Постанова

від 10.04.2019 по справі 911/1533/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2019 р. Справа№ 911/1533/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.,

за участю представників згідно з протоколом судового засідання від 10.04.2019

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Берегиня

на рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2018 (повне рішення складене 03.12.2018)

у справі № 911/1533/18 (суддя - Ярема В.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Білоцерківвода

до Товариства з обмеженою відповідальністю Берегиня

про стягнення 18 271, 42 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Берегиня

до Товариства з обмеженою відповідальністю Білоцерківвода

про визнання розрахунку незаконним

Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Північний апеляційний господарський суд,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог та рух справи

У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Білоцерківвода (далі - ТОВ Білоцерківвода ) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Берегиня (далі - ТОВ Берегиня ) про стягнення 18 271, 42 грн.

Позовні вимоги про стягнення заборгованості обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору про надання послуг із централізованого постачання холодної води та водовідведення № 2851 від 14.08.2013 в частині забезпечення якості стічних вод, які потрапляють до міської каналізації відповідно до норм допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

У серпні 2018 через ТОВ Берегиня звернулося до суду першої інстанції із зустрічним позовом (з урахуванням уточнень) до ТОВ Білоцерківвода про визнання незаконним розрахунку оплати за скид наднормативних забруднень із стічними водами у міську каналізацію за липень, серпень та вересень 2017 року.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ Білоцерківвода здійснило відбір проб стічних вод 26.09.2017, в період втрати чинності Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Біла Церква з огляду на скасування Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України.

Крім того, ТОВ Берегиня вважає необґрунтованим, а тому незаконним, розрахунок оплати за скид наднормативних забруднень із стічними водами у міську каналізацію за липень, серпень та вересень 2017 року з огляду на застосування у такому розрахунку однієї зі складових - норматив плати за скид понаднормових забруднень, тариф якої не затверджений.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Київської області від 06.11.2018 у задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ Берегиня до ТОВ Білоцерківвода про визнання незаконним розрахунку оплати за скид наднормативних забруднень із стічними водами у міську каналізацію за липень, серпень та вересень 2017 року відмовлено повністю. Понесені ТОВ Берегиня судові витрати покладено на ТОВ Берегиня . Первісні позовні вимоги ТОВ Білоцерківвода до ТОВ Берегиня про стягнення 18 271,42 гривень задоволено частково. Стягнуто з ТОВ Берегиня на користь ТОВ Білоцерківвода 14 464, 32 грн заборгованості за скид до міської каналізації стічних вод із перевищенням концентрації забруднюючих речовин, 2 222, 35 грн пені, 277, 00 грн 3% річних, 867, 86 коп інфляційних втрат та 1 719 , 58 грн судового збору. У задоволені решти первісних позовних вимог відмовлено.

Рішення обґрунтовано тим, що здійснення відповідачем за первісним позовом скиду понаднормових забруднюючих речовин до міської каналізації та, в подальшому, отримання 26.10.2017 за відповідно вчинене порушення рахунку на оплату № 113 від 17.10.2017, породжує для ТОВ Берегиня обов'язок по оплаті коштів за скид до міської каналізації стічних вод із перевищенням концентрації забруднюючих речовин у строк до 06.11.2017 включно.

Суд дійшов висновок, що наявний у матеріалах справи розрахунок плати за скид понаднормових забруднень зі стічними водами у міську каналізацію свідчить, що позивачем (за первісним позовом) внесено усі показники, за якими було встановлено перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах позивача, та згідно вимог місцевих правил приймання стічних вод застосовано відповідний алгоритм розрахунку плати.

Водночас, Господарський суд Київської області встановив, що позивач (за первісним позовом) безпідставно включив до періодів обрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат за день, коли ТОВ Берегиня не вважалося таким, що прострочило та здійснив відповідний перерахунок заявлених вимог.

Щодо зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що доказів того, що правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Біла Церква станом як на час відбору проб, так і на час розгляду даної справи скасовано, визнано недійсними або такими, що суперечать Конституції України та законодавству України, не надано, а тому правові підстави для незастосування вказаних місцевих правил при розгляді спору відсутні. Такі правила є обов'язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду

20.12.2018 ТОВ Берегиня звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило повністю скасувати рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2018 та ухвалити нове - про задоволення зустрічних позовних вимог ТОВ Берегиня та відмову в задоволенні первісних позовних вимог ТОВ Білоцерківвода .

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Берегиня на рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2018. Справу призначено до розгляду на 13.03.2019.

13.03.2019 ухвалою суду апеляційної інстанції відкладено розгляд справи до 10.04.2019.

В судове засідання 10.04.2019 з'явилися представники сторін - позивача та відповідача. У судовому засіданні було прийнято новий доказ, доданий скаржником до апеляційної скарги у відповідності до ч. 3 ст. 269 ГПК України, визнавши причину неподання його до суду першої інстанції поважною.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати. Представник позивача (за первісним позовом) у судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів, зміст заперечень на відзив

ТОВ Берегиня в апеляційній скарзі не погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову з огляду на таке.

Скаржник стверджує, що місцеві правила приймання стічних вод розроблені виключно на підставі Інструкції та Загальнодержавних правил приймання, які були скасовані розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №166-р, з підстав втрати наказом актуальності та встановлення ним регуляторного бар'єру. А тому скаржник вважає, що Господарський суд Київської області повинен був застосувати норму статті 13 1 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення (обов'язок розробки правил приймання стічних вод).

Також скаржник зазначає, що його позиція полягає в тому, що відсутній належним чином затверджений тариф - норматив плати за скид понаднормативних забруднень, який і повинен дорівнювати виробничій собівартості очищення 1 м. стічних вод, виключає можливість правильного обрахування додаткової плати за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації ТОВ Білоцерківвода , у зв'язку з чим здійснений відповідачем розрахунок не відповідає п. 2.1 договору № 2851 та положенням місцевих правил приймання стічних вод.

11.03.2019 на адресу суду апеляційної інстанції надійшли заперечення на відзив, в яких скаржник зазначив, що місцеві правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту встановлюють вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту. Місцеві правила розробляються на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

Скаржник вважає, що ні ТОВ Білоцерківвода належним чином не надало доказів, які витрати, як в складову тарифу, включало у розрахунок нормативу плати, що становив 3, 952 грн, а ні Господарський суд Київської області не обґрунтував, чи було включено до нормативу плати, як складової тарифу, втрати та витрати води у внутрішньо будинкових системах.

5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

21.02.2019 на адресу суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач (за первісним позовом) заперечує проти вимог апеляційної скарги та просить відмовити в її задоволенні з огляду на таке.

Місцеві правила приймання стічних вод регулюють відносини між споживачами та водоканалом з питання водовідведення (скидання/приймання стічних вод). Дані відносини не припиняли своє існування після скасування загальнодержавних правил. Споживачі (в тому числі і ТОВ Берегиня ) скидали стічні води у систему каналізації ТОВ Білоцерківвода , здійснювало роботи по відведенню та очищенню забруднених стічних вод. А отже, скасування загальнодержавних правил не є обставиною, від якої залежить чинність місцевих правил приймання стічних вод.

Станом на день відбору проб стічних вод ТОВ Берегиня (26.09.2017) не існувало нових загальнодержавних правил і тому не було правових підстав розробляти та затверджувати нові місцеві правила приймання стічних вод. А з огляду на те, що на території м. Біла Церква продовжували діяти місцеві правила приймання стічних вод від 25.12.2013, ТОВ Білоцерківвода і продовжувало керуватись у своїй діяльності саме цим нормативно-правовим актом, який є обов'язковими до виконання на території м. Біла Церква.

Також позивач (за первісним позовом) зазначає, що виробнича собівартість очищення 1 куб. м. стічних вод - не є тарифом, як помилково вважає ТОВ Берегиня , а є його складовою. Вимога окремого затвердження виробничої собівартості очищення 1 куб. м. стічних вод на рівні органів державної влади чи місцевого самоврядування жодним нормативно-правовим актом не передбачена і імперативного привила щодо такого зобов'язання для ТОВ Білоцерківвода чинним законодавством не встановлено.

6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції

Як встановлено судом першої інстанції, 14.08.2013 між ТОВ Білоцерківвода (виконавець) та ТОВ Берегиня (споживач) укладено договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення №2851 (договір), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов'язується надавати споживачу послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (послуги) у необхідних обсягах, встановлених нормативним розрахунком, та відповідної якості, а споживач зобов'язується своєчасно і у повному обсязі оплачувати отримані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 4.5., 5.5.20, 5.5.21, 12.1. та 12.2. договору споживач зобов'язаний, зокрема, забезпечити якість стічних вод, які потрапляють до міської каналізації відповідно до норм допустимих концентрацій забруднюючих речовин, визначених додатком № 3 до цього договору та виключити можливість скиду стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

У разі перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах (додаток № 3) споживач здійснює оплату за послуги водовідведення згідно наданого виконавцем рахунку (із застосуванням коефіцієнта кратності відповідно до Правил приймання стічних вод у систему каналізації м. Біла Церква (далі - Правила приймання стічних вод).

Даний договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2013. Договір вважається переукладеним наступний календарний рік на таких же умовах, якщо за один місяць до його припинення жодна зі сторін не заявить про закінчення строку його дії.

З матеріалів справи вбачається, що додатком №3 до договору сторонами були погоджені допустимі концентрації забруднюючих речовин у стічних водах, які скидаються до міської каналізації.

Як встановлено судом першої інстанції, 26.09.2017 представниками ТОВ Білоцерківвода з метою визначення вмісту забруднюючих речовин, що скидаються підприємством із стічними водами у каналізаційну мережу м. Біла Церква, з контрольного колодязя ТОВ Берегиня за адресою: бульвар Олександрійський, 179, м. Біла Церква, у присутності представника ТОВ Берегиня були відібрані проби стічних вод для проведення аналізу та наявності забруднюючих речовин, про що складено акт відбору проб стічної води від 26.09.2017 (копія наявна в матеріалах справи).

Зі змісту вказаного акту, присутній при відборі представник ТОВ Берегиня зауважень щодо відбору не мав.

Так, за результатами лабораторних досліджень відібраних проб хіміко-технологічною лабораторією стічних вод ТОВ Білоцерківвода було виявлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у пробах стічних вод: мінералізація, ХСК, БСК5, фосфати, нітрити, СПАР, про що складено протокол випробувань від 02.10.2017 №138/9, копія якого наявна в матеріалах справи.

У зв'язку з зазначеним вище, ТОВ Білоцерківвода здійснило нарахування плати за скид наднормативно забруднених стічних вод до міських каналізаційних мереж ТОВ Берегиня за період липень - вересень 2017 року у загальному розмірі 14 464, 32 грн та на вказану суму виставило відповідачеві за первісним позовом для оплати рахунок №113 від 17.10.2017, який разом з розрахунком 20.10.2017 надіслано ТОВ Берегиня цінним листом №0910800290011 (копії зазначених рахунку, розрахунку та доказів їх надіслання ТОВ Берегиня наявні в матеріалах справи).

Однак, згідно з листом №87 від 02.11.2017 ТОВ Берегиня , надісланим до ТОВ Білоцерківвода , скаржник не погодився з діями ТОВ Білоцерківвода по виставленню рахунка на оплату коштів за скид до міської каналізації стічних вод із перевищенням концентрації забруднюючих речовин з тих підстав, що відбір проб та розрахунок вказаних коштів було здійснено за відсутності затверджених як загальнодержавних, так і місцевих правил приймання стічних вод.

Позивач надіслав на адресу відповідача претензію №1-04/09-896 від 03.04.2018 про сплату 14 464, 32 грн за наднормативне забруднення стічних вод (копія якої разом з доказами її надіслання додана до позовної заяви). У зв'язку з тим, що відповідач на лист та претензію не відповів, оплату за скид наднормативних забруднень не здійснив, позивач (за первісним позовом) просить стягнути з відповідача за первісним позовом, зокрема, 14 464, 32 грн заборгованості за скид до міської каналізації стічних вод із перевищенням концентрації забруднюючих речовин.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, застосовані ним положення законодавства та межі апеляційного перегляду рішення суду

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У справі склалися правовідносини в сфері надання послуг водопостачання та водовідведення. Спір стосується скиду до міської каналізації стічних вод із перевищенням концентрації забруднюючих речовин.

Відповідно до приписів ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Відповідно до ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області від 25.12.2013 №424 було затверджено Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Біла Церква (далі - місцеві правила приймання стічних вод), відповідно до п. 1.5 яких вони є обов'язковими для всіх підприємств, яким водоканал надає послуги з водовідведення та/або які скидають стічні води до системи каналізації м. Біла Церква: споживачів та субспоживачів (у тому числі шляхом вивезення стічних вод асенізаційним транспортом).

21.05.2017 Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженні наказом Держбуду України №37 від 19.02.2002, було скасовано розпорядженням Кабінету Міністрів України №166-р від 10.03.2017 з підстав втрати наказом актуальності та встановлення ним регуляторного бар'єру. А тому, на думку скаржника, здійснення ТОВ Білоцерківвода відбору проб стічних вод 26.09.2017 на підставі Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Біла Церква, які в свою чергу прийняті відповідно до правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, що втратили чинність, суперечить вимогам законодавства.

Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, належних та допустимих доказів стосовно того, що Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Біла Церква станом як на час відбору проб скасовано, визнано недійсними або такими, що суперечать Конституції України та законодавству України, не надано.

Судом апеляційної інстанції оглянуто оригінал Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Біла Церква та встановлено, що їх термін дії встановлено до 15.05.2018. Правила погоджено начальником Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області та затверджено рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 25.12.2013 за № 424.

Отже, правомірним є висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для не застосування вказаних місцевих правил при розгляді спору у даній справі, оскільки такі правила є обов'язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Не спростовує наведеного і лист позивача від 09.08.2018 № 1-04/08-2037, який додано скаржником до апеляційної скарги, оскільки останній містить інформацію про те, якими правилами та порядком керується позивач на даний час, що не спростовує правомірності застосування Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Біла Церква у спірний період.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком Господарського суду Київської області про те, що посилання скаржника стосовно втрати чинності місцевими правилами стічних вод з огляду на зміну обставин, для врегулювання яких було прийнято нормативно-правовий акт, - скасування розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №166-р Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системі каналізації населених пунктів України є безпідставними. Так, законодавством не передбачено автоматичної втрати чинності нормативним актом органу місцевого самоврядування, у зв'язку із скасуванням іншого нормативно правового акту.

Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання скаржника на припинення дії нормативно-правового акта, виходячи із загальної теорії права є суб'єктивними судженнями ТОВ Берегиня стосовно тлумачення норм права. У той час, як законодавчими приписами врегульовано порядок скасування та/або визнання незаконними нормативних актів органів місцевого самоврядування, у тому числі і за рішенням суду.

Відповідно до пп. 2.1.3., 8.8., 8.10., 8.12.3 місцевих правил приймання стічних вод водоканал має право здійснювати раптовий (у будь-яку годину доби), не погоджений з підприємством заздалегідь, відбір проб для контролю за якістю стічних вод, що скидаються до системи каналізації міста. При цьому, відбір проб здійснюється в присутності представника підприємства.

З метою контролю якості стічних вод підприємств, водоканал здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод підприємств виконується уповноваженими представниками водоканалу та фіксується в акті відбору проб стічних вод, який підписують, як представники водоканалу, так і представник підприємства-споживача.

Відбір проб виконується представниками водоканалу в присутності уповноваженого представника підприємства, що фіксується в акті, який підписують як представники водоканалу, так і представники підприємства. Акт складається у двох примірниках.

При виявленні перевищення ДК забруднень, установлених цими правилами або договором, водоканал після закінчення аналізу направляє підприємству повідомлення про виявлене перевищення ДК забруднень (листом або телефонограмою або факсограмою) у термін не більше 15 днів.

Положеннями п. 2.3.2., 2.3.5 місцевих правил приймання стічних вод передбачено, що підприємства мають право: перевіряти розрахунки плати за скид понаднормативних забруднень зі стічними водами у міську каналізацію, виконані водоканалом, та оскаржувати їх; звертатися до господарського суду з оскарженням неправомірно (на їх погляд) виставлених рахунків.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що 26.09.2017 ТОВ Білоцерківвода належним чином, у порядку, передбаченому місцевими правилами приймання стічних вод, проведено відбір проб стічних вод для проведення аналізу щодо наявності забруднюючих речовин. За результатами чого складено та підписано акти відбору проб стічної води від 26.09.2017, що містять вичерпну та достатню інформацію щодо процедури відбору проб, їх збереження та транспортування.

Згідно з п. 9.1, 9.2., 9.5. та 9.6. місцевих правил приймання стічних вод величина плати за скид стічних вод у систему каналізації м. Біла Церква (Пс) розраховується водоканалом за формулою: Пс = Т х Vдог + 5 Т х Vпдог + Vпз х Кк х Нп, де Т - тариф, установлений за надання послуг водовідведення підприємствам, віднесеним до відповідної категорії абонентів, грн./куб. м.; Vдог - обсяг скинутих підприємством стічних вод у межах, обумовлених договором, куб. м.; Vпдог - обсяг скинутих підприємством стічних вод понад обсяги, обумовлені договором, куб. м.; Vпз - обсяг скинутих підприємством стічних вод з понаднормативними забрудненнями, куб. м; Кк - коефіцієнт кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми; Нп- встановлений норматив плати за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації, грн./куб. м.

При перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах підприємств, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими цими Правилами, підприємства сплачують водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м. стічних вод із вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп), обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (Vпз) та коефіцієнтом кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесі очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Якщо встановлений факт одночасного скиду до міської каналізації кількох забруднень у концентраціях, що перевищують ДК, коефіцієнт кратності Кк визначають за формулою: Кк =, де Сфі - фактична концентрація в стічних водах підприємства і-ї речовини; ДКі - допустима концентрація і-ї речовини, яку встановлено цими Правилами приймання або договором для даного підприємства.

Загальний коефіцієнт кратності з урахуванням перевищення допустимої концентрації кількох речовин та інших порушень не може бути більше ніж 10. (Якщо за розрахунком Кк вийшло більше ніж 10, то приймають Кк=10, крім випадків, передбачених підпунктами 9.2.1 та 9.2.2).

Період, за який стягується плата за скид підприємством стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій, установлений разовим аналізом, становить три місяці (місяця, у якому відібрана проба, та двох попередніх місяців).

Згідно з протоколу випробувань від 02.10.2017 №138/9 та здійсненого ТОВ Білоцерківвода на його підставі розрахунку плати за скид наднормативних забруднень до міської каналізації, відповідачем за зустрічним позовом з урахуванням положень місцевих правил при здійсненні розрахунку застосовано коефіцієнт кратності, який дорівнює 10, оскільки при проведенні аналізів було виявлено одночасний скид до міської каналізації кількох забруднень у концентраціях, що перевищують ДК.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, розрахунок було здійснено позивачем у відповідності до п. 9.6. місцевих правил за період липень - вересень 2017 року, тобто за місяць вересень 2017 року, у якому була відібрана проба, та два попередні місяці.

Відповідно до розрахунку плати за скид понаднормових забруднень зі стічними водами у міську каналізацію слідує, що позивачем (за первісним позовом) внесено усі показники, за якими було встановлено перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах позивача, та згідно вимог місцевих правил приймання стічних вод застосовано відповідний алгоритм розрахунку плати.

Доводи скаржника щодо невірного застосування у такому розрахунку однієї зі складових - нормативу плати за скид понаднормових забруднень, тариф якої не затверджений, відхиляються судом як безпідставні з огляду на таке.

Відповідно до пп. 7.4. та 7.5 місцевих правил приймання стічних вод нормативи плати за скид понаднормативних забруднень у системи каналізації м. Біла Церква (Нп) встановлюються на рівні виробничої собівартості очищення 1 куб. м стічних вод з вмістом забруднень у межах установлених в цих правилах приймання допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Виробнича собівартість очищення 1 куб. м. стічних вод визначається згідно з Порядком формування тарифів.

Відповідно до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого Постановою НКРЕКП №302 від 10.03.2016 (далі - постанова № 302), однією із складових тарифу та централізоване водопостачання та водовідведення є витрати на виробничу собівартість очистки стічних вод.

Постановою НКРЕКП №1141 від 16.06.2016 ТОВ БІЛОЦЕРКІВВОДА були встановлені тарифи на водопостачання та водовідведення, в структуру якого включені витрати на виробничу собівартість очистки стічних вод.

Таким чином, розрахунок виробничої собівартості очищення 1 куб. м. стічних вод визначається (розраховується) на підставі положень вищевказаної постанови № 302. Водночас, національним регулятором затвердження даного розрахунку не проводиться з огляду на приписи ст. 3 Закону України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг , зокрема, регулятор здійснює формування цінової і тарифної політики та комунальних послуг.

Отже, регуляторними актами не передбачено повноваження чи обов'язок Національного регулятора комунальних послуг (НКРЕКП) затверджувати окремо виробничу собівартість очищення 1 стічних вод.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає помилковими посилання скаржника на невідповідність нормативу плати за скид понаднормових забруднень, тариф якої не затверджений, що спростовується вищевикладеним.

Разом з цим, суд частково приймає до уваги посилання скаржника на помилкове застосування судом першої інстанції Порядку формування тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.03.2016 №303 замість постанови № 302.

Однак, така помилка не призвела до ухвалення незаконного рішення, оскільки суд першої інстанції обґрунтовано вказав про те, що не унормовано обов'язку Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановлювати та/або затверджувати для кожного окремого виконавця послуг показник виробничої собівартості очищення 1 куб. м стічних вод, яка не є тарифом, а лише однією зі складових витрат, на підставі яких виконавцями формуються тарифи.

Також, законодавством не унормовано обов'язку органу державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг та/або іншого органу затверджувати тариф нормативу плати за скид понаднормових забруднень.

Так, суд першої інстанції правильно встановив, що ТОВ Білоцерківвода , при розрахунку плати за скид наднормативних забруднень до міської каналізації було застосовано норматив плати за очищення 1 куб. м. стічних вод, що відповідає виробничій собівартості очистки 1 куб. м. стоків - 3,952 грн, затвердженій ТОВ Білоцерківвода 14.04.2017 (копія розрахунку якої наявна в матеріалах справи).

Отже, посилання скаржника на те, що тариф нормативу плати за скид понаднормових забруднень не затверджений, визнаються необґрунтованими.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком Господарського суду Київської області, що позивачем (за первісним позовом) правомірно здійснено розрахунок плати за скид відповідачем наднормативних забруднень зі стічними водами у міську каналізацію, а обрахована, відповідно, сума коштів у загальному розмірі 14 464, 32 грн є арифметично вірною.

Враховуючи вищенаведене, оскільки ТОВ Білоцерківвода у відповідності до вимог діючого законодавства відібрано проби стічних вод ТОВ Берегиня та за проведеним аналізом останніх встановлено перевищення ДК забруднюючих речовин, показники яких покладено у алгоритм розрахунку плати, що відповідно до місцевих правил приймання стічних вод є достатньою правовою підставою для нарахування додаткової плати, необґрунтованими є доводи скаржника щодо неправомірності дій ТОВ Білоцерківвода з проведення розрахунку оплати за скид наднормативних забруднень із стічними водами у міську каналізацію за липень, серпень та вересень 2017 року.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, враховуючи приписи ст. 73, 74, 77, 79, 86, 269 ГПК України вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимоги ТОВ Берегиня про визнання незаконним розрахунку оплати за скид наднормативних забруднень із стічними водами у міську каналізацію за липень, серпень та вересень 2017 року, що, відповідно, є підставою для відмови у задоволенні апеляційної скарги у вказаній частині.

Скаржник оскаржує рішення суду першої інстанції також в частині задоволення первісного позову ТОВ Білоцерківвода до ТОВ Берегиня .

Відповідно до ст. 173, 175 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, утому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 44, 70 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Положеннями п. 2.1.2, 2.1.8, 2.4.3, 8.12.22 місцевих правил приймання стічних вод передбачено, що водоканал має право пред'являти підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень, при порушенні як цих Правил, так і загальнодержавних Правил приймання.

Водоканал має право пред'являти підприємствам претензії та позови (в установленому порядку) щодо відшкодування збитків, заподіяних системі каналізації м. Біла Церква, а також виставляти рахунки за скид понаднормативних забруднень.

Підприємства зобов'язані оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників.

У разі виявлення перевищення ДК, встановлених правилами, після визначення обсягів водовідведення підприємства за розрахунковий період, водоканал направляє підприємству розрахунок плати за скид стічних вод з перевищенням ДК та відповідний рахунок.

Підприємства зобов'язані в 10-денний термін після отримання рахунку задовольнити вимоги водоканалу.

Як встановлено судом першої інстанції згідно з відомостями про відстеження пересилання поштових відправлень з офіційного веб-сайту ПАТ Укрпошта , направлений позивачем за первісним позовом згідно поштового відправлення за №0910800290011 на адресу відповідача рахунок №113 від 17.10.2017 на сплату за скид наднормативно забруднених стічних вод до міських каналізаційних мереж у розмірі 14 464, 32 грн, вручений ТОВ Берегиня 26.10.2017. Обставин отримання вищевказаних документів скаржник не заперечив.

А тому, здійснення до ТОВ Берегиня скиду понаднормових забруднюючих речовин до міської каналізації та, в подальшому, отримання 26.10.2017 за відповідно вчинене порушення рахунку на оплату №113 від 17.10.2017, породжує для ТОВ Берегиня обов'язок по оплаті коштів за скид до міської каналізації стічних вод із перевищенням концентрації забруднюючих речовин у строк до 06.11.2017 включно.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, зокрема, порушення скаржником передбачених законом та договором зобов'язань, а також арифметичну відповідність заявленої до стягнення суми заборгованості умовам договору, місцевим правилам та фактичним обставинам справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 14 464, 32 грн заборгованості підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань, ТОВ Білоцерківвода окрім нарахованої за скид наднормативно забруднених стічних вод заборгованості заявлено до стягнення 2 661, 05 грн пені - з 06.11.2017 по 06.05.2018; 278,19 грн 3% річних - з 06.11.2017 по 27.06.2018; 867,86 грн інфляційних втрат - з листопада 2017 року по травень 2018 року.

Відповідно до приписів ст. 612, 625 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Сторони положеннями п. 6.1. договору передбачили, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за: несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в розрахунковий період.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставне включення ТОВ Білоцерківвода до періодів обрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат дня (06.11.2017), коли ТОВ Берегиня не вважалося таким, що прострочило та визначив такі періоди: пені - з 07.11.2017 по 06.05.2018; 3% річних - з 07.11.2017 по 27.06.2018; інфляційних втрат - з 07.11.2017 року по 31.05.2018.

Судом першої інстанції було перевірено та встановлено арифметично вірний розмір заявлених до стягнення сум пені та 3%, який обраховано в межах вказаних позивачем періодів, з урахуванням законодавчих приписів та обставин справи, які становлять 2 222, 35 грн та 277, 00 грн відповідно. А тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення пені та 3 % річних.

Водночас, суд першої інстанції встановивши, що розмір заявлених до стягнення сум інфляційних втрат з відповідача 867, 86 грн (є меншим ніж здійснений судом розрахунок в розмірі 920, 04 грн), з урахуванням ч. 2 ст. 237 ГПК України, дійшов вірного висновку про задоволення інфляційних втрат у розмірі заявленому позивачем. У цій частині рішення не оскаржувалося іншою стороною.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії ).

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Отже, Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ТОВ Білоцерківвода до ТОВ Берегиня про стягнення заборгованості за скид наднормативно забруднених стічних вод до міських каналізаційних мереж, пені, 3% річних та інфляційних втрат є частково обґрунтованими (з урахуванням вірного обрахунку пені та 3% річних) та такими, що правильно задоволені.

Таким чином, керуючись ст. 2, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

9. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги по суті, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Берегиня на рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2018 у справі №911/1533/18 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2018 у справі №911/1533/18 - залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Берегиня .

4. Матеріали справи № 911/1533/18 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 15.04.2019

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді Є.Ю. Пономаренко

В.В. Сулім