Ухвала

від 09.04.2019 по справі 9/83

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

УХВАЛА

"09" квітня 2019 р. м. Рівне Справа №9/83

Господарський суд у складі судді Марач В.В., при секретарі судового засідання Ярощук О.П., розглянувши в матеріалах справи

за заявою трудового колективу Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів"

до боржника Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів"

про визнання банкрутом

заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Українське глобальне будівництво" від 04.02.2019 року про заміну кредитора у справі

В засіданні приймали участь:

від боржника: ОСОБА_2;

від кредиторів: не з"явились;

від ліквідатора: ОСОБА_2;

від заявника: не з"явився;

від ФДМУ: Беркута Є.В.;

від ГТУЮ у Рівненській області: Купчинська Л.Л.;

від органу прокуратури: Шептіліс О.І.

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Рівненської області від 26 вересня 2017 року Відкрите акціонерне товариство "Рівненський завод тракторних агрегатів" (33021, м. Рівне-21, ІК 00235884) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Щербаня Олексія Миколайовича (АДРЕСА_1, свідоцтво № 70 від 25.01.2013 року, ІН НОМЕР_1).

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 13.09.2018 року продовжено строк ліквідаційної процедури Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" та строк повноважень ліквідатора Щербаня О. М. на шість місяців.

12.02.2019 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від товариства з обмеженою відповідальністю "Українське глобальне будівництво" надійшла заява про заміну кредитора у справі. Дану заяву заявник обгрунтовує наступним.

20 січня 2019 року між Відкритим акціонерним товариством Лізингова компанія Украгромашінвест (код ЄДРПОУ 21661438) та Товариством з обмеженою відповідальністю Українське глобальне будівництво (код ЄДРПОУ 39523930) укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) № 22, відповідно до п.1.1. якого Відкрите акціонерне товариство Лізингова компанія Украгромашінвест відступило, а Товариство з обмеженою відповідальністю Українське глобальне будівництво набуло права грошової вимоги до боржника - Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" (33021, м.Рівне-21, код ЄДРПОУ 00235884) щодо виконання ним грошових зобов'язань перед Відкритим акціонерним товариством Лізингова компанія Украгромашінвест в сумі 463 000 (Чотириста шістдесят три тисячі) гривень, що визнані судом.

Відповідно до п. 1.2. Договору про відступлення права вимоги (цесії) №22 від 20.01.19 право вимоги відступається за цим договором і всі права вимоги переходять від Первісного Кредитора до Нового Кредитора в момент підписання сторонами договору.

Таким чином, заявник вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю Українське глобальне будівництво стало правонаступником Відкритого акціонерного товариства Лізингова компанія Украгромашінвест згідно укладеного договору, у тому числі грошових вимог до Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" (33021, м.Рівне-21, код ЄДРПОУ 00235884).

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 13.02.2019 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Українське глобальне будівництво" про заміну кредитора у справі призначено до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.

01.03.2019 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від ліквідатора ВАТ "РЗТА" Щербаня О.М. надійшли заперечення на заяву про заміну кредитора, в якій останній просить відмовити в задоволенні заяви про заміну кредитора у справі, посилаючись на те, що набуття товариством з обмеженою відповідальністю "Українське глобальне будівництво" права вимоги до ВАТ РЗТА по зобов'язанню, що задеклароване в реєстрі вимог кредиторів, не обґрунтоване укладенням договору про відступлення права вимоги від 20.01.2019 року, як і не підтверджується факт дійсності грошового зобов'язання до боржника, що передане згідно до вказаного правочину. На підтвердження обставин викладених у заяві ТОВ Українське глобальне будівництво про здійснення процесуального правонаступництва, заявником надано лише копію договору відступлення права вимоги № 22 від 20.01.2019 року, та не надано жодних доказів щодо яких саме вимог було здійснено відступлення. Крім того, ліквідатор зазначає, що 04.01.2019 року ним було отримано лист вих. № 4/12 від 19.12.2018 року від ТОВ Брідж Альянс з якого останній повідомляв, що 03.12.2018 року було укладено договір цесії з правом вимоги заборгованості банкрута, що обліковується в реєстрі вимог кредиторів. Відповідно до Договору цесії відбулося переуступлення вимог від ВАТ Лізингова компанія Украгромашінвест до ТОВ Брідж Альянс . Даний факт було підтверджено і ВАТ Лізингова компанія Украгромашінвест листом вих. № 97 від 10.01.2019 року, отриманого ВАТ РЗТА 15.01.2019 року.

Ліквідатор зазначає, що відповідно до п. 4.1. Договору № 22 від 20.01.2019 року визначено, що сума відступлених прав вимоги становить 463000,00 грн. Тоді як п. 4.2. даного ж Договору встановлено, що розрахунки за цим договором між сторонами не передбачені.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 06.03.2019 року розгляд заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Українське глобальне будівництво" про заміну кредитора у справі відкладено на 26.03.2019 року, запропоновано заявнику надати суду додаткові докази, а саме інформацію щодо вимог, які відступаються, та надати докази, які підтверджують підставу виникнення 453000 грн. боргового зобов"язання ВАТ ЛК "Украгромашінвест" до ВАТ "РЗТА".

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 26.03.2019 року розгляд заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Українське глобальне будівництво" про заміну кредитора у справі відкладено на 09.04.2019 року

У судове засідання 09.04.2019 року не з'явились представники заявника та кредиторів. Про дату час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.

Розглянувши у судовому засіданні заяву про заміну кредитора, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника ліквідатора та інших представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, безпосередньо дослідивши докази, які мають значення для розгляду даної заяви, суд встановив наступне.

Постановою господарського суду Рівненської області від 26 вересня 2017 року Відкрите акціонерне товариство "Рівненський завод тракторних агрегатів" (33021, м. Рівне-21, ІК 00235884) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Щербаня Олексія Миколайовича (АДРЕСА_1, свідоцтво № 70 від 25.01.2013 року, ІН НОМЕР_1).

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 13.09.2018 року продовжено строк ліквідаційної процедури Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" та строк повноважень ліквідатора Щербаня О. М. на шість місяців.

Згідно ст. 21 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншої особи, яка бере участь у справі, здійснює заміну такої сторони на будь-якій стадії провадження у справі її правонаступником. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

У відповідності зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 512, 513 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором - відповідного договору в тій самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є стороною.

У відповідності до ч.1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або Законом.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 517 цього кодексу первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Як встановлено судом, основне зобов'язання до Боржника виникло на підставі укладених 03.12.2001 року між ВАТ Лізингова компанія Украгромашінвест та боржником договору доручення № 169, договору доручення № 170 та договору уступки вимоги (цесії) від 04.08.2003 року з додатковими угодами до нього, що був укладений між ВАТ Лізингова компанія Украгромашінвест та ТОВ Юніон-Трейд . У зв'язку з чим вимоги ВАТ Лізингова компанія Украгромашінвест були включені до реєстру вимог кредиторів в сумі 478 572,60 грн. в т.ч. 463 000,00 грн. як вимоги 4 черги погашення, 15 572,60 грн., як вимоги 6 черги погашення. Також було включено до 1 черги 85,00 грн. витрат по державному миту, 40,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення. Вказане підтверджується ухвалою господарського суду Рівненської області по справі № 9/83 від 02.10.2008 року.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Частинами 1, 3 ст. 512 ЦК України унормовано, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину. Заміна кредитора у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

В статті 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Частиною 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

При цьому, питання заміни сторони її правонаступником, у тому числі і в разі заміни кредитора у зобов'язанні, вирішується виключно судом у порядку, передбаченому статтею 25 ГПК України.

Зі змісту пункту 1.2. договору відступлення права вимоги № 22 від 20.01.2019 року вбачається, що за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов'язань по заборгованості, що рахується та визнана судом Боржника ВАТ Рівненський завод тракторних агрегатів код ЄДРПОУ: 00235884 в сумі 463 000,00 грн.

Підстави виникнення та сума вказаної заборгованості, а також стан взаєморозрахунків між первісним кредитором та боржником підтверджуються ухвалою господарського суду Рівненської області по справі № 9/83 від 02.10.2008 року.

З системного аналізу вказаних положень вбачається, що на виконання договору відступлення права вимоги № 22 від 20.01.2019 року ВАТ "ЛК "Украгромашінвест" передало ТОВ "Українське глобальне будівництво" право вимоги до Відкритого акціонерного товариства Рівненський завод тракторних агрегатів суми грошових коштів, яка лише підтверджується наведеною ухвалою Господарського суду Рівненської області. Разом з тим вказане судове рішення не є підставою виникнення цієї заборгованості. Водночас дійсною підставою виникнення заборгованості ВАТ Рівненський завод тракторних агрегатів за змістом вказаного правочину є викладені в ухвалі Господарського суду Рівненської області від 02.10.2008 року по справі №9/83 обставини.

Разом з тим, суд зазначає, що зі змісту цієї ухвали вбачається, що основне зобов'язання до Боржника виникло на підставі укладених 03.12.2001 року між ВАТ Лізингова компанія Украгромашінвест та боржником договору доручення № 169, договору доручення № 170 та договору уступки вимоги (цесії) від 04.08.2003 року з додатковими угодами до нього, що був укладений між ВАТ Лізингова компанія Украгромашінвест та ТОВ Юніон-Трейд . У зв'язку з чим вимоги ВАТ Лізингова компанія Украгромашінвест були включені до реєстру вимог кредиторів в сумі 478 572,60 грн. в т.ч. 463 000,00 грн. як вимоги 4 черги погашення, 15 572,60 грн., як вимоги 6 черги погашення. Також було включено до 1 черги 85,00 грн. витрат по державному миту, 40,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Таким чином, аналізуючи умови даного договору, суд зазначає, що його предметом є уступка права вимоги заборгованості, що підтверджується ухвалою господарського суду, і саме вона є документом, який засвідчують права, що передаються.

Господарський суд вважає, що посилання в договорі відступлення права вимоги на те, що зміст зобов'язання складає право вимоги від боржника оплатити суму боргу, яке підтверджено ухвалою господарського суду не конкретизує підстави утворення даної грошової вимоги, що передається новому кредитору, а свідчить про те, що шляхом укладення зазначеної цивільно-правової угоди відбулась уступка права вимоги боргових зобов`язань, встановлених судовими рішеннями, а не заборгованості, існуючої у ВАТ "РЗТА" за правочинами, тобто, новому кредитору надано право вимагати від боржника належного виконання саме ухвали господарського суду і саме вона є документом, який засвідчують право, що передається.

Господарським судом не встановлено, а заявником не доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 73, 74 ГПК України того, що на виконання умов даного договору первісним кредитором передавалися новому кредитору документи на підставі яких у сторін виникли зобов`язання і які насправді, в даному випадку, засвідчують права, що передаються, зокрема: договору доручення № 169, договору доручення № 170 та договору уступки вимоги (цесії) від 04.08.2003 року з додатковими угодами до нього, що був укладений між ВАТ Лізингова компанія Украгромашінвест та ТОВ Юніон-Трейд .

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в тексті самого договору відступлення права вимоги немає жодного посилання на договір доручення № 169, договір доручення № 170 та договір уступки вимоги (цесії) від 04.08.2003 року з додатковими угодами до нього, що був укладений між ВАТ Лізингова компанія Украгромашінвест та ТОВ Юніон-Трейд , а його предметом є уступка права вимоги за ухвалою господарського суду за якою за первісним кредитором боржника визнано не лише суму заборгованості, а й судові витрати. При цьому, судові витрати, стягнуті на підставі судових рішень не є цивільно-правовими зобов`язаннями, що виникають із цивільно-правових відносин.

Отже, враховуючи те, що заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають, господарський суд вважає, що укладаючи договір відступлення права вимоги, сторони, не замінюючи кредитора у зобов'язанні, замінили кредитора в ухвалі Господарського суду Рівненської області від 02.10.2008 року по справі №9/83, за яким визнали грошові вимоги до боржника. Утім, уступка права кредитора за яким визнано вимоги до боржника шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена, тому господарський суд приходить до висновку, що відступлення права вимоги від ВАТ Лізингова компанія Украгромашінвест до ТОВ Українське глобальне будівництво в даному випадку не відбулося.

Отже, з договору від 20.01.2019 року не вбачається, що відбулось відступлення права вимоги по зобов'язаннях, які виникли на підставі договору доручення № 169 від 03.12.2001 року, договору доручень № 170 від 03.12.2001 року, та договору уступки вимоги (цесії) від 04.08.2003 року з додатковими угодами до нього.

На підтвердження обставин викладених у заяві ТОВ Українське глобальне будівництво про здійснення процесуального правонаступництва, заявником надано лише копію договору відступлення права вимоги № 22 від 20.01.2019 року, не надано жодних доказів щодо яких саме вимог було здійснено відступлення та не надано доказів отримання від первісного кредитора документів, на підставі яких виникли зобов'язання, право вимоги на які було відступлено.

Крім того суд зазначає, що 04.01.2019 року листом вих. № 4/12 від 19.12.2018 року ТОВ Брідж Альянс повідомив ВАТ "РЗТА", що з урахуванням укладеного договору цесії від 03.12.2018 року право вимоги заборгованості банкрута ВАТ "РЗТА", що обліковується в реєстрі вимог кредиторів, відступлено від ВАТ Лізингова компанія Украгромашінвест до ТОВ Брідж Альянс . Даний факт було підтверджено і ВАТ Лізингова компанія Украгромашінвест листом вих. №97 від 10.01.2019 року, отриманим ВАТ РЗТА 15.01.2019 року.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 06 липня 2015 року у справі № 6-301цс15 та від 13 квітня 2016 року у справі № 3-238гс16, зазначено, що якщо розмір грошової вимоги за договором відступлення значно перевищує ціну відступлення вимоги, це свідчить, що даний договір є договорами факторингу, оскільки вказана різниця є дисконтом, тобто платою (фінансовою вигодою), яку отримує фактор за договором факторингу.

Таким чином, якщо право вимоги відступається за номінальною вартістю без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов'язанні (частина третя статті 656 Цивільного кодексу України) , що підтверджується правовою позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 909/968/16 від 11.09.2018 року.

Однак, якщо відступлення відбувається за ціною меншою номінальної вартості , або взагалі безоплатно, то до такого роду правовідносин застосовуються норми, що задекларовані в Главі 73 ЦК України.

Статтею 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Факторинг належить до фінансової послуги (п. 11 ч. 1 ст. 4 Закону № 2664), тому фактором (новим кредитором) у договорі відступлення може виступати виключно банк або інша фінансова установа.

Відповідно до статті 227 Цивільного кодексу України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Таким чином, для того щоб укласти безоплатний договір відступлення права вимоги, ТОВ Українське глобальне будівництво має бути фінансовою компанією, яка володіє відповідним дозволом на проведення такого роду операцій. Однак, згідно реєстру фінансових компаній, ТОВ Українське глобальне будівництво не є такою установою, а тому не мало жодних прав на укладення такого роду договорів.

Якщо договір відступлення права вимоги є безоплатним, тобто право за зобов'язанням переходить до нового кредитора без якогось зустрічного надання, такі відносини регулюються нормами, що стосуються дарування ( ст. 717 ЦКУ).

Відступлення права вимоги не може здійснюватися, якщо відповідна заборона міститься в договорі чи законі ( ч. 3 ст. 512 ЦКУ). Відповідна заборона може також установлюватися установчими документами. Крім того, відступити право вимоги за договором дарування (тобто безоплатно) підприємницьке товариство може, тільки якщо право дарування прямо встановлено його установчими документами ( ч. 3 ст. 720 ЦКУ).

Заявником не доведено, що Статутом ВАТ Лізингова компанія Украгромашінвест передбачено право відступати право вимоги за договором дарування (безоплатно), що, відповідно, не надає цьому товариству права укладати договір про відступлення права вимоги на безоплатній основі.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2)рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4)змагальність сторін; 5)диспозитивність; 6)пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8)забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9)забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За нормами статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Враховуючи те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Українське глобальне будівництво" не довело належними та допустимими доказами переходу до нього від ВАТ Лізингова компанія Украгромашінвест права вимоги по зобов'язаннях, які виникли між ВАТ "РЗТА" (боржником) та ВАТ Лізингова компанія Украгромашінвест (первісним кредитором), господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Українське глобальне будівництво" про заміну кредитора у справі №9/83.

Керуючись ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Українське глобальне будівництво" в задоволенні заяви про заміну кредитора у справі №9/83.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Північно-Західного апеляційного господарського суду, через місцевий суд, що її постановив, протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвалу направити учасникам провадження у справі.

Повний текст ухвали складено та підписано 16 квітня 2019 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.