Постанова

від 23.07.2019 по справі 280/439/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 липня 2019 року м. Дніпросправа № 280/439/19 Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Кругового О.О.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року (головуючий суддя: Сацький Р.В) по адміністративній справі №280/439/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова група Омега до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Промислова група Омега (далі - ТОВ ПГ Омега ) 31.01.2019 року звернулося до суду з позовом до відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому просить визнати протиправними та скасувати винесені відповідачем 11.10.2018 року податкове повідомлення - рішення №0015811406, яким йому збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 44 139 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 11 035 грн. та податкове повідомлення - рішення №0015821406, яким йому визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 49 043 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 12 261 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неправомірними висновками відповідача про відсутність у ТОВ ПГ Омега права на формування валових витрат у 2016 році та податкового кредиту у березні 2016 року по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ Північ Сервіс .

У відзиві на позовну заяву ГУ ДФС у Запорізькій області зазначає про протиправність посилань позивача та відсутність підстав для задоволення заявлених ним позовних вимог.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.04.2019 року позовні вимоги задоволено, стягнено на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачену суму судового збору в розмірі 1 921 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на доводах неправомірності висновків суду першої інстанції щодо протиправності прийнятих відповідачем податкових повідомлень - рішень.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст.242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст.2 та ч.4 ст.242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.04.2019 року відповідає, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу №3198, направлень №2196,2197 від 17.09.2018 року посадовими особами ГУ ДФС у Запорізькій області в період з 17.09.2018 року по 21.09.2018 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ ПГ Омега з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період березень 2016 року та податку на прибуток за 2016 рік при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ Північ Сервіс , за результатами якої складено акт №569/08-01-14-06/34317494 від 28.09.2018 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків позивачем порушено приписи пп. 44.1 ст.44, пп134.1.1 п. 134 ст.134, п.135.1 ст. 135 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток за 2016 рік у сумі 44 139 грн.; пп. 14.1.36, пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст. 198, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за березень 2016 року у розмірі 49 043 грн.

Зазначені висновки ґрунтуються на нереальності господарських відносин позивача з контрагентом ТОВ Північ Сервіс , враховуючи отриману ГУ ДФС у Запорізькій області інформацію про порушення кримінального провадження №42016000000000201 від 12.01.2016 року за ознаками ч.3 ст. 28, ч.2 ст.205, ч.2 ст. 205-1, ч.3 ст. 209, ч.3 ст. 212 КК України, кримінального провадження №32016041640000053 від 18.08.2016 року за ознаками ч. 1 ст. 205 КК України, кримінального провадження №12016040000000195 від 17.03.2016 року за ознаками ч.3 ст. 191 КК України, серед підприємств з ознаками фіктивності зазначений контрагент позивача ТОВ Північ Сервіс .

На підставі висновків акту перевірки ГУ ДФС у Запорізькій області 11.10.2018 року винесено податкове повідомлення - рішення №0015811406, яким ТОВ ПГ Омега збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 44 139 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 11 035 грн. та податкове повідомлення - рішення №0015821406, яким ТОВ ПГ Омега визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 49 043 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 12 261 грн.

Не погодившись з даними податковими повідомленнями - рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги позивача податкові повідомлення - рішення залишені без змін, а скарга позивача без задоволення, після чого позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Приписами пп.134.1.1 п.134.1. ст.134,138.2,138.4 ст.138, п.139.1.9 ст. 139.1 ст.139 визначено, що об`єктом оподаткування на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст. 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст. 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст.152 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу; та витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не включаються до складу витрат.

Приписами пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1 - 198.3,198.6 ст. 98 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Із матеріалів справи вбачається, що між ТОВ ПГ Омега (Покупець) та ТОВ Північ Сервіс (Постачальник) укладено договір №05/2016 від 01.03.2016 року щодо поставки лісу круглого (пилового) м`яколиствяних, твердолиств`яних і хвойних порід, пиломатеріалів (брус, доска обрізана та необрізана, рейка та інше) (а.с.63,64).

На виконання умов даного договору ТОВ Північ Сервіс на користь ТОВ ПГ Омега здійснило поставку брусу на загальну суму з ПДВ 98 419,68 грн. (ПДВ 16 403,28 грн.), що підтверджується видатковою накладною №РН-0000002 від 25.03.2016 року, товарно-транспортною накладною №00000169 від 25.03.2016 року (а.с.65,66).

Договором №20/2016/582 від 29.02.2016 року, видатковою накладною №РН-0000068 від 25.03.2016 року, підтверджується реалізація ТОВ ПГ Омега даного брусу на користь ПАТ Запорізький металургійний комбінат ЗАПОРІЖСТАЛЬ (а.с.68 - 77).

Також між ТОВ ПГ Омега (Замовник) та ТОВ Північ Сервіс (Виконавець) укладено договір №03/2016 від 01.03.2016 року щодо надання юридичних послуг, здійснення підготовки та аналізу договорів (а.с.78 - 81).

Відповідно до акту №ОУ - 0000034 від 18.03.2016 року ТОВ Північ Сервіс на користь ТОВ ПГ Омега в період з 01.03.2016 року по 18.03.2016 року надано консультування з питань комерційної діяльності, юридичні консультації на загальну суму з ПДВ в розмірі 195 840 грн. (ПДВ 32 640 грн.) (а.с.83).

Відповідачем не заперечується, що вищезазначені первинні документи, складені згідно вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-XIV від 16.07.1999 року , господарські операції належним чином відображені позивачем у податковому обліку та податковій звітності.

Матеріали справи свідчать, що операції позивача з контрагентом здійснені в межах його господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та господарській меті, підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань та фінансових ресурсів.

Посилання контролюючого органу на відсутність у зазначеного контрагента адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань по укладенню правочину та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань не доведені, а надані позивачем докази є переконливими і достатніми для висновку суду щодо реальності господарських операцій.

Висновок про відсутність права позивача на віднесення до складу валових витрат у 2016 році та до складу податкового кредиту у березні 2016 року сум по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ Північ Сервіс , зроблено відповідачем на підставі інформації про порушення кримінального провадження №42016000000000201 від 12.01.2016 року за ознаками ч.3 ст. 28, ч.2 ст.205, ч.2 ст. 205-1, ч.3 ст. 209, ч.3 ст. 212 КК України, кримінального провадження №32016041640000053 від 18.08.2016 року за ознаками ч. 1 ст. 205 КК України, кримінального провадження №12016040000000195 від 17.03.2016 року за ознаками ч.3 ст. 191 КК України, відповідно до яких, зокрема ТОВ Північ Сервіс значиться як підприємство з ознаками фіктивності.

В той же час на день розгляду справи як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції вироки по зазначеним кримінальним справам відсутні, а тому ці обставини не можуть бути доказом порушення позивачем податкового законодавства.

Враховуючи дані обставини колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 44 139 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 11 035 грн. та податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 49 043 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 12 261 грн., відповідно до винесених податкових повідомлень - рішень №0015811406, №0015821406 від 11.10.2018 року.

Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовано.

Оскільки судом першої інстанції в повному обсязі встановлено обставини, що мають значення для справи та винесено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року по адміністративній справі №280/439/19 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 23 липня 2019 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складений 24 липня 2019 року.

Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук

суддя А.В. Шлай

суддя О.О. Круговий