ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
28.03.2019Справа № 910/13948/18
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент ТВ";
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультімедіа Груп";
про стягнення 169 650,00 грн.
Суддя О. В. Мандриченко
Представники:
Від позивача: Гоцюк Н. О., представник, довіреність № 43 від 05.10.2018 р.;
Від відповідача: не з'явилися.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Континент ТВ" з позовом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультімедіа Груп" 169 650,00 грн. компенсації за порушення суміжних прав (розповсюдження, шляхом ретрансляції телевізійних програм "Трофей", "Трофей HD" у період з 01.05.2016 до 30.09.2016).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2018 позовну заяву було залишено без руху, встановлено спосіб і строк для усунення недоліків та визначено, що питання стосовно вирішення поданих позивачем заяви про забезпечення позову і клопотань про витребування доказів та про залучення третьої особи вирішуватиметься після прийняття рішення щодо відкриття провадження у справі.
На виконання ухвали від 25.10.2018 в установлений судом строк позивач подав заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 року відкрито провадження у справі № 910/13948/18 та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, розгляд справи призначено на 11.12.2018 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 року відкладено підготовче засідання до 22.01.2019 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/13948/18 до судового розгляду по суті на 12.02.2019 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 року відкладено розгляд справи по суті до 05.03.2019 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2019 року відкладено розгляд справи по суті до 19.03.2019 р.
У судовому засіданні 19.03.2019 було оголошено перерву в слуханні справ по суті до 28.03.2019 р.
Представник позивача у судовому засіданні 28.03.2019 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання 28.03.2019 не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, оскільки ухвала була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Відповідно до ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом направлення на адресу суду поштовим відправленням.
З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ
Згідно договору № Т1/07/16 від 01 липня 2016 року, укладеного між позивачем та ТОВ Телерадіокомпанією ТРОФЕЙ ТВ , позивач отримав виключне право розповсюджувати, шляхом ретрансляції телевізійних програм Трофей , Трофей HD . Крім того, позивач прийняв від зазначеної телерадіоорганізації зобов'язання контролювати дотримання авторських та/або суміжних прав на розповсюдження, шляхом ретрансляції телевізійних програм, які розповсюджуються по кабелю та/або іншій замкнутій системі, враховуючи, але не обмежуючись, DSL систему,IPTV ОТТ, способом безпосереднього прийому (DTH) у ефірі. Для виконання зобов'язань, позивач уповноважений дозволяти та/або забороняти третім особам використання програм на території України.
Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що у травні 2016 року представник ТОВ ДІВАН.ТВ , на теперішній час назва відповідача ТОВ МУЛЬТІМЕДІА ГРУП , звернувся з листом на електронну адресу, розміщену на сайті kontinent-tv.com.ua,, про зацікавленість телевізійними програмами Трофей , Трофей HD , та із пропозицією взаємовигідного співробітництва. У відповідь на даний лист, відповідачу було запропоновано та надано для укладення договір про надання невиключного права на ретрансляцію Програм(и) із ТОВ КОНТИНЕНТ ТВ шляхом технології IPTV. Після довготривалого листування у електронному вигляді, проведеної зустрічі між представниками відповідача та ТОВ КОНТИНЕНТ ТВ , договір укладено не було.
Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що не отримавши права на розповсюдження, шляхом ретрансляції телевізійних програм Трофей , Трофей HD , відповідач надавав послуги перегляду зазначених телевізійних програм користувачам сервісу divan.tv із 01 травня 2016 року до 3 0 вересня 2016 року, чим порушив суміжні права позивача.
Статтею 418 ЦК України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
За приписами ст. 424 Кодексу, майновими правами інтелектуальної власності є:
1) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності;
2) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності;
3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;
4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать:
а) виключне право на використання твору;
б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.
Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.
Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти:
1) відтворення творів;
2) публічне виконання і публічне сповіщення творів;
3) публічну демонстрацію і публічний показ;
4) будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення;
5) переклади творів;
6) переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів;
7) включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо;
8) розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору;
9) подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором;
10) здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп'ютер;
11) імпорт примірників творів.
Цей перелік не є вичерпним.
Статтею 36 Закону України "Про авторське право і суміжні права" визначено, що суб'єктами суміжних прав є організації мовлення та їх правонаступники, що є правовласниками передач (програм), трансляцію яких вони здійснюють. Права виникають з моменту першої трансляції і не потребують будь-яких інших формальностей або реєстрації незалежно від їх призначення, змісту тощо.
Сукупність передач (програм) - це програма організації мовлення (сітка мовлення), на яку теж розповсюджується законодавство про інтелектуальну власність, зокрема, основні права - дозволяти або забороняти будь-яке використання своїх програм (передач).
У пункті 28 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" зазначено, що з огляду на приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:
1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;
2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).
У прийнятті судового рішення зі спору, пов'язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об'єкта суміжних прав позивачем: мають бути з'ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об'єкта такого права.
На підтвердження порушення відповідачем суміжних прав, позивачем було долучено до матеріалів справи роздруківку з сайту https//divan.tv./chto-takoe-divan-tv, у якій міститься перелік логотипів телеканалів, зокрема, Трофей HD , а також перелік телеканалів, які входять до пакету стартовий , престижни та пізнавальний , у яких, зокрема, міститься логотип телеканалів Трофей HD та Трофей .
Згідно зі статтею 1 Закону публічне сповіщення (доведення до загального відома) - це передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гамма-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.
Також, позивачем було долучено до матеріалів справи диск із відеозаписом.
Судом у порядку статті 65 ГПК України було оглянуто відеозапис, поданий позивачем як доказ у справі.
З відеозапису вбачається наступне:
- електронна переписка між представниками позивача та відповідача;
- відкриття сторінки Діван ТВ в соціальній мережі Facebook;
- відкриття сайту https//divan.tv./ через посилання в соціальній мережі Facebook, демонстрація переліку телеканалів, які входять до пакету стартовий , престижний та пізнавальний , у яких, зокрема, міститься логотип телеканалів Трофей HD та Трофей .
В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позивачем не було доведено шляхом подання до суду відповідних доказів, саме факту використання відповідачем об'єктів суміжних прав, в тому числі ретрансляції спірних програм. Враховуючи наведене, роздруківки з логотипами телеканалів та відеозапис не є достатніми та допустимими доказами на підтвердження факту ретрансляції відповідачем програм Трофей HD та Трофей .
Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за ідентифікаційним кодом юридичної особи 37675470, значиться не Товариство з обмеженою відповідальністю "Мультімедіа Груп" чи Товариство з обмеженою відповідальністю "Діван.ТВ", а юридична особа з найменуванням Товариство з обмеженою відповідальністю "Мультімедіа Груп Україна".
Враховуючи вищенаведене, оцінивши всі надані докази, документи та пояснення в їх сукупності, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, Господарський суд м. Києва відхиляє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент ТВ" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультімедіа Груп" компенсації за порушення суміжних прав у розмірі 169 650,00 грн. як недоведені та безпідставні.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.
Враховуючи зібрані докази по справі, пояснення представників сторін та керуючись статтями 129, 232, 236-241 ГПК України
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Мандриченко
Дата складання рішення 08.04.2019 р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.03.2019 |
Оприлюднено | 15.04.2019 |
Номер документу | 81142036 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Мандриченко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні