ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2019 року Справа № 160/8565/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кучми К.С. при секретарі судового засідання - Чорній М.В. за участю: представника позивача - Євтушок Т.А. представника відповідача - Суріної О.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за правилами загального позовного провадження за позовом Селянського (фермерського) господарства "Віра" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування частково пунктів припису, визнання протиправною та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просив: визнати протиправними та скасувати пункти перший, другий, п'ятий та восьмий припису про усунення виявлених порушень № ДН 1620/274/АВ/П від 17.10.2018 р. винесеного головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпродзержинському регіоні Управління з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Рашевською Наталією Олексіївною; визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 08.11.2018 року №ДН1620/274/АВ/МГ-ФС/693 винесену першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Осадчим Ігорем Михайловичем.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що спірна постанова, складена на підставі акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ДН 1620/274/АВ від 09.10.2018 р. та припису № ДН 1620/274/АВ/П від 17.10.2018 р., була винесена відповідачем без врахування реальних обставин. Викладені в акті перевірки СФГ Віра висновки є надуманими, порушення законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, ґрунтуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючого, тому що не мають підтверджених доказів та суперечать діючому законодавству.
Разом із цим, позивач звертає увагу, що ним було виконано виявлені відповідачем порушення (окрім п.2 та п.8 припису), останнім були прийняті: постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН1620/274/АВ/МГ-ФС/693 від 08.11.2018р. із визначенням суми штрафу у розмірі 111 690,00 грн. за невиконання позивачем пунктів 1, 2, 5 і 8 припису та постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН1620/274/АВ/ІП-ФС/692 від 08.11.2018 р. із визначенням суми штрафу у розмірі 3 723,00 грн. за невиконання пунктів 3, 4, 6, 7 Припису. Застосований до СФГ Віра штраф у розмірі 3 723,00 грн. на підставі постанови №692, позивач сплатив повністю 27.11.2018 р., що підтверджується квитанцією від 27.11.2018 р. З огляду на те, що позивач повністю не згодний із пунктами 1, 2, 5 та 8 припису, щодо яких й була винесена відповідачем оскаржувана постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН1620/274/АВ/МГ-ФС/693 від 08.11.2018 р.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити у повному обсязі з викладених у ньому підстав.
Представник відповідача в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги не визнала та зазначила, що під час проведення інспекційного відвідування в період з 08.10.2018 р. по 09.10.2018 р. позивача, керівництвом СФГ Віра для вивчення питань, визначених межами інспектування були надані документи, які перелічені в розділі II Опис стану додержання вимог законодавства про працю акту № ДНІ620/274/АВ від 09.10.2018 року. Для опрацювання та дослідження обставин на предмет правильності нарахування та виплати заробітної плати, згідно яких було встановлено порушення законодавства про працю, які викладені в акті № ДН1620/274/АВ. Рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ДН1620/274/АВ/МГ/ІП було винесено 18.10.2018 року і призначено розгляд справи на 30.10.2018 року о 09:00 год. 31.10.2018 року за вх.№ 16097 надійшло клопотання від позивача про перенесення розгляду справи про накладення штрафу. Повідомлення про відкладення розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 31.10.2018 року №8853-16/04 було направлено на адресу позивача. 08.11.2018 року була винесена постанова про накладення штрафу повноваженими особами №ДН1620/274/АВ/МГ-ФС/693.
Розмір штрафу за даною постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими від 08.11.2018 року № ДН1620/274/АВ/МГ-ФС/693 визначено відповідно до абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України, в якому встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, в тому числі, у разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 08 листопада 2018 року №ДН1620/274/АВ/МГ-ФС/693 є законною та обґрунтованою, складеною на підставі та у відповідності до норм діючого законодавства, а тому представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що у період з 08.10.2018 р. по 09.10.2018 р. Головним управлінням Держпраці в Дніпропетровській області було проведено інспекційне відвідування Селянського (фермерського) господарства "Віра" (код ЄДРПОУ 20276320). На підставі чого складено акт інспекційного відвідування юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ДН 1620/274/АВ від 09.10.2018 року.
Позивач, не погодившись із висновками вказаного акту 11.10.2018 р. та 12.10.2018 р. було подано зауваження до відповідача на вказаний акт. Позивачем отримано відповідь на зауваження на акт та припис про усунення виявлених порушень від 17.10.2018 р. №ДН 1620/274/АВ/П.
На підставі акту № ДН1620/274/АВ від 09.10.2018 року та пунктів №№1, 2, 5, 8 припису від 17.10.2018 р. № ДН 1620/274/АВ/П, 08.11.2018 року відповідачем винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН1620/274/АВ/МГ-ФС/693, якою накладено на СФГ Віра штраф в розмірі 111 690,00 грн.
Правомірність та обґрунтованість постанови про накладення адміністративного штрафу № ДН1620/274/АВ/МГ-ФС/693 від 09.10.2018 року та пункти №№ 1, 2, 5, 8 припису від 17.10.2018 р. № ДН 1620/274/АВ/П є предметом позову, який передано на розгляд суду.
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
Згідно з ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 5 квітня 2007 року № 877-V визначено підстави для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю).
В той же час, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці від 28 грудня 2014 року № 77-VIII частину другу статті 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності доповнено словами (дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів) державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення .
Постановою КМУ від 10 вересня 2014 року № 442 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади створено Державну службу України з питань праці.
Згідно до Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 р. № 390 затверджено Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів.
Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності у вигляді штрафу за порушення вимог трудового законодавства згідно оскаржуваної постанови №ДН1620/274/АВ/МГ-ФС/693 від 09.10.2018 року є стаття 265 КЗпП України.
Зокрема, частиною другою статті 265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Відповідно до частини 4 статті 265 КЗпП України, штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною 2 статті 265 КЗпП України та частинами 2-7 статті 53 Закону України Про зайнятість населення визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509.
Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що процедуру проведення відповідачем перевірок встановлено Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 року №390 (далі - Порядок №390).
Відповідно до положень п.6 Порядку №390 перевірка складається з таких етапів: робота з документами, наданими суб'єктами господарювання на вимогу Інспектора; оформлення документів за результатами перевірки; знайомлення суб'єктів господарювання з документами, оформленими за результатами перевірки.
Згідно з п.7 Порядку №390, за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.
Досліджуючи спірні правовідносини по суті встановлених відповідачем порушень, суд зазначає, що за висновками акту від 09.10.2018 р. керівництвом СФГ ВІРА при прийнятті учнів Державного професійно-технічного навчального закладу Царичанський аграрний професійний ліцей - ОСОБА_5 з 06.04.2018 р. по 27.06.2018 р., ОСОБА_6 з 13.04.2018 р. по 27.06.2018 р., ОСОБА_7 з 11.05.2018 р. по 27.06.2018 р. на проходження виробничої практики за укладеними договорами, не було забезпечено ведення обліку виконаних кожним учнем робіт (відносно цих учнів відсутній табель обліку використання робочого часу), що унеможливило встановлення фактичного часу роботи учнів за фактичне виконання ними обсягу робіт.
За нормами статті 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно частини третьої статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, згідно типових договорів про навчально-виробничу практику від 22.12.2017 р., 01.04.2018 р., 19.04.2018 р., укладених між СФГ ВІРА та Державним професійно-технічним навчальним закладом Царичанський аграрний професійний ліцей видно, що для проходження виробничої практики до СФГ ВІРА було направлено трьох учнів ДПТНЗ Царичанський аграрний професійний ліцей ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, згідно з планом-графіком учбового закладу.
Таким чином, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не є працівниками СФГ ВІРА , а є учнями ДПТНЗ Царичанський аграрний професійний ліцей та проходили виробниче навчання та виробничу практики у позивача протягом певного часу згідно відповідних договорів.
Відповідно до п.п.2, 7 Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №992 від 07.06.1999 р. (далі - Постанова №992), підприємства, установи, організації незалежно від форми власності надають учням, слухачам професійно-технічних навчальних закладів робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання чи виробничої практики відповідно до укладених із професійно-технічними навчальними закладами договорів про навчально-виробничу практику. Учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів на час виробничого навчання та виробничої практики до складу (списку) і штатного розпису працівників підприємства не включаються.
А отже навчально-виробнича практика учнів є складовою навчального процесу і не вимагає укладення трудових договорів.
Відповідно до роз'яснень Державної служби України з питань праці, викладених в листі від 19.05.2017 р. №5783/4.1/4.1-ДП-17 Щодо оформлення практикантів - учнів ПТНЗ , за місцем проходження практики трудові відносини із учнями ПТНЗ під час виробничого навчання або виробничої практики не виникають, оформлення трудових договорів не здійснюється, повідомлення Державної фіскальної служби не вимагається.
Згідно роз'яснень Міністерства соціальної політики України, викладених в листі Міністерства соціальної політики України Щодо проходження виробничого навчання та виробничої практики учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів від 20.08.2012 р. № 107/021/150-12 учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів на час виробничого навчання й виробничої практики до складу (список) і штатного розкладу працівників підприємства не включаються. Виконують роботи (вони) відповідно до навчальних планів і програм, тривалість їх роботи повинна відповідати часу, визначеному робочими навчальними планами, програмами, і не перевищувати тривалість робочого часу, установленого законодавством для відповідної категорії працівників.
Відповідно до Наказу №489 від 05.12.2008 р. Державного комітету статисти України про затвердження типових форм облікової документації зі статистики праці з метою подальшого вдосконалення державних статистичних спостережень підприємств, установ, організацій щодо обліку особового складу, використання робочого часу та розрахунків затверджено типові форми первинної облікової документації, а саме п.1.5 Наказу - форма П-5 Табель обліку використання робочого часу , як форму обліку фактично відпрацьованого часу, що являє собою основний доказ та підтвердження нарахування та виплати заробітної плати.
Таким чином, основним первинним документом, згідно якого здійснюється облік робочого часу та відповідно нараховується заробітна плата є табель обліку використаного робочого часу. Табель робочого часу є обов'язковим для працівників, які перебувають з роботодавцем у трудових відносинах та отримують заробітну плату і жодним чином не є обов'язковим при взаємовідносинах з навчальними закладами щодо навчально-виробничої практики учнів. Оскільки зазначені відносини не є трудовими, а трактуються як навчально-виробничий процес, то необхідності у висновку щодо не ведення позивачем обліку використання робочого часу, на період проходження виробничої практики, немає, а отже, СФГ ВІРА не було порушено вимоги ч.2 ст.30 Закону України Про оплату праці щодо не забезпечення достовірного обліку виконуваної працівником роботи тощо.
Так, інспекційним відвідуванням встановлено, що СФГ ВІРА не проводилося нарахування заробітної плати учням ДПТНЗ Царичанський аграрний професійний ліцей під час проходження ними виробничої практики у позивача, а саме: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проходили практику з професії тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, слюсаря-ремонтника, водія автотранспортних засобів, а ОСОБА_5 - обліковця з реєстрації бухгалтерських даних.
Відповідно до ст.94 КЗпП України, яка також кореспондує зі ст.1 Закону України Про оплату праці , заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України Про оплату праці та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі ст.1 Конвенції Міжнародної організації праці Про захист заробітної плати № 95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін заробітна плата означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано. Цьому визначенню відповідає поняття заробітної плати, передбачене у частині першій статті 94 Кодексу і частині першій статті 1 Закону, як винагороди, обчисленої, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган (роботодавець) виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст.29 Закону України Про професійно-технічну освіту , підприємства, установи, організації незалежно від форм власності надають учням, слухачам професійно-технічних навчальних закладів робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання чи виробничої практики відповідно до укладених із професійно-технічними навчальними закладами договорів про навчально-виробничу практику. Типовий договір про навчально-виробничу практику та порядок надання робочих місць визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.3.10 Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30.05.2006 р. № 419, за виконані роботи учнями під час виробничого навчання чи виробничої практики юридичні та фізичні особи незалежно від форм власності здійснюють оплату праці відповідно до укладених із професійно-технічними навчальними закладами (далі - ПТНЗ) договорів про навчально-виробничу практику за фактично виконаний обсяг робіт. Нараховані учням кошти перераховуються на розрахунковий рахунок ПТНЗ у встановленому порядку з метою виплати їм 50 % заробітної плати за проходження виробничого навчання та виробничої практики. Інші 50 % заробітної плати, нарахованої за час виробничого навчання і виробничої практики учням ПТНЗ, використовуються навчальним закладом для здійснення його статутної діяльності, зміцнення навчально-матеріальної бази, на соціальний захист учнів, проведення культурно-масової і фізкультурно-спортивної роботи.
Пунктом 17 Порядку № 992 встановлено, що за фактично виконаний обсяг робіт учнями, слухачами за період виробничого навчання та виробничої практики відповідно до виробничих завдань, підприємство нараховує їм заробітну плату згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.
Окрім п.17 Порядку № 992 про оплатність виробничого навчання учнів ПТНЗ, відповідач посилається на ст.25 Закону України Про професійно-технічну освіту із наступним її трактуванням: всі види практики, які може пройти учень (слухач) ПТНЗ на виробництві, передбачають вже не навчання, а конкретну роботу, яку має бути сплачено.
Проте, ч.5 ст.25 Закону України Про професійно-технічну освіту визначає, що професійно-практична підготовка учнів, слухачів здійснюється у тісному поєднанні з виготовленням корисної продукції, наданням послуг, що оплачуються згідно з законодавством
Аналізуючи викладене суд доходить до висновку, що порядок проходження навчально-виробничої практики (у тому числі питання щодо її оплати) учнями/слухачами професійно-технічних навчальних закладів, визначається: відповідно до укладених із професійно-технічними навчальними закладами договорів про навчально-виробничу практику та за фактично виконаний обсяг робіт (виготовлення корисної продукції, надання послуг).
Так, згідно типових договорів про навчально-виробничу практику, укладених між СФГ Віра та ДПТНЗ Царичанський аграрний професійний ліцей , для проходження виробничої практики до СФГ Віра було направлено трьох учнів ДПТНЗ Царичанський аграрний професійний ліцей , а саме:
- учня ОСОБА_5 за спеціальністю обліковець з реєстрації бухгалтерських даних , на підставі Договору про навчально-виробничу практику від 22.12.2017 р. № №731, направлення на виробничу практику №728. Відповідно Додатка до Договору №731 від 22.12.2017 р. оплата практиканту ОСОБА_5 не нараховується і не виплачується ;
- учня ОСОБА_7. за спеціальністю тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, слюсар-ремонтник, водій автотранспортних засобів кат. В-С , на підставі Договору про навчально-виробничу практику від 19.04.2018 р. № №881, направлення на виробничу практику №798 від 19.04.2018 р. Відповідно Додатка до Договору №881 від 19.04.2018 р. оплата практиканту ОСОБА_7 не нараховується і не виплачується ;
- учня ОСОБА_6 за спеціальністю тракторист-машиніст виробництва категорії А1, А2, В1, слюсар-ремонтник, водій автотранспортних засобів кат. В-С , на підставі Договору про навчально-виробничу практику від 01.04.2018 р. № №770, направлення на виробничу практику №682 від 01.04.2018 р. Відповідно Додатка до Договору №770 від 01.04.2018 р. оплата практиканту - без оплати .
Зі змісту додатків до договорів про навчально-виробничу практику видно, що така виробнича практика має безоплатний характер.
Судом встановлено, що адвокатом Євтушок Т.А., яка є представником СФГ Віра та, на підставі п.7 ч.1 ст.20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність здійснила опитування учнів ДПТНЗ Царичанський аграрний професійний ліцей ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 на предмет проходження ними навчально - виробничої практики у позивача, про що було складено відповідні протоколи опитування, а саме:
- ОСОБА_5 надав наступні пояснення, що на СФГ Віра його керівником практики був ОСОБА_8, який обіймає посаду голови СФГ Віра . В його функції як практиканта входило навчання та отримання знань, необхідних для ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. Так, під час проходження виробничої практики, він ознайомився з існуючими національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, які застосовуються в Україні, планом рахунків, яким чином обліковуються господарські операції та порядком проведення інвентаризації активів та пасивів підприємства. З метою удосконалення своїх теоретичних знань, під особистим контролем свого керівника від СФГ Віра , він склав баланс підприємства та звітність за минулий час, по яким вже складені ці документи, з метою їх перевірки на наявність помилок. За проходження навчально-виробничої практики він не отримав від СФГ Віра заробітної плати або інших доходів, так як він постійно проходив практику під безпосереднім керівництвом наставника від СФГ Віра , нового нічого для підприємства не створив. Крім того, з самого початку умовою проходження цієї практики була її безоплатність. (протокол опитування від 27.12.2018 р.);
- ОСОБА_6 надав наступні пояснення, що його керівником від підприємства був ОСОБА_8, який обіймає посаду голови СФГ Віра . На початку виробничої практики він пройшов інструктаж з охорони праці, а потім весь час своєї практики на СФГ Віра його знайомили з механізмами сільськогосподарських машин, з метою удосконалення теоретичних знань та практичного їх застосування. З огляду на те, що він не має реєстраційного посвідчення водія, він не був допущений керівником практики безпосередньо до роботи на сільськогосподарських машинах або механізмах, а лише теоретично знайомився з їх роботою та можливими неполадками. Протягом проходження всієї виробничої практики на СФГ Віра , ним не виконувались будь-які роботи по виготовленню будь-якої продукції або надання будь-яких послуг/робіт для СФГ Віра . Виробнича практика носила характер безоплатної, як й передбачено Договором №770 від 01.04.2018 р. та додатком до нього. (протокол опитування від 27.12.2018 р.);
- ОСОБА_7 надав наступні пояснення, що з 11 травня по 27 червня 2018 р. він проходив виробничу практику в СФГ Віра на підставі Договору №881 від 19.04.2018 р. та додатку до нього (направлення на практику №798). Його керівником практики був ОСОБА_8 - голова СФГ Віра . Під час проходження виробничої практики, він ознайомився із роботою тракторів ЮМЗ-6 та яким чином робити ремонт цієї техніки. Він не має посвідчення водія, тому не був допущений до роботи на тракторі або других транспортних засобах. Самостійно в СФГ Віра він не працював та нічого не виготовлював, лише удосконалював свої теоретичні знання, за допомогою консультацій керівника практики та пояснень інших працівників СФГ Віра . За проходження навчально-виробничої практики він не отримав від СФГ Віра заробітної плати, так як проходив практику під безпосереднім керівництвом наставника від СФГ Віра (Протокол опитування від 27.12.2018 р.).
З огляду на вказані пояснення, суд доходить висновку, що навчально-виробнича практика цих учнів в СФГ Віра здійснювалась на підставі укладених між позивачем та навчальним закладом типових договорів про навчально-виробничу практику, додатками до яких передбачена безоплатність такої виробничої практики. Навчально-виробнича практика учнів ДПТНЗ Царичанський аграрний професійний ліцей проходила під безпосереднім керівництвом штатного працівника (наставника) - ОСОБА_8, який обіймає посаду голови СФГ Віра . Під час проходження ними виробничої практики, учні-практиканти фактично не працювали, не виготовлювали корисної продукції, не виконали будь-які роботи і не надавали послуги на користь СФГ Віра , а лише удосконалювали свої теоретичні знання. А отже відсутні правові підстави для нарахування та виплати учням ДПТНЗ Царичанський аграрний професійний ліцей заробітної плати під час проходження ними навчально-виробничої практики у позивача.
Таким чином, СФГ Віра не було порушено вимоги ч.1 ст.94 КЗпП України та ч.1 ст.1 Закону України Про оплату праці в частині не оплати учням - практикантам заробітної плати.
Так, у пункті п'ятому припису відповідачем зазначено про порушення СФГ Віра ч.1 ст.83 КЗпП України в частині звільненим працівникам: ОСОБА_9, який працював з 03.05.2018 р. по 04.06.2018 р., ОСОБА_10, який працював з 01.05.2018 р. по 31.05.2018 р., ОСОБА_11, яка працювала з 23.05.2018 р. по 22.06.2018 р. не нарахована та не виплачена компенсація за невикористані дні щорічної відпуски .
Судом встановлено, що порушення, що визначено у пункті п'ятому припису, СФГ Віра було усунуто шляхом нарахування зазначеним працівникам компенсації за невикористані дні щорічної відпуски, відповідно до відомості нарахування заробітної плати за жовтень 2018 р., копія якої наявна в матеріалах справи, а саме:
- ОСОБА_10 у розмірі 324 грн. із розрахунку: (3 723 грн. / 23 дн.) х 2 дн. = 324 грн., де 3 723 грн. - розмір місячного окладу; 23 дн. - фактично відпрацьовані дні; 2 дн. - невикористані дні щорічної відпуски;
- ОСОБА_9 у розмірі 355 грн. із розрахунку: (3 723 грн. /21 дн.) х 2 дн. = 355 грн., де 3 723 грн. - розмір місячного окладу; 21 дн. - фактично відпрацьовані дні; 2 дн. -невикористані дні щорічної відпуски.
- ОСОБА_11 у розмірі 355 грн. із розрахунку: (3 723 грн. / 21 дн.) х 2 дн. = 355 грн., де 3 723 грн. - розмір місячного окладу; 21 дн. - фактично відпрацьовані дні; 2 дн. - невикористані дні щорічної відпуски.
Вищезазначені суми працівники ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 отримали 22 жовтня 2018 р. на підставі видаткових касових ордерів №№42-44 від 22.10.2018 р., а отже, СФГ Віра своєчасно (до 24.10.2018 р., як було визначено у приписі) самостійно усунуло відповідне порушення.
Так, у пункті восьмому припису відповідач визначив про порушення позивачем ст.253 КЗпП України, а саме: під час проходження виробничої практики учні ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не підлягали загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Відповідно до пункту 7 Порядку №992, учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів на час виробничого навчання та виробничої практики до складу (списку) і штатного розпису працівників підприємства не включаються.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове держане соціальне страхування, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування .
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 вказаного Закону базою нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України Про оплату праці , та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Згідно з ч.9 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування обчислення і сплата єдиного внеску за працівників, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, здійснюються роботодавцями за рахунок сум, на які внесок нарахований.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що базою нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Так як учні ДПТНЗ Царичанський аграрний професійний ліцей , з яким були укладені договори навчально-виробничої практики, не перебували у трудових відносинах з СФГ Віра , проходження такої виробничої практики учнями здійснювалося на безоплатній основі, то у даному випадку відсутня база нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, відповідачем не доведено наявності порушень, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення, оскільки пункти №№1, 2, 5, 8 про усунення виявлених порушень №ДН 1620/274/АВ/П від 17.10.2018 р. фактично є виконаними, а отже у відповідача були відсутні підстави для винесення спірної постанови про накладення штрафу від 08.11.2018 року № ДН1620/274/АВ/МГ-ФС/693.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як видно з матеріалів справи, позивачем СФГ Віра при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1762 грн.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 1762 грн. підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250 КАС України,-
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2, 5, 8 припису №ДН 1620/274/АВ/П від 17.10.2018 року, прийнятого Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 08.11.2018 року № ДН1620/274/АВ/МГ-ФС/693, прийняту Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області.
Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь Селянського (фермерського) господарства "Віра" судові витрати по справі у розмірі 1762 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Повний текст рішення складений 11.03.2019 року.
Суддя Кучма К.С.
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.02.2019 |
Оприлюднено | 15.04.2019 |
Номер документу | 81144037 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кучма Костянтин Сергійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кучма Костянтин Сергійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кучма Костянтин Сергійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні