Постанова

від 03.04.2019 по справі 925/679/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2019 р. Справа№ 925/679/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Дикунської С.Я.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання Костяк В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу б/н від 12.11.2018 (вх. №09.1-04.3/3006/18 від 22.11.2018) Товариства з обмеженою відповідальністю Плодово-ягідна компанія "Квітучий сад" на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.10.2018

у справі №925/679/18 (суддя - Васянович А.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю Плодово-ягідна компанія "Квітучий сад"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Онікс",

про стягнення 342 521 грн 03 коп.

за участю представників учасників справи:

від позивача - Лобач І.А., довіреність № 31 від 14.05.2018

від відповідача - не з'явились

від третьої особи - не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг - Україна" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Плодово-ягідна компанія "Квітучий сад" про стягнення з відповідача 163 993 грн 86 коп. заборгованості зі сплати викупної вартості предмету лізингу, 153 747 грн 95 коп. заборгованості зі сплати винагороди у вигляді відсотків, 5 566 грн 81 коп. 3% річних та 21 498 грн 52 коп. інфляційних втрат, з підстав неналежного виконання відповідачем умов договору фінансового лізингу №23/03Л від 26.03.2015.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки у зв'язку із неправомірними діями відповідача щодо забезпечення схоронності об'єкту лізингу відбулась крадіжка майна переданого у користування за актом приймання-передачі від 20.04.2015, то відповідач у відповідності до умов договору фінансового лізингу №23/03Л від 26.03.2015 зобов'язаний достроково здійснити оплату викупної вартості об'єкту лізингу та сплатити заборгованість по відсоткам. Також позивачем на суму викупної вартості майна, в порядку ст. 625 ЦК України, нараховано інфляційні та 3 % річних.

27 липня 2018 року позивачем було надано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просив суд стягнути з відповідача 163 993 грн 86 коп. заборгованості зі сплати викупної вартості предмету лізингу, 153 747 грн 95 коп. заборгованості зі сплати винагороди у вигляді відсотків, 5 661 грн 16 коп. 3% річних та 19 118 грн 06 коп. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 31.07.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Онікс".

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.10.2018 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ Плодово-ягідна компанія "Квітучий сад" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг-Україна" 163 993 грн 86 коп. заборгованості зі сплати викупної вартості предмету лізингу, 145 875 грн 77 коп. заборгованості зі сплати винагороди у вигляді відсотків, 19 118 грн 06 коп. інфляційних втрат, 5 216 грн 35 коп. 3% річних. В решті позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд на підставі ст. ст. 525, 526, 530, 610, 612, 692, 697, 806 ЦК України, ст. ст. 13, 16 Закону України Про фінансовий лізинг та встановлення обставин неналежного виконання договору лізину в частині оплати вартості викупної вартості предмету лізингу, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості. Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості зі сплати винагороди у вигляді відсотків, суд першої інстанції здійснивши їх перерахунок, встановив що він є невірним та частково задовільним вимоги позивача. Також судом першої інстанції частково відмовлено в задоволенні позову про стягнення річних.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Плодово-ягідна компанія "Квітучий сад", 12.11.2018 подав апеляційну скаргу б/н від 12.11.2018, просить рішення Господарського суду Черкаської області від 17.10.2018 у справі №925/679/18 скасувати, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову про стягнення грошових коштів в розмірі 344 807,14 грн. Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, а викладені в рішенні висновки не відповідають обставинам справи. Так, апелянт стверджує, що відсутність покриття ризику випадкової втрати об'єкта лізингу сталося внаслідок невиконання позивачем власних обов'язків по страхуванню об'єкту лізингу від страхових випадків, передбачених договором фінансового лізингу. Наведене, на переконання скаржника, є підставою для відмови в задоволенні цього позову.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2018 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Жук Г.А., суддів Мальченко А.О., Дикунська С.Я.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2018 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю Плодово-ягідна компанія "Квітучий сад" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 17.10.2018 у справі №925/679/18. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Плодово-ягідна компанія "Квітучий сад" на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.10.2018 у справі №925/679/18. Позивачу та третій особі встановлено процесуальний строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а учасникам провадження - заяв, клопотань, пояснень протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження, але не пізніше 23.01.2019. Зупинено дію рішення Господарського суду Черкаської області від 17.10.2018 у справі №925/679/18. Розгляд справи №925/679/18 призначено на 30.01.2019.

14.12.2018 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг-Україна" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить рішення Господарського суду Черкаської області від 17.10.2018 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, позивач зазначає, що змістом договору фінансового лізингу сторонами не визначався перелік страхових ризиків, які повинні були бути враховані при укладенні договору страхування предмету лізингу, а тому позивачем на власний розсуд було обрану компанію страховика із запропонованими ним умовами договору страхування.

В судових засіданнях 30.01.2019, 06.03.2019, на підставі ст. 216 ГПК України, оголошувались перерви. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2019 зобов'язано сторін здійснити взаємозвірку розрахунків за договором фінансового лізингу №23/03Л від 26.03.2015.

22.03.2019 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо звірки взаєморозрахунків за договором, додано акти звірки розрахунків станом на 12.03.2019 за договором фінансового лізингу №23/03Л від 26.03.2015.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 оголошено перерву до 03.04.2019.

Представник третьої особи в судові засідання не з'являвся, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить виписка з пошукової системи відстеження поштових відправлень ПАТ Укрпошта . Клопотань та заяв до початку судового розгляду справи від даного учасника справи не надходило, про поважність причин неприбуття в судове засідання третьою особою не повідомлялось.

Представник відповідача в судове засідання 03.04.2019 не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка представника сторони про оголошення в судовому засіданні перерви.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання розумних строків розгляду апеляційної скарги на рішення суду, враховуючи те, що явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача та третьої особи, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.

Представник позивача в судовому засіданні 03.04.2019 заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві та просив рішення Господарського суду Черкаської області від 17.10.2018 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

26 березня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг-Україна" (лізингодавець за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Плодово-ягідна компанія "Квітучий сад" (лізингоодержувач за договором, відповідач у справі) було укладено договір фінансового лізингу №23/03Л (далі - Договір), згідно умов якого лізингодавець зобов'язався передати лізингоодержувачу на умовах лізингу у строкове платне володіння та користування з правом викупу майно, найменування, кількісні та якісні характеристики якого визначені у додатку №1 "Специфікація" до даного договору (далі - об'єкт лізингу), а лізингоодержувач зобов'язався прийняти об'єкт лізингу у володіння та користування на строк, визначений в п. 3.2. договору та здійснювати лізингові платежі на умовах даного договору (а.с. 20-28 том І).

Відповідно до Специфікації об'єктом лізингу є трактор "Беларус-622" вартістю 455 000 грн. 00 коп (а.с. 29 том І).

Договірна вартість об'єкту лізингу, згідно п. 1.2 Договору, становить 455 000 грн. 00 коп.

В розділі 5 Договору сторонами визначено порядок розрахунків:

- до лізингового платежу за цим договором згідно Додатку №3 "Графіку лізингових платежів" входить: викупна вартість об'єкту лізингу - 455 000 грн. 00 коп., винагорода лізингодавця у вигляді відсотків 149 601 грн. 91 коп., інші витрати лізингодавця - 27 300 грн. 00 коп (п. 5.1 Договру).

- Лізингоодержувач у строк до 20 квітня 2015 року сплачує в безготівковій формі на рахунок лізингодавця авансовий платіж, визначений у Додатку №3 "Графік лізингових платежів", що є невід'ємною частиною даного договору (п. 5.2 договору).

- Лізингові платежі вносяться лізингоодержувачем в безготівковій формі у розмірі та в строки, вказані у Додатку №3 до договору (п. 5.3 договору).

Сторонами узгоджено Графік лізингових платежів - Додаток № 3 до Договору, який є його невід'ємною частино (а.с. 30-31 том І), згідно якого останнім днем строку оплати лізингових платежів є 20.04.2018.

Згідно з п. 4.1 Договору передача об'єкта лізингу здійснюється протягом 5 календарних днів після надходження на рахунок лізингодавця авансового платежу за умови фактичної наявності об'єкта лізингу на складі лізингодавця.

За Актом приймання - передачі об'єкта лізингу від 20.04.2015 лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв у строкове платне володіння та користування з правом викупу трактор "Беларус-622" (а.с. 33 том І).

23.04.2017 предмет лізингу був викрадений невстановленими особами з території Товариства з обмеженою відповідальністю Плодово-ягідна компанія "Квітучий сад". За фактом настання вказаної події уповноваженим органом досудового розслідування внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (кримінальне провадження № 12017250260000205) за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України (а.с. 59 том І).

15.08.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг-Україна" (страхувальник за договором, позивач у справі) та Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Онікс (страховик за договором, третя особа у справі) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 061-2402 (далі - Договір страхування; а.с. 51-56 том І), предметом страхування якого є трактор "Беларус-622". Строк дії Договору страхування з 00 год. 27.09.2016 до 24 год. 26.09.2017.

За умовами даного договору страховик взяв на себе зобов'язання відшкодувати страхувальнику, в межах страхової суми, збитки, що виникли в разі пошкодження, повної загибелі або втрати застрахованого транспортного засобу в цілому, або окремих його деталей та частин внаслідок: ДТП (дорожньо-транспортна пригода); пожежі, вибуху або самозаймання; протиправних дій третіх осіб (крім випадків незаконного заволодіння транспортним засобом).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг-Україна" звернулось до страховика - Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Онікс з листом № 94 від 15.05.2017, в якому повідомило про викрадення предмету лізингу та просило виплатити страхове відшкодування (а.с. 60 том І).

Листом № 90 від 17.05.2017 Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Онікс повідомило позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування з підстав того, що викрадення предмету лізингу не є страховим випадком згідно Договору страхування (а.с. 61 том І).

26.05.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг-Україна", посилаючись на умови п. 5.8 Договору, звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю Плодово-ягідна компанія "Квітучий сад" з листом-вимогою про дострокове виконання умов договору лізингу (а.с. 84-88 том І).

Оскільки вимога позивача про викуп предмету лізингу у зв'язку з настанням обставин для дострокового виконання умов договору відповідачем не виконана, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг-Україна" звернулось до суду з позовом про стягнення 163 993 грн 86 коп. заборгованості зі сплати викупної вартості предмету лізингу, 153 747 грн 95 коп. заборгованості зі сплати винагороди у вигляді відсотків, 5 661 грн 16 коп. 3% річних та 19 118 грн 06 коп. інфляційних втрат (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 27.07.2018).

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 173 ГК України, що кореспондується зі ст. 509 ЦК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дослідивши зміст договору № №23/03Л від 26.03.2015, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг-Україна" (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Плодово-ягідна компанія "Квітучий сад" (відповідач у справі), колегія суддів дійшла висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором фінансового лізингу, правове регулювання кого здійснюється положеннями Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України Про фінансовий лізин та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Аналогічні положення містить ч. 1 ст. 806 ЦК України.

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом (ч. 2, ч. 3 ст. 806 ЦК України).

Як вбачається з укладеного між сторонами договору, останній за своїм видом є договором фінансового лізингу, особливості регулювання якого встановлені Законом України Про фінансовий лізинг від 16 грудня 1997 року №723/97- ВР.

У відповідності до ч. 2 ст. 1 Закону №723/97- ВР за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону №723/97- ВР).

За змістом ст. 13 Закону №723/97- ВР з моменту передачі предмета лізингу у володіння лізингоодержувачу ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета лізингу переходить до лізингоодержувача, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи підтверджується, що сторонами договору фінансового лізингу в розділі 4 узгоджено, що підписання Акту приймання-передачі об'єкта лізингу сторонами свідчить про прийняття лізингоодержувачем об'єкту лізингу у тимчасове володіння і користування та є підставою для нарахування лізингодавцем лізингових платежів (п. 4.5 Договору).

Лізингоодержувач з моменту підписання Акту приймання-передачі об'єкта лізингу приймає на себе відповідальність за збереження об'єкту лізингу та обов'язок по захисту за власний рахунок права власності на нього лізингодавця, в тому числі вживати необхідних заходів по попередженню чи пошкодженню об'єкту лізингу (п. 4.7 Договору).

Оскільки об'єкт лізингу був переданий лізингодавцем лізингоодержувачу згідно акту приймання-передачі від 20.04.2015, то з наведеної дати відповідач, у відповідності до п. 4.7 Договору, є зобов'язаною особою за збереження трактору "Беларус-622".

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, за фактом крадіжки трактору "Беларус-622" (об'єкта лізингу) 23.04.2017 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (кримінальне провадження № 12017250260000205) за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України (а.с. 59 том І).

У відповідності до ст. 13 Закону №723/97- ВР з моменту передачі предмета лізингу у володіння лізингоодержувачу ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета лізингу переходить до лізингоодержувача, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п. 5.8 Договору у випадку якщо відбулося повне знищення об'єкта лізингу, розкрадання (угон), пошкодження об'єкта лізингу до такого стану, при якому об'єкт лізингу не підлягає відновленню, або витрати на відновлення об'єкта лізингу перевищують його вартість і лізингоодержувач не отримав страхове відшкодування відповідно до п.7.2.15 цього договору, лізингоодержувач зобов'язаний здійснити достроковий викуп об'єкту лізингу на умовах зазначених в п.2.4 цього договору протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту настання таких обставин.

Пунктом 2.4 Договору визначено, що право власності на об'єкт лізингу переходить до лізингоодержувача в результаті настання однієї з таких подій, а саме:

- сплата лізингоодержувачем всіх платежів зазначених у Додатку №3 до цього договору "Графік лізингових платежів", або

- дострокова сплата викупної вартості об'єкта лізингу, яка визначається як різниця між договірною вартістю об'єкта лізингу та сплачених на дату викупу сум відшкодування викупної вартості об'єкту лізингу. Виконання цього пункту можливо не раніше 13 місяців від дати передачі об'єкта лізингу лізингоодержувачу за умови оплати лізингоодержувачем не менше 75% загальної суми лізингових платежів.

В п.7.2.15 Договору сторонами узгоджено, що у випадку повного знищення об'єкту лізингу до такого стану, при якому об'єкт лізингу не підлягає відновленню, або витрати на відновлення об'єкту лізингу перевищують його вартість, для сторін наступають наступні наслідки:

- якщо отримана лізингодавцем сума страхового відшкодування менша договірної вартості одиниці об'єкту лізингу, з якої стався страховий випадок, за вирахуванням сум погашення викупної вартості об'єкту лізингу в складі раніше оплачених лізингових платежів і не зарахованої суми авансованого платежу згідно з Додатком № 3 до цього Договору, то лізингоодержувач зобов'язаний сплатити лізингодавця протягом 10 робочих днів з дати отримання лізингодавцем страхового відшкодування грошові кошти в розмірі суми, що утворилася внаслідок різниці між договірною вартістю одиниці об'єкту лізингу, з якою стався страховий випадок, за вирахуванням сум погашення викупної вартості об'єкту лізингу в складі раніше оплачених лізингових платежів, та сумою страхового відшкодування, отриманого лізингодавцем (п. 7.2.15.1 Договору).

Таким чином, виходячи зі змісту вищенаведених умов договору, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що початок десятиденного строку на виконання зобов'язання з оплати викупної вартості викраденого об'єкту лізингу обраховується з урахуванням сукупності умов: дати настання події та дати відмови страховика у виплаті страхового відшкодування. Тобто з 18 травня 2017 (третя особа листом від 17.05.2017 відмовила у страховому відшкодуванні) слід обраховувати визначений в п. 5.8, п. 7.2.15.1 Договору строк виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до приписів ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи із змісту умов договору (п. 5.8, п. 7.2.15.1 Договору) та встановлення підтвердження факту отримання відповідачем об'єкту лізингу в тимчасове володіння та користування згідно акту приймання-передачі від 20.04.2015, судовою колегією встановлено, що строк з дострокової оплати викупної вартості об'єкту лізингу у зв'язку із настанням події, пов'язаної із крадіжкою трактору, та відмовою страховика у виплаті страхового відшкодування, є таким що настав.

Викупна вартість об'єкту лізингу, згідно п. 5.1 Договору, становить 455 000 грн. 00 коп.

Суд апеляційної інстанції, за результатами перевірки поданого позивачем розрахунку основної суми заборгованості, проведеного з урахуванням часткової сплати відповідачем викупної вартості об'єкту лізингу в сумі 290 771, 35 грн, до настання події з викрадення (23.04.2017), а також з огляду на межі позовних вимог, дійшов висновку про обґрунтованість задоволення місцевим господарським судом позову в частині стягнення 163 993,86 грн заборгованості з викупної вартості об'єкту лізингу. При цьому, судом підставно було зазначено що за результатами арифметичних дій заборгованість по викупній вартості трактору становить 164 228,65 грн, однак, за змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як в межах заявлених позовних вимог.

Відповідачем ні в суді першої інстанції, а не під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, належними і допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України, обставин наявності заборгованості в означеній сумі не спростовано.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Плодово-ягідна компанія "Квітучий сад" 153 747 грн 95 коп. заборгованості зі сплати винагороди у вигляді відсотків.

Так, у відповідності до п. 5.1 Договору до лізингових платежів, крім суми викупної вартості об'єкту лізингу, також віднесено винагорода лізингодавця у вигляді відсотків в сумі 149 601, 91 грн та інші витрати лізингодавця в сумі 27 300 грн (за весь період дії договору).

З наявного в матеріалах справи Додатку № 3 до Договору Графік лізингових платежів вбачається, що в період з 20.05.2015 по 20.04.2017 (останній платіж з оплати винагороди лізингодавця у вигляді відсотків та інших витрат до настання події з викрадення майна) становить 128 989,53 грн та 18 200 грн, відповідно. Натомість відповідач в рахунок оплати винагороди лізингодавця у вигляді відсотків сплатив лише 92 512,76 грн та 18 200 грн інших витрат (сплачено 16.04.2015 та 02.06.2016). Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати відсотків в сумі 36 476,77 грн (128 989,53 - 92 512,76).

У відповідності до п. 5.7 Договору у разі прострочення сплати лізингоодержувачем лізингових платежів більше ніж на п'ять календарних днів сума винагороди лізингодавця у вигляді відсотків за договором, підлягає сплаті у подвійному розмірі, протягом всього строку прострочки, виходячи з розміру винагороди лізингодавця у вигляді відсотків в періоді в якому допущено таке прострочення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що оплата відповідачем винагороди лізингодавця у вигляді відсотків за період з 20.05.2015 по 20.04.2017 здійснювалась з порушенням визначених в Графіку строків понад п'ять днів, а ті проплати що проводились до 20 числа звітного місяця зараховувались в рахунок погашення заборгованості за попередні періоди. Лише другий платіж у Графіку зі строком оплати до 20.06.2015 в сумі 7034,93 грн був сплачений відповідачем у відповідності до умов договору.

При цьому, судова колегія вважає за необхідне зауважити, що умова договору про нарахування відсотків у подвійному розмірі обумовлено лише фактом прострочки з оплати платежу понад п'ять днів та не пов'язується з розміром несплаченої суми. Тобто у випадку якщо лізингоодержувачем сплачено винагороду у вигляді відсотків в сумі 7 166,25 грн з простроченням більше ніж на п'ять днів, то дана сума підлягає сплаті в подвійному розмірі (7 166,25 х 2).

Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення відсотків, нарахованих позивачем у відповідності до п. 5.7 Договору, місцевий господарський суд помилково виходив із розміру частково сплаченої відповідачем суми по відсотках. Наведене, на переконання колегії суддів, свідчить про невідповідність висновків Господарського суду Черкаської області обставинам справи та, відповідно, порушення норм матеріального права, зокрема, ст. 16 Закону України Про фінансовий лізинг , згідно якої сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції, в силу приписів ч. 4 ст. 269 ГПК України, не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, а тому рішення місцевого господарського суду у вищенаведеній частині підлягає зміні.

Перевіривши представлений до матеріалів справи розрахунок відсотків, нарахованих позивачем у відповідності до п. 5.7 Договору, а також дослідивши строк прострочення оплати відповідачем відсотків по кожному окремому платежу, колегія суддів дійшла висновку, що він є обґрунтованим та арифметично вірним. Позовні вимоги про стягнення 115 621,96 грн підлягають задоволенню.

Підсумовуючи вищенаведене, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги про стягнення винагороди у вигляді відсотків, нарахованих за період з 20.05.2015 по 20.04.2017, підлягають частковому задоволенню в сумі 152 098,73 грн (115 621,96 + 36 476,77). Рішення суду першої інстанції в наведеній частині у зв'язку із зміною слід вкласти в іншій редакції.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на суму викупної вартості об'єкту лізингу (163 993,86 грн) нараховано за період з 30.05.2017 по 20.06.2018 інфляційних втрат в сумі 19 118,06 грн та 3% річних в сумі 5 661,16 грн.

Суд апеляційної інстанції, з урахуванням встановлених обставин порушення відповідачем договірних зобов'язань з оплати викупної вартості об'єкту лізингу, погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог зі стягнення з відповідача 19 118,06 грн інфляційних втрат та 5 216,35 річних.

Доводи апеляційної скарги про те, що відмова страховика від відшкодування страхової виплати у зв'язку із крадіжкою об'єкту лізингу обумовлена суб'єктивною поведінкою позивача із визначення умов договору страхування, не приймаються до уваги судом апеляційної інстанції як підстава для скасування оскаржуваного рішення, оскільки наведені обставини не звільнять лізингоодержувача від обов'язку достроково сплатити викупну вартість об'єкту та інші складові лізингових платежів у разі незабезпечення схоронності переданого у користування майна за договором фінансового лізингу. Крім того, як слушно зауважено позивачем, умови договору фінансового лізингу не містять обов'язкового переліку страхових випадків, які є необхідними для страхування об'єкту лізингу, а тому судова колегія вважає, що позивачем на власний розсуд було обрано компанію страховика та визначено умови відповідного правочину, що узгоджується з приписами ст. ст. 627, 628 ЦК України.

Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для зміни судового рішення, зокрема, є неправильне застосування норм матеріального права, а також невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, проте, у зв'язку з встановленням невідповідності висновків суду обставинам справи, що зумовило порушення норм матеріального права, та, відповідно, і неправильне вирішення спору, рішення Господарського суду Черкаської області від 17.10.2018 підлягає зміні на підставі п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Судові витрати за розгляд справи в сумі першої інстанції перерозподіляються пропорційно розміру задоволених вимог з урахуванням висновків апеляційної інстанції про зміну рішення місцевого господарського суду.

Судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта (відповідача у справі).

Керуючись ст. ст. 129, 253-254, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Плодово-ягідна компанія "Квітучий сад" на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.10.2018 у справі № 925/679/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 17.10.2018 у справі № 925/679/18 змінити, виклавши пункт два резолютивної частини в наступній редакції:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Плодово-ягідна компанія "Квітучий сад" (20022, Черкаської області, Христинівського району, смт. Верхнячка, вул. Леніна, буд. 65; ідентифікаційний код 36781820) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг-Україна" (03110, м. Київ, вул. Олександра Пироговського, буд. 19, корпус 4, приміщення 84; ідентифікаційний код 37768114) - 163 993 (сто шістдесят три тисячі дев'ятсот дев'яносто три) грн 86 коп. заборгованості зі сплати викупної вартості предмету лізингу, 152 098 (сто п'ятдесят дві тисячі дев'яносто вісім) грн 73 коп. заборгованості зі сплати винагороди у вигляді відсотків, 19 118 (дев'ятнадцять тисяч сто вісімнадцять) грн 06 коп. інфляційних втрат, 5 216 (п'ять тисяч двісті шістнадцять) грн 35 коп. 3% річних та 5 137 (п'ять тисяч сто тридцять сім) грн. 82 коп. судового збору .

3. Доручити Господарському суду Черкаської області видати наказ на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду.

4. Справу № 925/679/18 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову до Верховного Суду в порядку, визначеному ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді С.Я. Дикунська

А.О. Мальченко

Повний текст постанови складено 16.04.2019