Рішення

від 09.04.2019 по справі 440/393/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/393/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Гнітько О.О.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Андрусів А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Октябрського районного відділу Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

31 січня 2019 року ОСОБА_1 /надалі - позивач; ОСОБА_1./ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області /надалі - відповідач-1, УМВС України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області/, з урахуванням уточненої позовної заяви від 12.02.2019 /а.с. 31-35/, про визнання протиправною бездіяльності УМВС України в Полтавській області щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації за невикористану відпустку за 2012 рік та зобов'язання Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку за 2012 рік тривалістю три дні в сумі 398 грн. 10 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у період з 30.07.1994 по 31.01.2012 позивач проходив службу в органах внутрішніх справ та був звільнений за пунктом "ж" статті 64 (у запас за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114. Вказує, що при звільненні УМВС України в Полтавській області не виплатило йому грошову компенсацію за невикористані три дні відпустки за 2012 рік в сумі 398 грн. 10 коп., яку позивач розрахував наступним чином: (46709,58 грн. /352) * 3 дні. Позивач вважає протиправною бездіяльність Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації за невикористану відпустку за 2012 рік, посилаючись на те, що особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ, за невикористану в році звільнення відпустку виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/393/19, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 14:00 14 березня 2019 року, витребувано докази.

11 березня 2019 року до суду надійшов відзив відповідача-1 на позов /а.с. 40-44/, у якому представник УМВС України в Полтавській області просить адміністративний позов залишити без задоволення, посилаючись на те, що ліквідаційна комісія УМВС України в Полтавській області не має правових підстав для здійснення виплати компенсації позивачу за невикористану відпустку під час проходження ним служби в підрозділі УМВС України в Полтавській області, оскільки законодавством України не передбачено обов'язку ліквідаційної комісії здійснювати інші заходи, що не пов'язані з ліквідацією УМВС, в тому числі здійснювати виплати компенсацій за невикористані відпустки. Зазначає, що за даними бухгалтерського обліку УМВС жодної заборгованості перед ОСОБА_1 немає. Вважає, що спірні правовідносини виникли між позивачем та Октябрським РВ Полтавського міського управління УМВС України в Полтавській області. Вказує, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 березня 2019 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача Октябрський районний відділ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області (вул. Комсомольська, 16, м. Полтава, 36020, ідентифікаційний код 08674850) /надалі - відповідач-2, Октябрський РВ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області/, оголошено перерву у судовому засіданні до 10:00 09 квітня 2019 року.

28 березня 2019 року до суду надійшла відповідь на відзив /а.с. 106-112/, у якій позивачем зазначено, що на даний час УМВС України в Полтавській області перебуває в стадії припинення, але не припинено, і від його імені діє ліквідаційна комісія. Вважає, що належним відповідачем є саме Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії, оскільки вказана особа була його роботодавцем. Зазначає, що право позивача на виплату компенсації за невикористані дні відпустки за 2012 рік порушено саме визначеним у позовній заяві відповідачем. Наголошує, що головою ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області, Октябрського РВ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області, Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області є одна особа ОСОБА_4 Вважає, що строк звернення до адміністративного суду з даним позовом не пропущено.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача - 1 у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача - 2 Октябрського РВ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представника відповідача-2 Октябрського РВ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача - 1, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справи, що підтверджується послужним списком ОСОБА_1, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 51-55/.

Наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 24.12.2012 №22 дско/с "По особовому складу" згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 64 "ж" (у запас за власним бажанням) підполковника міліції ОСОБА_1, старшого слідчого першого відділення слідчого відділу Октябрського районного відділу Полтавського міського управління, 31 січня 2012 року. Вислуга років станом на 31 січня 2012 року складає в календарному обчисленні 17 років 06 місяців 01 день /а.с. 19/.

Компенсація за невикористану відпустку ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась, що підтверджується довідкою УМВС України в Полтавській області від 23.08.2018 №4/П-263Л К, копія якої наявна у матеріалах справи /а.с. 17/.

Позивач звернувся до УМВС України в Полтавській області із заявою про компенсацію невикористаної відпустки ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області, на яку отримав відповідь листом УМВС України в Полтавській області від 20.12.2018 №П-686/115/12/01-18 /а.с. 20-21/, яким ОСОБА_1, серед іншого, повідомлено, що ліквідаційна комісія в Полтавській області діє виключно з метою забезпечення ліквідації УМВС як юридичної особи і не має повноважень щодо здійснення будь-яких заходів, не пов'язаних із ліквідацією УМВС. Зазначено, що фінансової заборгованості щодо компенсації за невикористані дні відпусток у 2012 році перед ОСОБА_1 у ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області не числиться. Повідомлено про відсутність підстав для виплати позивачу компенсації за невикористану відпустку під час проходження служби в УМВС України в Полтавській області в зазначений період.

Вважаючи протиправною бездіяльність УМВС України в Полтавській області щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації за невикористану відпустку за 2012 рік, позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому також просить зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку за 2012 рік тривалістю три дні в сумі 398 грн. 10 коп.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки встановлені Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 /надалі - Положення №114/.

За приписами абзацу 2 пункту 2 Положення №114 спеціальне звання "підполковник міліції" відноситься до старшого начальницького складу.

Пунктом 56 цього Положення №114 визначено, що особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ, за невикористану в році звільнення відпустку виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства.

Конституційним Судом України у рішенні від 15.10.2013 № 8-рп/2013 "У справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" зазначено, що в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у системному зв'язку з положеннями статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР зі змінами необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Таким чином, звернення до суду з даним позовом не обмежується будь-яким строком, а тому позивачем не пропущено строк звернення до адміністративного суду.

Як встановлено судом, наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 24.12.2012 №22 дско/с "По особовому складу" згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 64 "ж" (у запас за власним бажанням) підполковника міліції ОСОБА_1, старшого слідчого першого відділення слідчого відділу Октябрського районного відділу Полтавського міського управління, 31 січня 2012 року. Вислуга років станом на 31 січня 2012 року складає в календарному обчисленні 17 років 06 місяців 01 день /а.с. 19/.

Отже, на день звільнення позивача його вислуга років в календарному обчисленні складала 17 років 06 місяців 01 день.

Відповідно до приписів пункту 51 Положення №114 тривалість відпустки осіб рядового і начальницького складу визначається залежно від вислуги років (у календарному обчисленні), обчисленої в порядку, передбаченому для призначення пенсій працівникам органів внутрішніх справ, і передбачається тим, які мають вислугу, зокрема, від 15 до 20 років - 40 діб щорічно.

Таким чином, позивач на час його звільнення мав право на виплату грошової компенсації відповідно до законодавства за невикористану в році звільнення (у 2012 році) відпустку за 3 (три) дні, які розраховуються наступним чином: 40/12 *1 місяць.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначала Інструкція про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 № 499 /яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, надалі Інструкція №499/.

Відповідно до пункту 1.6 Інструкції №499 грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Згідно з приписами пункту 1.18 Інструкції №499 у разі звільнення зі служби грошове забезпечення особі рядового чи начальницького складу виплачується до дня виключення зі списків особового складу включно.

На час звільнення позивача наказом УМВС України в Полтавській області №22 дско/с від 24.12.2012 з органів внутрішніх справ місцем служби ОСОБА_1 був Октябрський районний відділ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області , який є окремою юридичною особою, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Октябрського районного відділу Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області /а.с. 83-87/ та, як вбачається з картки грошового забезпечення ОСОБА_1, грошове забезпечення позивачу у 2012 році виплачувалося позивачу саме Октябрським районним відділом Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області /а.с. 79-80/, відтак, відповідно пункту 1.6 Інструкції про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 № 499, на Октябрський районний відділ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області (за місцем служби позивача), в не на УМВС України в Полтавській області було покладено обов'язок виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану відпустку за 2012 рік, зокрема, за три дні.

Однак, компенсація за невикористану відпустку ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась, що підтверджується довідкою УМВС України в Полтавській області від 23.08.2018 №4/П-263Л К, копія якої наявна у матеріалах справи /а.с. 17/.

Пунктом 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 /надалі - Порядок №100/, встановлено, що нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки , тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

При цьому, відповідно до приписів пункту 4 Порядку №100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються , зокрема, одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога , допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).

Судом встановлено, що при розрахунку компенсації за невикористані дні відпустки позивачем у порушення вимог пункту 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, враховано суму матеріальної допомоги в розмірі 3250 грн., нарахованої у вересені 2011 року.

Статтею 73 Кодексу законів про працю України /у редакції, чинній у 2011 році/ встановлені такі святкові дні: 1 січня - Новий рік, 7 січня - Різдво Христове , 8 березня - Міжнародний жіночий день, 1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих, 9 травня - День Перемоги, 28 червня - День Конституції України, 24 серпня - День незалежності України.

Робота також не провадиться в дні релігійних свят: 7 січня - Різдво Христове , один день (неділя) - Пасха (Великдень), один день (неділя) - Трійця.

Таким чином, у 2011 році було 10 святкових і неробочих днів, а не 13, як вважає позивач.

Сумарний заробіток позивача за останні перед наданням відпустки 12 місяців (за період з 01.01.2011 по 31.12.2011), за виключенням суми матеріальної допомоги, нарахованої у вересні 2011 року в сумі 3250 грн., складає 43459 грн. 58 коп., що підтверджується довідкою Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВС України в Полтавській області вих. №4/2469 від 22.01.2019 про грошове забезпечення ОСОБА_1 з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року /а.с. 22/ та особистими карточками грошового забезпечення ОСОБА_1, копії яких наявні у матеріалах справи /а.с. 75-78/.

Отже, позивач ОСОБА_1 має право на грошову компенсацію за невикористану відпустку за 2012 рік тривалістю три дні в сумі 367 грн. 36 коп.: (43459,58 грн. (сумарний заробіток за останні перед наданням відпустки 12 місяців без матеріальної допомоги) / (365 - 10) (кількість календарних днів року без святкових і неробочих днів) х 3 дні).

З огляду на вищевикладене, за наведених норм та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що за місцем служби позивача - Октябрським районним відділом Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області у порушення вимог Порядку проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки встановлені Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114, та Інструкції про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 № 499, ОСОБА_1 не виплачено грошову компенсацію за невикористану відпустку за 2012 рік тривалістю три дні в сумі 367 грн. 36 коп.

Натомість, в Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області відсутній обов'язок виплачувати ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку за 2012 рік, а тому у задоволенні позовних вимог до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області слід відмовити з огляду на їх необґрунтованість.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Враховуючи вищевикладене, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України з метою ефективного захисту прав ОСОБА_1 вийти за межі позовних вимог, визнати протиправною бездіяльність Октябрського районного відділу Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану відпустку за 2012 рік та зобов'язати Октябрський районний відділ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області (вул. Комсомольська, 16, м. Полтава, 36020, ідентифікаційний код 08674850) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1) грошову компенсацію за невикористану відпустку за 2012 рік тривалістю три дні в сумі 367 грн. 36 коп.

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 6-10, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 08592276), Октябрського районного відділу Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області (вул. Комсомольська, 16, м. Полтава, 36020, ідентифікаційний код 08674850) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Октябрського районного відділу Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану відпустку за 2012 рік.

Зобов'язати Октябрський районний відділ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області (вул. Комсомольська, 16, м. Полтава, 36020, ідентифікаційний код 08674850) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1) грошову компенсацію за невикористану відпустку за 2012 рік тривалістю три дні в сумі 367 грн. 36 коп. (триста шістдесят сім гривень тридцять шість копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 15 квітня 2019 року.

Суддя С.С. Сич