Постанова

від 09.04.2019 по справі 0440/6516/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 квітня 2019 року м. Дніпросправа № 0440/6516/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

                     суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» в особі філії «Дніпропетровський річковий порт «АСК «Укррічфлот» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 р. (суддя Горбалінський В.В.) в адміністративній справі №0440/6516/18 за позовом Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» в особі філії «Дніпропетровський річковий порт» АСК «Укррічфлот» до Дніпровської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення № 4/65 від 15.07.2015,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Судноплавна компанія «Укррічфлот» в особі філії «Дніпропетровський річковий порт» АСК «Укррічфлот» звернулося до суду з позовом, в якому, із врахуванням заяви про зміну предмету позову, просило визнати протиправним рішення Дніпропетровської міської ради № 4/65 від 15.07.2015 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська» та скасувати його, а також визнати спірне рішення таким, що не набуло чинності та не підлягає виконанню. В обгрунтування позову позивач вказував на порушення відповідачем порядку прийняття спірного рішення внаслідок неопублікування технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпропетровська.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить оскаржене рішення скасувати, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Апелянт вказує, що оскаржуване рішення було прийнято з порушенням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та не набуло чинності в порядку частини 5 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» з причини не дотримання вимоги закону щодо його офіційного оприлюднення.

У відзиві на апеляційну скаргу Дніпропетровська міська рада вказує, що оскаржене рішення постановлено судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому скасуванню не підлягає.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач, належним чином повідомлений про день, місце і час розгляду справи, до суду уповноваженого представника не направив, про причини неприбуття не повідомив.

Відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини:

Між ДП «Дніпропетровський річковий порт» АСК «Укррічфлот» та Дніпропетровською міською радою укладено та зареєстровано договори оренди земельних ділянок, розташованих за адресою: м. Дніпро, вул. Амур-Гавань, 11 (АНД район) від 29.03.2006. Земельні ділянки зареєстровані за кадастровим номером 1210100000:01:076:0008, площею 7,3623 га, кадастровим номером 1210100000:01:084:0001, площею 4,7501 га, кадастровим номером 1210100000:01:072:0007, площею 0,1095 га, кадастровим номером 1210100000:01:088:0001, площею 0,9995 га. З 01 грудня 2012 року АСК «Укррічфлот» (як правонаступником - ДП «Дніпропетровський річковий порт» АСК «Укррічфлот») сплачує орендну плату за договорами оренди, укладеним між ДП «Дніпропетровський річковий порт» АСК «Укррічфлот» та Дніпропетровською міською радою.

Нормативна грошова оцінка земель м. Дніпропетровська, до складу яких входять вищезазначені земельні ділянки, затверджена рішенням Дніпропетровської міської ради №4/65 від 15.07.2015 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська». Даним рішенням затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпропетровська, виконану Державним підприємством Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя, а також затверджено базову вартість 1 кв.м. земель міста Дніпропетровська станом з 01 січня 2016 року в розмірі 306,35 грн. Затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста використовується для визначення розміру земельного податку, розрахунку орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, справляння державного мита при укладанні правочинів щодо земельних ділянок, тощо.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 №4/65 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м.Дніпропетровська» є законним та обґрунтованим, а порушень при прийнятті рішення Дніпропетровською міською радою від 15.07.2015 №4/65 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м.Дніпропетровська» не було доведено.

Колегія суддів погоджується з таким висновком та вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із частиною 12 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржуване рішення Дніпропетровської міської ради № 4/65 від 15.07.2015 року «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська» є нормативно-правовим регуляторним актом, оскільки прийняте уповноваженим органом суб'єкта владних повноважень, змінює норми права, поширюється на невизначене коло осіб (платників податку з плати за землю, орендарів земельних ділянок, коло яких не є конкретно визначеним, оскільки рішення не персоніфікує коло суб'єктів, на які поширюється його дія) та спрямоване на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб'єктами господарювання.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель», за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Розробники технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звітів про проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок зобов'язані безоплатно передавати копії матеріалів у Державний фонд документації із землеустрою. Користування матеріалами Державного фонду документації із землеустрою здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про землеустрій», замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Статтею 7 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що розробниками технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок є особи, які згідно із Законом України "Про землеустрій" мають право на здійснення діяльності у сфері землеустрою.

Статтею 26 Закону України «Про землеустрій» встановлено, що розробниками документації із землеустрою є юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою, та фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою. Згідно зі статтею 28 цього ж Закону розробники документації із землеустрою за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією, несуть відповідальність, передбачену договором і законом.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідно до Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок підлягає обов'язковій державній експертизі, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, що подається платником податку до контролюючому органу за місцезнаходженням та місцем розташування земельної ділянки разом із декларацією такого платника податку, з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок (стаття 20 Закону України «Про оцінку земель», статті 288 та 295 Податкового кодексу України). Стандартом СОУ ДКЗР 00032632-012:2009 «Оцінка земель. Правила розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» передбачені три складові технічної документації з нормативної грошової оцінки земель сільських населених пунктів: пояснювальна записка, графічні матеріали, додатки. Отже, входячи з положень Земельного та Податкового кодексів України, Законів України «Про оцінку земель», «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», «Про землеустрій» органи місцевого самоврядування виступають лише замовниками робіт з нормативної грошової оцінки земельних ділянок та на пленарних засіданнях лише затверджують технічну документацію з нормативної грошової оцінки землі, розроблену у відповідності до вимог чинного законодавства.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що з урахуванням того, що сама по собі технічна документація не розроблялася Дніпровською міською радою, як регуляторним органом, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок не є регуляторним актом в розумінні Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Крім того, перевірка законності спірного рішення здійснена у судовому порядку за позовом Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний завод». Постановою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 8 липня 2016 р. у справі № 202/4257/16-а(2-а/202/139/2016) вищевказаний адміністративний позов задоволено. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017 року по справі № 202/4257/16-а апеляційні скарги Управління Держгеокадастру у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області та Дніпропетровської міської ради на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 липня 2016 р. у справі № 202/4257/16-а(2-а/202/139/2016) - задоволено, постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 липня 2016 року у справі № 202/4257/16-а(2-а/202/139/2016) скасовано, та прийнято нову постанову, про відмову в задоволенні позову. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність порушення Міськрадою Закону № 1160 при прийнятті спірного рішення від 15.07.2015 № 4/65 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м.Дніпропетровська». Ухвалою Верховного Суду від 05.02.2018 у справі № 202/4257/16-а(2-а/202/139/2016) відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Новомосковський завод металів та сплавів” на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 8 липня 2016 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний завод» до Дніпропетровської міської ради, третя особа - Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, про визнання дій протиправними та скасування рішень.

Отже, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017 справі № 202/4257/16-а набрала законної сили 23.02.2017.

Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів погоджується висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» в особі філії «Дніпропетровський річковий порт» АСК «Укррічфлот» - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 р. в адміністративній справі №0440/6516/18 позовом Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» в особі філії «Дніпропетровський річковий порт» АСК «Укррічфлот» до Дніпровської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення № 4/65 від 15.07.2015 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 09 квітня 2019 р. і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

                    Постанова складена у повному обсязі 16 квітня 2019 р.

Головуючий - суддя                                                                      А.В. Шлай

                     суддя                                                                      О.О. Круговий

                     суддя                                                                      Т.С. Прокопчук