Рішення

від 28.03.2019 по справі 916/2740/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" березня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2740/17

За позовом: Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК" (65039, м. Одеса, пр. Гагаріна, буд.12-А, код ЄДРПОУ 20971504) в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „ІМЕКСБАНК"

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплексна охорона майна" (65000, м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, буд. 35, код ЄДРПОУ 38296887)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Лазуренко Є.С.

Представники:

Від позивача: Бойченко С.И. - на підставі довіреності від 05.02.2019 р.;

Від відповідача: Мартиненко М.С. - на підставі ордеру серії МК № 62389 від 18.02.2019р.

Суть спору: Позивач, Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) "ІМЕКСБАНК" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „ІМЕКСБАНК" звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „Комплексна охорона майна" про стягнення збитків у розмірі 681 090 грн. 02 коп.

29 січня 2018р. позивачем було подано заяву про зменшення розміру заявлених позовних вимог, у якій ПАТ "ІМЕКСБАНК" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „ІМЕКСБАНК" просив суд стягнути з ТОВ „Комплексна охорона майна" збитки у розмірі 348 696 грн. 00 коп.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.04.2018р. (суддя Власова С.Г.), яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.07.2018р., у позові відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.12.2018р. рішення Господарського суду Одеської області від 03.04.2018р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.07.2018р. скасовано та направлено справу на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2019р. визначено суддю Рога Н.В. для розгляду справи № 916/2740/17.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30 січня 2019р. справу № 916/2740/17 прийнято до провадження суддею Рога Н.В., відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляд у в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21 лютого 2019р. закрито підготовче провадження у справі № 916/2740/17. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду.

Представник позивача - ПАТ "ІМЕКСБАНК" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „ІМЕКСБАНК" в судовому засіданні щодо розгляду справи по суті підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити та стягнути з відповідача - ТОВ „Комплексна охорона майна" збитки у розмірі 348 696 грн. 00 коп.

Відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог в повному обсязі та просить суд відмовити в їх задоволенні з підстав, які викладено у відзиві на позовну заяву, який було подано до суду 09 січня 2018 року.

Позивач у справі зазначає, що 14 серпня 2015р. між ТОВ „Комплексна охорона майна" (Охорона) та ПАТ „ІМЕКСБАНК" (Банк) було укладено Договір про охорону та здійснення внутрішнього - об'єктового режиму №8 (далі - Договір), відповідно до якого Охорона в інтересах Банку здійснює фізичну охорону, внутрішньо - об'єктовий режим об'єкту, що належить/знаходиться в користуванні Банку, а також матеріальних цінностей, що в ньому знаходяться, охорону громадського порядку та пропускний режим в межах об'єкта, а Банк своєчасно здійснює оплату послуг Охорони на умовах і в порядку встановлених цим договором. Об'єкт розташований за адресою: м. Одеса, проспект Шевченко 8-А.

Відповідно до п. 2.1. Договору для цілей цього Договору терміни застосовуються у такому значенні: Об'єкт здійснення внутрішньо - об'єктового режиму - територія Банку в межах периметру, що вказані у дислокації (додаток №1 до Договору), яка є невід'ємною частиною цього Договору, і позначені на план-схемі установи Банку. Здійснення внутрішньо - об'єктового режиму - дії працівників Охорони по припиненню порушень сторонніми особами внутрішньо - об'єктового режиму і громадського порядку на об'єкті.

Також, згідно до п. 3.2. Договору час здійснення Охороною внутрішньо - об'єктового режиму на об'єкті, а також перелік постів Охорони, номери постів та їх територіальні межі визначені у Дислокації (Додаток №1 до Договору).

Відповідно до п. 5.1.1. Договору сторони погодили, що обов'язки Охорони - забезпечити у межах наданих повноважень надійну охорону об'єктів та матеріальних цінностей Банку, що прийняті під охорону та здійснення внутрішньо - об'єктового режиму на об'єкті в договірний час.

Позивачем було зазначено , що додатками до Договору є: Додаток №1 - Дислокація, Додаток №2 - Розрахунок вартості послуг, Додаток №3 - Протокол узгодження ціни за здійснення заходів охорони.

Також, 15 грудня 2015р. між сторонами було підписано Додаткову угоду №1 до Договору №8 від 14 серпня 2015р., якою було узгоджено розклад роботи виконавця та визначено середню вартість фізичної охорони об'єкта.

Відповідно до п. 7.2.1. Договору Охорона несе матеріальну відповідальність за прямі збитки, спричинені майну Банку внаслідок неналежного виконання зобов'язань: заподіяні розкраданням товарно-матеріальних цінностей, здійсненних шляхом крадіжки, грабежу або розбою, знищення або псування матеріальних цінностей сторони особами, які проникли до об'єкту охорони, через неналежне виконання охороною об'єкта.

Позивачем було зазначено, що в ніч 02.03.2017р. ,близько 2:30 год., в приміщення ПАТ "ІМЕКСБАНК" за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 8-А, було здійснене проникнення невідомими особами з подальшою крадіжкою майна банку. Як пояснює позивач, о 2:30 год. спрацювала локальна система сигналізації, виведена на пульт співробітника охоронної фірми „Комплексна охорона майна", однак, з невстановлених причин, співробітник охоронної фірми не здійснив виклик групи реагування, за його словами, він вирішив, що це помилкове спрацювання охоронної сигналізації. За даними відеоспостереження дві невідомі особи проникли у приміщення Банку та викрали декілька комп'ютерних моніторів, коробки з пинпад терміналами, а також телефонні пристрої. У подальшому, о 7:30год. , співробітниками Банку було виявлене розбите скло у вікні, через яке невідомі особи проникли до приміщення Банку. Викликаним нарядом Шевченківського відділення приморського відділу поліції ЕУ НП в м. Одеса був складений протокол огляду місця події. На підставі зазначених фактів, як вказує позивач, Банком до Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області була подана заява про вчинення кримінального правопорушення, по факту якого було розпочате досудове розслідування, відомості про яке внесене до ЄРДР за №12017161500000601 від 02.03.2017р.

З метою визначення переліку викраденого майна, Банком було створено комісію та проведено інвентаризацію, яка встановила нестачу майна, яке належить АТ „ІМЕКСБАНК" на загальну суму 681 090 грн. 02 коп.

Позивач зазначив, що згідно ч.3 ст.50 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб майно банку, що включається до ліквідаційної маси , підлягає оцінці Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, встановленому Фондом. Для проведення оцінки майна Фонд має право залучати суб'єктів оціночної діяльності з оплатою їх послуг за рахунок маси банку. На виконання зазначеного припису законодавства , Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" було замовлено оцінку вартості основних фондів банку. Висновок суб'єкта оціночної діяльності затверджений виконавчою дирекцією Фонду. Виходячи з оцінки частини активів АТ "ІМЕКСБАНК", проведеної ТОВ Кредитне Брокерське Агентство , нестача майна у зв'язку із крадіжкою, що сталася 02.03.2017р. , за даними банку становить 348 696 грн.

Позивач звернув увагу суду на те, що незалежна оцінка викраденого майна проводилась 01 листопада 2015р., тобто під час дії Договору про охорону та будь-яких зауважень від ТОВ „Комплексна охорона майна" щодо коректного переліку майна, що було під охороною, а також визначення його вартості, не надходило за весь час дії Договору.

Оскільки АТ "ІМЕКСБАНК" перебуває у процесі ліквідації, викрадене майно було виставлене не продаж за оціночною вартістю з метою отримання коштів для відшкодування за вкладами фізичних осіб - вкладників банку. Згідно до ст. 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку та вживає передбачені законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку.

Позивач також вказує, що факт знаходження викраденого майна за адресою скоєння крадіжки (м. Одеса, проспект Шевченка, 8А) підтверджується Витягами з інвентаризації основних засобів нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів по матеріально-відповідальним особам ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які знаходяться за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 8А, а також Актами приймання-передачі основних засобів та матеріальних активів від 19.06.2016р. та 22.12.2016р. Інвентаризація проводилась на підставі наказу №291/1 від 05.09.2016р. та вищевказані акти доповнюються актами приймання-передачі основних засобів та матеріальних активів від 19.09.2016р. та 22.12.2016р. та в сукупності складають перелік викраденого майна та підтверджують його заходження на адресою скоєння крадіжки. Акт прийому-передачі ОЗ, МА з відділення №372 м. Львів на складі за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 8А, підписаний ОСОБА_7 з одного боку та ОСОБА_8 з іншого.

Посилаючись на п. 7.2.3. Договору від 14.08.2015р., позивач вказує, що 23.03.2017р. під особистий розпис директору ТОВ „Комплексна охорона майна" ОСОБА_9 вручено претензію про відшкодування майнових збитків (вих.№724 від 21.03.2017р.), відповідь на яку надано не було, а тому Банк повторно звернувся до відповідача із аналогічною претензією, яка згідно витягу із сайту Укрпошти була отримана відповідачем 22.09.2017р., однак, станом на дату подання позовної заяви до суду також залишена відповідачем без реагування.

Позивач вважає, що в діях (бездіяльності) відповідача присутній повний склад цивільного правопорушення вчиненого останнім, а тому , оскільки в наявності є факт вчиненого цивільного правопорушення, а правопорушник відмовляється компенсувати понесені банком збитки, позивач стверджує, що був змушений звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідача вищевказаних збитків.

Позивач посилається також на ст. 978 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Також позивач зазначив, що згідно ч. 1 ст. 906 Цивільного кодексу України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, позивач посилається на ст. 224 Господарського кодексу України, відповідно до якої учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Як зазначив позивач, протиправність поведінки, відповідача полягає у порушенні ряду зобов'язань , прийнятих ним на себе відповідно до умов Договору про охорону. Так, відповідачем порушено вимоги п. 1.1., п. 5.1.1. та п. 5.1.2.Договору, відтак , не забезпечено схоронність об'єкту здійснення внутрішньо-об'єктового режиму. На думку позивача, відповідач в порушення своїх зобов'язань, ніяким чином не прореагував на спрацювання локальної системи сигналізації, яка була виведена на його пульт. Співробітник відповідача не здійснив виклик групи реагування та не здійснив візуальну перевірку об'єкту охорони.

Також, позивач вважає, що наявні шкідливий результат такої поведінки відповідача (збитки) та їх розмір, які полягають у завданні реальної шкоди внаслідок викрадення майна банку. На думку позивача, наявні причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками, та належне виконання відповідачем своїх обов'язків за укладеним з позивачем Договором запобігло б завданню збитків АТ "ІМЕКСБАНК".

Позивач зазначив, що вина, як категорія у договірних правовідносинах розглядається через призму ст. 614 Цивільного кодексу України та ст. 218 Господарського кодексу України.

На підставі викладеного, на думку позивача, наявні підстави для стягнення з ТОВ „Комплексна охорона майна" у розмірі 348 696 грн.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідачем було зазначено, що виходячи зі змісту ст.1166 Цивільного кодексу України для застосування такої міри відповідальності , як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення , а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутністю хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відповідно до п. 2. Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996р. №116 (зі змінами та доповненнями) розмір збитків від розкрадання , нестачі , знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. Відповідно ж до ч.3 ст.225 Господарського кодексу України при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

З урахуванням зазначеного, на думку відповідача, у своїй позовній заяві банк безпідставно визначає суму збитків на підставі Витягів зі звітів про оцінку майна ТОВ „Північно-східна консалтингова група", ТОВ „Експертна компанія Професіонал", ТОВ „Кредитне Брокерське Агентство", які використовувались при формуванні ліквідаційної маси АТ "ІМЕКСБАНК" станом на 01.11.2015р., адже до розрахунку розміру збитків приймається не залишкова вартість майна, а первісна вартість, яка в свою чергу не підтверджена первинним документами та позивачем не довезено, що вказане майно дійсно належить банку та знаходилось у місці скоєння злочину.

Також, відповідачем було зазначено, що в актах нестачі позивачем застосовується оціночна вартість з ПДВ, що в свою чергу є безпідставним, відповідно до п. 185.1., п. 14.1.191. та п. 189.9. Податкового кодексу України.

Крім того, відповідач вважає, що відповідно до Додатку №2 до укладеного між сторонами Договору ним під охорону було прийнято лише приміщення за визначеною адресою, матеріальні цінності банку під охорону не приймались.

Також, відповідачем було зазначено, що відповідно до п. 3.1. Договору охорона здійснює охорону з моменту здачі об'єкта під охорону і до моменту зняття об'єкту з охорони. В усіх приміщеннях установи банку встановлюється внутрішньо об'єктовий режим, умови та порядок здійснення якого визначається Інструкцією з внутрішньо об'єктового режиму в приміщеннях банку. Вказана інструкція затверджується банком та погоджується з охороною. Але, така Інструкція складена та погоджена сторонами не була.

Відповідач також зазначив, що посилання позивача на те, що відбулося спрацювання локальної системи сигналізації, на яку не зреагував співробітник відповідача не можуть братися судом до уваги, оскільки договір на обслуговування та реагування на локальну систему сигналізації між сторонами не укладався.

Відповідач також звернув увагу суду на те, що відповідно до п. 3.3. Договору факт початку виконання Охороною обов'язків по здійсненню внутрішньо - об'єктового режиму на об'єкті фіксується у Акті прийому-передачі об'єкту, що підписується сторонами. Але, сторонами за Договором не було підписано жодного акту, у тому числі і Акту прийому-передачі (повернення) об'єкту. Після припинення дії Договору.

Таким чином, відповідач вважає ,що на момент виникнення події 02 березня 2017р. ТОВ „Комплексна охорона майна" не здійснювало жодних обов'язків по здійсненню внутрішньо - об'єктового режиму, а тому не може нести відповідальність згідно умов укладеного договору.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, судом встановлено, що 14 серпня 2015р. між ТОВ „Комплексна охорона майна" (Охорона) та ПАТ „ІМЕКСБАНК" (Банк) було укладено Договір про охорону та здійснення внутрішнього - об'єктового режиму №8 , відповідно до якого Охорона в інтересах Банку здійснює фізичну охорону, внутрішньо - об'єктовий режим об'єкту, що належить/знаходиться в користуванні Банку, а також матеріальних цінностей, що в ньому знаходяться, охорону громадського порядку та пропускний режим в межах об'єкта, а Банк своєчасно здійснює оплату послуг Охорони на умовах і в порядку встановлених цим договором. Об'єкт розташований за адресою: м. Одеса, проспект Шевченко 8-А.

За матеріалами справи встановлено, що між сторонами було підписано та скріплено печатками підприємств додатки до Договору №8 від 14.08.2015, а саме: Додаток №1 дислокація приміщення ПАТ „ІМЕКСБАНК", на території якого здійснюється внутрішньо-об'єктовий режим ТОВ „Комплексна охорона майна"; Додаток №2 - розрахунок №1 вартості надання послуг; Додаток №3 - протокол №1 узгодження ціни за здійснення заходів охорони.

Відповідно до п. 2.1.1 Договору об'єкт здійснення внутрішньо - об'єктового режиму - територія банку в межах периметру, що вказані у дислокації (Додаток №1 до Договору), яка є невід'ємною частиною цього Договору, і позначені на план-схемі установи банку.

Отже, виходячи з умов п.1.1 та п.2.1.1 Договору , ТОВ „Комплексна охорона майна" під охорону було взято як територію банку в межах периметру, що вказані у дислокації (Додаток №1 до Договору), яка є невід'ємною частиною цього Договору, і позначені на план-схемі установи банку, так і матеріальні цінності, що знаходися в приміщеннях Банку. Крім того, ТОВ „Комплексна охорона майна" зобов'язалося здійснювати охорону громадського порядку та пропускний режим в межах об'єкта, і саме за надання всього пакету послуг Охорона мала отримувати плату від Банку.

Відповідно до п. 4.1. Договору сторони передбачили, що оплата за послуги охорони по здійсненню внутрішньо-об'єктового режиму на об'єкті встановлюється та проводиться щомісячно до 10-го числа місяця, в якому надаються послуги, платіжними дорученнями Банку згідно з розрахунком вартості послуг Охорони та Протоколу узгодження ціни (Додаток №2 та №3 до договору), на підставі виставлених Охороною рахунків.

Слід зауважити, що в ході розгляду відповідачем не було надано до суду доказів неналежного виконання Банком своїх зобов'язань щодо оплати послуг Охорони. У засіданні щодо розгляду справи по суті представник відповідача підтвердив факт своєчасного та повного виконання Банком своїх зобов'язань щодо оплати наданих Охороною послуг.

Згідно п.11.1 та п.11.2 Договору цей Договір укладається строком до 26.05.2016р. (включно) і набуває чинності з дня його підписання сторонами. Якщо за один місяць до закінчення строку дії Договору жодна сторона не вимагатиме у письмовій формі його припинення або перегляду, дія Договору вважається продовженою ще на 1 рік на тих же умовах.

Виходячи з матеріалів справи, строк дії Договору сторонами було продовжено з 27.05.2016р. на один рік на тих же умовах , а саме- до 27.05.2017р.

15 грудня 2015р. між ТОВ „Комплексна охорона майна" (Охорона) та ПАТ „ІМЕКСБАНК" було укладено Додаткову угоду №1 до Договору про охорону та здійснення внутрішнього - об'єктового режиму №8 від 14 серпня 2015р. , якою визначено розклад роботи виконавця із зазначенням часу охорони та визначили середню вартість фізичної охорони об'єкта.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Положеннями ст. 978 Цивільного кодексу України визначено, що за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Умовами п. 3.4. Договору сторони узгодили, що при виникненні факту порушення цілісності приміщень, що охороняється, при заподіянні збитків, пошкодженні майна Банку, Охорона повідомляє в чергову частину органу внутрішніх справі і банку. До прибуття представників органів внутрішніх справ та слідства охорона забезпечує недоторканість місця події.

Відповідно до п. 5.1.1. Договору сторони погодили, що обов'язки охорони - забезпечити у межах наданих повноважень надійну охорону об'єктів та матеріальних цінностей банку, що прийняті під охорону та здійснення внутрішньо - об'єктового режиму на об'єкті в договірний час.

Виходячи з матеріалів справи , 02.03.2017р., близько 2:30 год., в приміщенні ПАТ "Імексбанк" за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 8-А, було здійснене проникнення невідомими особами з подальшою крадіжкою майна банку.

17 березня 2017р. за вих. №696 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „ІМЕКСБАНК" подано до Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області заяву про вчинення кримінального правопорушення, згідно з якою заявник просив внести заяву АТ „ІМЕКСБАНК" про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, розпочати за цією заявою про вчинення злочину досудове розслідування у формі досудового слідства за вчинення дій, які мають ознаки складу злочину, передбаченого ст. 185 Кримінального кодексу України; повідомити письмово на адресу АТ "Імексбанк" про результат розгляду заяви у встановлений законом строк. Листом від 21.03.2017р. №36/1 слідчим СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Живіцьким М.І. повідомлено АТ „ІМЕКСБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „ІМЕКСБАНК" , що по даному факту вже розпочате досудове розслідування, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12017161500000601 від 02.03.2017р., правова кваліфікація - ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України.

При цьому, ТОВ „Комплексна охорона майна" до матеріалів справи доказів виконання прийнятих на себе зобов'язань , передбачених п.5.1.1. Договору не надано.

Посилання відповідача на відсутність договору на обслуговування та реагування на локальну систему сигналізації між сторонами , у даному випадку до уваги судом не приймається, адже, як вже зазначалося судом вище, у Договорі про охорону та здійснення внутрішнього - об'єктового режиму №8 від 14 серпня 2015р. сторони узгодили , у тому числі умови, за яких Охорона при виникненні факту порушення цілісності приміщень, що охороняється, при заподіянні збитків, пошкодженні майна Банку, повідомляє в чергову частину органу внутрішніх справі і банку, та забезпечує до прибуття представників органів внутрішніх справ та слідства недоторканість місця події. Крім того, Охорона зобов'язалася забезпечити у межах наданих повноважень надійну охорону об'єктів та матеріальних цінностей банку, що прийняті під охорону та здійснення внутрішньо - об'єктового режиму на об'єкті в договірний час.

Посилання відповідача на те, що на момент виникнення події 02 березня 2017р. ТОВ „Комплексна охорона майна" не здійснювало жодних обов'язків по здійсненню внутрішньо - об'єктового режиму, а тому не може нести відповідальність згідно умов укладеного договору, також є безпідставним за наявності чинного станом на 02.03.2017р. Договору про охорону та здійснення внутрішнього - об'єктового режиму №8 від 14 серпня 2015р. та отримання плати за надані послуги.

Частиною 2 ст. 22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У ст. 225 Господарського кодексу України закріплено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; вина боржника.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Умовами п. 7.2.1. та п. 7.2.2. Договору передбачено, що Охорона несе матеріальну відповідальність за прямі збитки, спричинені майну Банку внаслідок неналежного виконання нею своїх зобов'язань: - заподіяні розкраданням товарно-матеріальних цінностей, здійсненних шляхом крадіжки, грабежу або розбою, знищення або псування матеріальних цінностей сторони, особами, які проникли до об'єкту охорони, через неналежне виконання Охороною своїх зобов'язань за цим договором; - заподіяні пожежами або в силу інших причин з вини працівників охорони, які здійснюють охорону об'єкту. Спірні питання щодо вини охорони та розміру відшкодування збитків вирішуються у визначеному чинним законодавством порядку. Факт крадіжки, грабежу, розбою, а також знищення або пошкодження об'єктів та майна банку, що допущені з вини Охорони, встановлюються у визначеному законом порядку.

Виходячи з матеріалів справи, наявні підстави вважати, що відповідач допустив неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором про охорону та здійснення внутрішнього - об'єктового режиму №8 від 14 серпня 2015р., що призвело до розкрадання товарно-матеріальних цінностей Банку , здійсненого шляхом крадіжки. При цьому, наявний причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та завданими збитками, що означає, що збитки є наслідком саме порушення ТОВ „Комплексна охорона майна" прийнятого за Договором зобов'язання, а не якихось інших обставин. Крім того, наявна вина відповідача .

Відповідно до положень ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Крім того, у частинах 3-4 ст.225 Господарського кодексу України закріплено, що ри визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.

Отже, передумовою правильного розрахунку суми збитків є визначення цін, виходячи з яких здійснюється розрахунок. При визначенні розміру збитків враховуються ринкові ціни на товари, послуги, роботи.

Судом встановлено, що предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога АТ „ІМЕКСБАНК" до ТОВ "Комплексна охорона майна" про стягнення 348 696 грн. 00 коп. збитків, заподіяних у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором про охорону та здійснення внутрішньо-об'єктового режиму №8 від 14.08.2015р.

Слід зауважити, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 26 січня 2015р. №50 "Про віднесення ПАТ „ІМЕКСБАНК" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 26 січня 2015р. №16 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ „ІМЕКСБАНК", згідно з яким з 27 січня 2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в АТ „ІМЕКСБАНК" Северина Ю.П.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 28 квітня 2016р. №638 продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ „ІМЕКСБАНК" на два роки по 26.05.2018р.; продовжено повноваження ліквідатора АТ „ІМЕКСБАНК", визначені Законом, зокрема статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , в тому числі з підписанням всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гаджиєву Сергію Олександровичу строком на два роки по 26.05.2018 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 01 вересня 2016р. №1697 відсторонено від виконання обов'язків уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ „ІМЕКСБАНК" та відкликано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Імексбанк" у Гаджиєва С.О. з 05 вересня 2016р. та призначено уповноваженою особою Фонду і делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Імексбанк" провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Матвієнку Андрію Анатолійовичу з 05 вересня 2016р.

Відповідно до ст. 48 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку з дня свого призначення приймає до свого відання майно (кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції управління та реалізації майна банку. У встановленому законодавством порядку вживає заходів щодо пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб, заявляє відмову від виконання договорів та, в установленому законодавством порядку, розриває їх. До ліквідаційної маси банку включається будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. Кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів.

Судом встановлено, що на підтвердження розміру збитків позивачем було надано акт нестачі основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів АТ „ІМЕКСБАНК" по матеріально-відповідальній особі - Заступник директора департаменту інформаційних технологій, що знаходиться за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 8-а, станом на 02.03.2017р., затверджений уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „ІМЕКСБАНК" Матвієнко А.А., Акт нестачі терміналів та пінпадів АТ „ІМЕКСБАНК", які обліковуються за матеріально-відповідальною особою - начальником адміністративно-господарського управління департаменту з організації та забезпечення процедури ліквідації станом на 02.03.2017р., затверджений уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „ІМЕКСБАНК" Матвієнко А.А., Витяг зі звітів про оцінку майна ТОВ "Північно-східна консалтингова група", ТОВ "Експертна компанія професіонал", ТОВ "Кредитне Брокерське Агентство", які використовували при формуванні ліквідаційної маси АТ "Імексбанк" станом на 01.11.2015р., Витяг з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів по матеріально-відповідальній особі, які знаходяться за адресою: м. Одеса, пр-т. Шевченка 8-А, станом на 05.09.2016р., Витяг з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів по матеріально-відповідальній особі, які знаходяться за адресою: м. Одеса, пр-т. Шевченка 8-А, станом на 05.09.2016р.; акт прийому-передачі ОЗ, МА з відділення №372 м. Львів на склад за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 8а, від 22.12.2016р.; акт прийому-передачі ОЗ, МА м. Одеса, пр. Шевченка, 8а від 19.09.2016р.

Зазначені докази суд вважає належними та допустимими, достатніми для визначення суми розміру збитків у даній справі.

Згідно зі ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

На думку суду, враховуючи матеріали справи, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає способам захисту , встановленим ст.16 Цивільного кодексу України та у повній мірі забезпечить відновлення порушеного права позивача.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підстави викладеного та зазначеного, суд приходить до висновку, що позовна заява Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „ІМЕКСБАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплексна охорона майна" про стягнення збитків у розмірі 348 696 грн. є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „ІМЕКСБАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплексна охорона майна" про стягнення збитків - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплексна охорона майна" (65000, м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, буд. 35, код ЄДРПОУ 38296887) н6а користь Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК" (65039, м. Одеса, пр. Гагаріна, буд.12-А, код ЄДРПОУ 20971504) в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „ІМЕКСБАНК" збитки у розмірі 348 696 (триста сорок вісім тисяч шістсот дев'яносто шість) грн. 00 коп. та витрати по сплату судового збору у розмірі 5 230 (п'ять тисяч двісті тридцять) грн. 44 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11 квітня 2019 р.

Суддя Н.В. Рога