Рішення

від 14.03.2019 по справі 607/19986/14-ц

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.03.2019 Справа №607/19986/14-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

Головуючого судді Дзюбича В.Л.

за участю секретаря Зубко О.Я.

представника позивача Кучмій М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промагролізинг-Україна до ОСОБА_3 з участю третьої особи на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агропостач-Тернопіль про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Промагролізинг-Україна (надалі ТОВ Промагролізинг-Україна ) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача- Товариство з обмеженою відповідальністю Агропостач-Тернопіль (надалі-ТОВ Агропостач-Тернопіль ) в якому з врахуванням поданих уточнень просить в рахунок погашення заборгованості ТОВ Агропостач-Тернопіль за договором фінансового лізингу №17/03Л від 12.03.2013 року у розмірі 1350134,60 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ТзОВ "Промагролізинг-Україна" права власності на: домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 180 кв.м., житловою площею 62,8 кв.м., домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 180,1 кв.м., житловою площею 62,7 кв.м., земельну ділянку, площею 0,0193 га, що розташована на території Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області з кадастровим номером НОМЕР_2, земельну ділянку, площею 0,0193 га, що розташована на території Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області з кадастровим номером НОМЕР_3 та припинити право власності ОСОБА_3 на вказане майно.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що12.03.2013року між ТОВ "Промагролізинг-Україна" (Лізингодавець) та ТОВ "Агропостач-Тернопіль" (Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №17/03Л. 13.03.2013 року між Лізингодавцем та Лізингоодержувачем укладено додаткову угоду №1 до Договору лізингу, якою внесено зміни в порядок передачі Об'єкту лізингу, порядок проведення лізингових платежів та специфікації майна. Згідно з п. 1.1. Договору лізингу Лізингодавець передає Лізингоодержувачу на умовах лізингу у строкове платне володіння та користування з правом викупу майно, найменування, кількісні та якісні характеристики якого визначені у Додатку № 1 Специфікація до даного договору (надалі - Об'єкт лізингу), а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти об'єкт лізингу у володіння та користування на строк, зазначений в п. 3.2 договору, та здійснити лізингові платежі на умовах даного договору.

Згідно з Додатку № 1 "Специфікація" до даного Договору в редакції Додаткової угоди Об'єктом лізингу є чотири трактори "Беларус -1221.2" загальною вартістю 1 264 500.00 грн.

Згідно п. 4.1 Договору лізингу в редакції Додаткової угоди передача Об'єкта лізингу здійснюється протягом 10 календарних днів після підписання цього Договору, тобто до 22.03.2013р.

На виконання вказаного пункту Договору позивач передав Лізингоодержувачу згідно з Актом №1 приймання-передачі Об'єкта лізингу від 13 березня 2012 року чотири трактори "Беларус" "Беларус -1221.2" загальною вартістю 1264 500.00 грн., заводські номери №№014282,014393,014394,014392.

У відповідності до пунктів 5.1.,5.2 Договору лізингу та Додатку № 3 Графік лізингових платежів до даного Договору в редакції Додаткової угоди відповідач Лізингоодержувач зобов'язаний був сплатити аванс до 15.03.2013 року в сумі 442 575.00 грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язань Лізингоодержувача за Договором лізингу, 14.03.2013 року між позивачем в якості іпотекодержателя та відповідачем ОСОБА_3 в якості іпотекодавця, укладено іпотечний договір про передачу в іпотеку майна. Згідно п. 7 Іпотечного договору Сторони оцінили предмет іпотеки в розмірі 938 925,00 грн. В порушення вказаних пунктів 5.1., 5.2 Договору лізингу ТОВ Агропостач-Тернопіль не виконало повністю своїх зобов'язань щодо сплати авансу, оскільки 28.03.2013 року сплатило лише 100 000,00 грн. замість належних 442 575,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку з банку. Також Лізингоодержувач не виконує взяті на себе зобов'язання по оплаті лізингових платежів згідно Графіку лізингових платежів, чим порушує п. 5.2 Договору лізингу, починаючи з 15.03.2013 року лізингоодержувачем не сплачено жодного лізингового платежу в повному розмірі згідно графіку. Відповідно до акту звірки розрахунків від 24.05.2013р третьою особою визнано наявність боргу за договором фінансового лізингу у сумі 1 196 257,24 грн.. Станом на 15.10.2015 року заборгованість ТОВ Агропостач-Тернопіль перед позивачем складає 1350134,60 грн., з яких: 941551,70 грн.-заборгованість по лізингових платежах; 60596,48 грн.-3% за прострочення сплати лізингових платежів; 347986,42 грн.-інфляційні втрати. Станом на 08.10.2015 року вартість предмета іпотеки складає: домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2-591870,00 грн., домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1-592200,00 грн.;земельна ділянка площею 0,0193 га, що розташована на території Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області з кадастровим номером НОМЕР_2-67502,14 грн.; земельна ділянка, площею 0,0193 га, що розташована на території Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області з кадастровим номером НОМЕР_3-67494,41 грн. 05.02.2014 року відповідачу було надіслано іпотечне повідомлення (вимога про усунення порушення) за договором іпотеки від 14.03.2013 року щодо усунення порушень, проте відповідач не виконав дану вимогу та жодних заходів для погашення заборгованості не вжив до теперішнього часу. Із врахуванням наведеного просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач подав відзив на позов. Вказав, що на підтвердження факту невиконання ТОВ Агропостач-Тернопіль своїх договірних зобов язань позивачем надано лише акт звірки розрахунків від 24.05.2013 року, який не є належним доказом, з тих підстав, що не містить інформації щодо предмета доказування, а лише підтверджує наявність заборгованості у даного товариства за договором лізингу декілька років назад. Інших доказів, зокрема акт звірки взаєморозрахунків, як це передбачено п.7 договору лізингу від 12.03.2013 року, чи інших бухгалтерських документів не надано. Вказав, що позивач не має права вимагати оплати предмету лізингу, оскільки він в односторонньому порядку розірвав договір. Матеріалами кримінального провадження №12015210010001914 підтверджується, що трактор Беларус-1221.2 заводський номер 014392 вилучений в ході здійснення виконавчого провадження №44977307 на користь стягувача- ТОВ Промагролізинг-Україна . Згідно з даними Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.08.2014 року справі №921/954/13-г/16, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2014 року за позивачем визнано право власності на трактори Беларус-1221.2 заводський №014282, 014393, 014394. Таким чином, зазначеним судовим рішенням позивачу повернуто трактори, які є б єктом лізингу та вартість яких включено у суму заборгованості Лізингоодержувача. Наведене свідчить про те, що позивач відмовився від договору фінансового лізингу від 12.03.2013 року та в судовому порядку витребував предмет лізингу у своє володіння, тому зобов язання ТОВ Агропостач-Тернопіль в частині сплати вартості об єкта лізингу не є дійсними. Таким чином, поданий позивачем розрахунок заборгованості не грунтується на вимогах закону та наявних у матеріалах справи доказах. Також відповідач вказав, що відповідно до п.2 іпотечного договору ним забезпечується виконання зобов язань ТОВ Агропостач-Тернопіль лише на суму 938925 грн. при загальній сум грошових зобов язань за договором лізингу в розмірі 1581149,82 грн. Отже, вимоги позивача про звернення стягнення на пердмет іпотеки з метою погашення усієї заборгованості боржника за основним зобов язанням не ґрунтуються на умовах договору іпотеки та вимогах закону. Вимога позивача про звернення стягнення на все передане в іпотеку майно-обидва домоволодіння без визначення х реальної вартості та її співвідношення з розміром забезпеченого іпотечним договором виконання зобов язань є незаконною та безпідставною. Із врахуванням наведеного просить у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив у якій зазначив, що ним надано належні та допустимі докази невиконання ТОВ Агропостач-Тернопіль своїх зобов язань за договором лізингу. Також вказав, що позивачем належно підтверджено та обґрунтовано розмір заборгованості за договором лізингу. Первинний розрахунок був здійснений за відрахуванням вартості трактора, яки був повернутий у 2015 році у сумі 313000,00 грн. Вся сума , яка мала бути сплачена за договором становила 1264500,00 грн. вартість повернутого трактора становить 24,75% від цієї суми, аванс за договором складав 442575,00 грн., отже з вирахуванням повернутого майна сума авансу становила 333037,69 грн.(442575,00*24,75=109537,31). Сума авансу була зменшена на 100000,00 грн.-кошти фактично внесені і в розрахунку заборгованості була вказана у розмірі 233037,69 грн. Відповідно кожен місячний платіж був зменшений на 24,75% та став складати 54501,08 грн. Таким чином, твердження відповідача про те, що розрахунок заборгованості є невірним не відповідає дійсності. Також, позивач зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ Промагролізинг-Україна розірвало договір лізингу або відмовилося від нього, оскільки відсутні копія відповідної вимоги або додаткової угоди до договору, як це передбачено ст..654 ЦК України. У відповідності до п.9.3 договору лізингу навіть у випадку розірвання договору орендна плата сплачується на користь Лізингодавця до моменту повернення Лізингоодержувачем об єкта лізингу. Умовами договору іпотеки передбачено, що вказаним договором забезпечується виконання ТОВ Агропостач-Тернопіль в тому числі зі сплати орендної плати за прострочення повернення предмета лізингу. Вказав, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2014 року за позивачем визнано право власності на об єкти лізингу у зв язку із тим, ТОВ Агропостач-Тернопіль незаконного здійснило продаж тракторів на користь третіх осіб. Однак, дане судове рішення жодним чином не впливає на забезпечення відповідачем зобов язань ТОВ Агропостач-Тернопіль по сплаті лізингових платежів за договором лізингу, оскільки договір іпотеки не пов язує виникнення чи припинення такого обов язку з переходом права власності на об єкт лізингу. Пунктом 2.4 договору передбачено, що право власності на об єкт лізингу переходить до Лізингоодержувача після виконання всіх взятих на себе зобов язань по виплаті лізингових платежів та після підписання відповідного договору. Граничний термін сплати останнього лізингового платежу минув 15.04.2014 року, тобто до фактичного повернення позивачу трактора. Оскільки п.4 Договору іпотеки встановлює, що Іпотекодержатель може задовольнити свої вимоги та відшкодувати витрати в повному обсязі, твердження відповідача про забезпечення цим договором зобов язань ТОВ Агропостач-Тернопіль на суму 938925,00 грн. не відповідають дійсності. Із врахуванням висновку експертизи №527/17-22 від 14.06.2017 року позовні вимоги є співмірними із вартістю предмета іпотеки.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив,у яких вказав, що твердження позивача про надання суду належних та допустимих доказів невиконання ТОВ Агропостач-Тернопіль зобов язань за договором лізингу не відповідають вимогам процесуального законодавства. Доказом розірвання договору фінансового лізингу є дії позивача, спрямовані на повернення йому в натурі предмета лізингу. Включення у ціну позову вартості тракторів, щодо яких постановлено судове рішення про передачу їх у володіння позивача є намаганням подвійного стягнення на свою користь, тобто одночасного повернення тракторів в натурі та звернення стягнення на предмет іпотеки, тому позовні вимоги в цій частині є протиправними. Вказав, що позивачем не надано суду належних доказів щодо вартості предмета іпотеки, визначеної на підставі його оцінки суб єктом оціночної діяльності у відповідності із вимогами Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні . Зазначив, що п.2 Договору Іпотеки чітко визначено, що даним договором забезпечується виконання зобов зань за договором фінансового лізингу в розмірі 938925,00 грн. таким чином, договором іпотеки визначено, що ним забезпечуються грошові зобов язання ТОВ Агропостач-Тернопіль , вказані у п.4 договору, проте у розмірі не більше 938925,00 грн.

Представник позивача ТОВ Промагролізинг-Україна Кучмій М.Я. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити у повному обсязі із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 30.11.2015 року.

Відповідач ОСОБА_3, представник третьої особи ТОВ Агропостач-Тернопіль у судове засідання не з явились, не повідомивши причин неявки, хоча про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що він особисто як експерт ПП Тернопільське експертно-консультаційне бюро 08.10.2015 року проводив обстеження об єкту оцінки- домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 та домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1. На момент обстеження безпосереднього доступу до вказаних приміщень не було, однак у відповідності із вимогами Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність всі оціночні процедури були проведені за результатами візуального обстеження. Інтер єр вказаних домоволодінь він мав можливість обстежити через вікна. На місці була драбина, за допомогою якої було також обстежено приміщення другого поверху. Оскільки попередньо ним уже проводилась оцінка даних об єктів до звіту від 08.10.2015 року було долучено раніше виконані матеріали фотофіксації із врахуванням того, що в результаті обстеження 08.10.2015 року жодних будівельних чи оздоблювальних чи інших робіт, які могли б призвести до зміни вартості об єкту оцінки не було виявлено.

Заслухавши пояснення представника позивача, свідка, з'ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Згідно з ч.1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як встановлено судом, 12.03.2013 року між ТзОВ "Промагролізинг - Україна" (Лізингодавець), з однієї сторони та Товариство з обмеженою відповідальність "Агропостач - Тернопіль" (Лізингоодержувач) з іншої сторони було укладено договір фінансового лізингу №17/03Л.

13.03.2013 року між Лізингодавцем та Лізингоодержувачем укладено додаткову угоду №1 до Договору лізингу (Додаткова угода), якою внесено зміни в порядок передачі Об'єкту лізингу, порядок проведення лізингових платежів та специфікації майна.

Згідно з п. 1.1. Договору лізингу Лізингодавець передає Лізингоодержувачу на умовах лізингу у строкове платне володіння та користування з правом викупу майно, найменування, кількісні та якісні характеристики якого визначені у Додатку №1 "Специфікація" до даного договору, а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти об'єкт лізингу у володіння та користування на строк, зазначений в п. 3.2 договору, та здійснити лізингові платежі на умовах даного договору.

Згідно Додатку № 1 "Специфікація" до даного Договору в редакції Додаткової угоди Об'єктом лізингу є чотири трактори "Беларус -1221.2" загальною вартістю 1 264 500.00 грн.

Згідно п. 4.1 Договору лізингу в редакції Додаткової угоди передача Об'єкта лізингу здійснюється протягом 10 календарних днів після підписання цього Договору, тобто до 22.03.2013р.

На виконання вказаного пункту Договору позивач передав Лізингоодержувачу згідно з Актом №1 приймання-передачі Об'єкта лізингу від 13 березня 2012 року чотири трактори "Беларус" "Беларус -1221.2" загальною вартістю 1264 500.00 грн., заводські номери №№014282,014393,014394,014392.

Згідно пунктів 5.1., 5.2 Договору лізингу та Додатку № 3 "Графік лізингових платежів" до даного Договору в редакції Додаткової угоди відповідач Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити аванс до 15.03.2013 року в сумі 442 575.00 грн.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за договором фінансового лізингу, 14.03.2013 року ТзОВ "Промагролізинг - Україна" (Іпотекодержатель) та ОСОБА_3 (Іпотекодавець), уклали Іпотечний договір, відповідно до даного договору забезпечується виконання зобов"язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропостач-Тернопіль" перед Іпотекодержателем за договором фінансового лізингу №17/03Л, укладеним між Іпотекодержателем та Боржником 12.03.2013року, зі всіма додатковими угодами, змінами і доповненнями до нього в розмірі 938925 грн.00коп., що мають бути виконані боржником в строк, що складає 13 місяців з моменту підписання акту прийому-передачі об"єкта лізингу. Загальна сума грошових зобов"язань боржника перед іпотекодержателем за договором фінансового лізингу складає 1581149 гривень 32 копійки.

Відповідно до п.5 Іпотечного договору за даним договором в іпотеку передається: - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 180 кв.м., житловою площею 62,8 кв.м.;- домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 180,1 кв.м., житловою площею 62,7 кв.м.;- земельна ділянка, площею 0,0193 га, що розташована на території Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області з кадастровим номером НОМЕР_2; земельна ділянка, площею 0,0193 га, що розташована на території Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області з кадастровим номером НОМЕР_3.

Пунктом 7 даного договору передбачено, що за згодою сторін вартість предмета іпотеки складає 938925,00 грн. Іпотечний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шкодою О.М. та зареєстровано в реєстрі за №813.

Крім того, п. 14 Іпотечного договору вказано, що іпотекодержатель має право у випадках та в порядку, передбачених даним договором та/або чинним законодавством України, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки. У разі порушення Іпотекодавцем обов язків, встановлених даним договором вимагати дострокового виконання зобов язання за договором фінансового лізингу, а в разі його невиконання-звернути стягнення на предмет іпотеки. У разі порушення Іпотекодавцем обов язків щодо збереження та/або страхування предмета іпотеки Іпотекодержатель може вимагати дострокового виконання зобов язання за договором фінансового лізингу,а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

У відповідності до п.23 Іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися одним з таких способів за вибором Іпотекодержателя:1) за рішенням суду;2) на підставі виконавчого напису нотаріуса;3) шляхом позасудового врегулювання відповідно до передбачених даним договором застережень про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Крім того, відповідно до п. 24 Іпотечного договору визначені цим договором способи звернення стягнення на предмет іпотеки не перешкоджає Іпотекодержателю застосувати інші способи звернення стягнення на предмет іпотеки, встановлені чинним законодавством України та/або письмовою домовленістю сторін.

Відповідно до пункту 26 Іпотечного договору у разі порушення умов договору фінансового лізингу, та/або умов даного договору Іпотекодержатель надсилає особі, яка порушила свої обов'язки письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушення у не менш, ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідного до даного договору та/або чинного законодавства України.

За умовами п.34 Іпотечного договору предмет іпотеки переходить у власність Іпотекодержателя за ціною предмета іпотеки, визначеною незалежним експертним оцінювачем.

З наданої ПАТ Промінвестбанк виписки по рахунку НОМЕР_4 вбачається що ТОВ Агропостач-Тернопіль 28.03.2013 року внесло на рахунок ТОВ Промагролізинг-Україна грошові кошти в сумі 100000 грн. в якості плати за трактори згідно договору №17/03Л від 12.03.2013 року.

У відповідності до акту звірки розрахунків по договору №17/03Л від 12.03.2013 року, підписаного ТОВ Промагролізинг-Україна та ТОВ Агропостач-Тернопіль станом на 24.05.2013 року заборгованість ТОВ Агропостач-Тернопіль перед ТОВ Промагролізинг-Україна складає 1196257,24 грн., в тому числі прострочена заборгованість 487428,36 грн.

05.02.2014 року ТОВ Промагролізинг-Україна надіслало відповідачу іпотечне повідомлення (вимога про усунення порушення) за договором іпотеки від 14.03.2013 року щодо усунення порушень.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ Промагролізинг-Україна у повному обсязі виконало свої зобов язання за договором фінансового лізингу №17/03Л, укладеним із ТОВ Агропостач-Тернопіль 12.03.2013 року та передало вказаному товариству на умовах лізингу у строкове платне володіння та користування з правом викупу чотири трактори"Беларус -1221.2" заводські номери №№014282,014393,014394,014392, що підтверджується актом приймання-передачі об єкту лізингу №1 від 13.03.2013 року.

ТОВ Агропостач-Тернопіль взятих на себе за договором фінансового лізингу зобов язань не виконало, не сплатило позивачу аванс у визначеному розмірі, а також не здійснювало погашення лізингових платежів своєчасно та у повному розмірі.

Згідно наданого позивачем розрахунку, станом на 15.10.2015 року у ТОВ Агропостач-Тернопіль утворилася заборгованість за договором фінансового лізингу №17/03Л від 12.03.2013 року у сумі 1350134,60 грн., з яких: 941551,70 грн.-заборгованість по лізингових платежах; 60596,48 грн.-3% за прострочення сплати лізингових платежів; 347986,42 грн.-інфляційні втрати.

Згідно долучених позивачем до матеріалів справи копій звітів про оцінку майна, складених ПП Тернопільське експертно-консультаційне бюро станом на 08.10.2015 року вартість домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 становить 591870,00 грн.; вартість домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 становить 592200,00 грн.

У відповідності до звіту про експерту грошову оцінку, виконаного Товариством з обмеженою відповідальність Регіональний земельно-кадастровий центр Галицькі землі станом на 17.12.2015 року вартість земельної ділянки площею 0,0193 га, що розташована на території Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області з кадастровим номером НОМЕР_2 становить 72376,93 грн.; вартість земельної ділянки, площею 0,0193 га, що розташована на території Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області з кадастровим номером НОМЕР_3 становить 72376,93 грн.

Відповідно до наданих відповідачем висновків про вартість майна, виконаних ПП Експертоцінка станом на 25.12.2015 року вартість домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 становить 939360 грн.; вартість домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 становить 939880 грн.

У відповідності до висновку проведеної за ухвалою суду судової оціночно-будівельної експертизи №527/17-22 від 14.06.2017 року вартість домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 180 кв.м., житловою площею 62,8 кв.м. станом на день проведення дослідження визначена порівняльним підходом становить 963140 грн.; вартість домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 180,1 кв.м., житловою площею 62,7 кв.м. станом на день проведення дослідження визначена порівняльним підходом становить 963620 грн.

З наданої позивачем довідки №426 від 16.04.2018 року вбачається, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.08.2014 року у справі №921/954/13-г/16 за ТОВ Промагролізинг-Україна визнано право власності серед іншого на трактори Беларус-1221.2 заводські номери 014392, 014282, 014393, 014394, які витребувано у ПАТ Мшанецьке та ТОВ Бучачагрохлібпром із передачею у володіння позивача не пізніше 30 днів з моменту набрання вказаним рішенням суду законної сили.

З постанови головного державного виконавця ВДВС Теребовлянського РУЮ ВП про закінчення виконавчого провадження ВП№44977307 від 22.05.2015 року вбачається, що виконавче провадження з примусового наказу №921/954/13-г/16, виданого господарським судом Тернопільської області 15.09.2014 року про витребування від ПрАТ Мшанецьке трактора Беларус-1221.2 заводський №014392 та передачу його у володіння ТОВ Промагролізинг-Україна закінчено у зв язку із виконанням.

07.12.2015 року державним виконавцем ВДВС Бучацького РУЮ винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №45003337 з якої вбачається, що виконавчий документ-наказ №921/954/13-г/16, виданий господарським судом Тернопільської області 15.09.2014 року про витребування від ТОВ Бучачагрохлібпром тракторів Беларус-1221.2 заводські номери 014282, 014393, 014394 та передачу їх у володіння ТОВ Промагролізинг-Україна повернуто стягувану у зв язку із відсутністю у боржника майна, яке він має передати за виконавчим документом та безрезультатністю вжитих заходів щодо розшуку даного майна.

Таким чином, в ході розгляду справи позивачем ТОВ Промагролізинг-Україна підтверджено належними і допустимими доказами факт укладення ТОВ Агропостач-Тернопіль договору фінансового лізингу №17/03Л від 12.03.2013 року та отримання у строкове платне володіння та користування з правом викупу Об єкта лізингу- чотирьох тракторів Беларус -1221.2 загальною вартістю 1264500,00 грн., заводські номери №№014282,014393,014394,014392. Виконання зобов язань за вказаним договором фінансового лізингу забезпечено укладеним між позивачем та ОСОБА_3 іпотечним договором від 14.03.2013 року.

Судом установлено, що ТОВ Агропостач-Тернопіль неналежним чином виконувало свої зобов'язання за укладеним договором фінансового лізингу, не сплачувало своєчасно та у повному розмірі лізингові платежі, а об єкт лізингу був відчужений на користь третіх осіб до повного виконання ТОВ Агропостач-Тернопіль своїх зобов язань за договором, у зв'язку з чим у ТОВ Промагролізинг-Україна виникло право вимагати задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом з тим, відповідно до правових позицій Верховного Суду України, викладених у постановах від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1219цс16 та від 28 вересня 2016 року у справі № 6-1243цс16 можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачена лише у статтях 335 та 376 ЦК України. Крім того, таке право набувається лише з інших не заборонених законом підстав, зокрема з правочинів (частина перша статті 328 ЦК України).

Стаття 392 ЦК України, у якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Зі змісту положень ст. ст. 33, 36, 37, 39 Закону України "Про іпотеку", ст. ст. 328, 335, 376, 392 ЦК України, вбачається висновок про те, що законодавцем визначено три способи захисту забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий - на підставі рішення суду та два позасудових способи захисту- на підставі виконавчого напису нотаріуса і згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

Сам договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно.

Велика Палата Верховного Суду у своєму висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, що викладений у постанові від 21.03.2018 року у справі № 760/14438/15-ц підтримала вищезазначену позицію Верховного Суду України та зазначила наступне.

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною першої статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 14 Іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель має право у разі порушення Іпотекодавцем обов язків, встановлених даним договором вимагати дострокового виконання зобов язання за договором фінансового лізингу, а в разі його невиконання-звернути стягнення на предмет іпотеки..

В іпотечному договорі міститься відповідне застереження, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

Тобто сторони, підписавши іпотечний договір, обумовили всі його умови, у тому числі вирішили питання щодо позасудового врегулювання спору.

У статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. За положеннями вказаної статті правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.

У статті 12 Закону України "Про іпотеку" вказано, що в разі порушення іпотекодавцем обов'язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 33 Закону України "Про іпотеку" передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Тобто, законом передбачено чітко визначені способи звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання чи неналежного виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання.

Згідно зі статтею 36 Закону України Про іпотеку сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України Про іпотеку ; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Отже, сторони в договорі чи відповідному застереженні можуть передбачити, як передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, так і надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки, як за рішенням суду, так і на підставі відповідного застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя чи застереження в іпотечному договорі на підставі договору купівлі-продажу.

При цьому необхідно врахувати, що стаття 37 Закону України Про іпотеку не містить можливості визнання права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем за рішенням суду.

Відповідно до цієї статті іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржене іпотекодавцем у суді.

Отже, чинним законодавством передбачене право оспорити в суді державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за іпотекодавцем, набутого в позасудовому порядку.

Разом з тим, у частині першій статті 38 Закону України Про іпотеку зазначено, що право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі -покупцеві може бути передбачено в рішенні суду або договорі про задоволення вимог іпотеко держателя(відповідному застереженні в іпотечному договорі).

Можливість реалізації іпотекодержателем права на звернення стягнення шляхом набуття права власності на предмет іпотеки передбачена у ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №1953-ІV від 07.07.2004 року.

Згідно з пунктами 6,9,12,18,19,57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 року державна реєстрація проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб єкта державної реєстрації прав або нотаріуса. За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстр приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя в разі, коли більш тривалий строк, не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна(якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Тобто для реалізації іпотекодержателем позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за загальним правилом необхідні тільки воля та вчинення дій з боку іпотекодержателя, якщо договором не передбачено іншого порядку.

При цьому позивач не позбавлений відповідно до статей 38, 39 Закону України Про іпотеку можливості звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в інший спосіб, ніж визнання права власності на нього.

Отже, з наведеного слідує, що передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки відповідно до статей 36,37 Закону України Про іпотеку є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду. З урахуванням вимог статей 328,335,392 ЦК України у контексті статей 36,37 Закону України Про іпотеку суди не наділені повноваженнями звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за іпотекодержателем.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного суду-ч.4 ст.263 ЦПК України.

Враховуючи вищенаведене, суд на основі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього з'ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з'ясувавши їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до висновку, що звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на предмет іпотеки може бути здійснено лише в позасудовому порядку, суди не наділені повноваженнями звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання право власності на нього за іпотекодержателем. Відтак, суд вважає, що у задоволенні позову ТОВ Промагролізинг-Україна до ОСОБА_3, третя особа ТОВ Агропостач-Тернопіль про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 328, 335, 392 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Промагролізинг-Україна до ОСОБА_3 з участю третьої особи на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агропостач-Тернопіль про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності - відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Промагролізинг-Україна , адреса місцезнаходження: 03110, вул. Олександра Пироговського,19, корп.4 прим.84, м. Київ, ЄДРПОУ 337768114.

Відповідач: ОСОБА_3, зареєстрований: АДРЕСА_3, проживає: АДРЕСА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків:НОМЕР_1.

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Агропостач-Тернопіль , адреса місцезнаходження: 46400, вул. Чернівецька, 44Б м. Тернопіль, ЄДРПОУ 38535270.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич