ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.06.2019Справа № 910/22550/16

Господарський суд м. Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участю секретаря судового засідання Бугаєнко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК-БУД-СЕРВІС" (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 103-А)

до Державної установи "Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова" Національної академії медичних наук України (03680, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 30)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 ( 76008 , м . Івано- Франківськ , АДРЕСА_5 )

про стягнення 816 138,77 грн.

за участі представників:

від позивача: ОСОБА_5.

від відповідача: Браславська Л.З.

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: ОСОБА_7.

В судовому засіданні 04.06.2019, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

08 грудня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МЖК-БУД-СЕРВІС" подав позовну заяву про стягнення з Державної установи "Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова" Національної академії медичних наук України 394944,51 грн основного боргу, 32 417,91 грн пені, 355 633,47 грн інфляційних втрат, 33142,88 грн 3% річних.

Позовна заява мотивована неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю робіт з капітального ремонту від 23.09.2013 №Т-54/2013 щодо оплати виконаних позивачем робіт.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2018 позов задоволено частково. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 394 944,51 грн основного боргу, 355633,47 грн інфляційних втрат, 33 142,88 грн 3% річних, 11 755,81 грн витрат зі сплати судового збору. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з позивача на користь відповідача 946,57 грн. витрат на оплату експертизи.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2018 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постановою Верховного Суду від 17.12.2018 суд задовольнив касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК-БУД-СЕРВІС", скасував рішення Господарського суду м. Києва від 15.05.2018, постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2018 та направив справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

При цьому, Верховний Суд у своїй постанові зазначив, що суди попередніх інстанцій не встановили, коли саме були виконанні позивачем відповідні роботи та коли у відповідача виник обов`язок з їх оплати, а також не дослідили юридично значиму поведінку сторін, зокрема, позивача щодо підтвердження виконання ним всіх робіт за Договором у повному обсязі, внаслідок чого не встановили чи були виконані підрядні роботи у відповідності з умовами Договору.

За результатами проведення автоматизованого розподілу справи №910/22550/16, остання була передана на розгляд судді Пукшин Л.Г., що відображено у витязі з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2019.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.02.2019.

04.02.2019 до Господарського суду м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначається, що висновком експертів за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 5462/17-43/23120/17-44 від 30.11.2017 спростовано виконання ремонтно-будівельних робіт, що внесені до двох актів б/н за грудень 2013 року (вартість робіт 381 212,31 грн. і вартість робіт 772 270,02 грн.), у зв`язку з чим відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Крім того, відповідач звертає увагу про невідповідність та відсутність будівельно-технічні роботи, які зазначені у спірних актах за грудень 2013 року. Також, відповідач просить суд визнати обов`язкову участь у судовому засіданні третіх осіб ОСОБА_1 ., ОСОБА_2 для дачі особистих пояснень.

Також, відповідачем подано заяву про виклик до суду експертів, якими виконана будівельна-технічна експертиза від 30.11.2017 з метою роз`яснення висновку, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Крім того, разом з відзивом відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності.

Разом з тим, відповідач також подав заяву про витребування доказів, а саме:

- у Головного управління ДФС у м. Києві та ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві інформацію щодо декларування податкових зобов`язань ТОВ "МЖК-БУД-СЕРВІС" по взаємовідносинам з Державною установою "Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О.Шалімова" Національної академії медичних наук України з приводу підписаних актів виконаних робіт на суму 381212,31 грн., на суму 772270,02 грн. за листопад-грудень 2013 згідно з договором про закупівлю робіт з капітального ремонту № Т-54/2013 від 23.09.2013;

- у позивача відомості щодо декларування податкових зобов`язань по взаємовідносинам з Державною установою "Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О.Шалімова" Національної академії медичних наук України з приводу підписаних актів виконаних робіт на суму 381212,31 грн., на суму 772270,02 грн. за листопад-грудень 2013 року згідно з договором про закупівлю робіт з капітального ремонту № Т-54/2013 від 23.09.2013;

- у позивача документацію з приводу виконання ремонтно-будівельних робіт у грудні 2013 року згідно з договором від 23.09.2013 про закупівлю робіт з капітального ремонту № Т-54/2013 9 (з додатками), укладений ТОВ "МЖК-БУД-СЕРВІС" з Державною Установою "Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О.Шалімова" Національної академії медичних наук України: сертифікати та паспорти на вироби та матеріали, які застосовані у грудні 2013 року при виконанні робіт з капітального ремонту, виконавчу схему прокладеної у грудні 2013 року електропроводки, звіт про списання будівельних матеріалів і виробів, застосованих у грудні 2013 року, при виконанні робіт з капітального ремонту по формі № М-29 або відомість матеріальних ресурсів до акту приймання виконаних підрядних робіт; загальний журнал виконання робіт у приміщеннях відділень анестезіології, інтенсивної терапії, роздягальні операційного блоку, звіт про витрати основних матеріалів, виробів та приборів в будівництві по формі № М-29 про виконані ремонтно-будівельні роботи у приміщеннях відділень анестезіології, інтенсивної терапії, роздягальні операційного блоку;

- у позивача первинну бухгалтерську документацію (рахунки, приходні та видаткові накладні, акти списання), яка підтверджує придбання та використання згідно з встановленими нормами та правилами будівельних матеріалів та обладнання відповідно до виконаних робіт за договором від 23.09.2013 про закупівлю робіт з капітального ремонту № Т-54/2013 9 (з додатками);

- у позивача відомості про наявність /відсутність листування з позивачем з приводу оплати 776156,82 грн. за період з 01.09.2013 по 31.12.2016 (оригінал журналу вихідної/вхідної кореспонденції, оригінали листів - для огляду у судовому засіданні).

13.02.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, а саме позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 394944,51 грн., пеню у розмірі 32417,91 грн., інфляційні у розмірі 471957,69 грн., 3% річних у розмірі 60020,75 грн., оскільки позов було подано 08.12.2016 та розгляд справи проводився Господарським судом м. Києва, Київським апеляційним господарським судом, Верховним Судом, та враховуючи, що з дні подачі позовної заяви минуло 828 дні.

13.02.2019 у судовому засіданні суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 27.02.2019 у зв`язку з необхідністю представника відповідача ознайомитися із заявою позивача, викликати у наступне судове засідання третіх осіб, відкласти розгляд клопотань представника відповідача про витребування доказів по справі та виклик експертів на наступне судове засідання.

18.02.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява відповідача про повернення заявнику ОСОБА_5 заяву від 13.02.2019 без додержання процесуальних вимог.

22.02.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшла відповідь на відзив, з якої вбачається, що відповідачем були прийняті виконані роботи, підписано акти виконаних робіт, посилання про відступи від умов договору відповідачем не заявлялись та експертиза не призначалася. Також, позивач стверджує, що за результатами проведеного дослідження експертами встановлено, що внесені види робіт до двох актів приймання виконаних робіт за грудень 2013 на об`єкті дослідження виконувались, але коли саме, в якому обсязі та вказати відповідність кошторису наданого для дослідження, визначити неможливо.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.02.2019 задоволено клопотання Державної установи "Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова" Національної академії медичних наук України про витребування доказів № 5 від 31.01.2019 та відкладено підготовче засідання на 27.03.2019.

18.03.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення відповідача, в яких відповідач вважає, що аргументи позивача зводяться до припущень та власного тлумачення висновку судової будівельно-технічної експертизи. Крім того, відповідач стверджує, що в матеріалах справи є акт б/н приймання будівельних робіт за грудень (без дати) 2013 року вартістю робіт 381212,31 грн., за яким здійснена оплата, та акт виконаних робіт на суму 776156,82 грн., про існування якого відповідач дізнався у даній справі. Також, відповідач звертає увагу, що позивач визначає самостійно дату підписання акту за грудень 2013 року, проте є необхідність встановити таку дату підписання акту відповідно до п.п. 31-34 постанови Верховного Суду від 17.12.2018.

20.03.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява відповідача про залишення позову без розгляду, оскільки позивач не виконав вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 27.02.2019 та не надав витребувані докази.

22.03.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява відповідача про витребування у позивача оригіналу додаткової угоди № 2 від 30.12.2013 (з виправленою датою) до договору № Т-54/2013 від 23.09.2013, оригінал додатку № 1 до додаткової угоди №2 з графіком виконання робіт - січень-березень 2014 року.

25.03.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання позивача на виконання вимог ухвали суду про долучення до матеріалів справи додаткових доказів по справі.

25.03.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшов від Державної фіскальної служби України супровідний лист № 9/26-15-12-14-16 від 20.03.2019 та додаток диск з інформацією.

27.03.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява відповідача про долучення до матеріалів справи витягу з ЄРДР, ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 20.03.2019, протокол тимчасового доступу від 26.03.2019, опис речей і документів від 26.03.2019, ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 28.07.2014, протокол обшуку від 06.08.2014, протокол допиту свідка.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.03.2019 відкладено підготовче засідання на 16.04.2019 та витребувано у ОСОБА_1, ОСОБА_2 письмові пояснення.

29.03.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява відповідача з процесуальних питань, в якій відповідач просить суд розгляд справи проводити за участю уповноважених представників сторін - адвокатів, заяви від 13.02.2019, від 22.02.2019 та інші, які подані до суду ОСОБА_5. без додержання процесуальних вимог та не уповноваженою особою, повернути заявнику без розгляду, вважати, що 13.02.2019, 27.02.2019 та 27.03.2019 у судових засіданнях був відсутній уповноважений представник позивача з відповідними процесуальними наслідками.

29.03.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява відповідача про прийняття процесуального рішення з розгляду заяв від 20.03.2019 №1 про надання доказів, заяви від 20.03.2019 №2 про витребування доказів.

29.03.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшов лист від Державної фіскальної служби України Головного управління ДФС у м. Києві про надання інформації, та надано податкову накладна за грудень 2013 року та копію додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість "Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" по ТОВ "МЖК-БУД-Сервіс".

03.04.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява відповідача про повернення заяв позивача про збільшення розміру позовних вимог від 13.02.2019, відповідь на відзив від 22.03.2019, супровідний лист позивача від 22.03.2019. Також, відповідач просив процесуальні документи на ім`я третьої особи -1 ОСОБА_2 . направляти на зазначену адресу; притягнути позивача до відповідальності за зловживання процесуальними правами.

Крім того, разом з заявою подано клопотання про визнання доказів (звіт про витрати форма М-29, квитанція від 23.12.2013, квитанція від 09.01.2014) неналежними та недопустимими, оскільки у своїй сукупності вони не містять інформацію щодо предмету доказування, спростовуються офіційною інформацією ГУ ДФС у м. Києві, на дають змогу дійти до висновку про наявність або відсутність обставин справи.

Також, 03.04.2019 подано клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивач не виконав вимоги ухвали Господарського суду м. Києві від 27.02.2019 та не надано витребувані судом докази.

12.04.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_6 ., з яких вбачається, що останній повідомляє, що не підписував Акт б/н про приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року у розмірі 772270, 02 грн. та просив суд проводити розгляд справи без його участі.

12.04.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява відповідача про залишення позову без розгляду та встановити, що 13.02.2019, 27.02.2019, 27.03.2019 у судових засідання був відсутній уповноважений представник позивача.

16.04.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява відповідача про вирішення питання щодо належності повноважень представника позивача ОСОБА_5. шляхом прийняття ухвали, постановленою у нарадчій кімнаті.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.04.2019 суд визнав подання Державною установою "Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова" Національної академії медичних наук України заяв та клопотань про залишення позову без розгляду зловживанням процесуальними правами, залишив останні без задоволення та попередив відповідача про можливість вжиття судом заходів процесуального примусу, передбачених ст. 135 ГПК України.

У судовому засіданні 16.04.2019 суд за місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 08.05.2019, явку третіх осіб в судове засідання визнати обов`язковою.

25.04.2019 до канцелярії суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 , у яких останній повідомляє, що у грудні місяці 2013 року позивачем були проведені роботи з капітального ремонту відділення анестезіології, терапії та роздягальні операційного блоку другого поверху ДУ "Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова" Національної академії медичних наук України на суму 772 270,22 грн, про що свідчить підписаний в кінці місяця (точної дати не пам`ятає) акт приймання виконаних будівельних робіт.

02.05.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання ОСОБА_7. про неможливість забезпечити свою явку у судове засідання, призначене на 08.05.2019, у зв`язку з перебуванням за межами України.

У судовому засіданні 08.05.2019 представник відповідача подала письмовий виступ для долучення до матеріалів справи, у якому зазначає, що листуванням між сторонами (лист №1 від 13.01.2014, лист №107 від 22.01.2014), наявними у справі довідками (довідки №51 від 16.01.2017, №53 від 16.01.2017, №593 від 14.03.2019), а також наданою позивачем додатковою угодою №2 від 30.12.2013 до договору спростовується факт виконання будівельних робіт та підписання спірного акту у грудні 2013 року. Поряд з наведеним, представник відповідача повторно звернула увагу на подані нею клопотання та заяви по справі в період з 31.01.2019 по 16.04.2019.

У судовому засіданні 08.05.2019, судом заслухано пояснення представника позивача, третю особу-1 та представника відповідача, та оголошено перерву в судовому засіданні на 22.05.2019.

У судовому засіданні 22.05.2019 проголошено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 04.06.2019 у зв`язку з неявкою третьої особи-2.

У судовому засіданні 04.06.2019 заслухав ОСОБА_7 , який надав пояснення по суті спору.

У судових дебетах представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Третя особа-1 в судове засідання не з`явився.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

23 вересня 2013 року між Державною установою "Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова" Національної академії медичних наук України (надалі - Замовник, Інститут) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЖК-БУД-СЕРВІС" (надалі - Виконавець) був укладений договір про закупівлю робіт з капітального ремонту №Т-54/2013 (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Виконавець зобов`язується за завданням Замовника виконати роботи з капітального ремонту відділення анестезіології та інтенсивної терапії і роздягальні операційного блоку другого поверху Державної установи "Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова" Національної академії медичних наук України, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу згідно умов цього Договору.

Згідно з пунктом 3.1 Договору Замовник перераховує Виконавцю авансовий платіж у розмірі 30% вартості робіт (у тому числі ПДВ) на придбання матеріалів, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 №1404 "Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" за умови наявності попереднього дозволу на таке перерахування від головного розпорядника бюджетних коштів та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2011 №1764 "Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва".

Відповідно до пункту 3.2 Договору подальші розрахунки за виконані роботи проводяться Замовником щомісяця протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами акта приймання виконаних робіт форми КБ-2в і довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3.

Згідно з пунктом 3.5 Договору остаточні розрахунки з Виконавцем здійснюються у двотижневий строк після зняття всіх зауважень (за наявності останніх) і підписання Замовником акта виконаних робіт.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що ціна цього Договору становить 1 270 707,71 грн, у тому числі ПДВ - 211 784,62 грн.

Згідно з пунктом 6.1 Договору цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2013, а в частині виконання обов`язків сторін до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до пунктів 11.7, 11.8 Договору роботи виконані Виконавцем приймаються Замовником щомісяця протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами акта приймання виконаних робіт форми КБ-2в і довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3. Акт приймання виконаних робіт форми КБ-2в і довідку про вартість виконаних робіт форми КБ-3 Виконавець надає на розгляд Замовника не пізніше двадцять п`ятого числа звітного місяця.

Згідно з пунктом 11.9 Договору Замовник підписує форму КБ-2в та форму КБ-3 у термін не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати їх подання Виконавцем, або у той же термін надає Виконавцю офіційну обґрунтовану відмову у прийнятті виконаних робіт.

На виконання умов договору у грудні 2013 року відповідачем були виконані роботи на загальну суму 381 212,31 грн, про що свідчить підписаний між сторонами акт приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 20.12.2013.

З наявного у матеріалах справи платіжного доручення №2016 від 06.11.2013, проведеного банком 12.12.2013, вбачається, що на вищевказану суму у розмірі 382 212,31 грн відповідачем була здійснена попередня оплата з капітального ремонту у розмірі 30% від вартості робіт.

Крім того, за доводами позивача, за грудень 2013 року ТОВ "МЖК-БУД-СЕРВІС" були також виконані обумовлені договором роботи та використане обладнання на загальну суму 776 156,82 грн, що підтверджується підписаним між сторонами актом приймання виконаних будівельних робіт на суму 772 270,02 грн, актом вартості змонтованого устаткування, що придбавається виконавцем робіт за грудень 2013 року на суму 3 239,00 грн та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2013 року на суму 776 156,82 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач стверджує, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором, оплату прийнятих робіт та обладнання в повному обсязі не здійснив, внаслідок чого заборгованість останнього перед позивачем, з урахування прийнятої 16.04.2019 заяви про збільшення розміру позовних вимог, становить 959 340,86 грн, з яких: 394 944,51 грн - основний борг, 32 417,91 грн - пеня, 471 957,69 грн - інфляційні втрати та 60 020,75 грн - 3% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами та згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, а тому до вищевказаних відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2, 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частина 1 статті 875 ЦК України).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Як встановлено судом, на підставі листа Державної установи "Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова" Національної академії медичних наук України № 1-06/2284 від 28.10.2013 та згідно платіжного доручення №2016 від 06.11.2013 відповідачем було здійснено попередню оплату з капітального ремонту у розмірі 30% від вартості робіт за договором №Т-54/2013 від 23.09.2013 на суму 382 212,31 грн.

З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що у грудні 2013 року позивачем були виконані, а відповідачем прийняті будівельні роботи щодо капітального ремонту відділення анестезіології та інтенсивної терапії і роздягальні операційного блоку другого поверху Інституту на загальну суму 381 212,31 грн.

Факт виконання робіт на вищевказану суму, яка в свою чергу складає суму попередньої оплати, підтверджується підписаним між сторонами актом приймання виконаних будівельних робіт та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 20.12.2013.

При цьому, позивач заявляючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 394 944,51 грн посилається на Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року на суму 772 270,02 грн., Акт вартості змонтованого устаткування, що придбавається виконавцем робіт за грудень 2013 на суму 3239,00 грн. (3886,80 грн. з ПДВ) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ за рудень 2013 на суму 776 156,82 грн, відповідно до яких позивачем було передано, а відповідачем прийнято роботи та обладнання на загальну суму 776 156,82 грн.

Тобто, за доводами позивача, з урахуванням здійсненої попередньої оплати, у відповідача станом на момент розгляду спору рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 394 944,51 грн. (776 156,82 грн - 381 212,31 грн).

При цьому, відповідач під час розгляду справи заперечував щодо підписання вищевказаних актів та довідки на загальну суму 776 156,82 грн, про існування останніх йому стало відомо лише при розгляді даної справи.

Відповідно до частини 4 статті 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (абз. 1 ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України).

Так, з доданих позивачем до матеріалів позовної заяви спірних Актів та довідки за грудень 2013 року на суму 776 156,82 грн вбачається, що останні були підписані з боку Генпідрядника (Субпідрядника) ОСОБА_1., який здав відповідні роботи, та з боку Замовника (Генпідрядника) ОСОБА_2., який їх прийняв, без зазначення дати підписання.

При цьому, у наданих до матеріалів справи письмових поясненнях третіх осіб, які в тому числі були заслухані судом в судовому засіданні, ОСОБА_2 стверджує про підписання ним лише акту за грудень 2013 року на суму 381212,31 грн та заперечує щодо факту підписання спірного акту, допускаючи, що його підпис міг бути використаний невідомими особами. ОСОБА_1 в свою чергу повідомив суд, що не пам`ятає точної дати підписання актів за грудень 2013 року на суму 776 156,82 грн, оскільки минуло багато часу, однак, зауважує, що дана подія відбулась в кінці місяця по факту завершення будівельних робіт.

За результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи, судовими експертами складено висновок від 05.10.2017 № 5640/5641/17-32, відповідно до якого підписи від імені ОСОБА_1 . та ОСОБА_2 в Акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року на суму 772 270,02 грн., Акті вартості змонтованого устаткування, що придбавається виконавцем робіт за грудень 2013 на суму 3239,00 грн., Довідці про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ за грудень 2013 на суму 776156,82 грн були виконанні відповідно вказаними особами.

Поряд з наведеним, у даній справі була проведена будівельно-технічна експертиза №5642/17-43/23120/17-44 від 30.11.2017 під час якої досліджувались виконані роботи за двома актами за грудень 2013 року, зокрема, на суму 381 212,31 грн., що не заперечується сторонами, та на суму 772 270,02 грн., на підставі якого заявлено позовні вимоги.

За результатами даної експертизи було встановлено, що частина будівельних робіт, внесених до актів №б/н приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року фактично є прихованими роботами - роботи, перевірити які можливо лише в процесі їх виконання технічним наглядом, то вказати вартість та відповідність фактично виконаних робіт і використаних матеріалів згідно з договором про закупівлю робіт з капітального ремонту №Т- 54/2013 від 23.09.2013 станом на грудень 2013 року, роботам та матеріалам внесених до двох актів №б/н приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року (вартістю робіт 381212,31 грн. та вартістю робіт 772270,02 грн.), не видається можливим.

Частина ремонтно-будівельних робіт, які внесені до двох актів №б/н приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року (вартістю робіт 381 212,31грн. та вартістю робіт 772270,02 грн.) за договором про закупівлю робіт з капітального ремонту №Т-54/2013 від 23.09.2013 в приміщеннях відділення анестезіології №№92-110, приміщення роздягальні №№86, VII, VIII та кімнат санітарно-технічного вузла і душової №№88, 89 відповідно до поверхового плану головного хірургічного корпусу 2-го поверху літер "А" ДУ "НІХТ ім. О.О. Шалімова" НАМН України", виконувались.

Визначені експертами обсяги видів виконаних робіт станом на 09.08.2017, на об`єкті дослідження - "Капітальний ремонт відділення анестезіології та інтенсивної терапії і роздягальні операційного блоку другого поверху ДУ "НІХТ ім. О.О. Шалімова" НАМН України" та які можливо було обрахувати за результатами проведеного обстеження, не відповідають обсягам робіт внесених до двох актів №б/н приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року (вартістю робіт 381 212,31 грн. та вартістю робіт 772270,02 грн.). Розбіжності вказані в таблиці 3 у дослідницькій частині висновку.

Зокрема, судом досліджено, що в таблиці 3 у дослідницькій частині висновку експертом наведено невідповідність робіт, що зазначені в актах КБ2 за грудень та результатів обстеження, які стосуються, як обсягу так і виду робіт.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

За змістом ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Із матеріалів висновку вбачається, що останній є обґрунтованим, містить докладний опис проведеного дослідження, висновок з поставленого перед експертами питання, зокрема, щодо відповідності обсягам робіт внесених до двох актах №б/н приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року, при цьому будь-яких обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи в цій частині сторонами не наведено та судом не встановлено.

Відтак, наданий Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз висновок будівельно-технічної експертизи є належним та допустимим в розумінні ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказом у справі, який спростовує виконання позивачем спірних будівельних робіт за договором №Т-54/2013 від 23.09.2013 та їх вартість за спірним актом.

Частиною 1 статті 883 ЦК України передбачено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

Згідно з частинами 3, 4 статті 853 ЦК України якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Таким чином закон пов`язує виникнення зобов`язання з оплати робіт з фактом їх виконання і сам по собі акт приймання-передачі робіт не є визначальним для виникнення такого зобов`язального правовідношення. Отже, наявність підписаного Замовником акту приймання-передачі робіт не позбавляє його права заперечувати щодо обсягу та вартості виконаної роботи.

Аналогічна позиція була викладена у постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі №916/446/16.

Відповідач заперечуючи щодо виконання позивачем робіт за договором, зокрема, за спірними актами, посилається на відсутність у виконавця проекту організації будівництва, загального журналу робіт, журналу авторського нагляду, звіту про витрати основних матеріалів у будівництві у співставленні з виробничими нормами та звіту про рух матеріальних цінностей.

Дослідивши наявні у матеріалах справи акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року, зокрема, на суму 381212,31 грн та на суму 776 156,82 грн, суд встановив, що останні різняться об`ємом визначених у них робіт. Так, у акті на суму 776 156,82 грн відсутні обсяги виконаних робіт, які б співпадали або виключали об`єм робіт по акту на суму 381212,31 грн, та могли б бути підставою для врахування даних об`ємів робіт по безспірному акту.

Крім того, з аналізу вищевказаних актів вбачається, що останні за своїм змістом співпадають лише за видом робіт по пунктам 14 та 12 відповідно, а не за сумою виконаних робіт.

Поряд з наведеним, суд також звертає увагу, що у спірних актах та довідці відсутні погодження та візування відповідної служби Інституту, зокрема, проставлення печатки та підпису, як це було здійснено у акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року на суму 381 212,31 грн та у довідці про вартість виконаних робіт /та витрат за грудень 2013 року, підписання яких сторонами не заперечується.

Отже, з огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що фактична наявність підписаного з обох сторін акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року на суму 772 270,02 грн., акту вартості змонтованого устаткування, що придбавається виконавцем робіт за грудень 2013 на суму 3239,00 грн. (3886,80 грн. з ПДВ), в тому числі довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ за грудень 2013 на суму 776 156,82 грн, не підтверджує обсягу виконаних робіт на заявлену позивачем суму.

Крім того, суд зауважує, що у матеріалах справи містяться лист відповідача від 22.01.2014 № 104, за підписом ОСОБА_9 М., та Акт Державної фінансової інспекції України від 10.06.2014 № 04-21/14, з яких слідує інформація про виконання робіт за договором з боку ТОВ "МЖК БудСервіс" лише у сумі 381 212,31 грн, що в свою чергу, в сукупності із наведеним вище обставинам, спростовує доводи позивача про виконання робіт саме у грудні 2013 року на суму 776 156,82 грн, згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року без номера та дати створення.

Стосовно додаткової угоди №2 до договору, що підписана сторонами 30.12.2013, якою було погоджено продовження строку виконання робіт за договором з січня по березень 2014 року, на дослідження якої звернуто увагу Верховним судом, суд зазначає, наступне.

У матеріалах справи (т. 1 арк. 176) наявна завірена копія такої угоди, яка містить виправлення стосовно року з 2014 на 2013, в той же час при новому розгляді справи, позивачем не надано суду оригіналу такої угоди з посиланням на відсутність вказаного документу у зв`язку з вилучення всієї документації позивача на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 28.07.2014 та акту від 06.08.2014. Крім цього, відповідачем, в процесі розгляду справи, заперечувався факт укладання такої угоди через відсутність її у Державній установі, як в письмовому вигляді так і в електронному, а позивачем в свою чергу, у поясненнях також заперечується існування вказаної угоди через наявність виправлень, що викликає сумніви у її складанні.

За таких обставин, у суду відсутня можливість надати належну правову оцінку додаткової угоди № 2, через ненадання суду оригіналу такої угоди та враховуючи поведінку сторін при розгляді справи по суті.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Оскільки, матеріали справи не містять, а позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставини на які він посилався, як на підставу своїх вимог, чи на спростування наведених вище висновків, суд, на підставі наявних у матеріалах справи доказах та з урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин, приходить до висновку про відсутність підстав у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК-БУД-СЕРВІС".

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в позові, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 10.06.2019

Суддя Л. Г. Пукшин

Зареєстровано 11.06.2019
Оприлюднено 11.06.2019
Дата набрання законної сили 04.06.2019

Судовий реєстр по справі 910/22550/16

Проскрольте таблицю вліво →
Рішення Суд Форма
Ухвала від 07.06.2019 Господарський суд міста Києва Господарське
Рішення від 04.06.2019 Господарський суд міста Києва Господарське
Ухвала від 22.05.2019 Господарський суд міста Києва Господарське
Ухвала від 22.05.2019 Господарський суд міста Києва Господарське
Ухвала від 08.05.2019 Господарський суд міста Києва Господарське
Ухвала від 16.04.2019 Господарський суд міста Києва Господарське
Ухвала від 16.04.2019 Господарський суд міста Києва Господарське
Ухвала від 27.03.2019 Господарський суд міста Києва Господарське
Ухвала від 27.02.2019 Господарський суд міста Києва Господарське
Ухвала від 13.02.2019 Господарський суд міста Києва Господарське
Ухвала від 21.01.2019 Господарський суд міста Києва Господарське

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Перевірити компанію

Додайте Опендатабот до улюбленного месенджеру

Вайбер Телеграм Месенджер

Опендатабот для телефону