Постанова

від 17.07.2007 по справі 21/440-20/635

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

21/440-20/635

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

17 липня 2007 р.                                                                                   № 21/440-20/635  

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Іміджленд-ПР", м. Москва Російської Федерації (далі –ТОВ "Іміджленд-ПР")

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2007

зі справи  № 21/440-20/635

за позовом ТОВ "Іміджленд-ПР"

до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, м. Київ (далі –Державний департамент інтелектуальної власності) та

дочірнього підприємства "Талан Коммунікейшнс", м. Київ (далі –ДП "Талан Коммунікейшнс"),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –товариства з обмеженою відповідальністю "Іміджленд Україна", м. Київ (далі –ТОВ "Іміджленд Україна"),

про визнання недійсними свідоцтв на знаки для товарів і послуг.

Судове засідання проведено за участю представників:

ТОВ "Іміджленд-ПР" –Сопільняк В.Ю.,

Державний департамент інтелектуальної власності –не з'яв.,

ДП "Талан Коммунікейшнс" –Бронішевської А.М.,

ТОВ "Іміджленд Україна" –Сопільняк В.Ю.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Іміджленд-ПР" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням подальших уточнень до нього) про визнання недійсними свідоцтв України на знаки для товарів і послуг № 47513, № 47514 та № 54033, за якими надано правову охорону позначенням "Имиджленд", "Imageland" та "Іміджленд", а також про зобов'язання Державного департаменту інтелектуальної власності внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та здійснити публікацію про внесення таких змін в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.05.2006, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2006, позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.11.2006 зі справи № 21/440 зазначені судові рішення скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва. У новому розгляді справа отримала номер 21/440-20/635.

ДП "Талан Коммунікейшнс" звернулося до господарського суду міста Києва із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову і просило заборонити Державному департаменту інтелектуальної власності "вчиняти будь-які дії щодо реєстрації знаків для товарів і послуг "Имиджленд", "Imageland" та "Іміджленд" за заявкою будь-якої особи до розгляду справи по суті та винесення відповідного рішення". Заяву мотивовано тим, що оскільки 28.08.2006 місцевим господарським судом було видано наказ про примусове виконання рішення від 22.05.2006, яким зобов'язано Державний департамент інтелектуальної власності внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсними свідоцтв України на знаки для товарів і послуг №№ 47513, 47514 і 54033 та здійснити публікацію про внесення таких змін в офіційному бюлетені "Промислова власність", будь-яка особа може звернутися до Державного департаменту інтелектуальної власності із заявкою про реєстрацію спірних позначень, а це в подальшому може призвести до конфлікту інтересів такої особи та  ДП "Талан Коммунікейшнс".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.02.2007 (суддя                  Палій В.В.) зазначену заяву залишено без задоволення з тих мотивів, що ДП "Талан Коммунікейшнс" не позбавлене права звернутися господарського суду в порядку, передбаченому статтею 117 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), за визнанням наказу таким,  що не підлягає виконанню.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2007 (колегія суддів у складі: суддя Григорович О.М. –головуючий, судді              Гольцова Л.А., Рябуха В.І.) зазначену ухвалу господарського суду першої інстанції скасовано, заяву ДП "Талан Коммунікейшнс" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено: Державному департаменту інтелектуальної власності заборонено вчиняти будь-які дії щодо реєстрації знаків для товарів і послуг "Имиджленд", "Imageland" та "Іміджленд" до прийняття рішення зі справи і набрання ним законної сили. Зазначений судовий акт мотивовано тим, що припущення про можливість реєстрації Державним департаментом інтелектуальної власності позначень "Имиджленд", "Imageland" та "Іміджленд" на ім'я третьої особи цілком обґрунтоване і такі дії можуть призвести до порушення інтересів ДП "Талан Коммунікейшнс", а в подальшому –до неможливості виконання рішення господарського суду.

ТОВ "Іміджленд-ПР" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою , в якій просить зазначену постанову апеляційної інстанції скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін з урахуванням того, що незастосування заходів до забезпечення позову ніяким чином не може вплинути на виконання рішення господарського суду з цієї справи.

Перевіривши правильність застосування судовими інстанціями норм процесуального права Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Процесуальні підстави для застосування заходів до забезпечення позову визначає стаття 66 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може унеможливити або утруднити виконання рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що на Державний департамент інтелектуальної власності, який є органом державної влади, покладено обов'язок, зокрема, вносити зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсними таких свідоцтв та здійснювати публікацію про внесення таких змін в офіційному бюлетені "Промислова власність".

З урахуванням наведеного господарським судом міста Києва цілком обґрунтовано зазначено, що:

- ДП "Талан Коммунікейшнс" не наведено жодного доводу стосовно того, як невжиття в даному випадку визначених ним заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду зі спору, який вирішується в даній справі;

- ДП "Талан Коммунікейшнс" не позбавлене права звернутися до суду в порядку і з підстав, передбачених статтею 117 ГПК України.

Той факт, що рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2006,   переглянуте в апеляційному порядку Київським апеляційним господарським судом та за результатами такого перегляду залишене без змін, було виконано, не є підставою для застосування заходів до забезпечення позову.

Відповідно до частин другої і четвертої  статті 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. У разі якщо наказ було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Отже, господарським судом апеляційної інстанції у прийнятті постанови про вжиття заходів до забезпечення позову неправильно застосовано приписи статті 66 ГПК України, а тому зазначена постанова підлягає скасуванню відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України внаслідок порушення норм процесуального права, яке призвело до прийняття неправильного рішення. При цьому ухвала господарського суду міста Києва від 08.02.2007 підлягає залишенню без змін як така, що прийнята з дотриманням норм процесуального права.

Керуючись статтями 1117, 1119 – 11111, 11113  ГПК України, Вищий господарський суд України           

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Іміджленд-ПР" задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2007 зі справи № 21/440-20/635 скасувати.

3. Ухвалу господарського суду міста Києва від 08.02.2007 зі справи               № 21/440-20/635 залишити без змін.

Суддя                                                                                                  В.Селіваненко

Суддя                І.Бенедисюк

Суддя                                                                                                  Б.Львов