Постанова

від 12.07.2007 по справі 22/488-06-13402

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

22/488-06-13402

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

12 липня 2007 р.                                                                                   № 22/488-06-13402  

     Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого –суддіДерепи В.І.

суддів :Грека Б.М. –(доповідача у справі)Стратієнко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скаргиДочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Пирогова"

на рішеннягосподарського суду Одеської області від 28.12.06.

у справі№ 22/488-06-13402

господарського судуОдеської області

за позовомПриватного підприємства "Український шлях"

доДочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Пирогова"

провизнання пропозиції та згоди укладеної, про виселення та про визнання права власності

за участю представників від:

позивача Губернський А.С. (дов. від 05.07.07)

відповідачівСоловей О.М. (дов. від 10.07.07)

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство “Український шлях” звернулося з позовом до Дочірнього підприємства  “Клінічний санаторій ім. Пирогова” про визнання пропозиції ДП “Клінічний санаторій ім. Пирогова” та згоди ПП “Український шлях” про погашення існуючої заборгованості в сумі 395221,14 грн. шляхом передачі майна угодою, яка укладена та відбулася, шляхом визнання за  ПП “Український шлях” права власності на нежитлові споруди (на технічному паспорті літери “А”, “Б”, “В”, “Г”, “Д”, “Е”), мощення та огородження  загальною площею 1526,3 кв.м, які розташовані за адресою: м. Одеса,

вул. Овідіопольська дуга, 3, і розміщені на земельній ділянці площею 34362 кв.м та про виселення ДП “Клінічний санаторій ім. Пирогова” ЗАТ “Укрпрофоздоровлення” із зазначених нежитлових споруд.

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.12.06 вимоги ПП “Український шлях” задоволено частково, визнано право власності на  індивідуально визначене майно у вигляді нежитлових споруд з устаткуванням загальною площею 34362 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дуга,3,  позбавлено відповідача права на оперативне управління цим об'єктом нерухомості та виселено його із цих приміщень.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що відповідно до договорів підряду на виконання ремонтних робіт №№ 12,13,15,19,20,21,22,24 за 2005 рік, укладених між сторонами, у ДП “Клінічний санаторій ім. Пирогова” утворилася заборгованість перед ПП “Український шлях” в сумі 302824,40 грн., яка підтверджена актом звірки взаємних розрахунків. З урахуванням штрафних санкцій, сума заборгованості становила

395221,14 грн.

Вимоги визнано; у зв'язку з відсутністю грошових коштів та неможливістю погашення заборгованості, ДП “Клінічний санаторій ім. Пирогова” листом від 12.07.06 № 353/1 запропонував погашення заборгованості майном. Даний лист визнаний судом угодою на погашення боргу.

До Вищого господарського суду України подані скарги на це рішення від ДП “Клінічний санаторій ім. Пирогова” за підписами різних осіб. Приймаючи до уваги, що доказів неналежності повноважних представників суду не надано, доручення не відкликано, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність розгляду обох касаційних скарг та поновлення строку на касаційне оскарження.

Так, в касаційній скарзі, підписаній  в.о. директора В.М.Нікітушкіна, ставиться питання про скасування  оспорюваного рішення господарського суду Одеської області від 28.12.06 та відмову в позові. Дана касаційна скарга мотивована тим, що суд в порушення норм матеріального та  процесуального права при неповно з'ясованих обставинах ухвалив рішення, яке не може вважатися законним.

Втім, у касаційній скарзі, поданій  В.В.Тисовським, ставиться питання лише про зміну судового рішення, а саме, стягнення суми у розмірі

19228,86 грн., що становить  різницю між сумою боргу та ринковою вартістю майна.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши доводи касаційних скарг щодо дотримання судом першої інстанції  норм матеріального  права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено в рішенні суду першої інстанції, відповідно до договорів підряду на виконання робіт, укладених між позивачем  та відповідачем, у ДП  “Клінічний санаторій ім. Пирогова” перед ПП “Український шлях” утворилася заборгованість в сумі 302824,40 грн. Сума заборгованості підтверджується актом взаємозвірки розрахунків та з урахуванням штрафних санкцій складає 395221,14 грн.

Рішенням про передачу у власність ПП “Український шлях” належних відповідачу нежитлових споруд з устаткуванням, розташованими за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дуга,3, було запропоновано останнім, що оформлено листом від 12 липня 2006 року .

За наведених обставин та дій позивача, що свідчать про прийняття даної пропозиції, суд першої інстанцій дійшов до висновку, що ПП “Український шлях” своїми діями, а саме листом від 23.08.06, прийняло пропозицію відповідача щодо передачі оспорюваного майна  з метою погашення боргу, а тому вимоги про визнання права власності  на майно та  виселення підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та  визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості  (ст.627 ЦК України).

Виходячи із змісту наведеної правової норми та норм, що регулюють укладення правочинів, суд першої інстанції зробив висновок про  правочинність угоди з передачі майна в рахунок погашення заборгованості, що  утворилася внаслідок невиконання  зобов'язання за підрядом.

Вищий господарський суд України, виходячи із приписів п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України  від 29.12.76 № 11  “Про судове рішення (із змінами і доповненнями) зауважує, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; та вважає, що оспорюване рішення суду першої інстанції цим вимогам не відповідає, оскільки судом першої інстанції не досліджено питання щодо належного відповідача у справі.

Так, пунктом 1.2 статті 4 статуту ДП  “Клінічний санаторій ім. Пирогова” ЗАТ “Укрпрофздоровниця” визначено, що засновником та власником  Дочірнього підприємства є Закрите  акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів  профспілок України “Укрпрофздоровниця”. В пунктах 3.11, 3.12 вищезазначеного статуту містяться правові норми, які безпосередньо регулюють питання власності.

Порядок відчуження майна у  ЗАТ “Укрпрофздоровниця” регулюється Положенням про відчуження майна, що є власністю ЗАТ “Укрпрофздоровниця”, та регламентом роботи з документами в ЗАТ “Укрпрофздоровниця”.

Отже, не з'ясувавши в повному обсязі юридичний статус ДП  “Клінічний санаторій ім. Пирогова”, судом залишено поза увагою питання належності Дочірньому підприємству права власності  на об'єкт нерухомості по  вул. Овідіопольська дуга,3 в м. Одесі. Судом першої інстанції не перевірено наявність згоди власника на передачу чи відчуження майна.

На час розгляду даної справи у провадженні суду  знаходилася справа

№ 2/347-06-12021 про стягнення оспорюваної суми, втім рішення по ній не ухвалено. Виходячи з наведених фактів, колегія суддів зауважує, що не можна вважати рішення місцевого господарського суду про визнання права власності  та виселення  законним.

Допущена  неповнота дослідження фактичних обставин справи, яка потягла за собою помилкове застосування норм матеріального та  процесуального права, є підставою для скасування ухваленого судового рішення та направлення справи на новий  розгляд до суду першої інстанції. При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене та вирішити спір із дотриманням вимог чинного законодавства.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати наявність у представників відповідача належних повноважень на здійснення представницьких дій, оскільки від вірного визначення правового статусу залежить дотримання норм процесуального права щодо право та обов'язків  сторони у процесі.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Дочірнього підприємства “Клінічний санаторій ім.Пирогова” частково задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 28.12.06  у справі

№ 22/488-06-13402 скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий - суддя                                                                      В. Дерепа

Судді                                                                                                    Б. Грек

                                                                                                    Л. Стратієнко