Ухвала

від 16.04.2019 по справі 910/22550/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.04.2019Справа № 910/22550/16

Господарський суд м. Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участю секретаря судового засідання Бугаєнко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК-БУД-СЕРВІС" (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 103-А)

до Державної установи "Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова" Національної академії медичних наук України (03680, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 30)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 (АДРЕСА_2)

про стягнення 816 138,77 грн.

за участі представників:

від позивача: Стороженко Б.В.

від відповідача: Браславська Л.З.

від третьої особи-1: не з'явився

від третьої особи-2: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

08 грудня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МЖК-БУД-СЕРВІС" подав позовну заяву про стягнення з Державної установи "Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова" Національної академії медичних наук України 394944,51 грн основного боргу, 32 417,91 грн пені, 355 633,47 грн інфляційних втрат, 33142,88 грн 3% річних.

Позовна заява мотивована неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю робіт з капітального ремонту від 23.09.2013 №Т-54/2013 щодо оплати виконаних позивачем робіт.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2018 позов задоволено частково. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 394 944,51 грн основного боргу, 355633,47 грн інфляційних втрат, 33 142,88 грн 3% річних, 11 755,81 грн витрат зі сплати судового збору. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з позивача на користь відповідача 946,57 грн. витрат на оплату експертизи.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2018 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постановою Верховного Суду від 27.11.2018 суд задовольнив касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК-БУД-СЕРВІС", скасував рішення Господарського суду м. Києва від 15.05.2018, постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2018 та направив справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

При цьому, Верховний Суд у своїй постанові зазначив, що суди попередніх інстанцій не встановили, коли саме були виконанні позивачем відповідні роботи та коли у відповідача виник обов'язок з їх оплати, а також не дослідили юридично значиму поведінку сторін, зокрема, позивача щодо підтвердження виконання ним всіх робіт за Договором у повному обсязі, внаслідок чого не встановили чи були виконані підрядні роботи у відповідності з умовами Договору.

За результатами проведення автоматизованого розподілу справи №910/22550/16, остання була передана на розгляд судді Пукшин Л.Г., що відображено у витязі з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2019.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.02.2019.

04.02.2019 до Господарського суду м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначається, що висновком експертів за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 5462/17-43/23120/17-44 від 30.11.2017 спростовано виконання ремонтно-будівельних робіт, що внесені до двох актів б/н за грудень 2013 року (вартість робіт 381 212,31 грн. і вартість робіт 772 270,02 грн.), у зв'язку з чим відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Крім того, відповідач звертає увагу про невідповідність та відсутність будівельно-технічні роботи, які зазначені у спірних актах за грудень 2013 року. Також, відповідач просить суд визнати обов'язкову участь у судовому засіданні третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3 для дачі особистих пояснень.

Також, відповідачем подано заяву про виклик до суду експертів, якими виконана будівельна-технічна експертиза від 30.11.2017 з метою роз'яснення висновку, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Крім того, разом з відзивом відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності.

Разом з тим, відповідач також подав заяву про витребування доказів, а саме:

- у Головного управління ДФС у м. Києві та ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві інформацію щодо декларування податкових зобов'язань ТОВ "МЖК-БУД-СЕРВІС" по взаємовідносинам з Державною установою Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О.Шалімова Національної академії медичних наук України з приводу підписаних актів виконаних робіт на суму 381212,31 грн., на суму 772270,02 грн. за листопад-грудень 2013 згідно з договором про закупівлю робіт з капітального ремонту № Т-54/2013 від 23.09.2013;

- у позивача відомості щодо декларування податкових зобов'язань по взаємовідносинам з Державною установою Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О.Шалімова Національної академії медичних наук України з приводу підписаних актів виконаних робіт на суму 381212,31 грн., на суму 772270,02 грн. за листопад-грудень 2013 року згідно з договором про закупівлю робіт з капітального ремонту № Т-54/2013 від 23.09.2013;

- у позивача документацію з приводу виконання ремонтно-будівельних робіт у грудні 2013 року згідно з договором від 23.09.2013 про закупівлю робіт з капітального ремонту № Т-54/2013 9 (з додатками), укладений ТОВ "МЖК-БУД-СЕРВІС" з Державною Установою "Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О.Шалімова" Національної академії медичних наук України: сертифікати та паспорти на вироби та матеріали, які застосовані у грудні 2013 року при виконанні робіт з капітального ремонту, виконавчу схему прокладеної у грудні 2013 року електропроводки, звіт про списання будівельних матеріалів і виробів, застосованих у грудні 2013 року, при виконанні робіт з капітального ремонту по формі № М-29 або відомість матеріальних ресурсів до акту приймання виконаних підрядних робіт; загальний журнал виконання робіт у приміщеннях відділень анестезіології, інтенсивної терапії, роздягальні операційного блоку, звіт про витрати основних матеріалів, виробів та приборів в будівництві по формі № М-29 про виконані ремонтно-будівельні роботи у приміщеннях відділень анестезіології, інтенсивної терапії, роздягальні операційного блоку;

- у позивача первинну бухгалтерську документацію ( рахунки, приходні та видаткові накладні, акти списання), яка підтверджує придбання та використання згідно з встановленими нормами та правилами будівельних матеріалів та обладнання відповідно до виконаних робіт за договором від 23.09.2013 про закупівлю робіт з капітального ремонту № Т-54/2013 9 (з додатками);

- у позивача відомості про наявність /відсутність листування з позивачем з приводу оплати 776156,82 грн. за період з 01.09.2013 по 31.12.2016 (оригінал журналу вихідної/вхідної кореспонденції, оригінали листів - для огляду у судовому засіданні).

13.02.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, а саме позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 394944,51 грн., пеню у розмірі 32417,91 грн., інфляційні у розмірі 471957,69 грн., 3% річних у розмірі 60020,75 грн., оскільки позов було подано 08.12.2016 та розгляд справи проводився Господарським судом м. Києва, Київським апеляційним господарським судом, Верховним Судом, та враховуючи, що з дні подачі позовної заяви минуло 828 дні.

13.12.2019 у судовому засіданні суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 27.02.2019 у зв'язку з необхідністю представника відповідача ознайомитися із заявою позивача, викликати у наступне судове засідання третіх осіб, відкласти розгляд клопотань представника відповідача про витребування доказів по справі та виклик експертів на наступне судове засідання.

18.02.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява відповідача про повернення заявнику ОСОБА_4 заяву від 13.02.2019 без додержання процесуальних вимог.

22.02.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшла відповідь на відзив, з якої вбачається, що відповідачем були прийняті виконані роботи, підписано акти виконаних робіт, посилання про відступи від умов договору відповідачем не заявлялись та експертиза не призначалася. Також, позивач стверджує, що за результатами проведеного дослідження експертами встановлено, що внесені види робіт до двох актів приймання виконаних робіт за грудень 2013 на об'єкті дослідження виконувались, але коли саме, в якому обсязі та вказати відповідність кошторису наданого для дослідження, визначити неможливо.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.02.2019 задоволено клопотання Державної установи "Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова" Національної академії медичних наук України про витребування доказів № 5 від 31.01.2019 та відкладено підготовче засідання на 27.03.2019.

18.03.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення відповідача, в яких відповідач вважає, що аргументи позивача зводяться до припущень та власного тлумачення висновку судової будівельно-технічної експертизи. Крім того, відповідач стверджує, що в матеріалах справи є акт б/н приймання будівельних робіт за грудень (без дати) 2013 року вартістю робіт 381212,31 грн., за яким здійснена оплата, та акт виконаних робіт на суму 776156,82 грн., про існування якого відповідач дізнався у даній справі. Також, відповідач звертає увагу, що позивач визначає самостійно дату підписання акту за грудень 2013 року, проте є необхідність встановити таку дату підписання акту відповідно до п.п. 31-34 постанови Верховного Суду від 17.12.2018.

20.03.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява відповідача про залишення позову без розгляду, оскільки позивач не виконав вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 27.02.2019 та не надав витребувані докази.

22.03.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява відповідача про витребування у позивача оригіналу додаткової угоди № 2 від 30.12.2013 (з виправленою датою) до договору № Т-54/2013 від 23.09.2013, оригінал додатку № 1 до додаткової угоди №2 з графіком виконання робіт - січень-березень 2014 року.

25.03.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання позивача на виконання вимог ухвали суду про долучення до матеріалів справи додаткових доказів по справі.

25.03.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшов від Державної фіскальної служби України супровідний лист № 9/26-15-12-14-16 від 20.03.2019 та додаток диск з інформацією.

27.03.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява відповідача про долучення до матеріалів справи витяг з ЄРДР, ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 20.03.2019, протокол тимчасового доступу від 26.03.2019, опис речей і документів від 26.03.2019, ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 28.07.2014, протокол обшуку від 06.08.2014, протокол допиту свідка.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.03.2019 відкладено підготовче засідання на 16.04.2019 та витребувано у ОСОБА_2, ОСОБА_3 письмові пояснення

29.03.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява відповідача з процесуальних питань, в якій відповідач просить суд розгляд справи проводити за участю уповноважених представників сторін - адвокатів, заяви від 13.02.2019, від 22.02.2019 та інші, які подані до суду ОСОБА_4 без додержання процесуальних вимог та не уповноваженою особою, повернути заявнику без розгляду, вважати, що 13.02.2019, 27.02.2019 та 27.03.2019 у судових засіданнях був відсутній уповноважений представник позивача з відповідними процесуальними наслідками.

29.03.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява відповідача про прийняття процесуального рішення з розгляду заяв від 20.03.2019 №1 про надання доказів, заяви від 20.03.2019 №2 про витребування доказів.

29.03.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшов лист від Державної фіскальної служби України Головного управління ДФС у м. Києві про надання інформації, та надано податкову накладна за грудень 2013 року та копію додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів по ТОВ МЖК-БУД-Сервіс .

03.04.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява відповідача про повернення заяв позивача про збільшення розміру позовних вимог від 13.02.2019, відповідь на відзив від 22.03.2019, супровідний лист позивача від 22.03.2019. Також, відповідач просив процесуальні документи на ім'я третьої особи -1 ОСОБА_3 направляти на зазначену адресу; притягнути позивача до відповідальності за зловживання процесуальними правами.

Крім того, разом з заявою подано клопотання про визнання доказів (звіт про витрати форма М-29, квитанція від 23.12.2013, квитанція від 09.01.2014) неналежними та недопустимими, оскільки у своїй сукупності вони не містять інформацію щодо предмету доказування, спростовуються офіційною інформацією ГУ ДФС у м. Києві, на дають змогу дійти до висновку про наявність або відсутність обставин справи.

Також, 03.04.2019 подано клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивач не виконав вимоги ухвали Господарського суду м. Києві від 27.02.2019 та не надано витребувані судом докази.

12.04.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_8, з яких вбачається, що останній повідомляє, що не підписував Акт б/н про приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року у розмірі 772270, 02 грн. та просив суд проводити розгляд справи без його участі.

12.04.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява відповідача про залишення позову без розгляду та встановити, що 13.02.2019, 27.02.2019, 27.03.2019 у судових засідання був відсутній уповноважений представник позивача.

16.04.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява відповідача про вирішення питання щодо належності повноважень представника позивача ОСОБА_4 шляхом прийняття ухвали, постановленою у нарадчій кімнаті.

У судове засідання, яке призначене на 16.04.2019, з'явився представник відповідача, який підтримав раніше подані заяви та клопотання про залишення позову без розгляду та заяви подані представником позивача від 13.02.2019, 27.02.2019, 27.03.2019, та просив суд визнати відсутність уповноваженого представника позивача у судових засіданнях 13.02.2019, 27.02.2019 та 27.03.2019.

Представник позивача заперечив щодо задоволення клопотань та заяв представника відповідача про залишення заяв та позову без розгляду та визнання відсутності уповноваженого представника позивача у судових засіданнях.

Представник третьої особи-1 у судове засідання не з'явився, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином, направив клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи-2 у судове засідання не з'явився, про причини відсутності суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не подав.

Розглянувши заяви й клопотання та заслухавши пояснення представників сторін, суд вирішив заяви та клопотання відповідача залишити без розгляду, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Суд зазначає, що перелік вказаних дій не є вичерпним, водночас, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).

Так, представником відповідача подано до Господарського суду м. Києва заяву від 18.02.2019 про повернення заявнику ОСОБА_4 заяву від 13.02.2019 без розгляду та вважати, що 13.02.2019 у судовому засіданні був відсутній уповноважений представник позивача, оскільки ОСОБА_4 не є адвокатом, тому що відносно останнього не зазначені відомості у Єдиному реєстрі адвокатів України.

Крім того, представником відповідача було подано до Господарського суду м. Києва клопотання від 18.03.2019 про повернення без розгляду заяви позивача про збільшення позовних вимог, відповідь на відзив та повторне клопотання про розгляд справи за участю уповноваженого представника позивача; заяву про залишення позову без розгляду від 20.03.2019; повторну заяву про залишення позову без розгляду від 22.03.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Положенням ст. 201 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься. Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового процесу з'явився в судове засідання, хто з учасників судового процесу братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, чи повідомлено тих учасників судового процесу, хто не з'явився, про дату, час і місце судового засідання в порядку, передбаченому цим Кодексом. З оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті. Головуючий встановлює особи тих, хто бере участь у судовому засіданні, а також перевіряє повноваження представників.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.

Частинами 3-4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України визначено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

У судових засіданнях з розгляду справи № 910/22550/16 (13.02.2019 та 27.02.2019) головуючим встановлювались особи, які брали участь у зазначених судових засіданнях, а також було перевірено повноваження представників сторін, а саме представника позивача ОСОБА_4 та представника відповідача ОСОБА_5, які надали суду документи в підтвердження повноважень адвокатів та документи на представництво інтересів сторін, у зв'язку з чим представники були допущені до участі у судовому засіданні.

В подальшому, представником відповідача неодноразово подавались до Господарського суду м. Києва заяви та клопотання, а саме: заява від 29.03.2019 про залишення без розгляду заяви від 13.02.2019, від 22.02.2019 та інші, які подані до суду ОСОБА_4, вважати, що 13.02.2019, 27.02.2019 та 27.03.2019 у судових засіданнях був відсутній уповноважений представник позивача; заява від 03.04.2019 про повернення заяв позивача про збільшення розміру позовних вимог від 13.02.2019, відповідь на відзив від 22.03.2019, супровідний лист позивача від 22.03.2019 та залишити без розгляду позовну заяву; заяву від 12.04.2019 про залишення позову без розгляду та встановлення, що 13.02.2019, 27.02.2019, 27.03.2019 у судових засідання був відсутній уповноважений представник позивача.

Таким чином, повторне подання ідентичних заяв та клопотань, розцінюються судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчать про зловживання процесуальними правами учасника справи щодо подання заяв та клопотань.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Згідно з ч. 3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про необхідність залишення без розгляду поданих представником відповідача заяв про залишення позову без розгляду на підставі ч. 3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, так як подання таких заяв визнається судом зловживанням відповідачем своїми процесуальними правами.

При цьому, ч. 4 ст. 43 ГПК України визначає, що суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Згідно з ст. 132 ГПК України заходами процесуального примусу є:

1) попередження;

2) видалення із залу судового засідання;

3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;

4) штраф.

Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.

У зв'язку з чим, суд вважає за необхідне застосувати до відповідача захід процесуального примусу у вигляді попередження.

Керуючись статтями 42, 43, 132, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати подання Державною установою Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова Національної академії медичних наук України заяв та клопотань про залишення позову без розгляду зловживанням процесуальними правами.

2. Заяви та клопотання Державної установи Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова Національної академії медичних наук України про залишення позову без розгляду залишити без задоволення.

3. Попередити Державну установу Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова Національної академії медичних наук України про можливість вжиття судом заходів процесуального примусу, передбачених ст. 135 ГПК України, а саме штрафу, за невиконання процесуальних обов'язків, зокрема зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Ухвала набирає законної сили 16.04.2019 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л. Г. Пукшин