Ухвала

від 19.04.2019 по справі 127/10683/19

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/10683/19

Провадження №11-сс/801/282/2019

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2019 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

головуючого-судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участі:

прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 13 квітня 2019 року у кримінальному провадженні №22018020000000017 від 24.04.2018 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Російської Федерації, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, одруженого, менеджера компанії «Прайм»,

якийпідозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 258-5 КК України,

Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчогов особливо важливих справах слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_9 , погоджене із прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодоОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання мотивовано тим, щоУСБУ у Вінницькій областіпроводиться досудоверозслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22018020000000017 від 24.04.2018 за підозрою ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Луганськ, (фактично знаходиться на окупованій території), маючи на меті отримання прибутку, розробив та організував протиправну схему поставок продуктів харчування, напоїв, предметів побутової хімії на тимчасово окуповану територію Луганської області та їх реалізації незареєстрованим на підконтрольній українській владі території та у відповідності до законодавства України суб`єктам господарювання, які діють на території, підконтрольній терористичній організації «ЛНР».

Для чого, попередньо домовившись з іншими особами про вчинення злочину, використавши документи суб`єктів господарської діяльності, як тих, які діють на території України, так і суб`єктів господарювання-нерезидентів, зокрема договори (контракти) на поставку товарів, які укладені в порушення ст. 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, організував вивезення з території України на територію Російської Федерації вказаної вище продукції для, нібито, подальшої їх доставки іноземним контрагентам.

При цьому, відповідно до відомого всім співучасникам злочину плану ( ОСОБА_15 , ОСОБА_7 , водію), зазначена продукція, шляхом надання митним органам РФ нової товарно-супровідної документації та внесенням змін до раніше оформлених документів, транзитом через територію РФ, через непрацюючі пункти пропуску та митні пости (зокрема «Довжанський», «Ізварине»), поверталась на територію України, яка на даний час підконтрольна терористичній організації «ЛНР», де передавалась у розпорядження представників незаконно діючих суб`єктів господарювання, зокрема ТОВ «Форс Плюс» (м. Луганськ, вул. Лутугинська, 18, оф.1, код «ЄДРЮО ЛНР» 6113511).

Наслідком описаної діяльності стало матеріальне забезпечення вказаної терористичної організації, оскільки її економічний блок отримав товарно-матеріальні цінності, що стало підставою для сталого функціонування її економіки, «військового» та «правоохоронного» підрозділів як невід`ємних елементів терористичної організації, та дозволило підтримати статус квазідержавного ієрархічного утворення як прикриття терористичної організації. А до «бюджету» терористичної організації, відповідно до діючих на підконтрольній їй території правил («законів»), надійшли грошові кошти у вигляді «податків та зборів», в тому числі, митних, сплачених при поверненні зазначених товарів на територію України за вказаним вище маршрутом.

Для транспортування вказаних товарно-матеріальних цінностей безпосередньо на тимчасово окуповану територію (через територію РФ), або до Російської Федерації для перевантаження та доставки до м. Луганськ, ОСОБА_15 залучив ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що фактично проживає за адресою : АДРЕСА_1 , начальника відділу групи компаній «Прайм» (ТОВ «Праймкор», м. Харків, вул. Полтавський шлях, 33, код ЄДРПОУ 41379093).

Останній, знаючи про дійсне місце доставки товару, надавав для його перевезення транспортні засоби (сідлові тягачі та напівпричепи), які перебували у його власності та користуванні, відповідні документи та відомості, забезпечив належне оформлення товарно-супровідних документів, а також залучив до перевезень підлеглих йому водіїв та інших перевізників.

На даний час в ході досудового слідства встановлено забезпечення ОСОБА_7 поставок товарно-матеріальних цінностей на тимчасово окуповану територію України (м. Луганськ) на загальну суму понад 1 млн. 300 тис. грн.

11.04.2019 ОСОБА_7 вручене письмове повідомлення про підозру у вчинені ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України, тяжкого злочину, який становить значну суспільну небезпеку, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Причетність підозрюваного ОСОБА_7 до вчиненого злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема протоколом огляду від 01 квітня 2019 року, відповідно до якого з електронної поштової скриньки ОСОБА_7 на електронну поштову скриньку ОСОБА_15 відправлялись дані водіїв та транспортні засоби, які залучались до перевезення комерційних товарів до РФ з подальшою доставкою на тимчасово окуповану територію.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 13 квітня 2019 року клопотання слідчого задоволено. Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком 60 (шістдесят) днів з моменту затримання, тобто з 10:30 годин 11.04.2019.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 просить постановити нову ухвалу, якою скасувати ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 13 квітня 2019 року щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а в клопотанні старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 відмовити.

Вважає оскаржувану ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що на його думку, в діях його підзахисного відсутній склад злочину, який йому інкримінується, а слідчим суддею належним чином не досліджено та не надано правової оцінки обґрунтованості повідомленої ОСОБА_7 підозри, доказам в даному кримінальному провадженні, внаслідок чого суд дійшов помилкового висновку про необхідність у задоволенні даного клопотання.

Крім того, адвокат, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, зазначає, що сам по собі факт тяжкості злочину, який інкримінується підозрюваному, не може бути підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчим та прокурором не доведені, водночас слідчий суддя не врахував соціальні чинники стримування від подальшого вчинення злочинів та запобіганню ризиків, вік, сімейний стан, стан здоров`я підозрюваного та інші обставини, які мають суттєве значення при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, чим порушив вимоги ст. 178 КПК України.

Позиції учасників судового провадження

Підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник адвокат ОСОБА_8 апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі, просили її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає її безпідставною та необґрунтованою, просив залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.

Мотиви суду

Заслухавши доповідача, учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Перевіряючи в апеляційному порядку ухвалу слідчого судді, судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначені вимоги закону суддею дотримані.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України, що відноситься до категорії тяжких злочинів та становить значну суспільну небезпеку. Санкцією ч. 2 ст. 258-5 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Причетність ОСОБА_7 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового слідства доказами, а саме: протоколом огляду від 01 квітня 2019 року, відповідно до якого з електронної поштової скриньки ОСОБА_7 на електронну поштову скриньку ОСОБА_15 відправлялись дані водіїв та транспортні засоби, які залучались до перевезення комерційних товарів до Російської Федерації з подальшою доставкою на тимчасово окуповану територію.

Посилання захисника на відсутність в діях підозрюваного об`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України, суд не може взяти до уваги, оскільки на даному етапі кримінального провадження, суд не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, правильності кваліфікації її дій, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування до нього такого запобіжного заходу про який йдеться у поданні слідчого, перевірка вказаних доводів сторони захисту є предметом судового розгляду по суті обвинувачення.

Наведене в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» поняття «обґрунтована підозра», означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Крім того, Європейський суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування, оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

Так, оцінюючи в сукупності обставини провадження та враховуючи наявні докази про вчинення інкримінованого підозрюваному злочину, передбаченого ч.2ст.258-5КК України, колегія суддів вбачає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 в контексті її розуміння ЄСПЛ, присутня.

Слідчим суддею встановлено, що на даний час існують наступні обґрунтовані ризики: у ОСОБА_7 наявні можливості переховуватись від органу досудового розслідування та суду, в тому числі за кордоном, оскільки він проживає у м. Харків, яке знаходиться у безпосередній близькості до тимчасово не підконтрольної українській владі території, яка має також неконтрольовані ділянки державного кордону України із Російською Федерацією та має стійкі зв`язки із особами, які проживають на тимчасово окупованій території (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України);

у ході досудового розслідування триває пошук, встановлення та вилучення речей та документів, що мають істотне значення для кримінального провадження, які наразі перебувають у володінні, розпорядженні інших фізичних та юридичних осіб, і ОСОБА_7 , розуміючи суть пред`явленої підозри, матиме можливість знищити, сховати або спотворити важливі докази (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України);

триває встановлення з метою подальшого допиту усіх осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення та/або яким відомі обставини, що підлягають доказуванню. ОСОБА_7 , розуміючи суть пред`явленої підозри, може впливати на свідків та інших осіб, причетних до вчинення даного кримінального правопорушення, з метою зміни, спотворення їх майбутніх показань, а також надання ними доказів (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України);

згідно здобутих у ході досудового розслідування доказів, в тому числі шляхом проведення негласних слідчих (розшукових) дій, ОСОБА_7 неодноразово організовував доставку комерційних товарів на тимчасово окуповану територію, що свідчить про наявний ризик у продовженні вчинення кримінальних правопорушень (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні реальні підстави вважати, що ОСОБА_7 можуть бути вчиненні дії, визначені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що у свою чергу дає підстави для застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Доводи апеляційноїскарги захисникаіз посиланнямна практикуЄвропейського судуз правлюдини проте,що сампо собіфакт тяжкостізлочину,який інкримінуєтьсяпідозрюваному,не можебути підставоюдля застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою,так якце суперечитьпрезумпції невинуватості,колегія суддіввважає слушними,разом зтим вонине вказуютьна помилковістьвисновків слідчогосудді,оскільки,вирішуючи питанняпро обраннявиду запобіжногозаходу,він оцінив усукупності,як наявність обґрунтованоїпідозри татяжкість покарання,що загрожуєособі уразі визнаннявинуватою,так ііснування викладенихвище ризиків,передбачених ст.177КПК України,з урахуваннямданих проособу підозрюваного, тавстановив наявністьпідстав для застосування найбільш суворого запобіжного заходу.

Тому, колегія судів апеляційного суду погоджується із висновками слідчого судді та вважає, що дослідивши надані матеріали провадження та заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд прийшов домотивованого висновкута навів в ухвалі мотиви необхідності задоволення клопотання слідчого.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу, що у рішенні по справі «W. проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятоюстатті 176цього Кодексу.

Згідно ч. 5ст. 176 КПК Українизапобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1,258-258-5,260,261 Кримінального кодексу України.

З огляду на це неможливим є застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, так само як і визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Щодо доводів апеляційної скарги захисника про неврахування сімейного стану підозрюваного та його стану здоров`я, суд вважає їх необґрунтованими, оскільки в матеріалах провадження відсутні докази, що підтверджують обставини, на які посилається захисник, зокрема і докази, які б вказували на неможливість перебування підозрюваного в умовах слідчого ізолятора за станом здоров`я.

Враховуючи викладене,колегія суддівприходить довисновку,що слідчийсуддя,вирішуючи питанняпро застосуваннязапобіжного заходу,оцінив усукупності наявність обґрунтованої підозрита тяжкістьпокарання,що загрожуєособі уразі визнаннявинуватою,існування викладенихвище ризиків,передбачених ст.177КПК України,з урахуванням наявниху матеріалахпровадження данихпро особупідозрюваного обгрунтовановстановив наявністьпідстав для застосування найбільш суворого запобіжного заходу, що в повній мірі відповідає вимогам закону.

Таким чином, колегія суддів переконана, що слідчий суддя, розглядаючи клопотання, всебічно з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, викладені в ухвалі висновки слідчого судді повністю відповідають також і правовим позиціям, висловленим у рішеннях Європейського суду з прав людини, на які покликається апелянт.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді у справі не вбачається.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 13 квітня 2019 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Згідно з оригіналом: