Рішення

від 01.03.2019 по справі 804/175/5005/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2019 року Справа № 804/175/5005/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С.

при секретарі судового засідання - Чорній М.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Чернишової Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить: визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області стосовно бездіяльності та безпідставного ухилення розгляду питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства площею 34,66 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Новотаромської (колишня Орджонікідзевська) сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області та передачу в оренду земельної ділянки позивачу; зобов'язати відповідача розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства площею 34,66 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Новотаромської (колишня Орджонікідзевська) сільської ради Дніпровського (колишнього Дніпропетровського) району Дніпропетровської області та передачу в оренду земельної ділянки йому.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він неодноразово звертався до відповідача із заявами про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства площею 34,66 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Новотаромської (колишня Орджонікідзевська) сільської ради Дніпровського (колишнього Дніпропетровського) району Дніпропетровської області та передачу в оренду земельної ділянки йому. Проте, відповідач неодноразово надавав відповіді, які не відповідають вимогам чинного законодавства. За таких обставин, позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача пред'явлені позовні вимоги не визнала та зазначила, що за розпорядженням Голови районної державної адміністрації від 13.12.2012 року за №1943-р було надано ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 34,66 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення земельного запасу (рілля), в оренду для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населеного пункту на території Орджонікідзевської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Висновком управління Держземагентства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області від 27.10.2014 року за №9322 було погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства, але наданий відповідачу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки містив недоліки та потребував приведення його у відповідність до вимог чинного законодавства, тому про відповідні недоліки відповідач повідомляв неодноразово позивача своїми листами.

Відповідач зауважує, що недоліки, викладені ним у попередніх листах не були враховані, тому було прийнято рішення про відмову саме у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки наданий проект землеустрою не відповідав законодавству. Згідно із листами, позивачу було запропоновано звернутися до розробника документації та привести проект землеустрою у відповідність до вимог чинного законодавства. Позивачем не було представлено обґрунтування розмірів земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, проектну документацію необхідно було доповнити основою масштабу 1:10000, яка б відображала існуючі межі та види угідь з чітким визначенням місця розташування земельної ділянки, яка планується для відведення. Так як згідно графічних матеріалів дана земельна ділянка виходить за межі виду угідь, та погодити межі земельної ділянки відповідно до ст.198 Земельного кодексу України. Враховуючи викладене, представник відповідача просила суд у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що 06.11.2012 року за №8023 ОСОБА_3 одержав з відділу Держкомзему у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області довідку, в якій повідомлено, що земельна ділянка, яка передбачається до передачі в користування, знаходиться за межами населеного пункту, на території Орджонікідзевської сільської ради, відповідно Ф6ем земельна ділянка, землі земельного запасу (рілля) (а.с.37).

Розпорядженням Голови районної державної адміністрації від 13.12.2012 року №1943-р позивачу було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 34,66 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення земельного запасу (рілля), в оренду для ведення фермерського господарства розташованої за межами населеного пункту на території Орджонікідзевської сільської ради (а.с.36).

12.02.2013 року позивач уклав договір з ТОВ Земельні реформи щодо виготовлення проекту відведення земельної ділянки загальною площею 34,66 га в оренду для ведення фермерського господарства розташованої за межами населеного пункту на території Орджонікідзевської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, та затвердив завдання на виконання робіт (а.с.71).

Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду було погоджено 05.04.2013 року за №618/2 з Дніпропетровським обласним центром з охорони історико-культурних цінностей управління культури і туризму Дніпропетровської обласної державної адміністрації. В листі якого зазначено, що обмеження, які можуть накладатися відповідно до пам'яткоохоронного законодавства, відсутні (а.с.83).

Актом від 30.05.2013 року було складено акт встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) що передбачається до передачі в оренду (а.с.87).

30.05.2013 року було складено акт приймання-передачі межових знаків на зберігання між ОСОБА_3 та представником ТОВ Регіональний земельний центр , в якому зазначено, що межові знаки не встановлювалися, враховуючи, що межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами, власник/користувач земельної ділянки претензій щодо меж та конфігурацій земельної ділянки не має, власниками/користувачами суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не заявлено (а.с.50).

Також, 30.05.2013 року було складено акт приймання-передачі під охорону довгострокових межових знаків (а.с.86).

26.09.2013 року за №01-05/121 від ДП Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою було отримано висновок про ґрунтовий покрив земельної ділянки, що передається в оренду гр.ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства на території Орджонікідзевської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, в якому зазначено, що покрив земельної ділянки складають: чорноземні звичайні слабо змиті середньо суглинкові (шифр агрогрупи 65д) - площа 346600 га. Вищезазначена агробиробнича група ґрунтів (65д) провінції Степова правобережна не відноситься до особливо цінних груп ґрунтів (а.с.81).

11.12.2013 року за №1-9/2712 було отримано від Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області висновок Щодо погодження суміжних земель , в якому було погоджено суміжні землі з земельною ділянкою відведеною в оренду гр.ОСОБА_3, для ведення фермерського господарства на території Орджонікідзевської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області загальною площею 34,6600 га, яка межує з автомобільною дорогою Т-04-17 Дніпродзержинськ-Миколаївка-Солоне-/Н-08/, км 11+415-км12+089 (ліворуч) (а.с.80).

08.11.2013 року за №ДН/1221487700:01:001 позивачем було отримано висновок з Управління Держземагенства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, в якому були вказані наступні зауваження: документація належним чином не прошита, не завірена розробником; в проекті землеустрою відсутні погодження меж усіма суміжними землекористувачами; проект землеустрою не відповідає вимогам ст.50 Про землеустрій , ст.34 Про Державний земельний кадастр ; розробнику документації необхідно визначитись із якісною характеристикою ґрунтового покриву земельної ділянки. Враховуючи зазначене, Управління Держземагенства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області не погодило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, документацію було повернуто на доопрацювання (а.с.78-79).

14.04.2014 року за №14/04-22-в ТОВ Земельні реформи було надано лист до Управління Держземагенства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області Щодо зауважень до проекту відведення земельної ділянки , з проханням погодити розроблений проект. У листі також повідомлено, що зазначені зауваження виправлені, проект доповнено погодженням Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області (№1-9/2712 від 11.12.2013 року), висновком про ґрунтовий покрив земельної ділянки (№ 01.05.121 від 26.09.2013 року) та агрохімічними паспортами поля, документація прошита, пронумерована і підписана керівником та інженером-землевпорядником (а.с.102).

Проте, 11.07.2014 року за №8293 позивач повторно отримав висновок від Управління Держземагенства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області без погодження проекту землеустрою, та у висновку були вказані нові зауваження. Разом з тим, зауваження, викладені у висновку Управління Держземагенства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області від 08.11.2013 року було усунуто частково, а саме: в наданому на розгляд проекті відсутній перелік обмежень у використанні земельної ділянки відповідно до вимог ст.50 Закону України Про землеустрій ; акт приймання-передачі межових знаків на зберігання не відповідає вимогам інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 року №376, відсутній список межових знаків, переданих до зберігання, їх кількість; відповідно до вимог ч.1 ст.7 Закону України Про фермерське господарство , до проекту землеустрою необхідно долучити обґрунтування розмірів земельної ділянки, що проектується до відведення.

05.08.2014 року за №05/08-ЗЗв ТОВ Земельні реформи було подано лист Щодо зауважень до проекту відведення земельної ділянки в оренду на зауваження від 11.07.2014 року було повідомлено, що до проекту додано Перелік обмежень у використанні земельної ділянки, де зазначено про відсутність будь-яких обмежень; акт приймання-передачі межових знаків на зберігання приведено до діючих вимог; ч.1 ст.7 Закону України Про фермерське господарство містить порядок отримання земельної ділянки в оренду (у власність) з метою ведення фермерського господарства. Для цього громадяни звертаються до місцевої ради із заявою, де і зазначають: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства (а.с.103).

27.10.2014 року за №9322 від Управління Держземагенства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області було отримано висновок, в якому повідомлено, що розглянувши надані матеріали погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства за рахунок земель запасу (рілля), загальною площею 34,6600 га, розташованої за межами населеного пункту, на території Орджонікідзевської сільської ради (а.с.74-75).

Земельна ділянка площею 34,66 га внесена до Державного земельного кадастру, якій присвоєно кадастровий номер:НОМЕР_1 від 13.01.2015 року, про що свідчить штамп Державного кадастрового реєстратора Маліенко О.А на проекті землеустрою про перевірку та прийняття інформації до Державного земельного кадастру (а.с.14).

Після присвоєння кадастрового номеру позивач звернувся до Головного Управління Держземагенства у Дніпропетровської області із заявою про затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства площею 34,6600 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Орджонікідзевської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту), кадастровий номер земельної ділянки 1221487700-01-060-0001, на підставі того, що право безоплатної передачі у власність земельної ділянки за вказаним цільовим призначенням не використав.

Матеріалами справи підтверджується, що 24.03.2015 року за №31-4-0.11-5444/2-15 від Головного управління Держземагенства у Дніпропетровської області було отримано відповідь, що подана документація із землеустрою не в повній мірі відповідає ст.50 Закону України Про землеустрій , а саме: кадастровий план земельної ділянки не відповідає ст.34 Закону України Про Державний земельний кадастр . Довідку Держкомзему від 06.08.2012 р. №8023 доповнити площею земельної ділянки та категорією земель. Проектну документацію доповнити плановою основою масштабу 1:10000, яка б відображала існуючі межі та види угідь з чітким визначенням місця розташування земельної ділянки, яка планується для відведення, так як згідно графічних матеріалів дана земельна ділянка виходить за межі виду угідь рілля. Також, проектну документацію необхідно доповнити обґрунтуванням розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства відповідно до ст.7 Закону України Про фермерське господарство (а.с.112-113).

20.04.2015 року позивач повторно звернувся до Головного управління Держземагенства у Дніпропетровської області із заявою щодо затвердження проекту землеустрою, проте 06.05.2015 року отримав лист №31-4-0.11-8442/2-15, в якому зазначено, що зауваження, викладені в минулому листі не враховані. Подана документація із землеустрою не в повній мірі відповідає ст.50 Закону України Про землеустрій , а саме: кадастровий план земельної ділянки не відповідає ст.34 Закону України Про Державний земельний кадастр . Довідку Держкомзему від 06.08.2012 р. №8023 доповнити площею земельної ділянки та категорією земель. Проектну документацію доповнити плановою основою масштабу 1:10000, яка б відображала існуючі межі та види угідь з чітким визначенням місця розташування земельної ділянки, яка планується для відведення, так як згідно графічних матеріалів дана земельна ділянка виходить за межі виду угідь рілля. Також проектну документацію необхідно доповнити обґрунтуванням розмірів земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства відповідно до ст.7 Закону України Про фермерське господарство (а.с.114).

Позивач втретє подав заяву до відповідача щодо затвердження проекту землеустрою, проте 30.09.2015 року за №31-4-7777.32-3270/25-15 отримав відповідь, що зауваження викладені в минулому листі не враховані. Подана документація із землеустрою не в повній мірі відповідає ст.50 Закону України Про землеустрій , а саме: кадастровий план земельної ділянки не відповідає ст.34 Закону України Про Державний земельний кадастр . Проектну документацію доповнити плановою основою масштабу 1:10000, яка б відображала існуючі межі та види угідь з чітким визначенням місця розташування земельної ділянки, яка планується для відведення, так як згідно графічних матеріалів дана земельна ділянка виходить за межі виду угідь рілля. Документи які були додані до проекту повинні бути включені до нього на підставі ст.50 Закону України Про землеустрій . Також проектну документацію необхідно доповнити обґрунтуванням розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства відповідно до ст.7 Закону України Про фермерське господарство (а.с.115).

У жовтні 2015 року позивач вчетверте подав заяву щодо затвердження проекту землеустрою, проте від відповідача 25.11.2015 року було отримано лист №31-5859/0-470/31-15, в якому зазначено, що зокрема, проект землеустрою необхідно доповнити матеріалами геодезичного вишукування та землевпорядного проектування відповідно до ст.50 Закону України Про землеустрій , на сторінках, передбачених ч.2) п.75 постанови КМУ Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру №1051 від 17.10.2012 р., проставити позначку про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, проект прошити та скріпити підписом і печаткою розробника документації (а.с.116).

03.03.2016 року позивач знов звернувся до відповідача щодо затвердження проекту землеустрою, проте від Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області 21.04.2016 року було отримано відповідь №К-2613/0-1273/6-16, в якій зазначено, що в листах Головного управління від 13.01.2016 року, 30.09.2015 року та від 24.03.2015 року зазначалось, що земельна ділянка запроектована до відведення виходить за межі угідь рілля, враховуючи викопіювання з плану землекористування (стор.15) земельна ділянка включає частину лісосмуги або дороги. Було пропоноване внести зміни до проекту. Зауваження, викладені у зазначених листах не усунуті. Проект належним чином не прошито - не пронумеровано, відсутній зміст, копії декількох документів не завірено. Акт приймання - передачі межових знаків на зберігання та додаток до нього - кроки межових знаків, додані до проекту, зроблено з помилками (а.с.111).

На чергове звернення позивача, відповідачем було надано лист від 19.09.2016 року, в якому зазначається, що необхідно кадастровий план земельної ділянки доопрацювати відповідно до вимог ст.34 Закону України Про Державний земельний кадастр . Матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування надані без прив'язки до пунктів державної геодезичної мережі. Доповнити інформацією щодо отримання вихідних даних згідно зі ст.20 Закону України Про топографо-геодезичну та картографічну діяльність (а.с.110).

Також, на наступне звернення позивача, відповідачем було надано лист від 01.12.2016 року, в якому повідомлено, що наявні картографічні матеріали не дають змоги однозначно визначити склад угідь земельної ділянки за рахунок яких здійснюється відведення, не відображають розташування запроектованої земельної ділянки по відношенню до меж населеного пункту, суміжних землевласників (землекористувачів), об'єктів енергетичної системи, транспортної інфраструктури тощо. Необхідно визначитись з суміжними користувачами, враховуючи дані Державного земельного кадастру, погодити межі земельної ділянки відповідно до ст.198 Земельного кодексу України, внести відповідні зміни до проекту. Кадастровий план земельної ділянки виконати з урахуванням вимог ст.34 Закону України Про Державний земельний кадастр . У порушення вимог пункту 75 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ за №1051 від 17.10.2012 р. на аркушах відомостей про координати поворотних точок їх меж, частин, обмежень, угідь відсутня позначка державного кадастрового реєстратора про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. Матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування доповнити інформацією (та копіями документів) щодо отримання вихідних даних про пункти державної геодезичної мережі згідно зі ст.20 Закону України Про топографо-геодезичну та картографічну діяльність . Матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевості) надати з прив'язкою до пунктів державної геодезичної мережі. Акт приймання-передачі межових знаків з додатками не відповідає вимогам п.п.2.8, 3.9 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 р. №376 (а.с.109).

Разом з тим, 26.10.2016 року позивач звернувся до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) зі скаргою на дії відповідача. Але листом від 07.11.2016 р. №31-28-0.27-17377/2-16 Про розгляд скарги було повідомлено, що підпунктом 12 пункту 4 Положення про Головне Управління Держгеокадастру у області, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.02.2015 р. №14 (зі змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.02.2015 р. за №177/26622, встановлено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством (а.с.108).

На чергове звернення позивачем до відповідача, листом від 12.01.2017 року за №К2613/3-161/6-17 було повідомлено, що кадастровий план земельної ділянки не в повній мірі відповідає вимогам ст.34 Закону України Про Державний земельний кадастр . У порушення вимог пункту 75 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ за №1051 від 17.10.2012 р. на аркушах відомостей про координати поворотних точок їх меж, частин, обмежень, угідь відсутня позначка державного кадастрового реєстратора про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. Наявні картографічні матеріали не дають змоги однозначно визначити склад угідь земельної ділянки за рахунок яких здійснюється відведення, не відображають розташування запроектованої земельної ділянки по відношенню до меж населеного пункту, суміжних землевласників (землекористувачів), об'єктів енергетичної системи, транспортної інфраструктури тощо. Необхідно визначитись з суміжними користувачами, враховуючи дані Державного земельного кадастру, погодити межі земельної ділянки відповідно до ст.198 Земельного кодексу України, внести відповідні зміни до проекту. Матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування доповнити інформацією (та копіями документів) щодо отримання вихідних даних про пункти державної геодезичної мережі згідно зі ст.20 Закону України Про топографо-геодезичну та картографічну діяльність . Матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевості) надати з прив'язкою до пунктів державної геодезичної мережі. Акт приймання-передачі межових знаків з додатками не відповідає вимогам п.п.2.8, 3.9 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 р. №376 (а.с.104).

Листом відповідача від 29.05.2017 року за №К-4083/0-2273/6-17 повідомлено, що кадастровий план земельної ділянки необхідно привести у відповідність до норм ст.34 Закону України Про Державний земельний кадастр , уточнити інформацію про зовнішні межі земельної ділянки (із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності, кадастрові номери суміжних земельних ділянок (за наявності). У порушення вимог пункту 75 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ за №1051 від 17.10.2012 р. на аркушах відомостей про координати поворотних точок їх меж, частин, обмежень, угідь відсутня позначка державного кадастрового реєстратора про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. Крім того, наявні картографічні матеріали не дають змоги однозначно визначити склад угідь земельної ділянки за рахунок яких здійснюється відведення, не відображають розташування запроектованої земельної ділянки по відношенню до меж населеного пункту, суміжних землевласників (землекористувачів), об'єктів енергетичної системи, транспортної інфраструктури тощо. Враховуючи дані Державного земельного кадастру, необхідно визначитись з суміжним землекористувачем власником нерухомого майна з яким межує ділянка від т.10 до т.11 (НОМЕР_2), погодити межі земельної ділянки відповідно до ст.198 Земельного кодексу України, внести відповідні зміни до проекту. Матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування доповнити інформацією (та копіями документів) щодо отримання вихідних даних про пункти державної геодезичної мережі згідно зі ст.20 Закону України Про топографо-геодезичну та картографічну діяльність . Матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевості) надати з прив'язкою до пунктів державної геодезичної мережі. Також звернуто увагу, що акт приймання-передачі межових знаків з додатками від 30.05.2013 року не відповідає вимогам п.п.2.8, 3.9 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 р. №376. Крім того, на затвердження замовником подаються оригінали відповідної документації та матеріали. У разі, якщо окремі документи та матеріали за своїм статусом не можуть бути надані в оригіналі, вони додаються у посвідчених, у встановленому порядку, копіях. Зазначено, що до матеріалів, які подаються на затвердження, рекомендовано долучити оригінал витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який повинен містити відомості, що відповідають проекту землеустрою (а.с.105).

Листом від 10.10.2017 року за №К-10584/0-7425/6-17 повідомлено, що зауваження, викладені в попередніх листах Головного управління, не враховані. Наявні картографічні матеріали не дають змоги однозначно визначити склад угідь земельної ділянки за рахунок яких здійснюється відведення, не відображають розташування запроектованої земельної ділянки по відношенню до меж населеного пункту, суміжних землевласників (землекористувачів), об'єктів енергетичної системи, транспортної інфраструктури тощо. Згідно з наявними в Головному управління графічними матеріалами земельна ділянка представлена угіддями багаторічні насадження, лісосмуга та рілля. Визначитись, доповнити відповідними документами та привести матеріали проекту у відповідність (а.с.106).

Листом від 03.11.2017 року №К-10584/1-8192/6-17 повідомлено, що згідно з наявними в Головному управління графічними матеріалами земельна ділянка представлена угіддями багаторічні насадження, лісосмуга та рілля. Визначитись, доповнити відповідними документами та привести матеріали проекту у відповідність. Матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевості) надати з прив'язкою до пунктів державної геодезичної мережі. Також звернуто увагу, що акт приймання-передачі межових знаків з додатками від 30.05.2013 року не відповідає вимогам п.п.2.1, 2.8, 3.9 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 р. №376 (а.с.107).

Вирішуючи заявлений спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Зі змісту наведених норм суд робить висновок, що кожна особа, незалежно від її статусу (громадянин чи фізична особа-підприємець) має право, в разі виконання спеціальних вимог закону, отримати земельну ділянку для ведення фермерського господарства.

Позивачем було подано документи, які підтверджують наявність у нього освіти та досвіду роботи відповідно до Закону України Про Фермерське господарство (а.с.27-35).

Згідно із ч.1 ст.1 Закону України Про Фермерське господарство , фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.186-1 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частиною 5 ст.186-1 ЗК України визначено, що органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Так, протягом розгляду заяв позивача, відповідачем в порушення ч.5 ст.186-1 ЗК України, неодноразово надавались листи з порушенням встановленого строку розгляду.

Суд також звертає увагу, що відповідачем надавались листи, які містили рекомендаційних характер, проте, не було чітко зазначено прийняте рішення про погодження або про відмову в такому погодженні.

Відповідно до ч.6 ст.186-1 ЗК України, підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Частиною 7 ст.186-1 ЗК України встановлено, що органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій"; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.

За приписами ч.8 ст.186-1 ЗК України, у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.

Отже, ч.8 ст.186-1 ЗК України чітко встановлено, що у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків.

Проте, судом встановлено, що в порушення зазначеної норми, відповідачем кожного разу визначався різний перелік недоліків проекту землеустрою. Відмова у погодженні проекту землеустрою надавалась на підставі нових недоліків, але попередні недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку, було усунуто. Суд вважає, протиправними дії щодо відмови позивачу у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин, зазначаючи нові недоліки.

В ході розгляду адміністративної справи судом встановлено, що проект землеустрою був погоджений відповідними установами, уповноваженим державним реєстратором Малієнко Оксаною Петрівною було здійснено перевірку на відповідність положень відповідно чинного законодавства, про що свідчить штамп реєстратора про перевірку документації землеустрою від 13.01.2015 року, проект було подано прошитим та скріпленим підписом і печаткою розробника документації, матеріали геодезичних вишукувань та пункти геодезичної мережі наявні в примірнику Держгеокадастру, який було передано до державного фонду документації у січні 2015 року, а кадастровий план відповідав вимогам ст.34 Закону України Про Державний земельний кадастр .

Суд звертає увагу щодо зазначених протягом трьох років недоліків, що на момент затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства у 2015 році було відкрито поземельну книгу на дану земельну ділянку, яка відкривається в момент здійснення перевірки уповноваженим державним реєстратором поданої документації, із погодженням усіма установами на розгляд, після чого присвоюється кадастровий номер.

Щодо недоліків, на підставі яких позивачу було відмовлено у затвердженні проекту, а саме картографічних матеріалів, суд зазначає, що вони надаються та зберігаються лише відповідачем, яким на власний розсуд надано довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями №1612 від 20.07.2015 року та №31-403-99.8-2197/2-16 від 15.07.2016 року із графічними матеріалами. Ділянка внесена до державного земельного кадастру, присвоєно кадастровий номер: НОМЕР_1, що надає змогу кожному у вільному доступі за допомогою офіційного сайту проглянути місце розташування земельної ділянки.

Щодо посилання відповідачем на визначення із суміжними користувачами, враховуючи дані ДЗК, матеріалами справи підтверджується, що суміжні землекористувачі: Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області та Орджонікідзевська сільська рада надали своє погодження, проставляючи підпис на Плані відведення та Акті погодження меж.

Щодо посилання, що матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування доповнити інформацією щодо вихідних даних про пункти державної геодезичної мережі, вся інформація про хід виконання геодезичних робіт міститься в примірнику Держгеокадастру, який було прийнято до державного фонду документації із землеустрою 13.01.2015 року, в момент реєстрації земельної ділянки. За внесення інформації про земельну ділянку (змін) відповідальність покладена на кадастрового реєстратора, що здійснює дану реєстрацію.

Щодо посилання, що акт приймання-передачі межових знаків на зберігання не відповідає Інструкції, акт приймання-передачі межових знаків на зберігання складається у відповідності до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18.05.2010 р. №376 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 р. за №391/17686 після передачі земельної ділянки в оренду, тобто після погодження проекту землеустрою Головним Управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Щодо зауваження, що довідку Держкомзема №8023 необхідно доповнити площею земельної ділянки та категорією земель, встановлено, що позивачем подавались довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 06.11.2012 року, довідка з державної статистичної звітності про наявність земель від 15.07.2016 року, а також довідка з державної статистичної звітності про наявність земель від 20.07.2015 року (а.с.38, 40).

Щодо зауваження, що проектну документацію необхідно доповнити плановою основою масштабу 1:10000, яка б відображала існуючі межі та види угідь з чітким визначенням місця розташування земельної ділянки, яка планується для відведення, так як згідно графічних матеріалів дана земельна ділянка виходить за межі виду угідь рілля, встановлено, що позивачем подавались географічні матеріали з місця розташування земельної ділянки, що передбачається до передачі в оренду М 1:10000 (а.с.39).

За викладених обставин, суд вважає визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо не розгляду питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства площею 34,66 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Новотаромської (колишня Орджонікідзевська) сільської ради Дніпровського (колишнього Дніпропетровського) району Дніпропетровської області та передачу в оренду земельної ділянки ОСОБА_3

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, з метою захисту порушеного права позивача, суд вважає зобов'язати відповідача розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства площею 34,66 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Новотаромської (колишня Орджонікідзевська) сільської ради Дніпровського (колишнього Дніпропетровського) району Дніпропетровської області та передачу в оренду земельної ділянки ОСОБА_3

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду у розмірі 704,80 грн., що документально підтверджується оригіналом квитанції №0.0.977462321.1 від 01.03.2018 року (а.с.127).

Отже, судовий збір у сумі 704,80 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо не розгляду питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства площею 34,66 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Новотаромської (колишня Орджонікідзевська) сільської ради Дніпровського (колишнього Дніпропетровського) району Дніпропетровської області та передачу в оренду земельної ділянки ОСОБА_3.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства площею 34,66 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Новотаромської (колишня Орджонікідзевська) сільської ради Дніпровського (колишнього Дніпропетровського) району Дніпропетровської області та передачу в оренду земельної ділянки ОСОБА_3.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_3 судові витрати по справі у розмірі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення складений 11.03.2019 року.

Суддя Кучма К.С.