Постанова

від 16.04.2019 по справі 826/15481/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/15481/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Пилиипенко О.Є.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2019 року, суддя Клименчук Н.М., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Адванстех ЛТД до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

У С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю Адванстех ЛТД звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 вересня 2016 року:

- №0009224208 за яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб 427 073,70 грн., з яких за податковими зобов'язаннями 285 214,71 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 141 858,99 грн.;

- №0009244208 за яким визначено суму грошового зобов'язання з військового збору 29183,67 грн., з яких за податковими зобов'язаннями 19 489,87 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 9 693,80 грн.;

- №00611241402 за яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість 321 421 грн., з яких за податковими зобов'язаннями 257 37 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 62 284 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2019 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДФС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини.

На підставі направлень на перевірку від 31.07.2018 року №1284/26-15-14-02-02, №1283/26-15-14-02-02, №1478/26-15-42-08, №22/26-15-14-06-03, №1845/26-15-14-03-04,від 27.07.2018 року №4511/26-15-14-09 та наказу від 17.07.2018 року №11295 Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну Товариства з обмеженою відповідальністю "Адванстех ЛТД" (код ЄДРПОУ 37387868) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 року, валютного за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 року по 31.03.2018 року.

За результатом проведеної перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві складено акт від 28.08.2018 року №588/26-15-14-02-02/37387868, в якому зафіксовані виявлені під час перевірки порушення Товариства з обмеженою відповідальністю "Адванстех ЛТД", а саме:

- п.188.1 ст.188, п.185.1 ст.185, п187.1 ст.187, п.189.3 ст.189 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами, в результаті чого встановлено заниження ТОВ "Адванстех ЛТД" податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 257 137 грн. в тому числі по періодах: листопад 2017 року на суму 257 137 грн.;

- пп.168.1.1. п.168.1 ст.168 з урахуванням пп. "е" 164.2.17 п.164.2 ст.164, п.164.5 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.170.9.1 п.170.9 ст.170, п.171.2 "а" ст.171 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 285 214,71 грн.;

- пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 з урахуванням пп.168.4.4. п.168.4 ст.168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахунку військового збору до бюджету в період, що перевірявся, на загальну суму 19 489,87 грн.;

- ст.51, п.70.16 ст.70, пп.176.2 "б" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами, в результаті чого встановлено подання помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (форма №1 ДФ) за II-IV квартал 2016 року, І-квартал 2017 року, І квартал 2018 року.

На підставі акту перевірки від 28.08.2018 року, Головним управлінням ДФС у м .Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0009224208 (форма "Д") від 13.09.2018 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб 427 073,70 грн., з яких за податковими зобов'язаннями 285 214,71 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 141 858, 99 грн.;

- №0009244208 (форма "Д") від 13.09.2018 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з військового збору 29 183,67 грн., з яких за податковими зобов'язаннями 19 489,87 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 9 693,80 грн.;

- №00611241402 (форма "Р") від 13.09.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 321 421 грн., з яких за податковими зобов'язанню 257 137 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 64 284 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами. колегія суддів зазначає наступне.

Податковим кодексом України регулюються відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів. Ним, зокрема, визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Із акту перевірки вбачається, що підставою для висновку про порушення позивачем вимог закону є неутримання ТОВ "Адванстех ЛТД" податку на доходи фізичних осіб, із коштів в сумі 13 637,00 грн., які сплачені з розрахункового рахунку позивача на користь ресторану "CHURRAS BBQ BAR N GRIL" та ТОВ "НОВУС Україна" за спиртні напої для працівника підприємства ОСОБА_2, отриманий ним як додаткове благо, у вигляді відшкодування коштів по авансовим звітам за №АО-0000060 від 28.12.2016 року, №АО-0000061 від 30.12.2016.

У грудні 2016 року позивачем з метою розширення ділових партнерських відносин, підвищення попиту на товар, що реалізується, для створення відповідного іміджу підприємства відповідно до наказу від 02.12.2016 року №02/12/16-1 проведено представницькі заходи.

Такі заходи було оплачено директором ТОВ "Адванстех ЛТД" ОСОБА_3 на загальну суму 12 536,10 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями чеків, а саме:

- товарна накладна (чек) від 28.12.2016 року за № 117798 на суму 4669,00 грн.;

- товарна накладна (чек) від 28.12.2016 року за № 117805 на суму 474,00 грн.;

- товарна накладна (чек) від 29.12.2016 року за № 117810 на суму 316,00 грн.;

- товарна накладна (чек) від 28.12.2016 року за №117804 на суму 7077,10 грн.

У подальшому керівником ТОВ "Адванстех ЛТД" подано звіт від 28.12.2016 року №А0-0000061 про використання коштів на суму 12 536,10 грн.

Крім того, керівником ТОВ "Адванстех ЛТД" 26-28 грудня 2016 року придбано подарунки, в тому числі алкогольні напої в ТОВ "НОВУС УКРАЇНА" на загальну суму 8348,18 грн.

Придбання зазначених подарунків підтверджується чеками а саме :

- товарна накладна (чек) від 27.12.2016 за № 1036:28.1557.93 на суму 3904,30 грн.;

- товарна накладна (чек) від 28.12.2016 за№ 1057:10.550.81 на суму 2208,00 грн.;

- товарна накладна (чек) від 28.12.2016 за №1070:33.568.38 на суму 463,59 грн.;

- товарна накладна (чек) від 28.12.2016 за№ 1036:23.1505.74 на суму 1772,29 грн.

Про використання коштів на суму 8 348,18 грн директором ТОВ "Адванстех ЛТД" подано звіт від 28.12.2016 року №А0-0000060.

На підставі поданих звітів від 28.12.2016 року №А0-0000061, №А0-0000060 за використання власних коштів директору товариства ОСОБА_3 відшкодовано кошти у загальній сумі 20 884,28 грн.

Виходячи з вищезазначених обставин, податковий орган вважає, що позивач повинен був включити до оподаткованого доходу Товариства з обмеженою відповідальністю "Адванстех ЛТД" витрати, що здійснені ним та відшкодовані йому Товариством, в частині вартості спиртних напоїв у сумі 13 637,00 грн.

Суд першої інстанції вірно звернув увагу на ту обставину, що для товариств чинним законодавством не передбачено ні визначення поняття "представницькі витрати", ні переліку витрат, що можуть бути включені до представницьких.

Винятком є бюджетні установи і організації, які у своїй діяльності керуються нормами коштів на представницькі цілі бюджетних установ та порядком їх витрачання затверджених Наказом Міністерства фінансів України №1026 від 14.09.2010 року.

Відповідно до пункту 2 Наказу №1026, представницькими вважаються витрати бюджетних установ на прийом і обслуговування іноземних представників і делегацій, які прибули на запрошення для проведення переговорів з метою здійснення міжнародних зв'язків, установлення та підтримання взаємовигідного співробітництва.

До представницьких належать витрати, пов'язані з проведенням офіційного прийому (сніданку, обіду, вечері) представників, транспортним забезпеченням, заходами культурної програми, буфетним обслуговуванням під час переговорів, оплатою послуг перекладача, який не перебуває у штаті установи, оплатою номерів у готелях. Вимоги Наказу №1026, тобто норми коштів на представницькі цілі, є обов'язковими виключно для бюджетних установ, інші підприємства, товариства цей документ можуть використовувати як допоміжний (довідковий).

Отже, витрати, понесені на придбання спиртних напоїв директором ТОВ "Адванстех ЛТД" з метою обслуговування представницького заходу, є представницькими витратами.

Відповідно до пп.163.1. п.163.1. ст.163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний місячний (річний) оподаткований дохід.

Не є об'єктом оподаткування суми коштів виданих працівнику під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, - у сумі що не перевищує суму фактичних витрат працівника на виконання таких дій.

Нормами чинного ПК України не передбачено перелік витрат, на понесення яких працівнику може бути видано кошти під звіт.

Єдиний виняток щодо відшкодування працівнику витрат на придбання спиртних напоїв передбачено пп.170.9.1 п.179.9 ст.170 Податкового кодексу України , а саме: до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається також додаткове благо, одержане працівником як компенсація витрат на придбання алкогольних напоїв, які було придбано під час перебування такого працівника у відряджені.

Проте, застосування податковим органом для визначення оподаткованого доходу директора товариства норми пп.170.9.1 п.179.9 ст.170 ПК України є помилковим, оскільки витрати на придбання алкоголю понесені директором (працівником) не під час перебування у відряджені, а під час проведення представницьких заходів, а тому можуть вважатися додатковим благом.

Таким чином, до загального місячного (річного) оподаткованого доходи платника податків - директора ТОВ "Адванстех ЛТД" ОСОБА_3 кошти, отримані ним від товариства під звіт на організацію та проведення прийомів (заходів) представницького характеру, не включаються та відповідно з них не утримується податок на доходи фізичних осіб.

Крім того, з акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено факт реалізації підприємством фізичній особі ОСОБА_4 рухомого майна (легкового автомобіля саме: транспортний засіб - LEXUS LX 570, державний номер - АА 0032 КР, 2011 року випуску, на підставі договору купівлі продажу №5706/17/002078 від 22.11.2017 року, за цінною - 132 350,00 грн. Автомобіль був реалізований від імені ТОВ "Адванстех ЛТД" ТОВ "Автопрестиж Центр" на підставі договору комісії №5706/17/002018 22.11.2017 року. Відповідно до протоколу №22/11/2017 від 22.11.2017 року ОСОБА_4 надано дозвіл на оплату транспортного засобу частинами в строк до 22.11.2018 року. Згідно регістрів бухгалтерського обліку на картці рахунку 361 по контрагенту ОСОБА_4 станом на 31.03.18 року обліковувалась заборгованість у розмірі 132 350,00 грн.

Податковим органом зроблено висновок про те, що відповідно до статті 173 Податкового кодексу України та "Порядку визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів" затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 10.04.2013 №403 встановлено, що середньо ринкова вартість автомобіля LEXUS LX 570, рік випуску 20; пробіг 114866 км. становить 1 418 037,43 грн та, що рухоме майно, а саме автомобіль НОМЕР_1, 2011 року випуску, отриманий фізичною особою ОСОБА_4, як додаткове благо у сумі 1 285 687,43 грн. (середньо ринкова вартість 1 418 037,43 грн. - вартість реалізації за договором купівлі-продажу 132 350 грн.), а тому ТОВ "Адванстех ЛТД" зобов'язано було включити цю суму до загального оподатковане доходу фізичної особи, і як податковий агент утримати та сплатити з цієї суми податок доходи фізичних осіб до бюджету.

Підпунктом 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до ПБО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Такі коригування мають здійснювати лише платники податку, у яких річний дохід за попередній звітний (податковий) рік перевищує 20 млн. грн.

Коригування фінансового результату здійснюється згідно з правилами, встановленими пунктами 138.1 та 138.2 ст.138 Податкового кодексу, а саме фінансовий результат:

- збільшується на суму залишкової вартості автомобіля, визначену за правилами бухгалтерського обліку;

- зменшується на суму залишкової вартості автомобіля, розраховану за правилами податкового обліку.

Чинне законодавство, в тому числі податковий кодекс України не містить вимоги щодо обов'язкового проведення експертної оцінки при продажу основних засобів, зокрема автомобіля, який належить суб'єкту господарювання - юридичній особі.

Отже, для цілей податкового обліку з податку на прибуток при продажу основного засобу (автомобіля) не передбачено обов'язкове проведення його експертної оцінки, а така ціна визначається в договорі купівлі- продажу.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Відповідно до пп.14.1.71 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, визначено, що звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інші встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичи ціна відповідає рівню ринкових цін.

Отже, встановлення цін, які не підлягають державному регулюванню, на продукцію або товари, належить виключно самим суб'єктам підприємницької діяльності, тобто учасникам договірних відносин.

Відповідно до пп.14.1.219 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, ринкова ж ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються інше власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги і. покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Чинним Податковим кодексом України встановлюються окремі випадки, передбачені цим Кодексом, за яких при здійсненні операцій по реалізації товарів (робіт, послуг) та подальшому обчисленню доходу за такими операціями повинні застосовуватися звичайні ціни, визначені згідно законодавства.

Що стосується твердження контролюючого органу стосовно визначення середньо ринкової вартості автомобіля марки LEXUS LX 570, 2011 року випуску, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Згідно долученого до матеріалів справи до договору Поставки від 20.03.2012 року №ЕЛюА-0001/080 ТОВ "Адванстех ЛТД" придбано автомобіль марки LEXUS LX 570, 2011 року випуску 2011 за ціною1 041 535,05 грн.

На підставі Наказу від 26.04.22012 року № 9/ОС, автомобіль марки LEXUS LX 570 введено в експлуатацію строком на 60 місяців.

За час експлуатації автомобіль марки LEXUS LX 570 повністю амортизований, його вартість станом на 22.11.2017 року дорівнювала 0, що підтверджується карткою рахунку 131.

Крім того, за час експлуатації даний автомобіль неодноразово потрапляв в ДТП, що підтверджується наявними в матеріалах справи наступними документами: копіями довідки про дорожньо-транспортну пригоду від 21.01.2014 року; довідка про дорожньо-транспортну пригоду №9337499 від 21.01.2014 року; довідка про дорожньо-транспортну пригоду від 03.12.2014 року та повідомленням про настання страхового випадку від 10.08.2017 року.

Як зазначив позивач, дана обставина вплинули на визначення вартості автомобіля, а тому ціна автомобіля LEXUS LX 570 у розмірі 132 350,00 грн. була ринковою.

Колегія суддів погоджується із доводами суду першої інстанції, що відповідачем неправомірно застосовано положення п.173.1 ст.173 Податкового кодексу України щодо визначення середньо ринкової вартості автомобіля до правовідносин по продажу автомобіля продавцем - юридичною особою, так як дана стаття регулює питання визначення доходу від продажу рухомого майна платником податків - продавцем фізичною особою. В даному випадку фізична особа покупець ОСОБА_4 несе витрати, а не отримує дохід.

Порядок визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів, мотоцикл мопедів, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 10.04.2013 №403 встановлює механізм визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів з метою визначення доходу від їх продажу (обміну) для цілей обкладення податком на доходи фізичних осіб.

Таким чином, суд дійшов висновку, що цей Порядок підлягає застосуванню продавцями фізичними особами, а не юридичними.

Вищезазначений Порядок встановлює, що середньо ринкова вартість легкових автомобілів визначається щоквартально і оприлюднюється до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Не зважаючи на неправомірність визначення середньо ринкової вартості податковий орган на підставі даного Порядку, Відповідач визначає вартість LEXUS LX 570, 2011 року випуску, пробіг 114 866 км. у розмірі 1 418 037,43 грн. станом на день перевірки, а не на день його реалізації.

Відповідно до п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Абз.2 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України визначено, що загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з пп.14.1.54 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Цим підпунктом не встановлено виключний перелік доходів, які включаються до оподатковуваного доходу.

Згідно з пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

Відповідно до пп. 14.1.47 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України встановлений як вичерпний і включає, серед інших, додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, окрім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Крім того, додаткове благо кваліфікується як доход у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку.

Суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги доводи відповідача про те, що отримання додаткового блага ОСОБА_4 у вигляді вартості автомобіля та спростовується наявністю договору купівлі-продажу транспортного засобу від 22.11.2017 року №5706/17/002078, відповідно до якого ОСОБА_4 придбано у ТОВ "Адванстех ЛТД" автомобіль марки LEXUS LX 570 за ціною 132 350,00 грн, а не отримано його безоплатно.

Згідно з вимогами чинного податкового законодавства юридична особа виступає податковим агентом у разі виплати фізичній особі доходу (у грошовій або не грошовій формі), а у разі продажу юридичною особою власного транспортного засобу таке товариство не є податковим агентом.

Таким чином, висновки податкового органу про заниження позивачемподатку на доходи з фізичних осіб у сумі 285 214,71 грн. від реалізації рухомого майна та від відшкодування коштів по авансовим звітам, є помилковими.

Що стосується податкового повідомленням-рішенням від 13.09.2018 року №00611241402, яким визначено суму військового збору, яка підлягає сплаті до бюджету, колегія суддів також вважає правомірними доводи суду першої інстанції.

Відповідно до п.п.1.1 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України платниками військового збору є особи, визначені п.162.1 ст.162 Податкового кодексу Країни, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст.163 Податкового кодексу України, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Ставка збору складає 1,5% об'єкта оподаткування.

Відповідно до пп.188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості.

Відповідно до абз.2 пп.188.1 ст.188 Податкового кодексу України при цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, б оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних акти - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

З урахуванням вищевикладених доводів та встановлених у справі обставин, колегія суддів вважає, що податкові повідомлення-рішення від 13.09.2016 року №0009224208, НОМЕР_2, №00611241402 є протиправними, прийняті з порушенням норм податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про законність і обгрунтованість судового рішення, оскільки судом першої інстанції надано оцінку всім встановленим у справі обставинам та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 лютого 2019 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Пилипенко О.Є.

Повний текст виготовлено: 16 квітня 2019 року.