Рішення

від 15.04.2019 по справі 420/597/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/597/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Марина П.П.,

за участю секретаря Сердюк І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю САМТОН до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім НІКА-М про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю САМТОН до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім НІКА-М , в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 04.01.2019 року №1043295/42025876, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної ТОВ "САМТОН" від 05.12.2018 року №2 та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ САМТОН від 05.12.2018 року №2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в листопаді 2018 року ТОВ САМТОН ТОВ Торговий дім НІКА-М рахунок №2 від 23.11.2018 року на загальну суму 1 003 195,00 грн. на поставку дверного полотна та інших товарів. ТОВ ТД НІКА-М 05.12.2018 року здійснило оплату в розмірі 320000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 53333,33 грн. У зв'язку з цим 05.12.2018 року після отримання коштів від ТОВ ТД НІКА-М складено податкову накладну №2 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість 320000,00 грн. та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивачем, 26.12.2018 року отримано квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної від 26.12.2018 року. В квитанції не зазначено конкретний чіткий перелік критеріїв ризиковості платника податку та/або критерії ризиковості здійснення операцій, на підставі яких було зупинено реєстрацію податкової накладної №2 від 05.12.2018 року. Крім того, в квитанції про зупинення податкової накладної не вказано конкретного переліку документів, який потрібно надати для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної. Позивачем направлено через електронний кабінет платника податків до ДФС повідомлення про подання пояснення та копії документів щодо податкової накладної. За наслідками розгляду пояснень та копій документів комісією Головного управління ДФС в Одеській області було прийнято рішення, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 05.12.2018 року, з підстав ненадання платником податку копій документів. Позивач вважає, що рішення комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної ТОВ САМТОН від 05.12.2018 року №2 є протиправним та підлягає скасуванню.

Представником відповідачів 27.02.2019 року надано до суду відзив на адміністративний позов, проте вказаний відзив оформлений не належним чином, а тому був повернутий судом відповідачу.

25.03.2019 року надійшов до суду відзив на позов, оформлений належним чином, проте поданий з порушенням строків, встановлених для надання відзиву, а тому вказаний відзив повернуто судом представнику відповідачів.

Представником відповідачів 04.04.2019 року надано до суду додаткові пояснення (а.с.163-164), в яких представник зазначив, що в оскаржуваному рішенні Комісії ДФС України було чітко зазначено саме які документи не було надано позивачем, а саме: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. Представник відповідачів зауважує, що документи довільного формату 63217631 від 27.12.2018 року (виписка банку), 63217639 від 27.12.2018 (оформлено ІІА500600_2018_039556), 63217635 від 27.12.2018 (Квитанція) - взагалі не відкриваються, з причини того що документи були подані до контролюючого органу пошкодженими, із-за причин, які не залежать від відповідача. Також, позивачем не було надано документи щодо зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, банківські виписки з особових рахунків, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції. З огляду на не надання позивачем разом із податковою накладною №2, всіх необхідних документів, ГУ ДФС в Одеській області оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є правомірним.

Представником позивача 05.04.2019 року надано до суду додаткові пояснення (а.с.170-174), в яких останній наголосив, що відповідачем так і не вказано, з яких саме причин та підстав зупинено реєстрацію податкової накладної ТОВ САМТОН від 05.12.2018 року №2. Крім того, позивач наголошує, що на вимогу відповідача, викладену у квитанції від 26.12.2018 року, позивачем надано всі документи, що були в нього в наявності та які були складені ним та його контрагентами при вчиненні господарської операції. При цьому чинним законодавством не передбачений обов'язковий перелік документів, що мають складатись при вчиненні господарських операцій. Щодо можливості пошкодження електронних документів при їх передачі від позивача відповідачам засобами електронного зв'язку позивач зазначив, що квитанції №1 та №2, які були направлені позивачу в підтвердження отримання відповідачем направлених додаткових пояснень з додатками, складаються контролюючим органом виключно після ретельної перевірки змісту та вкладення електронного документу, в тому числі його відповідності затвердженому формату (стандарту). Таким чином, сформувавши та направивши квитанції №1 та №2 від 27.12.2018 року, відповідач підтвердив правильність форматів електронного документу та можливість його прочитання співробітниками в установленому порядку. Отже, документи, надані позивачем на підтвердження правомірності складання податкової накладної від 05.12.2018 року №2, не могли не відкриватись на робочих місцях відповідача внаслідок їх пошкодження, що підтверджується квитанціями №1 та №2 від 27.12.2018 року, направленими ним позивачу.

Ухвалою суду від 08.02.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

В судовому засіданні 09.04.2019 року, судом, керуючись положеннями ст.250 КАС України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

З матеріалів справи вбачається, що основним видом економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю САМТОН є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (код 46.73) (а.с.17-18).

Позивач є платником податку на додану вартість з 01.05.2018 року (а.с.19)

Так, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім НІКА-М укладено ексклюзивний дилерський договір №1 від 20.11.2018 року (а.с.20-25). Відповідно до п.1.2 розділу Предмет договору вказаного договору, Постачальник передає у власність Дилера відповідно до його заявок на Товар, а Дилер приймає та здійснює оплату Товару в порядку та на умовах, що передбачені вказаним Договором (а.с.20).

Позивачем, на виконання умов вищезазначеного договору, виписано ТОВ ТД НІКА-М рахунок №2 від 23.11.2018 року на загальну суму 1003195,00 грн., за поставку товарів (а.с.26-28).

Відповідно до виписки по рахунку від 05.12.2018 року ТОВ ТД НІКА-М перераховано на рахунок ТОВ САМТОН кошти в розмірі 320000,00 грн. (призначення платежу: за двері зг.рах. №2 від 23.11.2018 р., в т.ч. ПДВ 20% 53333,33 грн.) (а.с.29).

Надалі, позивачем 05.12.2018 року складено податкову накладну №2 на загальну суму 320 000,00 грн. (а.с.30-32).

Вказану податкову накладну позивачем направлено на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних.

З отриманої квитанції від 26.12.2018 року (а.с.33) вбачається, що документ, тобто податкову накладну №2, прийнято, реєстрація зупинена. Виявлені помилки: податкова накладна відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платник податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Позивачем, на підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній №2 від 05.12.2018 року, 27.12.2018 року направлено повідомлення №1 (а.с.34) про подання пояснень (а.с.36) та копій документів стосовно податкової накладної №2, реєстрацію якої зупинено.

Як вбачається зі скріншотів з бази Аналітичної системи позивачем надіслано в додатках крім пояснень рахунок, виписку з банку, Договір між ТОВ САМТОН та ТОВ ТД НІКА-М , контракт 104 (а.с.37-41), документ оформлено UА500600_2018_039556 (а.с.42-46), квитанцію.

В поясненнях, що були надані до податкового органу позивач зазначив наступне: Підприємство придбало товари у нерезидента (контракт додається) згідно ВМД (додається додатком). Код УКТЗЕД товарів - 4418208000. В подальшому товар реалізовано ТОВ ТД НІКА-М , з яким укладено договір (додається додатком). Згідно умов договору покупець здійснив передплату за товар згідно коду 4418208000 (виписка банку додається додатком), по якому виникла перша подія зобов'язання з ПДВ. На що була виписана податкова накладна №2 від 05.12.2018р. та відправлена на реєстрацію. Проте її реєстрація була припинена (квитанція додається додатком). Припинення реєстрації зазначеної податкової накладної здійснено згідно критеріїв пп.1.6 п.1. Проте підприємство не підпадає під жодну з ознак ризикованості. Позивач просить надати чітке пояснення, який саме з критеріїв порушено та дати змогу зареєструвати ПН для завершення договірних відносин з контрагентом. Відповідно до ст.17 Податкового Кодексу позивач просить повідомити та надіслати ТОВ САМТОН належним чином завірену копію рішення Комісії про те, що ТОВ САМГГОН вноситься до переліку ризикових платників податків.

В підтвердження отримання податковим органом відправленого повідомлення №1 на адресу позивач 27.12.2018 року відправлено квитанцію №1, якою підтверджено збереження документ на центральному рівні (а.с.176) та квитанцію №2, якою підтверджено прийняття надісланих позивачем документів (а.с.35).

Надалі, розглянувши надані позивачем документи та пояснення, комісією, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації 04.01.2019 року прийнято рішення №1043295/42025876, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної ТОВ САМТОН від 05.12.2108 року №2 з підстав ненадання платником податків копій документів: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків (а.с.49-50).

В подальшому, 11.01.2019 року позивачем оскаржено рішення №1043295/42025876 про відмову в реєстрації податкової накладної (а.с.51).

Комісією з питань розгляду скарг 21.01.2019 року прийнято рішення №4088/42025876/2, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін; підстава - відсутність копії документів, що підтверджують факт придбання, вирощування або переробки ТМЦ/ чи можливості надання послуг, виконання робіт та відсутні копії документів, що підтверджують факт реалізації товарів (робіт, послуг) та або документи надано не в повному обсязі (а.с.62)

Вказані дії відповідача позивач вважає протиправними та необґрунтованими, а тому звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів а, б п.185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, що передбачено п.188.1 ст.188 ПК України.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.201.16. ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п.74.1, 74.3 ст.74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до п.2 Постанови КМУ Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010 року (далі Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі ПК України) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п.12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192 та п.201.10 ст.201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 ст.200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №117), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

Згідно з п.5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до змісту п.10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації (п.12. Порядку №117)

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Як встановлено судом, податкова накладна №2 зупинена з підстав відповідності вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Відповідно до п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку встановлених листом ДФС України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Як вбачається з вищезазначеного, податковим органом, як підставу зупинення податкової накладної №2, вказано загальний підпункт 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку , який, в свою чергу, містить 7 самостійних підпунктів, які можуть слугувати підставою для зупинення реєстрації податкової накладної. Крім того, суд звертає увагу, що вказані підстави підпункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку за своєю суттю досить різняться, що, як результат, впливає на можливість платника податку конкретно визначитись із документами та поясненням, які необхідно надати для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Тобто, в залежності від конкретизації підстави зупинення реєстрації податкової накладної, платник податку чітко розуміє які пояснення чи документи є необхідними для спростування того чи іншого критерію і, як результат, здійснення реєстрації податкової накладної.

Проте, квитанція, якою зупинено реєстрацію податкової накладної №2, не містить чіткого посилання на підставу зупинення реєстрації податкової накладної №2, що ускладнює можливість надання позивачем необхідних пояснень чи документів. Фактично, позивач був позбавлений можливості зрозуміти, який саме критерій був застосований до нього при прийнятті рішення про зупинення реєстрації податкової накладної. Суд зазначає, що приймаючи рішення про зупинення реєстрації податкової накладної, відповідач був зобов'язаний у квитанції чітко вказати конкретний вид критерію, який встановлений Критеріями ризиковості платника податків . У зв'язку з тим, що відповідач не вказав чітку підставу зупинення податкової накладної, позивач змушений був надати документи та пояснення на власний розсуд.

Щодо рішення комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 04.01.2019 року №1043295/42025876, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної ТОВ "САМТОН" від 05.12.2108 року №2.

Згідно з п.14 Порядку №117, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до положень п.15-16 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів (п.18 Порядку №117).

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС) (п.19 Порядку №117).

Відповідно до п.20-21 Порядку №117 зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно з п.23 Порядку №117 комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Суд зазначає, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

У рішенні від 04.01.2019 року №1043295/42025876 про відмову у реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, як підставу для прийняття рішення вказано ненадання платником податку копій документів, а саме: договорів, довіреностей, актів керівного орагну платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків (а.с.49-50).

Отже, змісту вказаного рішення не вбачається, які саме документи, передбачені пп.4 п.13 Порядку №117 не було надано позивачем. При цьому, жоден з перелічених документів не підкреслено.

При цьому, у самій формі рішення зазначається, що документи, які не надано, необхідно підкреслити.

З урахуванням зазначеного, суд, прихоить до висновку, що рішення від 04.01.2019 року №1043295/42025876 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 є таким, що прийнято із порушенням норм законодавства.

До того ж, суд вважає, що подані позивачем документи є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №2 від 05.12.2018 року складеної ТОВ САМТОН .

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення комісії, Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 04.01.2019 року №1043295/42025876, яким ТОВ САМТОН відмовлено у реєстрації податкової накладної від 05.12.2108 року №2, не містить повної інформації щодо причин та підстав його прийняття та у рішенні не зазначено, яких саме документів не надано позивачем для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Суд вважає, що позивач виконав свій обов'язок щодо надіслання відповідачу документів та пояснень, навіть з урахуванням того, що відповідачем зовсім не вказано причину зупинення податкової накладної, а тому рішення комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 04.01.2019 року №1043295/42025876, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної ТОВ САМТОН від 05.12.2018 року №2 - підлягає скасуванню.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, оскільки оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної прийняте із порушенням норм чинного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю САМТОН до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім НІКА-М про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 04.01.2019 року №1043295/42025876, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної ТОВ САМТОН від 05.12.2018 року №2.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ САМТОН від 05.12.2018 року №2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю САМТОН за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС України в Одеській області судовий збір у сумі 3842 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано суддею 15.04.2019 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю САМТОН (код ЄДРПОУ 42025876, 65101, м.Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 90, офіс 6);

Відповідач: Державна фіскальна служба України (код ЄДРПОУ 39292197, 04053, м. Київ, Львівська площа, 8);

Відповідач: Головне управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, 65044, м.Одеса, вул. Семінарська, 5);

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім НІКА-М (код ЄДРПОУ37399020, 79012, м.Львів, вул.Остроградських, 4, кв.22).

Суддя П.П. Марин

.