Ухвала

від 08.04.2019 по справі 161/15426/18

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/15426/18

Провадження № 2/161/16/19

У Х В А Л А

08 квітня 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого - судді Рудської С.М.

при секретарі - Ярмолюк В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сіріус про стягнення невиплаченого середнього заробітку та середнього заробітку на час затримки у видачі трудової книжки , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ТзОВ Сіріус про стягнення невиплаченого середнього заробітку та середнього заробітку на час затримки у видачі трудової книжки.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.12.2019 року у ПАТ КБ ПриватБанк було витребувано належним чином засвідчені копії: договору про надання послуг по охороні та інкасації між ТзОВ Сіріус та ПАТ КБ ПриватБанк на період з жовтня 2017 року по грудень 2017 року та засвідчені штампом інкасації філії ПАТ КБ Приватбанк табелів обліку робочого часу за жовтень, листопад та грудень 2017 року охоронника ТзОВ Сіріус ОСОБА_1 Зобов'язано АТ КБ ПриватБанк надати суду докази, зазначені у даній ухвалі в строк до 21.01.2019 року.

Однак, у визначений ухвалою час витребувані докази АТ КБ ПриватБанк наданими не були.

Листами від 26.02.2019 року (вих. № 161/15426/18/8649/2019), від 19.03.2019 року (вих. № 161/15426/18/12001/2019) та від 01.04.2019 року (вих. № 161/15426/18/14062/2019) вищевказана ухвала повторно надсилалася на адресу АТ КБ ПриватБанк , проте станом на 08.04.2019 року витребувані докази до суду не надходили.

До початку судового засідання від представника позивача надійшло клопотання про застосування відносно посадових осіб АТ КБ Приватбанк заходів процесуального примусу за невиконання ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.12.2019 року. Розгляд справи просив проводити у його відсутності, заявлене клопотання підтримав.

Від Директора ТзОВ Сіріус на адресу суду надійшла заява з проханням проводити розгляд справи за відсутності відповідача.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, судом на вирішення ставиться питання про застосування заходів процесуального примусу відносно посадових осіб АТ КБ Приватбанк .

Так, ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.12.2019 року у ПАТ КБ ПриватБанк було витребувано належним чином засвідчені копії: договору про надання послуг по охороні та інкасації між ТзОВ Сіріус та ПАТ КБ ПриватБанк на період з жовтня 2017 року по грудень 2017 року та засвідчені штампом інкасації філії ПАТ КБ Приватбанк табелів обліку робочого часу за жовтень, листопад та грудень 2017 року охоронника ТзОВ Сіріус ОСОБА_1 Зобов'язано АТ КБ ПриватБанк надати суду докази, зазначені у даній ухвалі в строк до 21.01.2019 року.

Також, листами від 26.02.2019 року (вих. № 161/15426/18/8649/2019), від 19.03.2019 року (вих. № 161/15426/18/12001/2019) та від 01.04.2019 року (вих. № 161/15426/18/14062/2019) вищевказана ухвала повторно надсилалася на адресу АТ КБ ПриватБанк .

Однак, станом на 08.04.2019 року витребувані докази до суду не надходили.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.01.2019 року за вх. № 5117/16-Вх. та 08.04.2019 року за вх. № 16527/19-Вх. від провідного менеджера АТ КБ Приватбанк ОСОБА_2 надійшли аналогічні за своїм змістом листи у яких зазначено, що надіслані судові рішення не скріплені відбитком гербової печатки, а тому, посилаючись на ст. 60 та 62 ЗУ Про банки і банківську діяльність , АТ КБ Приватбанк не має права надати інформацію на виконання ухвали суду від 26.12.2018 року.

Однак, зазначені провідним менеджером АТ КБ Приватбанк ОСОБА_2 обставини не відповідають дійсності, а на їх (обставин) підтвердження будь-яких доказів останнім надано не було.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно ст. ст. 60, 62 ЗУ Про банки і банківську діяльність інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третіми особами при наданні послуг банку, є банківською таємницею і така може бути розкрита на підставі рішення суду.

Однак, витребувана судом інформація, яка зазначена в ухвалі Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.12.2019 року, не містить банківської таємниці, тому що не стосується інформації щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третіми особами при наданні послуг банку, оскільки відноситься до інформації про надання послуг ТзОВ Сіріус по охороні та інкасації АТ КБ Приватбанк .

Вищезазначене свідчить про неналежне виконання провідним менеджером АТ КБ Приватбанк ОСОБА_2 неодноразово покладених судом на нього процесуальних обов'язків.

Згідно з ст. 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 144 ЦПК України одним із заходів процесуального примусу є штраф.

Згідно з ч. 2 ст. 148 ЦПК України у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про державний бюджет України на 2019 рік прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2019 року становить 1921,00 гривню.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне застосувати до провідного менеджера акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк ОСОБА_2 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 5 ст. 148 ЦПК України передбачено, що ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

У відповідності до ч. 6 ст. 148 ЦПК України, суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.

Керуючись ст. ст. 143, 144, 148, 260, 261, 353, 354 ЦПК України

У Х В А Л И В:

Застосувати до провідного менеджера акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк ОСОБА_2 - заходи процесуального примусу.

Стягнути з провідного менеджера акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк ОСОБА_2 (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30), штраф в розмірі 1 (одного) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн. на користь Державної судової адміністрації України за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Рахунок отримувача: 31116106026007;

Код класифікації доходів бюджету: 21081100;

Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Штраф (як засіб процесуального примусу) накладений на

---

(ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується штраф), за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення штрафу).

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом.

Ухвала дійсна для пред'явлення до виконання на протязі 3 (трьох) місяців з дня набрання нею законної сили.

У відповідності до ч. 6 ст. 148 ЦПК України, суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.

Ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала в повному обсязі складена 10 квітня 2019 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області ОСОБА_3