Рішення

від 03.04.2019 по справі 160/1471/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2019 року Справа № 160/1471/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Віхрової В.С.

при секретарі судового засідання Мосесові А.Р.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми Ф від 27.07.2018 року №994722-1310-0463, -

ВСТАНОВИВ:

13.02.2019 року ОСОБА_3 (надалі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (надалі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Ф від 27.07.2018 року № 994722-1310-0463, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, згідно з яким донараховано податкове зобов'язання з орендної плати за землю з фізичних осіб за 2016, 2017, 2018 роки на загальну суму 33 043, 96 грн.

В обґрунтуванні позовних вимог вказано, що:

- нормами Податкового кодексу України не передбачено проведення індексації орендної плати, натомість індексації підлягає нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

- в договорі оренди укладеному між Дніпропетровською міською радою та позивачем визначено, що розмір річної орендної плати на момент укладання договору складає 41 051,92 грн, що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Відповідач, який не є суб'єктом цивільно - правових відносин у цій справі, прийнявши оскаржуване податкове повідомлення-рішення, фактично змінив умови договору в частині визначення збільшення розміру орендної плати, що в свою чергу є порушенням норм матеріального права та умов договору.

- повідомлення-рішення є таким, що прийняте всупереч встановленому чинним законодавством порядку, без врахування того, що позивачем у повному обсязі вже виконано свій податковий обов'язок зі сплати орендної плати за земельну ділянку та є таким, що призведе до безпідставного та незаконного збільшення податкового навантаження на позивача.

- відповідачем, перед винесенням оскаржуваного повідомлення- рішення, взагалі не проведено перевірку у розумінні ст. 75 ПК України, отже відповідачем порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій, так як за приписами ст.102 ПК України самостійне визначення контролюючим органом суми грошових зобов'язань можливе лише тільки після проведення відповідної перевірки.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа 160/1471/19 передана судді Віхровій В.С.

Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.1 ст. 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене провадження з викликом учасників справи на 06.03.2019 р. о 11:10 год.

У судове засідання 06.03.2019 р. прибули уповноважені представники сторін.

У судовому засіданні представником відповідача подано відзив на позовну заяву, який разом з витребуваними судом документами долучені до матеріалів справи.

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області у відзиві повідомило, що згідно п.1 ст.102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничне сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом за строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. При цьому, відповідно до положень п.287.10 ст.287 ПК України податкове зобов'язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу. 26.11.2014 р. на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 29.10.2014 р. №283/56, між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_3 укладено договір земельної ділянки, який зареєстровано від 26.11.2014 року №2985. Відповідно до умов договору, орендар (позивач) приймає у строкові користування земельну ділянку по фактичному розміщенню домоволодіння, за площею 0,1293 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Жуковського, 33. Відповідно до п 10.1 Договору оренди земельної ділянки, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки проводиться без внесення змін до цього договору. Ці зміни відображуються лише у витягу із технічної документації щодо норм грошової оцінки земельної ділянки та розрахунку орендної плати, що є невід'ємними додатками до цього договору. Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області листами від 17.05.2018 №72/100518/03-07 та 17.05.2018 №71/100518/03-07 повідомило, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером №1210100000:03:280:0079 станом на 01.01.2016 р. визначена у розмірі 2 969 711,88 грн, станом на 01.01.2017 визначена у розмірі 3 147 902,18 грн. На підставі вищезазначеного, податковим органом донараховано позивачу суму орендної плати з фізичних осіб за 2016, 2017 та 2018 роки та вручено податкове повідомлення-рішення від 27.07.2018 року №994722-1310-0463 на загальну суму 33043,96 грн.

У зв'язку із клопотанням представника позивача про відкладення судового засідання 06.03.2019 р. для підготовки відповіді на відзив на позовну заяву, розгляд справи відкладено на 03.04.2019 р. об 11:10 год.

22.03.2019 р. через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву з доказами надіслання зазначеної відповіді на адресу відповідача. Доводи позивача у відповіді на відзив тотожні твердженням викладеним у позовній заяві.

У судове засідання 03.04.2019 р. прибули уповноважені представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив в його задоволенні відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, які прибули у судове засідання, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

26.11.2014 року на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 29.10.2014 року № 283/56 між Дніпропетровською міською радою (Орендодавець) та громадянином ОСОБА_3 (Орендар), був укладений договір оренди землі, посвідчений нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 зареєстрований в реєстрі за № 2985 (надалі - Договір), згідно якого Орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, яка розташована за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Василя Жуковського (колишня - Жуковського), 33, загальною площею: 0,1293 га. Кадастровий номер земельної ділянки: 1210100000:03:280:0079 (надалі - земельна ділянка).

Відповідно до пункту 5 Договору нормативно-грошова оцінка земельної ділянки зазначена у довідці про нормативну грошову оцінку (або витягу з технічної документації із землеустрою щодо нормативної грошової оцінки), що додається до договору. Ця довідка є невід'ємною частиною договору та є підставою для вирахування державного мита та розрахунку орендної тати за землю. Довідка (витяг) надається згідно з чинним законодавством територіальним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Пунктом 9 Договору передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України для відповідної категорії земель, виду цільового призначення та функціонального використання.

Пунктом 10.1 Договору передбачено, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки проводиться без внесення змін та доповнень до даного договору. Зазначені зміни відображаються лише у витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розрахунку орендної плати, що є невід'ємними додатками до даного договору.

У пункті 13 Договору вказано, що розмір орендної плати переглядається щорічно, на початку кожного бюджетного року не пізніше 31 січня поточного року. При перегляді орендної плати аналізу підлягають нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням щорічного коефіцієнта індексації, цільове призначення та функціональне використання земельної ділянки. Порядок перегляду орендної плати встановлюється податковим законодавством України.

Пунктом 34 Договору встановлено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. - тобто одностороння зміна умов договору не допускається.

Крім того, пунктом 41.2 Договору перелічено невід'ємні частини договору, серед яких зокрема зазначено наступні: розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, грошова оцінка яких проведена та витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

На підставі рішення Дніпровської міської ради від 20.09.2017 року № 280/24, між позивачем та Дніпровською міською радою 15.05.2018 р. укладено договір про розірвання договору оренди землі, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстровано в реєстрі під № 1199, державна реєстрація припинення права оренди зареєстрована 15.05.2018 р.

Таким чином, договір оренди землі від 26.11.2014 р. було достроково розірвано сторонами за взаємною згодою.

Відповідно до пункту 6 договору про розірвання, право оренди земельної ділянки припиняється з моменту державної реєстрації припинення цього права.

Відповідно до пункту 7 договору про розірвання, земельна ділянка вважається повернутою орендодавцю (Дніпровська міська рада) з моменту державної реєстрації припинення права оренди.

Протягом всього періоду користування земельною ділянкою, позивачем сплачено орендну плату за земельну ділянку у розмірі, а саме: за 2014 рік - у сумі 4 048,96 грн.; за 2015 рік - у сумі 51 273,85 грн.; за 2016 рік - у сумі 75 615,35 грн.; за2017 рік--у сумі 80 152,47 грн., за 2018 рік (з 01.01.2018 по 15.05.2018 р. (дата розірвання договору оренди) - у сумі 29 645,43 грн.

Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області листом 17.05.2018 №72/100518/03-07 та 17.05.2018 №71/100518/03-07 повідомило ГУ ДФС у Дніпропетровській області, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером №1210100000:03:280:0079 станом на 01.01.2016 р. визначена у розмірі 2 969 711,88 грн, станом на 01.01.2017 визначена у розмірі 3 147 902,18 грн.

На підставі вищезазначеного, податковим органом донараховано позивачу суму орендної плати з фізичних осіб за 2016, 2017 та 2018 роки та вручено податкове повідомлення-рішення від 27.07.2018 року №994722-1310-0463 на загальну суму 33043,96 грн.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Правові засади адміністрування орендної плати за земельні ділянки регламентовані Розділом XII Податок на майно Податкового кодексу України (надалі - ПК України).

Відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України, плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п.287.10 ст.287 ПК України, податкове зобов'язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.

Згідно п.1 ст.102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничне сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом за строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нараховак спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.288.7 ст.288 ПК України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Так, відповідно до п.285.1 ст.285 ПК України, базовим податковим (звітним) для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до п.286.5 ст.286 ПК України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до положень п.287.10 ст.287 ПК України, податкове зобов'язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Розмір та умови внесення орендної плати відповідно до пункту 288.4 тієї самої статті встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Податковий кодекс України у пункті 288.5 статті 288 визначає тільки обмеження щодо максимального та мінімального розміру орендної плати за землю. За цим виключенням, питання щодо розміру орендної плати регулюються виключно договором оренди.

Інші елементи механізму справляння орендної плати за землю - податковий період, порядок обчислення орендної плати, строку сплати та порядок її зарахування до бюджетів відповідно до пункту 288.7 статті 288 ПК України встановлюються статтями 285-287 цього кодексу.

Окрім того, статтею 21 Закону України Про оренду землі розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Таким чином, законодавством України чітко визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, ПК України регулює лише строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, податковий період, порядок обчислення орендної плати та порядок її зарахування до бюджетів відповідно.

Статтею 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 14 Закону України Про оренду землі ).

Статтею 15 зазначеного Закону визначені істотні умови договору оренди, серед яких є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частиною 1 статті 23 Закону України Про оренду землі визначено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Статтею 14 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Статтею 654 Цивільного кодексу України (який є загальним нормативно-правовим актом, що регулює зобов'язальні правовідносини) визначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Зі змісту п. 10.1 Договору оренди земельної ділянки зміна нормативно-грошової оцінки земельної ділянки проводиться без внесення змін до цього договору. Ці зміни відображуються лише у витягу із технічної документації щодо норм грошової оцінки земельної ділянки та розрахунку орендної плати, що є невід'ємними додатками до цього договору.

Отже, сторони у договорі визначили умови зміни нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно умов договору, на підставі даних про розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, яка була повідомлена позивачу листами 17.05.2018 №72/100518/03-07 та 17.05.2018 №71/100518/03-07, податковим органом донараховано суму грошового зобовязання з орендної плати з фізичних осіб за 2016, 2017 та 2018 роки (повідомлення-рішення від 27.07.2018 року №994722-1310-0463).

Згідно п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19.3 цього Кодексу:

- здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків;

- контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Таким чином, твердження позивача, що податковий орган, який не є суб'єктом цивільно-правових відносин у цій справі, прийнявши оскаржуване податкове повідомлення- рішення, фактично змінив умови договору в частині визначення збільшення розміру орендної плати, що в свою чергу є порушенням норм матеріального права та умов договору не відповідає дійсності, адже ПК України прямо передбачений обов'язок контролюючого органу нараховувати податок, та у випадку неповноти нарахування - донарахувати суму податкового зобов'язання.

Суд звертає увагу, що в розумінні положень ПК України, таке донарахування здійснюється податковим органом з урахуванням положень ст.102 ПК України, які в даному випадку, відповідачем дотримані.

Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 р. №1204 не встановлено обовязку податкового органу надсилати розрахунок податкового зобовязання до податкового повідомлення-рішення.

Посилання позивача на процедурні порушення відповідачем при прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення по суті донарахованих сум податку не спростовують.

Так, відповідно до п.289.1 ст.289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Підпунктом 271.1.1 п.271 ст.271 ПК України встановлено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно з п.289.2 ст.289 ПК України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою.

Так, в позовній заяві ОСОБА_3 зазначає, що Рішенням Дніпропетровської міської ради №4/65 від 15.07.2015 р. визначено, що нормативна грошова оцінка базової вартості одного квадратного метра землі становить 306,35 грн.

Крім того, п.3 рішення Дніпропетровської міської ради №4/65 від 15.07.2015 р. Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська затверджено, шо нормативна грошова оцінка земель міста Дніпропетровська підлягає щорічній індексації відповідно до вимог чинного законодавства.

Разом з тим, відповідно до інформації, оприлюдненої на офіційному веб-сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 2007 рік - 1,028, 2008 рік - 1,152, 2009 рік - 1,059, 2010 рік - 1,0, 2011 рік - 1,0, 2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433, 2016 рік - 1,06, 2017 рік - 1,0.

Суд зазначає, що базова вартість 1 кв.м землі визначається для всього населеного пункту в цілому та залежить від рівня його освоєння та облаштування його територій, а також від статусу населеного пункту в загальнодержавній, регіональній та місцевій системах виробництва і розселення й рівня освоєння та облаштування території.

В подальшому базова вартість диференціюється в межах міста на економіко- планувальні зони, які встановлюються залежно від неоднорідності функціонально- планувальних якостей території, котрі впливають на розмір рентного доходу: різниця в доступності, рівні інженерного забезпечення та благоустрою території, розвитку сфери обслуговування населення, в екологічній якості території та привабливості середовища.

Таким чином, посилання позивача на необхідність застосування базової вартості при обчисленні земельного податку не відповідають дійсності.

Суд зазначає, що може бути переглянута за згодою сторін орендна плата за земельні ділянки, яка перебуває у власності фізичних та юридичних осіб. Законодавством відокремлено механізм справляння орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності, повноту та своєчасність справляння якої покладено на органи фіскальної служби.

Підсумовуючи викладене, суд не знаходить порушень податкового законодавства при винесенні відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Решта доводів сторін висновку суду по суті спору не змінюють.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб'єктам владних повноважень, правомірність свого рішення доведена.

При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин у сукупності, позовна заява задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат у відповідності до ст. 139 КАС України за наслідками розгляду даної справи не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 11, 14, 72, 73, 77, 90, 134, 139, 241, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми Ф від 27.07.2018 року №994722-1310-0463, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 12 квітня 2019 року.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили 12.04.19 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_5 ОСОБА_5 ОСОБА_6