Ухвала

від 16.04.2019 по справі 915/671/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

16 квітня 2019 року Справа № 915/671/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Текстиль – Контакт”, 02081, м.Київ, вул.Сортувальна, 2; адреса для листування: 02152, м.Київ, вул.І.Миколайчука, 3А

про стягнення з Державного підприємства “Миколаївський бронетанковий завод”, 54055, м.Миколаїв, вул. 1Слобідська, 120

заборгованості за Договором поставки №345 від 17.11.2017 у розмірі 13 680,00 грн. 3% річних у розмірі 243,99 грн., інфляційних втрат у розмірі 1 279,08 грн. та пені у розмірі 1 243,94 грн.

29 березня 2019 року господарським судом Миколаївської області був виданий судовий наказ у справі №915/671/19 про стягнення з з Державного підприємства “Миколаївський бронетанковий завод” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Текстиль – Контакт” заборгованості за Договором поставки №345 від 17.11.2017 у розмірі 13 680,00 грн., 3% річних у розмірі 243,99 грн., інфляційних втрат у розмірі 1 279,08 грн. та 192,10 грн. судових витрат.

01 квітня 2019 судовий наказ разом з копією заяви стягувача про видачу судового наказу та доданими до заяви документами у відповідності до вимог ст. 156 ГПК України був надісланий на адресу відповідача.

Вказаний наказ був отриманий боржником 05.04.2019, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №54001 36182427.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 157 ГПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 159 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п'яти днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили.

15.04.2019 до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області від Державного підприємства “Миколаївський бронетанковий завод” надійшла заява №951 від 12.04.2019 про скасування судового наказу №915/671/19 від 29.03.2019, оскільки, він не відповідає вимогам за якими може бути виданий судовий наказ, а тому потребує скасуванню.

Так, за правилами господарського процесуального законодавства, заява про скасування судового наказу за формою та змістом повинна відповідати статті 157 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 157 ГПК України заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Згідно ч.5 ст.157 ГПК України до заяви про скасування судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником;

3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Згідно ч.6 ст.157 ГПК України, у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Як передбачено ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 3 Закону України „Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.4 даного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 22 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду заяви про скасування судового наказу ставка судового збору встановлюється у такому розмірі: 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" було установлено з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1921 гривні.

Таким чином, за подання заяви про скасування судового наказу справляється судовий збір у розмірі 96,05 грн.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини, за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.

У справі "Шишков проти Росії" (Shishkov v. Russia, заява № 26746/05, п. 108-Р112) Суд нагадує, право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим; це допускається, оскільки право доступу за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб (Ashingdane v. the United Kingdom, 8225/78, п. 57).

Суд, дослідивши заяву та додані до неї документи, встановив, що заява про скасування судового наказу оформлена не належним чином, оскільки всупереч вимогам п. 4 ч. 3 ст. 157 ГПК України до неї не доданий наказ, що оспорюється, а також всупереч п.1 ч.5 ст.157 ГПК України не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення не пізніше двох днів з дня її надходження до суду (ч. 6 ст. 157 ГПК України).

Враховуючи положення ч. 6 ст. 157 ГПК України, суд дійшов висновку про повернення Державному підприємству “Миколаївський бронетанковий завод” заяви про скасування судового наказу.

У той же час суд зазначає, що боржник не позбавлений права повторно звернутися до суду з відповідною заявою після усунення недоліків, що стали підставою для повернення заяви про скасування судового наказу, додавши до неї клопотання про поновлення пропущеного строку, передбаченого ч.1 ст. 157 ГПК України.

Керуючись ст. 157, ст.ст. 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суддя,

УХВАЛИВ:

1.          Заяву №951 від 12.04.2019 Державного підприємства “Миколаївський

бронетанковий завод” про скасування судового наказу повернути боржнику.

Додаток:

-          заява №951 від 12.04.2019 з конвертом – на 3-х аркушах (для боржника).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у строки та порядку, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 розділу XI Перехідні положення ГПК України.

Суддя                                                                       Н.О.Семенчук