Постанова

від 16.04.2019 по справі 804/6841/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

16 квітня 2019 року

справа №804/6841/16

адміністративне провадження №К/9901/37660/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства Ж.С.А.

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року у складі суддів Головко О.В., Ясенової Т.І., Суховарова А.В.

у справі № 804/6841/16

за позовом Приватного підприємства Ж.С.А.

до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, виконуючого обов'язки начальника Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними та скасування наказу,

У С Т А Н О В И В :

У жовтні 2016 року Приватне підприємство Ж.С.А. (далі - Підприємство, позивач у справі) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), виконуючого обов'язки начальника Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій по ухваленню наказу протиправними та скасування наказу про проведення перевірки.

Постановою від 22 листопада 2016 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд позов задовольнив, визнав дії виконуючого обов'язки начальника податкового органу які виразились в ухваленні наказу № 645 від 30 серпня 2016 року протиправними, скасував наказ податкового органу № 645 від 30 серпня 2016 року з моменту його ухвалення.

Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до вимог абзацу 2 пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України проведення перевірки позивача на підставі оскаржуваного наказу та, відповідно, ухвалення останнього з посиланням на підпункт 78.1.4. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, є протиправними, оскільки заборонено та є неможливим в силу того, що питання стосовно правовідносин позивача з ТОВ Си Плюс та з ПП Днепр у період з 1 січня 2009 року по 30 квітня 2010 року вже були перевірені (охоплені) під час раніше проведених відповідачем перевірок позивача.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 18 квітня 2017 року скасував рішення суду першої інстанцій та відмовив у задоволені позову. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції не надано в повній мірі оцінку актам перевірки, які не містять інформації щодо перевірки податковим органом взаємовідносин між позивачем та ТОВ Сі Плюс , ПП Днепр .

Також, на думку суду апеляційної інстанції, судом першої інстанції не були враховані приписи пункту 36 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, яким визначено, що у разі якщо судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків" і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов'язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили

У травні 2017 року Підприємство подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на невірну правову оцінку обставин у справі, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Податковий орган надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на пункту 36 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, стверджує, що в нього були наявні всі підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що на адресу податкового органу надійшла ухвала Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 березня 2014 року про закриття кримінального провадження у зв'язку з закінченням строків давності стосовно ОСОБА_1, який займав посаду директора Приватного підприємства Ж.С.А. .

Отримавши вказане судове рішення, відповідачем на адресу ліквідатора позивача 18 березня 2016 року направлено запит про надання інформації (пояснення та їх документальні підтвердження), в якому зазначено, що за результатами аналізу показників, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 1 січня 2009 року по 30 квітня 2010 року, поданих платником податків за період з лютого 2009 року по грудень 2009 року, за січень, лютий, березень 2010 року з'ясовано завищення сум податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 1715747,91 грн по взаємовідносинам із ТОВ Сі Плюс (код ЄДРПОУ 24433956) та із ПП Днепр (код ЄДРПОУ 32186651) протягом періоду з 1 січня 2009 року по 30 квітня 2010 року (ТОВ Сі Плюс на суму 469105,94 грн, ПП Днепр - 1246 641,97 грн).

Листом від 5 квітня 2016 року за № 05/04-1 позивач відмовив у наданні документів, які запитуються, адже, на думку позивача, запит не відповідає вимогам Податкового кодексу України. Також платник податку зазначив, що податковим органом в повному обсязі здійснено перевірку діяльності позивача за період з 1 січня 2009 року по 30 квітня 2010 року, про що складено відповідні акти перевірки.

Ненадання платником податків витребуваних документів слугувало прийняттю наказу податкового органу № 645 від 30 серпня 2016 року Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства Ж.С.А. (код ЄДРПОУ 30982314), засвідчена копія якого вручена представнику позивача 27 вересня 2016 разом із повідомленням № 3 від 30 серпня 2016.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.

За приписами підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент прийняття спірного наказу) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої обставини - виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 78.2 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.

Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Суд не погоджується з доводом податкового органу, що вказана перевірка призначена за наслідками отримання ухвали про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами, отже у податкового органу були всі підстави для проведення перевірки.

За приписами 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент прийняття спірного наказу) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої обставини - отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Ухвала Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 березня 2014 року не містить в собі посилань на призначення будь-якої перевірки, отже не може бути підставою для проведення документальної позапланової перевірки.

Незрозумілим є висновок суду апеляційної інстанції, що вказана ухвала місцевого суду надіслана до податкового органу з метою прийняття податкового повідомлення-рішення, оскільки сама ухвала не містить в собі такого припису, а у супровідному листі лише зазначено, що ухвала надіслана у відповідь на лист податкового органу.

Крім того, в спірному наказі визначена тільки одна підстава для проведення позапланової перевірки - підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Судом першої інстанції досліджено акт від 13 серпня 2009 року № 2178/23-2/30982314 про результати планової виїзної перевірки Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 1 квітня 2006 року по 31 березня 2009 року.

Також досліджено акт від 17 грудня 2010 року № 3795/7/30982314 про результати планової виїзної перевірки Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 1 квітня 2009 року по 30 вересня 2010 року.

Копії вищезазначених актів наявні в матеріалах справи. На підставі вказаних актів, суд першої інстанції дійшов висновку, що податковим органом суцільним порядком перевірена діяльність Підприємства за період з 1 квітня 2006 року по 30 вересня 2010 року. Тобто, спірним наказом призначена перевірка за період, який вже перевірявся, а саме з 1 січня 2009 року по 30 квітня 2010 року.

Суд не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що вказані акти не можуть свідчити про повторність перевірки, оскільки не містять інформації щодо перевірки податковим органом взаємовідносин між позивачем та ТОВ Сі Плюс , ПП Днепр , оскільки вказаними перевірками перевірялась діяльність Підприємства за вказані періоди суцільним порядком, не зазначення в актах перевірки окремих контрагентів свідчить про відсутність зауважень податкового органу до господарських операцій з таким контрагентами.

Враховуючи, що приписи пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент прийняття спірного наказу) забороняють контролюючим органам проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків, Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність спірного наказу.

Враховуючи встановлені у цій справі обставини, Верховний Суд визнає, що суд першої інстанції, на відміну від суду апеляційної інстанції, здійснив їх комплексне дослідження, правильно застосував норми матеріального права та надав їм системне тлумачення, відтак судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанцій допустив неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга Товариства підлягає задоволенню, а рішення суду апеляційної інстанції скасовується.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного підприємства Ж.С.А. задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року у справі № 804/6841/16 скасувати.

Залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у справі № 804/6841/16.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер