Ухвала

від 15.04.2019 по справі 31/299-50/316

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"15" квітня 2019 р. Справа№ 31/299-50/316

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Чорної Л.В.

Кравчука Г.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" (адреса 1: 01014, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 38, адреса 2: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б;ідентифікаційний код 34047020 )

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07 липня 2010 року

(про залишення позовної заяви без розгляду )

у справі № 31/299-50/316 (суддя Головатюк Л.Д. )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Централізована енергопостачальна компанія", (02099 , м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, кім. 205; ідентифікаційний код 32203226 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване автотранспортне підприємство 1003" ( 02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 11; ідентифікаційний код 05415102 )

про виділення в натурі частки майна, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Централізована енергопостачальна компанія", звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, шляхом виділення в натурі своєї частки, як співвласника, а саме: нежилих приміщень, загальною площею 112 853,4 кв.м., що становить 996/1000 спільного майна - нежилого приміщення, загальною площею 113 321,50 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 5; про припинення права спільної часткової власності на не житлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 5 між ТОВ "Централізована енергопостачальна компанія", ТОВ "Спеціалізоване автотранспортне підприємство 1003"; про визнання права власності позивача на окреме індивідуальне визначене нерухоме майно - нежилі приміщення загальною площею 112 853,4 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 5 та про зобов'язання на підставі судового рішення зареєструвати право власності позивача на зазначене нерухоме майно. (а.с.9-12).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12 вересня 2008 року по справі № 31/299 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Централізована енергопостачальна компанія" задоволено (а.с.79-86).

11 лютого 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Централізована енергопостачальна компанія" звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про виправлення описки в рішенні суду від 12 вересня 2008 року, у зв'язку з неможливістю здійснити виконання прийнятого рішення (а.с.104).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23 лютого 2009 року задоволено заяву ТОВ "Централізована енергопостачальна компанія" про виправлення описки в рішенні Господарського суду міста Києва від 12 вересня 2008 року (а.с.116-117).

В січні 2010 року Заступник прокурора міста Києва звернувся до Вищого господарського суду з касаційним поданням, в якому просив скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 12.09.2008 та ухвалу Господарського суду м. Києва від 23.02.2009 у справі №31/299 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.121-125).

Постановою Вищого господарського суду України від 13 квітня 2010 року у справі № 31/299 касаційне подання заступника прокурора м. Києва задоволено, рішення Господарського суду м. Києва від 12.09.2008 по справі № 31/299 та ухвалу Господарського суду м. Києва від 23.02.2009 скасовано, справу передано до Господарського суду м. Києва на новий розгляд (а.с.135-143).

Ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 31/299-50/316 від 07 липня 2010 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Централізована енергопостачальна компанія" до ТОВ "Спеціалізоване автотранспортне підприємство 1003 " про виділення в натурі частки майна залишено без розгляду (а.с.151-153).

26 березня 2019 року Публічне акціонерне товариство "Дельта банк" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07 липня 2010 року у справі №31/299-50/316, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 07.07.2010 року у справі №31/299-50/316 та передати до місцевого Господарського суду для продовження розгляду справи.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 квітня 2019 року, апеляційна скарга ПАТ "Дельта банк" у судовій справі № 31/299-50/316 передана на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Чорна Л.В., Кравчук Г.А.

Разом з апеляційною скаргою, апелянтом заявлено клопотання, в якому просить поновити АТ "Дельта банк" строк на апеляційне оскарження ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.07.2010 року по справі № 31/299-50/316.

12 квітня 2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Централізована енергопостачальна компанія" до Північного апеляційного господарського суду надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження, в якому зазначає, що Скаржником не наведено жодного доводу на підтвердження того, що суд ухвалою від 07.07.2010 року прийняв рішення про його права, інтереси та/або обов'язки , також у запереченнях проти відкриття апеляційного провадження зазначено, що на момент розгляду справи № 31/299-50/316, Банк не відносився до кола осіб, що мали бути (або могли бути) залучені до участі в ній, оскільки оспорювань рішення на момент його винесення не стосувалась прав та обов'язків Скаржника. Оскаржувана ухвала від 07.07.2010 була винесено до укладення між Банком та ТОВ ЦЕК Іпотечного договору №25ДС/35/І01/2010-КЛТ від 30.07.2010 року, а тому даним судовим рішенням ніяким чином не могло бути вирішено питання про права, інтереси та/або обов'язки Банку.

У апеляційній скарзі апелянт зазначає, АТ "Дельта банк" не було залучено учасником процесу по справі №№ 31/299-50/316, отже не повідомлялось судом про судові засідання, не отримувало копію оскаржуваної ухвали, тому розгляд справи відбувся без участі АТ "Дельта банк".

Наголошує на тому, що суд ухвалив рішення про права та інтереси апелянта, оскільки 30.07.2010 року між ПАТ Кредитпромбанк (правонаступником якого є АТ Дельта банк та ТОВ Торгівельна компанія урожай (позичальник укладено Кредитний договір № 3.3ДС/35/2010-КЛТ та з метою забезпечення виконання Кредитних зобов'язань - Іпотечний договір № 25ДС/35/І01/2010-КЛТ від 30.07.2010 року , укладений з ТОВ "Централізована енергопостачальна компанія" посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Трубніковою І.О. за реєстровим № 2206.

Зазначає, що представник АТ Дельта банк ознайомився з матеріалами справи 21.03.2019, про що міститься відмітка у матеріалах справи.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, додані до неї документи, матеріали справи № 31/299-50/316, суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, з огляду на наступне.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України , Цивільного процесуального кодексу України , Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017р. №2147-VIII Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції, яка набула чинності 15.12.2017року.

Відповідно до ст.254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обовязки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Верховним Судом наголошено, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

В рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Частиною 3 статті 256 ГПК України встановлено, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу .

Відповідно до ч.2 ст.261 Господарського процесуального кодексу України , незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Відповідно до пункту 13 частини 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України у редакції, чинній з 15.12.2017, судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з вимогами статті 93 ГПК України у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду подається протягом п'яти днів з дня її оголошення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу .

З апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.07.2010, (строк для подання апеляційної скарги на зазначене рішення закінчився 12.07.2010), скаржник звернувся 26 березня 2019 року , тобто зі значним пропуском строку на апеляційне оскарження (з пропуском строку майже 9 (дев'ять) років ). У клопотанні про відновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення скаржник зазначив, що не був учасником справи, не отримував жодних процесуальних документів, хоча рішення у цій справі стосується його прав та інтересів.

В апеляційній скарзі та клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не зазначено, яким чином судом першої інстанції вирішено питання про право, інтерес та/або обов'язок апелянта, відсутні посилання на конкретні висновки суду першої інстанції щодо його прав та обов'язків.

Судовою колегією встановлено, що ні описова, ні мотивувальна, ні резолютивна частини ухвали Господарського суду міста Києва від 07.07.2010 року у справі № 31/299-50/316 не містять жодних суджень чи висновків суду саме про права та обов'язки АТ Дельта банк .

При цьому посилання скаржника на те, що 30.07.2010 року між ПАТ Кредитпромбанк (правонаступником якого є АТ Дельта банк та ТОВ Торгівельна компанія урожай (позичальник укладено Кредитний договір № 3.3ДС/35/2010-КЛТ та з метою забезпечення виконання Кредитних зобов'язань - Іпотечний договір № 25ДС/35/І01/2010-КЛТ від 30.07.2010 року , укладений з ТОВ "Централізована енергопостачальна компанія" посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Трубніковою І.О. за реєстровим № 2206 не береться до уваги, адже укладення Іпотечного договору № 25ДС/35/І01/2010-КЛТ від 30.07.2010 року відбулось після винесення ухвали Господарського суду міста Києва від 07.07.2010 року. ,

Без доведення зазначених обставин у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для з'ясування поважності причин пропуску, поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після спливу річного строку з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення, що узгоджується з положеннями ч.2 ст.261 Господарського процесуального кодексу України .

Також, колегія суддів зазначає про помилковість доводів скаржника стосовно того, що за змістом частини 2 статті 261 ГПК України у редакції, чинній з 15.12.2017, зокрема незалучення особи до участі у справі є поважною причиною для поновлення строку на оскарження судового рішення та відкриття провадження у справі, при цьому неважливо, коли саме скаржникові стало про це рішення відомо. Зазначена норма не встановлює безумовного обов'язку суду поновити строк на апеляційне оскарження та прийняти до розгляду апеляційну скаргу у будь-якому разі подання її особою, яка не була залучена до участі у справі. Скаржник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строком оскарження судового рішення покладає на нього обов'язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку і у разі, коли відповідну апеляційну скаргу подано особою, не залученою до участі у справі. Разом із цим неучасть у справі особи, яка звертається зі скаргою, із посиланням на те, що рішення у цій справі стосується її прав та інтересів, свідчить лише про те, що такій особі, ймовірно, не було відомо про розгляд цієї справи, однак не є безумовною підставою визнання причин пропуску строку поважними, поновлення цього строку та прийняття скарги до провадження.

Необхідність перегляду судового рішення, що набрало законної сили та чинне понад 4 роки, має бути зумовлена виключними обставинами (оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов'язки протягом усього часу чинності цього рішення), наявність яких є очевидною та безспірною, що обґрунтовувало би порушення принципу правової визначеності, який вимагає поваги до остаточного рішення суду, та виправдовувало таке порушення необхідністю відновлення прав та охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулася до суду за таким переглядом, а також неможливістю цієї особи відновити свої права шляхом використання передбачених законом інших способів захисту.

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06.

Так, пунктом 1 частини 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків, зокрема подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки .

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження та повернення АТ Дельта банк матеріалів апеляційної скарги разом з доданими до неї матеріалами на підставі частини 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України .

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 119, 174, 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відхилити клопотання Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвалу Господарського суду міста Києва від 07 липня 2010 року.

2. Відмовити Публічному акціонерному товариству "Дельта банк" у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07 липня 2010 року у справі № 31/299-50/316.

3. Апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07 липня 2010 року у справі № 31/299-50/316 разом з доданими до неї документами повернути Публічному акціонерному товариству "Дельта банк".

4. Копію даної ухвали надіслати учасникам у справі.

5. Матеріали справи № 31/299-50/316 повернути до Господарського суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді Л.В. Чорна

Г.А. Кравчук