Рішення

від 09.04.2019 по справі 918/104/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/104/19

Господарський суд Рівненської області у складі головуючий суддя Торчинюк В.Г. , за участю секретар судового засідання Фаєвська Л.Ю., розглянувши у відкритому (закритому) судовому засіданні в залі суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КУЗНЯ РІШЕНЬ"

до відповідача: Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс"

про стягнення в сумі 22 937 грн. 81 коп.

За участю представників сторін:

від позивача - Білоус Ю. Ю. (посвідчення №6386/10 від 15.02.18 року);

від відповідача - Піц М.І. (посвідчення №1082 від 08.01.19 року).

Описова частина:

У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КУЗНЯ РІШЕНЬ" звернулося у Господарський суд Рівненської області з позовом до відповідача Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" про стягнення заборгованості, в якому, посилаючись на невиконання відповідачем умов договору поставки від 26.06.2018 року №012, ст.ст. 11, 610, 627, 628, 664 Цивільного кодексу України, просив стягнути з останнього 257 966 грн. 25 коп., з яких 235 028 грн. 44 коп. основна сума боргу, 15 864 грн. 42 коп. неустойка, 2 607 грн. 85 коп. інфляційні втрати, 4 465 грн. 54 коп. три процента річних, судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 20 лютого 2019 року відкрито провадження у справі №918/104/19, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 19 березня 2019 року.

У судовому засіданні 19 березня 2019 року оголошено перерву по справі до 02 квітня 2019 року.

27 березня 2019 року через відділ канцелярії позивачем подано клопотання в якому останній просить суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача 22 937 грн. 81 коп. боргу (пеня, інфляційні, три процента річних).

Вищезазначена заява позивача прийнята судом до розгляду, також витребувано документи на підтвердження викладених у заяві про зменшення позовних вимог обставин (докази оплати основної суми боргу).

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи зазначену норму права, а також те, що подана заява відповідає вимогам ГПК України, подана в передбачений спосіб та порядок, а відтак підлягає до задоволення.

За таких обставин, має місце нова ціна позову - 22 937 грн. 81 коп., з яких 15 864 грн. 42 коп. неустойка, 2 607 грн. 85 коп. інфляційні втрати, 4 465 грн. 54 коп. три процента річних.

02 квітня 2019 року через відділ канцелярії відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позову в повному обсязі, зокрема зазначає про те що позивачем невірно визначено момент оплати товару, відповідно періоди нарахування здійснені невірно, також вказує на те, що ПП "Агро-Експрес-Сервіс" в повному обсязі виконано вимоги договору, а тому застосування будь яких штрафних санкцій є неправомірним.

02 квітня 2019 року через відділ канцелярії позивачам подано клопотання, в якому останній долучив до матеріалів справи документи, які на переконання ТОВ "Кузня Рішень" підтверджуються викладені у позовній заяві факти.

У судовому засіданні 02 квітня 2019 року оголошено перерву по справі до 09 квітня 2019 року, також ухвалою суду зазначено що 09 квітня 2019 року судом буде закрито підготовче провадження і буде здійснено перехід до розгляд справи по суті.

09 квітня 2019 року через відділ канцелярії позивачам подано клопотання про долучення доказів, в додатках до якого долучено до матеріалів справи докази оплати основної суми боргу відповідачем, також було подано клопотання, в якому позивач зазначає, що подасть докази про понесені судові витрати через 5 днів після проголошення рішення.

09 квітня 2019 року через відділ канцелярії відповідачем подано клопотання, в якому останній просить суд визнати недопустимим доказ - лист (вимога-претензія) від 12.12.2018 року №17/1812, а також проект мирової угоди, оскільки такий надісланий з невідомої електронної адреси на невідому електронну адресу, яка до відповідача не має ніякого відношення.

Суд зазначає, що докази які просить відповідач визнати недопустимими, були долучені до матеріалів справи і кожна із сторін вправі подавати будь які докази, які на переконання сторони підтверджують або заперечують певні факти або обставини.

Відтак, судом будуть враховані усі докази наявні у матеріалах справи, а також пояснення зазначені у клопотанні про визнання доказів недопустимими.

У судовому засіданні 09.04.2019 року представник позивача просив суд позов задоволити з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, в свою чергу відповідач проти позову заперечив з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву, також наголошував на недопустимості доказів.

Мотивувальна частина:

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення представників позивача та відповідачів, судом встановлено:

26 червня 2018 року між ТОВ "КУЗНЯ РІШЕНЬ" та ПП "Агро-Експрес-Сервіс" було укладено договір поставки № 012 (надалі - договір).

За умовами п. 1.1. договору, позивач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, поставляти, а відповідач приймати, у випадку відсутності зауважень до якості, приймати та оплачувати електротехнічні вироби (далі по тексту - Товар).

Відповідно до п. 10.1. договору, він діє з дати його підписання до 31 грудня 2020 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за договором. Дострокове припинення дії договору можливе лише за взаємною згодою сторін, шляхом підписання додаткової угоди, окрім випадків, передбачених у п.п. 8.4. та 10.5. цього договору.

Матеріалами справи стверджено, що договір підписаний уповноваженими представниками сторін, а також скріплений відтисками печаток останніх, доказів дострокового та одностороннього розірвання договору з боку позивача або відповідача сторонами суду не надано.

Отже, на час розгляду справи, договір поставки від 26 червня 2018 року №012 є чинним та ніким не оспорений.

Відповідно до п. 1.2. договору, товар має бути поставлений у кількості та асортименті згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Поставка товару здійснюється на умовах DDP, склад покупця (Інкотермс), якщо інше не зазначено у специфікації або рахунку-фактурі.

Відповідно до п. 3.2. договору, відповідач сплачує за товар, що поставляється, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача на таких умовах:

20 % вартості товару - передоплата;

40 % вартості товару - до моменту відвантаження товару;

40 % товару - протягом 21 календарного дня після відвантаження.

Моментом оплати вважається момент зарахування коштів на рахунок позивача.

Матеріалами справи стверджено, на виконання зазначених умов договору, позивачем було поставлено товар на загальну суму 810 135 грн. 00 коп., що підтверджується видатковими накладними:

- від 31.07.2018 року №239 на суму 64 137 грн. 00 коп.;

- від 07.08.2018 року №260 на суму 80 484 грн. 36 коп.;

- від 14.08.2018 року №266 на суму 310 110 грн. 84 коп.;

- від 28.02.2018 року №285 на суму 351 190 грн. 80 коп.;

- від 29.08.2018 року №287 на суму 4 212 грн. 00 коп.

Вищезазначені видаткові накладні наявні в матеріалах справи.

Відповідачем частково виконано зобов'язання за договором та сплачено за отриманий товар 575 106 грн. 56 коп., що стверджується платіжними дорученнями за період від 27.06.2018 року по 04.01.2019 року (а.с. 31 - 45).

Судом встановлено, що на момент звернення ТОВ "Кузня Рішень" в суд, заборгованість за договором поставки від 26.06.2018 року №012 становила 235 028 грн. 44 коп., що стверджено належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що під час розгляду справи ПП "Агро-Експрес-Сервіс" погасило заборгованість в сумі 235 028 грн. 44 коп., що стверджується платіжними дорученнями:

- від 14.02.2019 року №4335 на суму 100 000 грн. 00 коп. (а.с. 81);

- від 20.02.2019 року №4460 на суму 50 000 грн. 00 коп. (а.с. 80);

- від 14.03.2019 року №2027 на суму 85 028 грн. 44 коп. (а.с. 79).

Також, обставини часткової оплати боргу стверджуються даними по руху коштів на рахунку ТОВ "Кузня Рішень", наданими позивачем.

Враховуючи заяву, про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути штрафні санкції, інфляційні втрати та три відсотка річних, а також оплату заборгованості в процесі розгляду справи, суд розглядає вимоги ТОВ "Кузня Рішень" до ПП "Агро-Експрес-Сервіс" в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог, щодо стягнення 22 937 грн. 81 коп.

У пункті п. 7.3. договору сторони визначили, що за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань по п. 3.2. договору, відповідач сплачує пеню у розмірі 0, 5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше 10 % від суми заборгованості.

Покликаючись на вказаний пункт договору, з огляду на прострочення відповідачем оплати за отриманий товар, позивач нарахував відповідачу 15 864 грн. 42 коп. пені за період з 20 вересня 2018 року по 01 лютого 2019 року (розрахунок на а.с. 46).

Керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу за період з 20 вересня 2018 року по 01 лютого 2019 року 2 607 грн. 85 коп. - 3% річних та 4 465 грн. 54 коп. інфляційних витрат (розрахунок на а.с. 46).

Відповідно до частин першої, третьої статті 549 ЦК України та частини першої статті 230 ГК України неустойкою (штрафними санкціями) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом частин четвертої і шостої статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді пені, розмір якої повинен визначатися обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами та узгоджуватися в договорі.

Перевіривши правильність розрахунку пені, суд встановив, що розмір та період нарахування якої відповідає вимогам п. 6 ст. 232 ГК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" в межах 0, 05 %, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, тому вимоги в частині стягнення 15 864 грн. 42 коп. пені є обґрунтованими і правомірними.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено нараховані позивачем 2 607 грн. 85 коп. 3% річних та 4 465 грн. 54 коп. інфляційних витрат, визнано надані обрахунки законними та арифметично правильними.

Відтак, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача зазначених сум 3 % річних та інфляційних нарахувань є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо тверджень відповідача, про не надіслання позивачем повідомлення про готовність до відвантаження товару, і як наслідок строк оплати отриманого товару не настав (настане з моменту надіслання відповідного повідомлення), суд ставиться до таких критично.

Умовами договору визначено, що відповідач сплачує за товар: 20 % вартості товару - передоплата; 40 % вартості товару - до моменту відвантаження товару; 40 % товару - протягом 21 календарного дня після відвантаження. Пунктом 2 специфікацій визначено, що наступні 40 % від вартості узгодженої партії товару до моменту відвантаження товару покупцю та після повідомлення про готовність до відвантаження.

Матеріалами справи стверджено, що ПП "Агро-Експрес-Сервіс" було отримано товар в повному обсязі без будь-яких зауважень, щодо кількості або якості, зазначене свідчить про те, що відповідач був належним чином повідомлений про готовність до відвантаження товару, що свідчить про виконання позивачем умов договору та специфікацій.

Отже, зобов'язання по оплаті товару в повному обсязі, як передбачено договором та специфікаціями, настало через 21 день після підписання видаткових накладних, а не, як зазначає відповідач, з моменту отримання повідомлення про готовність до відвантаження товару.

Також суд наголошує, що твердження відповідача, щодо настання моменту оплати за товар після надіслання повідомлення про готовність товару до відвантаження, спростовуються положеннями Цивільного кодексу України (ст. 530) та Господарського кодексу України (ст. 193), які зазначалося вище по тексту.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позивачем було зменшено розмір позовних вимог у відповідності до положень ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі 1 921 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 129, 231, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" (35112, Рівненська обл., Млинівський р-н., с. Ярославичі, ідентифікаційний код: 30132761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КУЗНЯ РІШЕНЬ" (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 35, ідентифікаційний код: 38392596) 15 864 (п'ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 42 коп. неустойки, 2 607 (дві тисячі шістсот сім) грн. 85 коп. три процента річних, 4 465 (чотири тисячі чотириста шістдесят п'ять) грн. 54 коп. інфляційних втрат та 1 921 (одна тисяча двадцять одну) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15 квітня 2019 року.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/ .

Суддя В.Г. Торчинюк

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 35);

3 - відповідачу рекомендованим (35112, Рівненська область, Млинівський район, с. Ярославичі).