Постанова

від 09.04.2019 по справі 815/3124/17

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2019 р.м.ОдесаСправа № 815/3124/17

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Час і місце ухвалення: м. Одеса

Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Бітова А. І.

- Ступакової І. Г.

при секретарі - Черкасовій Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрндівіп" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року по справі за позовом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрндівіп" про стягнення заборгованості у розмірі 13325,98 грн.,-

В С Т А Н О В И Л А :

Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрндівіп" про стягнення заборгованості розмірі 13325,98 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що з 01 січня 2017 року набрали чинності положення ч. 6 ст. 37 Закону України "Про наукову і науково - технічну діяльність" в частині фінансування різниці між сумою пенсії призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник. Заборгованість по відшкодуванню 13 325,98 грн. виникла за квітень 2017 включно, на підставі того, що відповідачем вчасно не проведено розрахунок та сплату.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрндівіп" заборгованість по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів науковим працівникам на користь Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі в сумі 13325 гривень 98 копійок

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Укрндівіп", подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначається, що згідно п. п. 2.4. Методичних рекомендації щодо організації роботи підрозділів органів Пенсійного фонду України зі сплати платежів до пенсійної системи та захисту прав застрахованих осіб, повідомлення із супровідним листом направляються платнику до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії. Отриманий товариством в травні 2017 року лист №1499/07 від 18.05.2017р. про відшкодування витрат на виплату та доставку наукових пенсій містив лише три додатки, зокрема, повідомлення №41 за квітень 2017 року та №№51, 52 за травень 2017 року. При цьому апелянт зазначає, що повідомлень № 33,34,46 про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за квітень 2017 року товариство не отримувало, у зв'язку з чим у нього відсутній обов'язок щодо сплати відповідних витрат.

Учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста їх участь в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Укрндвіп" було зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси і знаходиться на обліку як платник внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування.

Згідно інформації, наявної в управлінні у складі зазначеної установи працювали наукові працівники, різницю між сумою пенсії яких повинне відповідно до чинного законодавства фінансувати ТОВ "Укрндівіп" на підставі зазначених норм Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність".

Розмір сум витрат на фінансування вказаної різниці визначається у повідомлені, яке надсилається органами Пенсійного фонду щомісячно науковим установам, організаціям, підприємствам та вищим навчальним закладам.

Управлінням на адресу ТОВ "Укрндівіп" зазначені повідомлення про необхідність відшкодувати витрати на виплату та доставку наукових пенсій направлялися, але підприємством у встановлений термін зазначені суми витрат управлінню Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси не відшкодовані.

У зв'язку з тим, що ТОВ "Укрндівіп" не є підприємством, що включено до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави - за рахунок коштів державного бюджету, останнє повинно проводити відшкодування вищезазначеної різниці пенсії.

ТОВ "Укрндівіп" рахується заборгованість по відшкодуванню витрат на загальну суму 13325,98 грн. Зазначена заборгованість виникла за квітень 2017 року включно.

У зв'язку з несплатою товариством різниці між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за квітень 2017 включно, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі звернулося до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено дотримання ним процедури повідомлення товариства про суми відшкодування витрат на виплату та доставку наукових пенсій. При цьому, оскільки. у відповідача перед Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі існує заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату пенсій в розмірі 13 325,98 грн., яка на день розгляду справи не сплачена, тому позов підлягає задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 24 Закону України від 13.12.1991 року №1977-ХІІ "Про наукову і науково-технічну діяльність" (який був чинним на час призначення пенсій, далі - Закон №1977-ХІІ) визначено, що держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Згідно ч.2 ст.24 Закону №1977-ХІІ пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого аб.1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ч.9 ст.24 Закону Закон №1977-ХІІ різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету;

для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

З 1 січня 2017 року набрали чинності положення ч.6 ст.37 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" в частині фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, і сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник.

Так, відповідно до ч.6 ст.37 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.

Механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - різниця у розмірі пенсії) визначає відповідний Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.04р. № 372 (далі по - Порядок №372).

Відповідно до п.2 Порядку №372 за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Згідно з пунктом 5 Порядку №372, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Відповідно до пункту 8 Порядку №372 у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Наведене вказує, що відповідач, працівникам якого призначено пенсію на підставі норм Закону №1977-XI та Закону №848-VIII, зобов'язаний фінансувати різницю між сумою пенсії, призначеної за цими Законами, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, шляхом перерахування коштів, зазначених у направленому йому пенсійним органом повідомленні встановленого зразку, на рахунок органу Пенсійного фонду України.

Предметом спору є вимога Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про стягнення з ТОВ "Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів" різниці між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за травень 2017 року включно.

Заперечуючи проти позову та в обґрунтування вимог апеляційної скарги товариство посилається на те, що ним не отримано від пенсійного органу повідомлень № 33, 34, 46 встановленого Порядком №372 зразку про сплату витрат різниці між сумою пенсій за квітень 2017 року включно на суму 13325,98 грн.

З картки особового рахунку товариства, так і з листа "Про відшкодування витрат на виплату та доставку наукових пенсій" від 19.04.2017р. №424/07 вбачається, що різниця між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за квітень 2017 року включно, яка підлягає сплаті Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрндівіп" складає 13325,98 грн.

При цьому, апелянт зазначає про те, що визначена до сплати товариству вказаними повідомленнями за травень 2017 року сума є меншою (3718,38 грн.), аніж заявлена до стягнення у вказаному позові (13325,98 грн.).

Так, колегія суддів зазначає, що зазначене не спростовує його обов'язку зі сплати сум різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази надіслання Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрндівіп" повідомлень про розмір витрат на фінансування різниці за квітень 2017 року включно встановленого Порядком №372 зразку, як це передбачено пунктом 5 вказаного Порядку.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Управлінням на адресу ТОВ "Укрндівіп" направлялися зазначені повідомлення про необхідність відшкодувати витрати на виплату та доставку наукових пенсій, оскільки матеріали справи не містять доказів направлення повідомлень № 33, 34, 46 на адресу товариства.

При цьому, колегія суддів зазначає, що управлінням, як в суді першої інстанції, так і при розгляді справи у суді апеляційної інстанції, не надано доказів направлення товариству повідомлень про суму витрат та фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за квітень 2017 року включно, хоча на протязі всього часу слухання справи відповідач як у відзиві на позов та і в апеляційній скарзі вказував на неотримання повідомлень № 33, 34, 46.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта, що оскільки повідомлень № 33,34,46 про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за квітень 2017 року товариство не отримувало, у зв'язку з чим у нього відсутній обов'язок щодо сплати відповідних витрат. Крім того, апелянтом правомірно зазначено, що чинним законодавством не передбачено обов'язку підприємства на відшкодування витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеною відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на підставі листів органу Пенсійного фонду України.

На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що так як Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі не доведено дотримання процедури відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи визначеної Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.04р. № 372, а також не надано належного обґрунтування заявленої у даному позові до стягнення суми за квітень 2017 року включно в розмірі 13325,98 грн., тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

При цьому колегія суддів, не приймає до уваги посилання апелянта на лист №1499/07 від 18.05.2017 року та надіслання разом з ним чотирьох додатків, зокрема, повідомлення № 41 за квітень 2017 року та №№ 51, 52 за травень 2017 року, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів" оскаржувало в судовому порядку, та вони не є предметом позову в даній справі

Оскільки судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини справи та постановлено судове рішення з не правильним застосуванням норм матеріального права, тому, відповідно до ст.317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції частково задовольняє таку скаргу, скасовує рішення суду від 18.09.2018р. з прийняттям нового рішення - про часткове задоволення позову Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі.

Керуючись статтями 308, 311, 313, 315, 317, 321, 322, 329, 331 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрндівіп" задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрндівіп" про стягнення заборгованості у розмірі 13325,98 грн. відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 12 квітня 2019 року .

Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова