Постанова

від 11.04.2019 по справі 826/1885/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/1885/18 Суддя (судді) першої інстанції: Донець В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Шурка О. І.,

за участю секретаря Кірієнко Н. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа - ТОВ Скайпарк Груп про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2018, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнання протиправною бездіяльності Департаменту з питань державного архітектурно будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради, щодо непроведення позапланової перевірки забудовника - ТОВ Скайпарк Груп ЖК ParkLand .

Просив зобов'язати провести позапланову перевірку щодо дотримання будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів та правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, та іншої документації забудовника ТОВ Скайпарк Груп ЖК ParkLand за адресою: по вул. Журавлина, вул. Онуфрія Трутенка, вул. Юнацька, вул. Луценка м. Києва та у випадку виявлення фактів самочинного будівництва та/або інших порушень в сфері забудови скласти акт перевірки разом з приписом усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робі. Про результати перевірки належним чином повідомити Позивача.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2018 позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В судове засідання з'явився представник апелянта, підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення суду першої інстанції посилаючись на доводи апеляційної скарги.

Інші учасники процесу, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов'язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з'ясування фактичних обставин, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності учасників, які не з'явилися в судове засідання.

Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відкладення розгляду справи спричинить невиправдане порушення процесуального строку її розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Як встановлено під час апеляційного розгляду справи, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки розташованої за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1).

У серпні 2017 року позивач звернулася до Департаменту з питань державного архітектурно будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради зі скаргою, згідно ст. 125 Земельного кодексу України та ст.ст. 6, 10 Закону України Про державний контроль за використання і охороною земель , відносно порушення ТОВ Скайпарк Груп забудовником багатоквартирного комплексу ЖК ParkLand, за адресую: по вул. Журавлина, вул. Онуфрія Трутенка, вул. Юнацька, вул. Луценка м. Києва, в частині здійснення будівництва на земельній ділянки яка належить на праві власності Позивачу.

Листами № 073-К-11813/1-1466 від 07.08.2017, № 073-К-1 1813/2-1962 від 02.11.2017 Відповідач надав відповідь на неодноразові листи Позивача, що перевірку здійснити неможливо на підставі відсутності на земельної ділянки Забудовника, та надано звернення до органів Національної поліції з метою сприяння у проведенні перевірки.

Листом Прокуратури міста Києв від 29.09.2017 №19-р-17 скаргу ОСОБА_3 від 24.05.2017 щодо перешкоджання ТОВ Зім Кепітал Груп в доступі до належної їй земельної ділянки надіслано на адресу Київської міської державної адміністрації для прийняття рішення.

Листом від 16.06.2017 №073-5447 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в межах проведення позапланової перевірки викликано представників ТОВ Скайпарк Груп та ТОВ Преміум Альянс до Департаменту для надання документів.

Для здійснення позапланової перевірки Будівництва житлового будинку на вул. Крейсера Аврора , 15, 17, 19, вул. Юнацькій, 39, 41, 43 (мікрорайон Жуляни ) у Солом'янському районі м. Києва щодо дотримання суб'єктом містобудування ТОВ Скайпарк Груп , ТОВ Преміум Альянс вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу (розпорядження) Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 21.06.2017 та на підставі звернення ОСОБА_3 (вх. № К-11813 від 12.06.2017) видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу, строк дії направлення з 22.06.2017 до 06.07.2017.

У зв'язку з ненаданням уповноваженими особами за адресою будівництва необхідних документів для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, листом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16.08.2017 №073-7525 викликано уповноважених осіб ТОВ Скайпарк Груп та ТОВ Зім кепітал груп для надання документів.

Листом від 12.09.2017 №073-8338 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Головного управління Національної поліції України у м. Києві у зв'язку з відсутністю реагування Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві для сприяння у проведенні перевірки.

Солом'янське управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві листом від 26.09.2017 №659аз/125/23/1-17 повідомило представника ОСОБА_3, що лист Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 03.08.2017 №073-073/к-1254-1426 за обліками вхідної кореспонденції до Солом'янського управління поліції не надходив.

Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва листом від 26.12.2017 №073-12040 звернувся до Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві з метою забезпечення участі відповідальних співробітників для участі у спільній перевірці 09.01.2018 о 15:00.

На призначену дату та час представники Головного управління Національної поліції у місті Києві не прибули.

Оскільки відповідачем перевірку не проведено, позивач звернулась до суду за захистом порушеного права.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що посадові особи Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) наділені повноваженнями для здійснення заходів з проведення перевірки за наслідками розгляду скарги ОСОБА_3, однак, відповідачем, у строк встановлений направленням від 21.06.2017, перевірку проведено не було, рішення за наслідками розгляду скарги позивача не прийнято, доказів складення акту не надано.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, колегія суддів зазначає наступне.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , який встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.10 Закону України Про архітектурну діяльність для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами

Пунктом 2 вказаного Порядку встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 7 Порядку № 553, підставами для проведення позапланової перевірки, крім іншого, є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 9 Порядку передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Відповідно до п. 12 Порядку, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, в т.ч., у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Згідно пункту 13 Порядку, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

У зв'язку із надходженням скарги ОСОБА_3 від 24.05.2017 (вхідний номер К-11813 від 12.06.2017) Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі наказу (розпорядження) від 21.06.2017 №411 та звернення ОСОБА_3 (вх. №К-11813 від 12.06.2017) видано направлення для проведення позапланової перевірки, з 22.06.2017 по 06.07.2017, будівництва житлового будинку на вул. Крейсера Аврори , 15, 17, 19, вул. Юнацькій, 39,41, 43, (мікрорайон Жуляни) у Солом'янському районі м. Києва.

Апелянт обґрунтовує вимоги скарги тим, що судом першої інстанції не було враховано, що відповідно до абз. 1 п. 9 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. Посадовою особою Департаменту здійснено виїзд на об'єкт будівництва з метою проведення перевірки, однак відповідальні особи були відсутні, що унеможливило проведення перевірки.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що пункт 14 Порядку № 553 передбачає, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 553 у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.

В свою чергу відповідачем, у разі ухилення суб'єкта господарювання від здійснення контролюючих заходів, не вчинено відповідних дій.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, це не може бути підставою для відмови контролюючого органу виконати наказ про проведення перевірки, відповідачем здійснено не достатні заходи для забезпечення проведення перевірки, позаяк метою такої перевірки було встановлення порушення прав, інтересів позивача щодо незаконного будівництва на земельній ділянці, яка належить позивачу на праві приватної власності.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судовому рішенні повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2018 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа - ТОВ Скайпарк Груп про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2018 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. І. Шурко

Повний текст постанови виготовлено 15.04.2019