманням на межі балансової належності електромереж постачальника граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; із забезпеченням отримання електричної енергії на рівні дозволеної потужності 332,2 кВт, а споживач зобов`язався, зокрема, дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки згідно з умовами додатків №3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» та №4 «Порядок визначення обсягу електричної енергії та його вартості у разі завантаження схеми обліку нижче мінімально допустимого рівня» до цього договору; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» та №5 «Порядок розрахунків» до цього договору; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком №6 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» до цього договору (п.п. 2.2.2 п.2.2, п.п. 2.3.2, 2.3.4, 2.3.5 п.2.3 договору).

У п.п. 3.1.1., 3.1.3 договору передбачено, що постачальник має право отримувати від споживача своєчасну плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим договором, а також визначати у порядку, передбаченому розділом 5 цього договору, договірні величини споживання електричної енергії та договірні (граничні) величини електричної потужності.

За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт.год і більше (за підсумками минулого року) згідно з діючим законодавством України. Вартість максимально спожитої понад договірну (граничну) величину потужності (кВт) у розрахунковому періоді сплачується за діючим тарифом згідно з чинним законодавством (п.4.2.2 договору).

Для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 01 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою встановленою додатком №7 «Обсяг очікуваного споживання електричної енергії та потужності споживачем» до цього договору (п.5.1 договору).

Заявлені споживачем згідно з п.5.1 цього договору обсяги споживання електричної енергії узгоджуються сторонами і оформлюються додатком №8 «Договірні величини споживання електричної енергії» до цього договору як договірні величини споживання електричної енергії (п.5.2 договору).

Відповідно до умов п.7.5 договору розрахунки за електроенергію та інші платежі за розрахунковий період здійснюються за діючими тарифами у відповідності до діючого законодавства. Порядок здійснення розрахунків за активну електроенергію та оплати за перетікання реактивної електроенергії обумовлюються додатками №5 «Порядок розрахунків» і №6 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» до цього договору.

На підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов договору оформлюються та надаються документи за формами встановленими додатками №10 «Акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії)» і №9 «Акт з контролю електричної потужності» до цього договору (п.7.7 договору).

Умовами п.9.5 договору встановлено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2010р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

У додатку №5 до договору «Порядок розрахунків» передбачено, що розрахунковий період встановлено споживачу з 20 числа місяця, до такого ж числа наступного місяця (п. 1 додатку).

Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії, рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного на підставі показів розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом) з урахуванням сум, що надійшли від споживача. За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється «Акт прийняття-передавання товарної продукції». Для проведення остаточного розрахунку споживач у термін до 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання, якщо споживач здійснює оплату самостійно, та 10 банківських днів, якщо споживач здійснює оплату через свою головну структуру. В разі неявки споживача для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення (п.7 додатку).

Нарахування за понад договірне споживання електричної енергії та електричної потужності, за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії з ПДВ, сум пені, 3% річних, індексу інфляції відображається в окремому рахунку, який споживач електроенергії повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ у термін до 3 робочих днів після закінчення розрахункового місяця. Термін сплати такого рахунку визначається вимогами п.7 цього порядку. Також у термін до 3 робочих днів після закінчення розрахункового місяця споживач отримує в розрахунковому відділі відповідного РЕМ акт звірки розрахунків за місяць, та акт прийняття-передавання товарної продукції, які повертає підписаними та скріпленими печаткою в термін до 10 днів. У разі неповернення акту прийняття-передавання товарної продукції і акту звірки розрахунків у зазначений термін, вони вважаються узгодженими споживачем (п.9 додатку).

Відповідно до умов п.п.1,2,4,6 додатку №3 від 15.10.2014р. «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» до договору за згодою сторін зняття показів розрахункових приладів обліку активної та реактивної електричної енергії здійснюється споживачем самостійно або в присутності представника постачальника (субспоживача) щомісяця о 24-00 годині останнього дня розрахункового періоду, визначеного у додатку № 5 до договору, за усіма точками вимірювання відповідно до таблиці № 1 даного додатку. На підставі цих показів споживач складає звіт про обсяги спожитої за розрахунковий період електричної енергії за встановленою формою (додаток № 14 до договору), або за формою акту прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) (додаток №10 до договору). Якщо розрахункові прилади обліку споживача встановлені на підстанції постачальника, зняття показів цих розрахункових приладів обліку здійснюється персоналом постачальника; ці покази фіксуються в «Акті фіксації показань приладів обліку». Зняття показів персоналом постачальника може здійснюватися у присутності споживача (за бажанням останнього); в такому разі представник постачальника за запитом споживача повідомляє йому точний час проведення зняття показань. У разі відсутності споживача при проведенні зняття показів приладів обліку «Акт фіксації показань приладів обліку» вважається дійсним, якщо він підписаний з боку постачальника. Звіт про обсяги переданої субспоживачу електричної енергії узгоджується між споживачем та основним споживачем. Споживач протягом 24 годин з моменту зняття показів приладів обліку електроенергії зобов`язанні надати Звіт про покази розрахункових приладів обліку до Постачальника електричної енергії за адресою: м. Волноваха, вул. Комсомольська, 147. Зафіксовані покази розрахункових засобів обліку активної і реактивної електричної енергії оформлюються сторонами «Актами прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії)» (додаток №10 до договору) у 2-х або декількох, по одному для кожної із сторін. Споживач зобов`язаний підписати «Акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії)» протягом 24 годин з моменту зняття показів приладів обліку електроенергії. Перевищення даного строку вважається затримкою терміну сплати за спожиту електроенергію з вини споживача. У разі неоформлення споживачем «Акта прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії)» у вищезазначений термін, він вважаться дійсним та узгодженим сторонами за наявності підпису постачальника.

Зняття показів розрахункових засобів обліку самостійно або в присутності представника споживача (субспоживача) має право здійснювати також і постачальник електричної енергії (п.2 додатку №3 до договору).

У разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту активну електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення розрахункового обліку) визначення обсягу споживання електричної енергії здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду. Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин використання струмоприймачів в межах дозволеної потужності без подальшого перерахунку (таблиця №1). У цьому разі відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

У додатку «Договірні величини споживання електричної енергії на 2015 рік» до договору №48 від 22.05.2007р. визначено обсяги постачання електроенергії на 2015р., зокрема, на травень 2015р. 6 000 кВт/год.

На виконання умов вказаного договору у квітні 2015р. позивачем поставлено, а відповідачем прийнято активну електроенергію в обсязі 8 951 кВт/год на суму 15 049,50 грн., та надано послуги з перетікання реактивної електроенергії в обсязі 8 555 кВАр/год. на суму 452,71 грн., що підтверджується актом прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) , який підписаний сторонами без зауважень та засвідчений їх печатками.

Також позивачем виставлені рахунки на оплату активної електроенергії та послуг з перетікання реактивної електроенергії за квітень 2015р., які отримані представником відповідача на підставі довіреності №б/н від 31.04.2013р., - 21.04.2015р.

Поряд з цим, позивач посилається на те, що постачання відповідачу активної електроенергії та надання послуг з перетікання реактивної електроенергії здійснювалось позивачем також і у травні 2015р.

У матеріалах справи наявний акт прийняття передавання товарної продукції (електроенергії) за травень 2015р., згідно з яким обсяг активної електроенергію становить 8 737 кВт/год, вартість - 14 520,89 грн.; обсяг послуг з перетікання реактивної електроенергії - 8 824 кВАр/год, вартість - 461,88 грн.

При цьому, обсяг електроенергії, який зазначений в акті прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за травень 2015р., позивачем визначено розрахунковим шляхом за середньодобовим обсягом споживання попереднього розрахункового періоду - квітня 2015р. (нарахування за зобов`язанням травня 2015р. фактично здійснено за період з 21.04.2015р. по 20.05.2015р. (з урахуванням змісту письмових пояснень позивача №б/н від 13.12.2017р.), у зв`язку з неподанням відповідачем звіту про фактичні покази розрахункового засобу обліку та неможливістю отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію у встановлений термін.

Акт за травень 2015р. не підписаний відповідачем та відповідні рахунки за травень 2015р. на оплату активної електроенергії та послуг з перетікання реактивної електроенергії не містять відміток відповідача про їх одержання.

Водночас, вказані акт та рахунки за травень 2015р. направлені відповідачу 27.05.2015р. листом №б/н, б/д, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання 10.06.2015р., і з огляду на умови договору вважаються отриманими відповідачем з дня його відправлення 27.05.2015р.

З розрахунку позову, банківської виписки за 24.03.2015р., письмових пояснень позивача №б/н від 13.12.2017р., вбачається, що оплата активної електроенергії за квітень 2015р. здійснена відповідачем частково у розмірі 11 097,24 грн., залишок боргу становить 3 952,26 грн., оплата активної електроенергії за травень 2015р. здійснена відповідачем частково у розмірі 4 329,40 грн., залишок боргу становить 10 191,49 грн. (загальна сума боргу - 14 143,75 грн.). Оплата послуг з перетікання реактивної електроенергії у квітні-травні 2015р. відповідачем не здійснена.

Крім того, позивач посилається на те, що у травні 2015р. відповідачем допущено перевищення договірних величин споживання електричної енергії на 2 737 кВт/год., у зв`язку з чим позивачем нараховано відповідачу двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини електроспоживання та виставлено відповідний рахунок №66/48.131943 від 26.05.2015р. на суму 3 790,75 грн.

Вказаний рахунок також направлено на адресу відповідача 27.05.2015р. листом №б/н б/д (разом з актом прийняття передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунками на оплату активної електроенергії та послуг з перетікання реактивної електроенергії за травень 2015р.), та з огляду на умови договору вважається отриманим відповідачем з дня його відправлення 27.05.2015р.

Оплата боргу за перевищення договірної величини споживання електричної енергії спожитої у травні 2015р. відповідачем не здійснена.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, в якому останній просить суд стягнути з відповідача 14 143,75 грн. - борг за активну електроенергію спожиту за період квітень травень 2015р., 914,59 грн. борг за послуги з перетікання реактивної електроенергії, надані у квітні-травні 2015р., 3 790,75 борг за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у травні 2015р., 1 026,83 грн. - 3% річних, нарахованих у період 29.04.2015р.-31.08.2017р. за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої у період квітень-травень 2015р., 3 735,92 грн. - інфляційні втрати, нарахованих у період 01.05.2015р.-31.07.2017р. за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої у період квітень-травень 2015р., 4 055,94 грн. пеня, нарахована у період 29.04.2015р.-02.12.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої у період квітень-травень 2015р.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ч.7 ст.276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір про постачання електричної енергії №48 від 22.05.2007р., згідно з яким, позивач зобов`язується постачати електричну енергію відповідачу, а відповідач - дотримуватись режиму споживання електричної енергії та оплачувати позивачу вартість спожитої електричної енергії та здійснювати інші платежі протягом 5 банківських днів з дня отримання рахунку.

Виходячи з умов п. 7 додатку № 5 до договору, граничним строком оплати відповідачем вартості спожитої активної електроенергії та послуг з перетікання реактивної електроенергії у квітні 2015р. є 28.04.2015р., у травні 2015р. 04.06.2015р.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, вищевстановлені обставини справи свідчать, що відповідачем неналежним чином виконувались зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати вартості активної електроенергії та послуг з перетікання реактивної електричної енергії за період квітень-травень 2015р., внаслідок чого у відповідача утворився борг за активну електроенергію у розмірі 14 143,75 грн. та за послуги з перетікання реактивної електроенергії у розмірі 914,59 грн.

При цьому, визначення позивачем обсягу електроенергії, який зазначений в акті прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за травень 2015р., розрахунковим шляхом за середньодобовим обсягом споживання попереднього розрахункового періоду - квітня 2015р., у зв`язку з неподанням відповідачем звіту про фактичні покази розрахункового засобу обліку та неможливістю отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію у встановлений термін, відповідає умовам п.2.6 додатку №5 до договору №48 від 22.05.2007р. та п. 6.39 ПКЕЕ (у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин).

Посилання відповідача на те, що з листопада 2014р. по теперішній час підприємство відповідача не споживало електроенергію, оскільки захоплено підрозділами ЗСУ та іншими особами, які підключились до електричних мереж відповідача за участю позивача в трьох місцях без повідомлення відповідача, на підтвердження чого надано листи № 7 від 06.04.2015р., № 9 від 16.04.2015р., № 19 від 25.05.2015р., вх. № 443 від 24.04.2015р., № 94 від 07.12.2017р., претензію № 11 від 29.04.2015р., № 15 від 14.05.2015р., №35 від 02.07.2015р., скаргу № 37 від 06.07.2015р., господарським судом до уваги не прийняті, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6.18. ПКЕЕ (у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Постачальник електричної енергії зобов`язаний припинити постачання електричної енергії за договором, а електропередавальна організація (основний споживач) - передачу електричної енергії (спільне використання технологічних електричних мереж) з заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією.

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний здійснювати оплату спожитої на таких об`єктах електричної енергії та інших платежів, виходячи з умов відповідних договорів.

З новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил та нормативно-технічних документів після розірвання договорів із споживачем, який звільняє приміщення.

Пунктом 2.5 договору встановлено, що у разі звільнення споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у тому числі шляхом банкрутства), відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення споживач зобов`язаний повідомити постачальника за 20 робочих днів до дня зміни власника приміщення і в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежів, передбачених цим договором, до дня зміни власника приміщення включно, а постачальник зобов`язаний припинити постачання електричної енергії з дня звільнення споживачем приміщення.

Отже, в будь-якому випадку припинення електропостачання об`єкта є неможливим до розірвання договору про постачання електричної енергії зі споживачем, виплати всіх видів платежів, передбачених відповідним договором за розрахунковий період. При цьому, у разі зайняття об`єкта іншим споживачем укладається новий договір про постачання електричної енергії.

Відповідачем не доведено, а судом не встановлено, що останній звільнив приміщення та не споживав електричну енергію у спірний період. Також в матеріалах відсутні докази, що підтверджують припинення договору про постачання електричної енергії №48 від 22.05.2007р. В свою чергу, знаходження на об`єктах відповідача інших осіб (зокрема, підрозділів ЗСУ) не припиняє зобов`язання відповідача за чинним договором про постачання електричної енергії №48 від 22.05.2007р.

Крім того, в порядку ст. ст. 74, 76-79 ГПК України відповідачем не доведено і те, що підрозділи ЗСУ підключились саме до мережі КТ «ТОВ «Райагротехніка» та використовували електроенергію у спірний період.

Одночасно, у п.3 додатку №3 від 15.10.2014р. «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» до договору сторонами погоджено перелік точок розрахункового обліку споживача, точок розрахункового обліку субспоживачів і транзиту електроенергії в мережі Постачальника та інших власних мереж:

1. ВАТ «Райагротехніка», м.Волноваха, вул.Шевцової, 11, ТП 585;

1.1 ФОП Соломишенко О.В., м.Волноваха, вул.Шевцової, 11;

1.2 КТ «Агропром-Постач», м.Волноваха, вул.Шевцової, 11;

1.3 ФО ОСОБА_1 , м.Волноваха, вул.Шевцової, 11;

1.4 ПП «Бизон», м.Волноваха, вул.Шевцової, 11;

1.5 ТОВ «Партнер-ПАК», м.Волноваха, вул.Шевцової, 11;

1.6 СФГ «Практика», м.Волноваха, вул.Енгельса, 19.

З вказаного додатку №3 до договору вбачається, що точки обліку 1.1-1.6 є субспоживачами, з якими укладено окремі договори: №215, №56, №285, №465, №340, №350, показання за якими мінусуються.

Відповідно до п.8.1.1 договору якщо до електромереж споживача приєднані в установленому порядку електроустановки інших споживачів (субспоживачі), відносини між ними регулюються договором про спільне використання технологічних мереж основного споживача або договором про технічне забезпечення електроспоживання споживача.

Споживач передає постачальнику дані про обсяги споживання електричної енергії субспоживачами у порядку, визначеному відповідно до розділу 7, а також звіт про використану субспоживачами електричну енергію за формами встановленими додатками №10 «Акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії)» і №14 «Акт прийняття-передавання електричної енергії споживача субспоживачам» до цього договору (п.8.1.3 договору).

Матеріали справи містять акти прийняття-передачі товарної продукції до договору №48 від 22.05.2007р. за листопад 2014р.-квітень 2015р., що підписані сторонами та скріплені печатками підприємств. Вказані акти містять дані щодо загальної кількості спожитої електроенергії кожним із субспоживачів за відповідний місяць та які мінусуються від кількості спожитої електроенергії споживачем.

Такі обставини свідчать про те, що, по-перше, споживання електричної енергії субспоживачами не суперечить умовам договору №48 від 22.05.2007р., по-друге, відповідачем здійснювались оплати виключно за власний обсяг спожитої електричної енергії.

Крім того, посилання відповідача на можливі незаконне заволодіння майном відповідача, підроблення документів тощо, які викладені у заяві за вх. №4413/18 від 26.02.2018р., господарський суд до уваги не приймає, оскільки такі обставини фактично є предметом дослідження в іншому (кримінальному) провадженні.

При цьому, листи №25 від 04.06.2015р., № 8 від 06.04.2015р., б/н від 26.01.2015р., № 814 від 08.05.2015р., № 15 від 14.05.2015р., № 313/4/3670 від 18.05.2015р., № 46-01/1477 від 18.05.2015р., № 17/Ф-85/2 від 18.06.2015р., №18/7041вих-17 від 15.09.2017р., № Ф-1018/20/02-2017 від 22.11.2017р., № 04/8460вих.17 від 13.11.2017р., № 313/15/9123 від 20.11.2017р., № 04-03/10-780 від 06.12.2017р., №10-792вих.17 від 12.12.2017р., № 303/1/6/1519 від 29.12.2017р., № 02/1024вих.-18 від 25.01.2018р., №46-01/173 від 06.02.2018р., скарги № 38 від 06.07.2015р., вх.№ 289 від 06.06.2016р., № 2 від 21.03.2016р., № 06 від 21.02.2017р., № 29 від 05.06.2017р., № 13/1 від 05.02.2017р., № 14 від 05.02.2017р., заява № 4 від 21.03.2016р., які додані до заяви відповідача за вх. № 4413/18 від 26.02.2018р., не надіслані позивачу у справі, а тому не беруться до уваги господарським судом, оскільки вимогами ч.9 ст.80 ГПК України встановлено, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Листи № 7 від 06.04.2015р., № 9 від 16.04.2015р., № 19 від 25.05.2015р., вх. № 443 від 24.04.2015р., № 94 від 07.12.2017р., претензія № 11 від 29.04.2015р., № 15 від 14.05.2015р., №35 від 02.07.2015р., скарга № 37 від 06.07.2015р. є у наявності у позивача, про що свідчать відповідні відмітки про їх одержання на цих документах, фіскальний чек та повідомлення про вручення поштового відправлення, а тому враховані при розгляді справи.

Клопотання відповідача про витребування у позивача документів, які останній просив надати у листі № 19 від 25.05.2015р. та всіх інших листах, направлених на адресу позивача, відхилено судом з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Між тим, клопотання відповідача не містить конкретизації переліку доказів, що мають бути витребувані судом. Водночас, відповідачем також не зазначено які обставини можуть підтвердити та не обґрунтовано яким чином можуть вплинути на вирішення спору по суті інформація щодо офіційної переписки Волноваського РЕМ з КТ «ТОВ «Райагротехніка» з січня 2013р. по теперішній час, книга вхідної кореспонденції з січня 2013р. по теперішній час, копії рахунків, згідно з якими Волноваським РЕМ отримано кошти за електроенергію з розрахункових рахунків КТ «ТОВ «Райагротехніка» з січня 2013р. по теперішній час та письмова відповідь щодо підстав такого отримання, копії актів за використання електроенергії з вересня 2014р. по теперішній час, підписаних головним інженером Маншиліним Н.Н., копії рахунків та показів лічильників з моменту підключення ПКФ «Практика», що запитувались, зокрема, у листі відповідача № 19 від 25.05.2015р., з огляду на предмет та підстави даного позову.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу за активну електроенергію та за послуги з перетікання реактивної електроенергії, а отже і про їх задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому, в силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір нарахованих відповідачу 3% річних за загальний період з 29.04.2015р. по 31.08.2017р. становить 1 026,83 грн., перевірений господарським судом та встановлено, що позивачем невірно визначено початкову дату прострочення за зобов`язанням травня 2015р.

Тому, господарським судом самостійно, з урахуванням вірно визначеного періоду нарахування, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобов`язання, здійснено розрахунок 3% річних та встановлено, що загальний розмір 3% річних за період з 29.04.2015р. по 31.08.2017р. становить 1 025,80 грн.

Розрахунок інфляційних втрат, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір нарахованих відповідачу інфляційних втрат за загальний період з 01.05.2015р. по 31.07.2017р. становить 3 735,92 грн., перевірений господарським судом, та встановлено дійсний розмір цих нарахувань у сумі 3 723,92 грн.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 6 ст. 232 ЦК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В силу положень ст.ст.1, 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Умовами п.4.2.1 укладеного між сторонами договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4-2.3.5 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 «Порядок розрахунків» до цього договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 2% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до п.8 додатку №5 «Порядок розрахунків» до договору у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов`язання за цим договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем, з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, та згідно з яким розмір нарахованої відповідачу пені за загальний період з 29.04.2015р. по 02.12.2015р. становить 4 055,94 грн., перевірений господарським судом та встановлено, що позивачем невірно визначено початкову дату прострочення за зобов`язанням травня 2015р.

Тому, господарським судом самостійно, із врахуванням вірно визначеного періоду нарахування, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобов`язання, здійснений розрахунок пені та встановлено, що загальний розмір пені за період з 29.04.2015р. по 02.12.2015р., становить 4 037,66 грн.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1 025,80 грн., інфляційних втрат в розмірі 3 723,92 грн., пені в розмірі 4 037,66 грн., а отже і про їх задоволення в цих частинах.

Відповідно до ст.26 ЗУ «Про електроенергетику» (у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Зазначена вимога Закону має імперативний характер, викладена чітко та не може бути змінена за згодою сторін або вільно витлумачена будь-якою посадовою особою.

У п. 4.2.2 договору передбачено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, відповідач сплачує позивачу двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

За змістом п.6.1 ПКЕЕ (у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Згідно до вимог п.6.11 ПКЕЕ остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії, рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

Пунктами 6.13, 6.14 ПКЕЕ встановлено, що у передбачений договором термін за результатами розрахункового періоду споживачем, постачальником електричної енергії, електропередавальною організацією (основним споживачем) на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії визначається фактичний обсяг переданої та поставленої споживачу (субспоживачу) електричної енергії та оформляється акт про використану електричну енергію (акт прийняття-передавання товарної продукції).

Перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.

Основною умовою для нарахування плати за перевищення договірних величин споживання електричної енергії відповідно до п.4.2.2. договору та ч.6 ст.26 ЗУ «Про електроенергетику» є встановлення на підставі звітних даних про покази розрахункового засобу обліку факту споживання електричної енергії у розрахунковому періоді з перевищенням договірних величин. Тобто, обов`язок споживача щодо відшкодування енергопостачальнику різниці вартості між фактично спожитою та договірною величиною споживання виникає лише внаслідок фактичного споживання останнім електричної енергії, обсяги якого будуть перевищувати встановлені сторонами ліміти споживання.

Як вище встановлено судом, обсяг споживання електричної енергії у травні 2015р. (8 737 кВт./год.), який перевищив встановлені сторонами ліміти споживання даного розрахункового періоду (2 737 кВт./год.), визначений позивачем розрахунковим шляхом за середньодобовим обсягом споживання попереднього розрахункового періоду, на підставі п.6.39 ПКЕЕ, що, в свою чергу, виключає можливість нарахування відповідачу плати за перевищення договірних величин споживання електричної енергії відповідно до п.4.2.2 договору та ч.6 ст.26 ЗУ «Про електроенергетику».

Таким чином, господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість та неправомірність позовних вимог в частині стягнення боргу за перевищення договірних величин електроспоживання у розмірі 3 790,75 грн., а отже і про відмову у їх задоволенні.

Клопотання відповідача про направлення на його адресу позовної заяви з додатками відхилено судом, з огляду на наступне.

Згідно ст.57 ГПК України (у редакції, яка діяла до 15.12.2017р.), до позовної заяви, зокрема, додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.

За приписами ст.56 ГПК України позивач, прокурор зобов`язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Належними доказами направлення позовної заяви відповідачу можуть бути касовий чек про сплату поштових послуг або повідомлення про вручення поштового відправлення, в якому відображається адреса та назва особи, якій кореспонденція направляється разом із описом вкладення, на якому міститься відповідний штамп поштового відділення.

На підтвердження направлення копії позовної заяви №51юр-381/17 від 07.11.2017р. відповідачу, позивачем до матеріалів позову долучено фіскальний чек №б/н від 07.11.2017р. та опис вкладення у цінний лист з штрихкодовим ідентифікатором №4910106827851, який містить штамп поштового відділення від 07.11.2017р.

Адреса підприємства, на яку було надіслано документи перелічені в описі 85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Шевцової, 11, що відповідає юридичній адресі підприємства відповідача, вказаній у ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, при поданні позовної заяви №51юр-381/17 від 07.11.2017р. позивачем дотримано вимоги ст.ст.56, 57 ГПК України.

Одночасно, відповідно до витягу з веб-сайту «Укрпошта» «Пошук поштових відправлень» від 28.02.2018р. за штрихкодовим ідентифікатором №4910106827851 вбачається, що 11.11.2017р. поштове відправлення (позовна заява з доданими до неї документами) надійшло до відділення зв`язку м. Волноваха, 85700 та 29.11.2017р. повернуто за закінченням встановленого терміну зберігання.

Крім того, згідно приписів ст.42 ГПК України в редакції, що діє з 15.12.2017р. (ст.22 ГПК України в редакції, що діяла до 15.12.2017р.) за час розгляду справи №905/2619/17 відповідач мав можливість ознайомитися з матеріалами справи.

Також, суд звертає увагу відповідача на те, що ГПК України не передбачає обов`язок суду направляти на адреси сторін заяви по суті справи.

Заява відповідача за вх.№ 8385/18 від 23.04.2018р. та додані до неї документи залишені судом без розгляду на підставі ч. 2 ст. 207 ГПК України, згідно з якою суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

На підставі ст.129 ГПК України судові витрати щодо сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» задовольнити частково.

2. Стягнути з Командитного товариства «Товариство з обмеженою відповідальністю «Райагротехніка» (85700, Донецька обл., Волноваський р-н, м. Волноваха, вул. Шевцової, буд. 11, код ЄДРПОУ 03738404) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84302, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Островського, буд. 8, код ЄДРПОУ 00131268) борг за активну електроенергію у розмірі 14 143 (чотирнадцять тисяч сто сорок три) грн. 75 коп., борг за послуги з перетікання реактивної електроенергії у розмірі 914 (дев`ятсот чотирнадцять) грн. 59 коп., 3% річних у розмірі 1 025 (одна тисяча двадцять п`ять) грн. 80 коп., інфляційні втрати у розмірі 3 723 (три тисячі сімсот двадцять три) грн. 92 коп., пеню у розмірі 4 037 (чотири тисячі тридцять сім) грн. 66 коп., судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 97 коп.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 07.05.2018р.

Суддя Л.В. Ніколаєва