Ухвала

від 15.04.2019 по справі 910/3588/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua 0,2

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

м. Київ

15.04.2019Справа № 910/3588/19

За позовом Приватного підприємства компанії "Флай Сервіс" (Гагарінське плато, 5, корпус 3, м. Одеса, 65009; вул. Успенська, 57, кв. 17, м. Одеса, 65011)

До Держави України в особі Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6)

Про стягнення 605928,48 грн

Суддя Бондаренко Г. П.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство компанія "Флай Сервіс" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Держави України в особі Державної казначейської служби України (далі - відповідач) про стягнення 605 928, 48 грн, з яких 543 145, 65 грн інфляційні втрати та 62 782, 83 грн 3 % річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2011 частково задоволено адміністративний позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Приватного підприємства компанії "Флай Сервіс" до Державної податкової інспекції в Приморському районі міста Одеси, ДПА в Одеській області, Державного казначейства України та стягнуто з Державного казначейства України на користь Приватного підприємства компанії "Флай Сервіс" 380 502,00 грн; у жовтні 2018 року Державною казначейською службою України було перераховано на рахунок Приватного підприємства компанії "Флай Сервіс" 380 502, 00 грн; звертаючись до суду з даним позовом позивач просить стягнути з відповідача компенсацію за знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів, які позивач мав отримати 2013 року, та просить стягнути 543 145, 65 грн інфляційних втрат та 62 782, 83 грн трьох відсотків річних та покласти на відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2019 залишено позовну заяву Приватного підприємства компанії "Флай Сервіс" без руху, встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня вручення цієї ухвали шляхом: подання письмової заяви із зазначенням вірного індексу адреси відповідача та заяви із зазначенням офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти позивача відповідача; подання до суду оригіналу довіреності № б/н від 21.01.2019.

01.04.2019 від позивача до суду надійшла заява з додатками на виконання вимог ухвали суду разом з уточненою редакцією позовної заяви на виконання вимог ухвали суду від 26.03.2019.

На переконання позивача, спір за вирішенням якого він звернувся до суду, підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, оскільки правовідносини у даній справі стосуються виключно виплати державою в особі Державної казначейської служби України компенсації за знецінення внаслідок інфляційних процесів коштів, які ППК Флай сервіс мало отримати ще в у 2013 році. Позивач стверджує, що ці відносини не є публічно - правовими, оскільки стосуються цивільних зобов'язань, які виникли на підставі судового рішення.

Проте, Суд не погоджується з позивачем, що спір за вирішенням якого він звернувся до Суду, підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, що обґрунтовується наступним.

Так, відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Як вбачається із постанови Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2011, яка набула чинності 14.03.2013, позивачу у даній справі протиправними діями податкових органів було завдано шкоду в розмірі 380 502, 00 грн, яку зазначеною постановою стягнуто з Державного казначейства України.

Отже, правовідносини сторін виникли не із рішення суду, як зазначає позивач, а із факту завдання протиправними діями податкових органів, при реалізації ними своїх владних повноважень, шкоди позивачу у даній справі. Рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить у них ясність та визначеність шляхом розв'язання спору між сторонами вже щодо існуючих правовідносин.

Згідно з ч.3 ст.22 Закону України Про судоустрій і статус суддів , місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.

В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб'єктний склад правовідносин і характер діяльності суб'єктів (характер спірного правовідношення).

Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Підвідомчість справ загальним і господарським судам визначається законодавством.

Подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб'єктної юрисдикції справ відповідно до ст.20 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

При цьому, у відповідності до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Як встановлено Судом правовідносини сторін виникли у зв'язку із завданням позивачу у даній справі протиправними діями податкових органів шкоди в розмірі 380 502, 00 грн, при виконанні останніми своїх владних повноважень, відповідно правовідносини сторін є публічно - правовими.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статті 625 Цивільного кодексу України.

З урахуванням приписів статті 625 Цивільного кодексу України правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші (в даному випадку - відшкодувати шкоду), є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

З огляду на те, що згадану статтю 625 Цивільного кодексу України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов'язання", ця стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язань.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи викладене даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Оскільки предметом спору є вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих позивачем на суму невиконаного основного зобов'язання, яке виникло внаслідок завдання податковими органами, при виконанні ними своїх владних повноважень, шкоди позивачу у даній справі, тобто оскільки спір між сторонами є публічно - правовим, і яким був вирішений адміністративними судами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Враховуючи викладене, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що позовні вимоги, заявлені Приватним підприємством компанією "Флай Сервіс", підлягають вирішенню в адміністративному суді, а тому у відкритті провадження у справі слід відмовити.

Керуючись п.1 ч.1 ст.175, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Приватному підприємству компанії "Флай Сервіс" у відкритті провадження у справі.

2. Роз'яснити заявнику, що позовні вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

3. Позовну заяву з доданими до неї документами повернути заявнику.

4. Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

5. Дана ухвала підлягає оскарженню, в порядку та строки, передбачені ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Додатки:

1. Позовна заява Приватного підприємства компанії "Флай Сервіс";

2. Супровідний лист на виконання ухвали від 26.03.2019 з додатками.

Суддя Г. П. Бондаренко