Рішення

від 04.04.2019 по справі 280/439/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 квітня 2019 року об 11 год. 42 хв.Справа № 280/439/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суду складі головуючого судді Сацького Р.В., за участю секретаря судового засідання Приймака Є.О. та сторін

від позивача: адвокат ОСОБА_1,

від відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Омега (юридична адреса: 69001, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 34317494)

до відповідача - Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання рішення протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 11.10.2018 №№0015811406, НОМЕР_1, -

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Омега (далі по тексту - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача №0015811406 від 11.10.2018, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 44139,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 11035,00 грн.;

- визнати проттиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0015821406 від 11.10.2018, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 49043,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 12261,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, протиправними, складеними з порушеннями законодавства та такими, що порушують права Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова група Омега як платника податків. Позивач зазначає, що фактично вся правова позиція відповідача, на думку позивача, ґрунтується на помилкових і суб'єктивних висновках про відсутність реального характеру господарських операцій та ненастання правових наслідків, обумовлених договорами, укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю Промислова група Омега та його контрагентом - ТОВ Північ Сервіс , що не відповідає об'єктивним обставинам. Також зазначив, що реальність господарських операцій Позивача з його контрагентом підтверджується достатньою кількістю документів, які надавались відповідачу в ході перевірки. Документи складені за результатами проведених господарських операцій з дотриманням вимог ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , ст. 44, 201 ПК України, містять у собі всі необхідні відомості щодо змісту та обсягу проведених господарських операцій, які узгоджуються між собою. Отже, позивач вважає, що висновки відповідача про вчинення порушень податкового законодавства мають характер припущень та є необґрунтованими, не відповідають дійсним обставинам, зроблені без належного дослідження всіх наявних документів та спростовуються наявними первинними документами, які оформлені відповідно до вимог законодавства.

Ухвалою суду від 05.02.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 04.03.2019 о/об 09 год. 00 хв.

Представник відповідача через канцелярію суду (вх. 37468) надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, та зазначив, що виявлені перевіркою порушення податкового законодавства встановлені вірно, з урахуванням усіх обставин, податкові повідомлення-рішення винесені відповідно/до вимог чинного законодавства, у зв'язку із чим, підстави для задоволення позову відсутні.

Ухвалою суду від 04.03.2019 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 04.04.2019 о/об 10 год. 00 хв.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив, просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала та просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ГУ ДФС у Запорізькій області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова група Омега з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період березень 2016 року податку та податку на прибуток за період 2016 року при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ Північ Сервіс , за результатами якої був складений акт №569/08-01-14-06/34317494 від 28.09.2018.

ГУ ДФС у Запорізькій області встановлено порушення:

пп. 44.1 ст.44, пп134.1.1 п. 134 ст.134, п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України в редакції, що діє після 01.01.2015, в результати чого занижено податок на прибуток за 2016 рік у сумі 44139 грн.;

пп. 14.1.36,пп 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст. 198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в редакції, що діє після 01.01.2015, в результаті чого занижено податок на додану вартість за березень 2016 року у розмірі 49043,00 грн.

11 жовтня 2018 року на підставі акту перевірки №569/08-01-14-06/34317494 від 28 вересня 2018 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова група Омега були складені:

- податкове повідомлення-рішення №0015811406, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 44 139,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 11035,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0015821406, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 49 043,00 грн та штрафні санкції у розмірі 12261,00 грн.

З акту перевірки вбачається, що, на думку ДФС, перевіркою не підтверджено реальність господарських операцій з придбання товару між позивачем та його контрагентом, як наслідок, зроблено висновки про безпідставне формування податкового кредиту з ПДВ та заниження доходу за рахунок безоплатно отриманих активів по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ Північ Сервіс .

Вищезазначений висновок ґрунтується на тому, що контрагент не мав працівників, які могли б здійснювати операції з поставки, встановлена відсутність будь-якої інформації про наявні приміщення, наявність техніки, тощо, не підтверджена поставка товару по ланцюгу, а також на наявність кримінального провадження №42016000000000201 внесеного до Єдиного реєстру кримінальних проваджень 12.01.2016, де в тому числі фігурантом виступає ТОВ Північ Сервіс .

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Приписами п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).

Згідно із п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пункт 200.1 ст. 200 ПК України зазначає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2 ст. 200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно із п. 200.4 ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, підставою для формування показників податкового кредиту в податковій декларації - є податкова накладна (зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних до 01.01.2015 та отримані з Єдиного реєстру податкових накладних з 01.01.2015).

Суд зазначає, що підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій та надання юридичної сили і доказовості є первинні документи, що повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також у п.п. 1.2 п.1, п.п. 2.1 п. 2 Положення №88, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Первинні документи фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному місяці, в якому вони були здійснені.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Як роз'яснив Вищий адміністративний суд України, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів у разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їхньому оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (інформаційний лист від 01.11.2011 № 1936/11/13-11).

Підставами для формування податкового кредиту є наявність належним чином оформленої податкової накладної, митної декларації, заяви зі скаргою на постачальника, поданої відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, бухгалтерської довідки, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПК України, або інших документів, передбачених п. 201.11 ст. 201 ПК України.

Таким чином, суд зазначає, що Податковим кодексом України чітко визначені первинні документи, на підставі яких формується податковий кредит та, відповідно, показники податкової звітності з ПДВ.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та не спростовано представником відповідача, що Товариством з обмеженою відповідальністю Промислова група Омега до перевірки були надані договори, видаткові накладні, товарно-транспорті накладні, акт здачі-прийняття робіт, що, в свою чергу, підтверджує рух активів та зміну майнового стану.

Під час судового розгляду справи було встановлено, що взаємовідносини між позивачем та ТОВ Північ Сервіс відбувались на підставі наступних договорів:

- ОСОБА_3 поставки №05/2016 від 01.03.2016, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю Північ Сервіс поставило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова група Омега ліс круглий (брус різної конфігурації) на суму 98419,68 грн. В підтвердження постачання продукції надані видаткова накладна №РН-0000002 від 25.03.2016, товарно-транспортна накладна №00000169 від 25.03.2016. Згідно з нормами Податкового кодексу України ТОВ Північ сервіс складена податкова накладна від 25.03.2016, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 04.04.2016, що відображено в акті перевірки (стор. 15 Акту).

В підтвердження наступної реалізації зазначеної продукції в матеріалі справи надані Позивачем ОСОБА_3 20/2016/582 від 29.02.2016, згідно якого товар був поставлений на адресу Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат ЗАПОРІЖСТАЛЬ , що підтверджується видатковою накладною №РН-0000068 від 25.03.2016.

- ОСОБА_3 про надання послуг №03/2016 від 01.03.2016, згідно якого ТОВ Північ Сервіс повинен був надати юридичні послуги, здійснити підготовку та аналіз договорів. Ціна договору була визначена в розмірі 500000 грн. В наступному цей договір був розірваний, про що Позивачем направлено на адресу ТОВ Північ Сервіс лист №18 від 18.03.2016 з повідомленням про розірвання Договору та з проханням надати акти виконаних робіт за період дії Договору. Згідно акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ0000034 від 18.03.2016 сторонами визначено обсяг та вартість наданих послуг в розмірі 195840,00 грн. Згідно з нормами Податкового кодексу України ТОВ Північ сервіс на зазначену суму складена податкова накладна №2 від 18.03.201, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 21.03.2016, що відображено в акті перевірки (стор. 15 Акту).

На підставі зазначених документів, суд приходить до висновку, що позивач в повному обсязі виконував вимоги ПК України та правомірно формував показники податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим резюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

На момент здійснення фінансово - господарської операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю Промислова група Омега та його контрагентом, останній був зареєстрований в установленому законом порядку, був платником ПДВ, відповідні відомості містилися в Єдиному державному реєстрі підприємств, організацій та установ, реєстрі платників ПДВ на сайті Державної фіскальної служби України.

Суд зазначає, що відсутності у контрагентів достатніх матеріальних, трудових чи будь-яких інших ресурсів, як і наявність або відсутність таких контрагентів за юридичною адресою, чи неможливість проведення у суб'єкта господарювання перевірки, не має своїм наслідком недійсність укладених ним правочинів чи слугувати доказом наявності у таких суб'єктів господарювання такої мети як порушення інтересів держави у сфері оподаткування. Крім того, Відповідачем не заперечується, що директор ТОВ Північ Сервіс ОСОБА_4 (який зазначений як підписант в первинних документах від імені ТОВ Північ Сервіс ) оформлений на ТОВ Північ Сервіс та йому здійснюється нарахування та виплата заробітної плати (стор. 4 Акту).

Суд зосереджує увагу на тому, що ніякі негативні обставини, які мають місце у контрагентів позивача, не є підставою для позбавлення платника податку - Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова група Омега права на податковий кредит з податку на додану вартість, оскільки, як було встановлено судом, позивач виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, обумовлюватись лише результатами проведених зустрічних звірок чи перевірок податкової звітності контрагентів, а також посиланнями на відсутність контрагента за податковою адресою та відсутністю в нього матеріальних та трудових ресурсів тощо, оскільки підприємство не позбавлено права залучати матеріально-технічні ресурси для здійснення господарської діяльності.

Отже, безпідставними є і посилання перевіряючих на відсутність реального характеру господарських операцій та настання правових наслідків, обумовлених договорами, укладеними між Позивачем та ТОВ Північ Сервіс , з підстав відсутності необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагента, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб'єктів не є передумовою для визначення господарської компетенції останніх та не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами.

Також не має правового обгрунтування твердження Відповідача, що не підтвердження постачання товару по ланцюги свідчить про нереальність операції - Відповідачем в акті перевірки відображено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Північ Сервіс придбало в березні 2016 року брус в асортименті на суму 98223, 33 грн. у свого контрагента - ТОВ Будинок Аврора і саме відсутність придбання Товариством з обмеженою відповідальністю Будинок Аврора цього товару ставиться в провину Позивачу. Але, як свідчать матеріали справи, Позивач ніколи не мав взаємовідносин з ТОВ Будинок Аврора і відповідно ніяким чином не може впливати на право Позивача на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку.

Товариство з обмеженою відповідальністю Промислова група Омега , як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності або податкової дисципліни, у разі якщо платниками податків були допущені порушення норм податкового чи норм іншого законодавства то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

З огляду на норми Податкового кодексу України слід дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформлених податкових накладних, фактична сплата грошових коштів контрагентам, в сумі визначеній в податкових накладних, а також фактичне виконання господарських операцій, за наслідками яких у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Твердження фіскального органу у відзиві до адміністративного позову про наявність кримінальних проваджень та на свідчення посадових осіб контрагентів позивача в межах кримінальних проваджень щодо їх непричетності до здійснення господарських операцій, не повинні братись судом до уваги, оскільки в силу статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. З огляду на викладене, суд вважає, що окремі документи з матеріалів кримінального провадження за відсутності вироку, що у встановленому законом порядку набрав законної сили, не можуть вважатися доказом, на який податковий орган вправі посилатися в обґрунтування безтоварності операції.

Крім того, перелік матеріалів, які можуть бути використані посадовими особами для висновків за результатами перевірок, визначено пунктами 77.8, 78.7 та 83 ПК України. Окремі документи з матеріалів кримінальних проваджень (за виключенням судових рішень), як-то протоколи допиту учасників кримінального провадження, письмові пояснення осіб, постанови слідчих тощо не віднесені до такого переліку. Відповідно до положень КПІС України підстави для висновків суду є відомості отримані судом під час судового засідання, і суд не в праві обґрунтовувати свої рішення показаннями даними слідчому або прокурору, тобто протокол допиту сам по собі не є доказом навіть в межах власне кримінального провадження.

Суд зазначає, що саме по собі порушення кримінального провадження за фактом фіктивного підприємництва контрагентів платника податків без доведеності фіскальним органом, на підставі належних та допустимих доказів здійснення контрагентом протиправної, злочинної діяльності, що спрямована на формування необґрунтованих податкових вигод, та без доведення обізнаності платника податків про незаконний характер діяльності контрагентів, не може бути належним доказом протиправного формування платником податків даних податкового обліку. Крім того Відповідачем не надано жодного документа з якого б вбачалось в чому полягають ознаки кримінального злочину по ТОВ Північ Сервіс (його посадових осіб, засновників, тощо).

Суд зазначає, що наведені в Акті перевірки факти не дають підстав для висновку, що вчинені Позивачем господарські операції з контрагентом є не реальними, не відповідають дійсному економічному змісту, і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Судом під час судового розгляду встановлено, що всі господарські операції були проведені в межах цивільного, господарського та податкового законодавства. При укладанні договорів, зазначених в акті, сторонами були виконані необхідні умови, перераховані кошти, оформлені первинні документи.

Судом були досліджені первинні документи, на підставі яких формується бухгалтерський та податковий облік, які були складені на підставі договорів з ТОВ Північ Сервіс , та встановлено, що вказані господарські операції пов'язані з господарською діяльністю позивача, а первинні документи складені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому, суд вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, неправомірними.

Відповідно до положень п. 36.1, 36.5, 38.1, 44.1, 47.1, 49.2 ПК України обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну (персональну) відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Окрім того, згідно закріпленого в Конституції України принципу індивідуалізації відповідальності, /жодна особа не може нести відповідальність за дії третіх осіб. Тобто, платник податку, яким при здійсненні господарської діяльності додержано всіх норм податкового законодавства, не зобов'язаний нести відповідальність за дії інших осіб.

Правомірність такого підходу підтверджується і позицією Верховного Суду.

Так в своїх рішеннях Верховний суд робить наступні висновки:

Відсутність достатньої кількості трудових ресурсів у контрагента, так само як і сертифікатів якості на поставлений товар, а тим паче взаємовідносини контрагента з іншими суб'єктами господарювання, не свідчить про нереальність господарської операції за умови підтвердження її належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку (Постанова Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 802/1155/17-а).

Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об'єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин (Постанова Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 804/2551/13-а).

Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними (Постанова Верховного Суду від 18.05.2018 у справі № П/811/1508/16).

Допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість (Постанова Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 2а-7462/10/2170).

Відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу (Постанова Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 814/937/15) .

Наведене узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності .

Неможливість притягнення до відповідальності юридичних осіб за неправомірні дії їх контрагентів підтверджується й іншими рішеннями Європейського суду з прав людини.

Вищенаведений висновок Європейський суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні від 18.03.2010 по справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії . При цьому у п. 23 даного рішення Європейський суд з прав людини наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обовязків як платника податку на додану вартість, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Втім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко констатує правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через будь-які негаразди із його контрагентом.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами повністю відповідає частині другій статті 207 Цивільного Кодексу України, статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , статті 44, статті 201 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704) і містить у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір відповідно до платіжного доручення №1020 від 17.01.2019 у сумі 1921,00 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Омега (юридична адреса: 69001, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 34317494) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання рішення протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 11.10.2018 №№0015811406, НОМЕР_1 - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) №0015811406 від 11.10.2018, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 44139,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 11035,00 грн.

Визнати проттиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) №0015821406 від 11.10.2018, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 49043,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 12261,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Омега (юридична адреса: 69001, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 34317494) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписане суддею 12.04.2019.

Суддя Р.В.Сацький