Ухвала

від 13.04.2019 по справі 127/10683/19

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/10683/19

Провадження №1-кс/127/6124/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Російської Федерації, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, одруженого, менеджера компанії «Прайм», -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 .

Клопотання мотивовано тим, що УСБУ у Вінницькій області проводиться досудове розслідування кримінального правопорушення, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22018020000000017 від 24.04.2018 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 27 квітня 2014 у м.Луганську створено організацію «ЛНР», одним із основних завдань якої є зміна меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку,встановленому Конституцією України (зокремаст.ст.2,73),та якавідповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом», є терористичноюорганізацією, тобто стійким об`єднанням трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. При цьому, згідно із положеннями ст. 1 вказаного Закону організація визнається терористичною, якщо хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.

Крім того, «Зверненням Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором», затвердженимпостановою Верховної Ради України №129-VIII від 27.01.2015; «Заявою Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян»», схваленоюпостановою Верховної Ради України №145-VIII від 04.02.2015; «Заявою Верховної Ради України «Про відсіч збройної агресії Російської Федерації та подолання її наслідків»», схваленоюпостановою Верховної Ради України №337-VIII від 21.04.2015, «ЛНР» визнано терористичною організацією.

Відповідно до Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого Наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей 14.04.2017 № 222-ог та Порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 99 (п. 20) суб`єктам господарювання забороняється переміщувати на тимчасово неконтрольовану територію та з тимчасово неконтрольованої території товари, за винятком: харчових продуктів у визначенні Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», які переміщуються у складі гуманітарних вантажів; лікарських засобів у визначенні Закону України «Про лікарські засоби» та виробів медичного призначення, які переміщуються у складі гуманітарних вантажів; товарів тапродукції (в тому числі тих, що забезпечують функціонування та обслуговування або є необхідними у виробничому процесі) металургійної, гірничозбагачувальної, вугледобувної та енергогенеруючої галузей, об`єктів критичної інфраструктури за переліком та обсягами (вартість, вага, кількість), які затверджуються спільним рішенням МТОТ та Мінекономрозвитку. При цьому, у відповідності до п. 21 вказаного порядку суб`єктам господарювання дозволяється переміщувати товари виключно залізничним транспортом.

Таким чином, наведені вище обставини свідчать про протиправність будь-яких поставок комерційної продукції на тимчасово окуповану територію Луганської області.

У зв`язку із викладеним, маючи на меті отримання прибутку, ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м.Луганськ, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (фактично знаходиться на окупованій території), розробив та організував протиправну схему поставок продуктів харчування, напоїв, предметів побутової хімії на вказану територію та їх реалізації незареєстрованим на підконтрольній українській владі території та у відповідності до законодавства України суб`єктам господарювання, які діють на території, підконтрольній «ЛНР».

Для чого, попередньо домовившись з іншими особами про вчинення злочину, використавши документи суб`єктів господарської діяльності, як тих, які діють на території України, так і суб`єктів господарювання-нерезидентів, зокрема договори (контракти) та поставку товарів, які укладені в порушення ст.203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; організував вивезення з території України на територію Російської Федерації вказаної вище продукції для, нібито, подальшої їх доставки іноземним контрагентам.

При цьому, відповідно до відомого всім співучасникам злочину плану ( ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , водію), зазначена продукція, шляхом надання митним органам РФ нової товарно-супровідної документації та внесенням змін до раніше оформлених документів, транзитом через територію РФ, через непрацюючі пункти пропуску та митні пости (зокрема «Довжанський», «Ізварине»), поверталась на територію України, яка на даний час підконтрольна терористичній організації «ЛНР», де передавалась у розпорядження представників незаконно діючих суб`єктів господарювання, зокрема ТОВ «Форс Плюс» (м. Луганськ, вул. Лутугинська, 18, оф.1, код «ЄДРЮО ЛНР» 6113511).

Наслідком описаної діяльності стало матеріальне забезпечення вказаної терористичної організації, оскільки її економічний блок отримав товарно-матеріальні цінності, що стало підставою для сталого функціонування її економіки, «військового» та «правоохоронного» підрозділів як невід`ємних елементів терористичної організації, та дозволило підтримати статус квазідержавного ієрархічного утворення як прикриття терористичної організації. А до «бюджету» терористичної організації, відповідно до діючих на підконтрольній їй території правил («законів»), надійшли грошові кошти у вигляді «податків та зборів», в тому числі, митних, сплачених при поверненні зазначених товарів на територію України за вказаним вище маршрутом.

Для транспортування вказаних товарно-матеріальних цінностей безпосередньо на тимчасово окуповану територію (через територію РФ), або до Російської Федерації для перевантаження та доставки до м. Луганськ, ОСОБА_13 залучив ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , начальника відділу групи компаній «Прайм» (ТОВ «Праймкор», м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд.33, код ЄДРПОУ 41379093).

Останній, знаючи про дійсне місце доставки товару, надавав для його перевезення транспортні засоби (сідлові тягачі та напівпричепи), які перебули у його власності та користуванні, відповідні документи та відомості, забезпечив належне оформлення товарно-супровідних документів, а також залучив до перевезень підлеглих йому водіїв та інших перевізників.

На даний час в ході досудового слідства встановлені факти забезпечення ОСОБА_6 поставок товарно-матеріальних цінностей на тимчасово окуповану територію України (м. Луганськ) на загальну суму понад 1 млн. 300 тис. грн.

Вина підозрюваного ОСОБА_6 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема протоколом огляду від 01 квітня 2019 року, відповідно до яких з електронної поштової скриньки ОСОБА_6 на електронну поштову скриньку ОСОБА_12 відправлялись дані водіїв та транспортні засоби, які залучались до перевезення комерційних товарів до РФ з подальшою доставкою на тимчасово окуповану територію.

11.04.2019 ОСОБА_6 вручене письмове повідомлення про підозру у вчинені ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України, тяжкого злочину, який становить значну суспільну небезпеку, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

На даний час існують наступні обґрунтовані ризики:

у ОСОБА_6 наявні можливості переховуватись від органу досудового розслідування та суду, в тому числі за кордоном, оскільки він проживає у м. Харків, яке знаходиться у безпосередній близькості до тимчасово не підконтрольних українській владі території, яка має також неконтрольовані ділянки державного кордону України із Російською Федерацією та має стійкі зв`язки з особами, які проживають на тимчасово окупованій території (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України);

у ході досудового розслідування триває пошук, встановлення та вилучення речей та документів, що мають істотне значення для кримінального провадження, які наразі перебувають у володінні, розпорядженні інших фізичних та юридичних осіб, і ОСОБА_6 , розуміючи суть пред`явленої підозри, матиме можливість знищити, сховати або спотворити важливі докази (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України);

триває встановлення з метою подальшого допиту усіх осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення та/або яким відомі обставини, що підлягають доказуванню. ОСОБА_6 , розуміючи суть пред`явленої підозри, може впливати на свідків та інших осіб, причетних до вчинення даного кримінального правопорушення, з метою зміни, спотворення їх майбутніх показань, а також надання ними доказів (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України);

згідно здобутих у ході досудового розслідування доказів, в тому числі шляхом проведення негласних слідчих (розшукових) дій ОСОБА_6 неодноразово організовував доставку комерційних товарів на тимчасово окуповану територію, що свідчить про наявний ризик у продовженні вчинення кримінальних правопорушень (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

З огляду на викладене, наявні реальні підстави вважати, що ОСОБА_6 можуть бути вчиненні дії, визначені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що у свою чергу дає підстави для застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Таким чином, на підставі вищевикладеного на думку сторони обвинувачення жоден з більш м`яких запобіжних заходів, передбачених пунктами 1-4 ч. 1 ст. 176 КПКУкраїни не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, слідчий просив задовольнити клопотання.

Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити.

Прокурор клопотання слідчого підтримав, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому необхідно застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, просив відмовити в обранні запобіжного заходу.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання.

Слідчий суддя, вислухавши думку підозрюваного та його захисника, слідчого, прокурора, дослідивши матеріали клопотання слідчого, матеріали кримінального провадження, прийшов до наступного висновку.

При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

При цьому відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує вік та стан здоров`я сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання ОСОБА_6 та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Так, на час розгляду клопотання підозри щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення,передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України обґрунтовані, про що свідчать докази, які зібрані в кримінальному провадженні та доведені прокурором при розгляді даного клопотання.

При вирішенні питання щодо задоволення клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, оскільки ОСОБА_6 перебуваючи на волі, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити важливі докази; впливати на свідків та інших осіб, причетних до вчинення даного кримінального правопорушення, з метою зміни, спотворення їх майбутніх показань, а також надання ними доказів; продовжувати вчинення кримінальних правопорушень, так як ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який становить значну суспільну небезпеку, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, він проживає у м. Харків, яке знаходиться у безпосередній близькості до тимчасово не підконтрольних українській владі території, яка має також неконтрольовані ділянки державного кордону України із Російською Федерацією та має стійкі зв`язки з особами, які проживають на тимчасово окупованій території, тому переконується в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 КПК України запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 КК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання особи, тобто з 10.30 год. 11.04.2019 року.

Строк дії ухвали до 10.30 год. 09.06.2019 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя