ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
16 квітня 2019 року
справа №804/5171/16
адміністративне провадження №К/9901/40155/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Васильєвої І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року у складі судді Гончарової І.А.,
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року у складі суддів Божко Л.А., Лукманової О.М., Кругового О.О.,
у справі №804/5171/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укрсецолива
до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Ейвері , Товариство з обмеженою відповідальністю Діналекс , Товариство з обмеженою відповідальністю Дакар Констракшн , Товариство з обмеженою відповідальністю Марсі Траст Груп , Товариство з обмеженою відповідальністю Інкон Констракшн ,
про скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
12 серпня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Укрсецолива (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу від 23 червня 2016 року № 0000231400, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 3044900 грн за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1522450 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.
12 жовтня 2016 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року, задоволений позов Товариства визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення №0000231400 від 23 червня 2016 року про збільшення Товариству суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем - 3044900 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1522450 грн.
Суди попередніх інстанцій ухвалюючи судові рішення у справі висновувались на тому, що висновки податкового органу ґрунтуються лише на припущеннях щодо можливого порушення в частині завищення сум податкового кредиту, без будь-якого посилання на відсутність первинних документів або їх недоліки, та обґрунтовані наявною інформацією відносно контрагентів Товариства. За висновком суду апеляційної інстанції позивачем документально підтверджено реальність спірних господарських операцій.
21 серпня 2017 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи, шляхом відтворення частини акта перевірки та нормативно - правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, доводить однобокість оцінки доказів судами попередніх інстанцій, чим вказує на порушення правил дослідження доказів.
30 жовтня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків наведених в ухвалі цього суду від 21 серпня 2017 року та витребувана справа №804/5171/16 з Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
30 січня 2018 року справа №804/5171/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
Товариством відзив або заперечення на касаційну скаргу податкового органу до Суду не подавались, що не перешкоджає її розгляду по суті.
19 березня 2018 року справа №804/5171/16 разом із матеріалами касаційної скарги №К/9901/40155/18 передані до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
Суди попередніх інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 33264625, перебуває на податковому обліку з 17 листопада 2004 року, є платником податку на додану вартість з 16 грудня 2004 року.
Податковим органом у травні 2016 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ "Інкон Констракшн" за грудень 2015 року, ТОВ "Ейвері" за листопад 2015 року, ТОВ "Діналекс" за вересень та жовтень 2015 року, ТОВ "Дакар Констракшн" за серпень, жовтень та листопад 2015 року, ТОВ "Марсі Траст Груп" за серпень 2015 року та подальшої реалізації придбаних товарів (робіт, послуг), результати якої викладені в акті перевірки від 26 травня 2016 року №432/04-83-14/33264625 (далі - акт перевірки).
Висновком акта перевірки податковим органом встановленні порушення Товариством положень пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість за серпень 2015 року на суму 492800 грн, вересень 2015 року на суму 690200 грн, жовтень 2015 року на суму 488900 грн, листопад 2015 року на суму 605000 грн, грудень 2015 року на суму 768000 грн.
Керівником податкового органу 23 червня 2016 року згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення №0000231400, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 3044900 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1522450 грн. Правовою підставою збільшення суми грошового зобов'язання визначені положення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі абзаців 3,4 пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та його контрагентами укладені та виконані договори, за результатами яких позивачем отримані послуги з профілактики, діагностики та обслуговування обладнання, між Товариством, як замовником та його контрагентами, як виконавцями.
На підтвердження виконання договору від 28 серпня 2015 року з Товариством з обмеженою відповідальністю "Діналекс", позивачем надані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №702 від 18.09.2015 р., №753 від 21.09.2015 р., №804 від 22.09.2015 р., №852 від 23.09.2015 р., №901 від 24.09.2015 р., №954 від 25.09.2015 р., №1010 від 28.09.2015 р., №1066 від 29.09.2015 р., податкові накладні та рахунки фактури, світлокопії яких долучені до матеріалів справи.
На підтвердження отримання послуг за договором №40/9 від 30 вересня 2015 року з цим же контрагентом позивачем наданий акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №764 від 21 жовтня 2015 року, рахунок фактури та податкова накладна від 21 жовтня 2015 року, світлокопії яких наявні в матеріалах справи.
Між Товариством, як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ейвері", як виконавцем укладено договір про надання послуг №3/15 від 30 жовтня 2015 року, підтвердження факту отримання послуг з профілактичної діагностики та обслуговування технологічного обладнання, позивач доводить шляхом надання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №976 від 27.11.2015 р., №1078 від 30.11.2015 р., №1079 від 30.11.2015 р., податкових накладних №976 від 27.11.2015 р., №1078 від 30.11.2015 р., №1079 від 30.11.2015 р. та рахунків фактури, світлокопії яких долучені до матеріалах справи.
Між Товариством, як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інкон Констракшн", як виконавцем укладено договір про надання послуг №4/11 від 30 листопада 2015 року, отримання послуг в межах якого з профілактичної діагностики та обслуговування технологічного обладнання, позивач підтверджує шляхом надання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №801 від 22.12.2015 р., №851 від 23.12.2015 р., №901 від 24.12.2015 р., №943 від 25.12.2015 р., №999 від 28.12.2015 р., №1066 від 29.12.2015 р., №1106 від 30.12.2015 р., №1280 від 31.12.2015 р., податкових накладних №801 від 22.12.2015 р., №851 від 23.12.2015 р., №901 від 24.12.2015 р., №943 від 25.12.2015 р., №999 від 28.12.2015 р., №1066 від 29.12.2015 р., №1106 від 30.12.2015 р., №1280 від 31.12.2015 р. та рахунків фактури, світлокопії яких наявні в матеріалах справи.
27 липня 2015 року Товариством, як замовником укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Марсі Траст Груп" договір про надання послуг №11, предметом якого є послуги з профілактики, діагностики та обслуговування обладнання, виконання якого позивач підтверджує актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №384 від 25.08.2015 р., рахунком фактурою та податковою накладною № 384 від 25.08.2015 р.
27 липня 2015 року Товариством як замовником укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Дакар Констракшн" договір про надання послуг №11, виконання якого позивач доводить шляхом надання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №4 від 17.08.2015 р., №263 від 18.08.2015 р., №320 від 19.08.2015 р., №360 від 20.08.2015 р., №516 від 28.08.2015 р., №517 від 31.08.2015 р., рахунків фактури, світлокопії яких залучені до матеріалів справи.
30 вересня 2015 року Товариством, як замовником укладено з цим же контрагентом, як виконавцем договір про надання послуг №6/9, предметом якого є надання послуг з профілактики, діагностики та обслуговування обладнання, на отримання яких позивач надає акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №507 від 16.10.2015 р., №594 від 16.10.2015 р., №651 від 19.10.2015 р., №704 від 20.10.2015 р., №754 від 21.10.2015 р., рахунки фактури, податкові накладні, світлокопії яких залучені до матеріалів справи.
30 жовтня 2015 року Товариством, як замовником укладено з ТОВ "Дакар Констракшн", як виконавцем договір про надання послуг №3, згідно якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги з профілактики, діагностики та обслуговування обладнання, виконання умов цього договору підтверджено актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №501 від 16.11.2015 р., №584 від 17.11.2015 р., №601 від 18.11.2015 р., №651 від 19.11.2015 р., №701 від 20.11.2015 р., рахунками фактури, податковими накладними №501 від 16.11.2015 р., №584 від 17.11.2015 р., №601 від 18.11.2015 р., №651 від 19.11.2015 р., №701 від 20.11.2015 р., світлокопії яких залучені до матеріалів справи.
За результатами встановлених обставин, суди попередніх інстанцій визнали підтвердженими отримання позивачем від контрагентів ТОВ "Ікон Констракшн", ТОВ "Ейвері", ТОВ "Діналекс", ТОВ "Дакар Констракшн", ТОВ "Марсі Траст Груп" послуг на загальну суму 18 269 400 грн, а також їх використання Товариством у власній господарській діяльності, зазначивши при цьому, що вказані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи копіями первинних бухгалтерських документів.
Суди попередніх інстанцій встановили, що під час податкової перевірки та розгляду адміністративної справи відповідач не заперечував відповідність первинних документів, що були складені між позивачем і його контрагентами, вимогам частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а податкових накладних приписам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, невідповідностей зазначених документів вимогам закону судом не встановлено.
Суд апеляційної інстанції визнав, що позивачем документально підтверджено реальність спірних господарських операцій, які пов'язані із господарською діяльністю позивача, відбулись між ним та право суб'єктними платниками податків, призвели до змін у структурі майна позивача, відповідачем не доведено їх недійсності.
Оцінюючи спірні операції суди попередніх інстанцій висновувалися на доведеності отримання послуг Товариством та використання їх у власній господарській діяльності, формуванні податкового кредиту на підставі зареєстрованих у ЄРПН податкових накладних, про що зазначено актом перевірки.
Разом із тим дослідженнями акта перевірки та долученими до матеріалів справи світлокопіями первинних документів не встановлений та не підтверджений рух придбаних позивачем послуг, оскільки профілактична діагностика та обслуговування обладнання є два різновидами послуг, актами здачі прийняття робіт зазначена тільки назва послуги, в розділі номенклатура, при цьому зміст та обсяг господарської операції (операцій), найменування обладнання, технічні паспорти на обладнання, відповідні відмітки в журналах (відомостях) його експлуатації, наряди на виконання робіт, умови ознайомлення та визначення відповідальних з двох сторін договору за техніку безпеки та охорону праці не встановлені та не зазначені. Внутрішньо господарська компетенція Товариства та міжгосподарська між ним та його контрагентами не досліджувалась взагалі.
Суд вважає не прийнятними доводи позивача, погоджені судами попередніх інстанцій, про відповідність долучених до матеріалів справи світлокопій вимогам Закону, оскільки відсутність в рахунках - фактурах визначення посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, а також особистого підпису або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції доводить відсутність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .
Неповне та неналежне дослідження первинних документів, не встановлення змісту та обсягу послуг, здійснений судами попередніх інстанцій висновок виключно на визначенні їх найменування, унеможливлює визнання господарських операцій реально здійсненими та прийняття світлокопій первинних документів, як належних підстав бухгалтерського обліку господарських операцій, які фіксують факти їх здійснення, що унеможливлює визнання їх оформленими з дотриманням положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.
За межами судових досліджень судами попередніх інстанцій залишено також правомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій застосованих спірним податковим повідомленням - рішенням.
Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що припущення як вид доказів, на які посилається податковий орган є неприйнятними, разом із цим це не звільняє суд від дослідження повного складу податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття податкового повідомлення - рішення, оцінки акта перевірки, як доказу на предмет відповідності встановлених до нього вимогам.
Суд визнає, що судами попередніх інстанцій порушені норми процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок не дослідження зібраних у справі доказів та встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, що обумовлює часткове задоволення касаційної скарги податкового органу, скасування судових рішень у справі та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року у справі №804/5171/16 скасувати.
Справу №804/5171/16 направити на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Ф. Ханова
Судді: І.А. Васильєва
І.Я. Олендер
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 16.04.2019 |
Оприлюднено | 17.04.2019 |
Номер документу | 81182461 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ніколайчук Світлана Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ніколайчук Світлана Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ніколайчук Світлана Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ніколайчук Світлана Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ніколайчук Світлана Василівна
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Ханова Р.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні