Рішення

від 01.10.2019 по справі 804/5171/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2019 року Справа № 804/5171/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ніколайчук С.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю УКРСПЕЦОЛИВА (50056, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Електрозаводська, буд. 1-к; код ЄДРПОУ 33264625) до головного управління ДФС у Дніпропетровській області (50074, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пр. Героїв-підпільників, буд.42; код ЄДРПОУ 39738741), третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - товариство з обмеженою відповідальністю Ейвері (01054 м. Київ, вул. О. Гончара, буд. 79; код ЄДРПОУ 39612606), третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - товариство з обмеженою відповідальністю Діналекс (01054 м. Київ, вул. О. Гончара, буд. 52; код ЄДРПОУ 39665369), третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - товариство з обмеженою відповідальністю Дакар Констракшн (03191, м. Київ, вул. А. Вільямса, буд. 6-д; код ЄДРПОУ 39762638), третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - товариство з обмеженою відповідальністю Марсі Траст Груп (03191, м. Київ, вул. Новопирогівська, буд. 50; код ЄДРПОУ 39762753), третя особа-5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - товариство з обмеженою відповідальністю Інкон Констракшн (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7; код ЄДРПОУ 39762177) про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю УКРСПЕЦОЛИВА , в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати видане Криворізькою північною об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 23 червня 2016 року податкове повідомлення-рішення №0000231400, відповідно до якого з товариства з обмеженою відповідальністю УКРСПЕЦОЛИВА підлягає стягненню сума 4 567 350,00 грн., з них: 3044900,00 грн. - за основним платежем (податок на додану вартість), 1 522 450,00 грн. - штрафна санкція.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту перевірки щодо не підтвердження реальності здійснення операцій з придбання товару та послуг у ТОВ Інкон Констракшн за грудень 2015 року, ТОВ Ейвері за листопад 2015 року, ТОВ Діналекс за вересень та жовтень 2015 року, ТОВ Дакар Констракшн за серпень, жовтень та листопад 2015 року, ТОВ Марсі Траст Груп за серпень 2015 року є хибними та необґрунтованими, а винесене на підставі таких висновків оскаржуване податкове повідомлення-рішення - протиправним.

На думку позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2016 року позов товариства з обмеженою відповідальністю УКРСПЕЦОЛИВА до Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Дніпропетровській області, треті особи, без самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю Ейвері , товариство з обмеженою відповідальністю Діналекс , товариство з обмеженою відповідальністю Дакар Констракшн , товариство з обмеженою відповідальністю Марсі Траст Груп , товариство з обмеженою відповідальністю Інкон Констракшн про скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2016 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 16.04.2019 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 року у справі № 804/5171/16 скасовано, справу № 804/5171/16 направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2019 року адміністративну справу № 804/5171/16 передано судді С.В. Ніколайчук для розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 червня 2019 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02 липня 2019 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року замінено відповідача (сторону) у справі № 804/5171/16 з Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Дніпропетровській області на головне управління Державної фіскальної служби України в Дніпропетровській області.

В подальшому розгляд справи було перенесено на 23 липня 2019 року, 02 вересня 2019 року, на 10 вересня 2019 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року закрито підготовче провадження, призначено розгляд справу по суті у судовому засіданні на 01 жовтня 2019 року.

На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

В наданому до суду відзиві зазначено, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, заначивши про правильність висновків, зроблених у акті перевірки, зокрема, платником податків не було надано ні до перевірки, ні під час перевірки, ні до винесення податкового повідомлення-рішення, ні під час адміністративного оскарження доказів використання нібито отриманих послуг у власній господарській діяльності.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, зокрема, останній повідомлявся оголошенням про призначення судових засідань на офіційному сайті Дніпропетровського окружного адміністративного окружного адміністративного суду.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представники третіх осіб в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. ТОВ Діналекс , ТОВ Дакар Констракшн , ТОВ Ейвері , ТОВ Інкон Констракшн та ТОВ Марсі Траст Груп , зокрема, останні повідомлялися оголошенням про призначення судових засідань на офіційному сайті Дніпропетровського окружного адміністративного окружного адміністративного суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю УКРСПЕЦОЛИВА зареєстровано виконавчим комітетом Криворізької міської ради 27.10.2004р., станом на час проведення перевірки перебувало на податковому обліку в Криворізькій північній ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

В період з 13.05.2016р. по 19.05.2016р. Криворізькою північною ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ УКРСПЕЦОЛИВА з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ Інкон Констракшн за грудень 2015 року, ТОВ Ейвері за листопад 2015 року, ТОВ Діналекс за вересень та жовтень 2015 року, ТОВ Дакар Констракшн за серпень, жовтень та листопад 2015 року, ТОВ Марсі Траст Груп за серпень 2015 року та подальшої реалізації придбаних товарів (робіт, послуг).

За результатами перевірки 26.05.2016 року складено акт №432/04-83-14/33264625, у висновку якого зазначено про встановлення наступних порушень:

п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого за період з 01.08.2015 р. по 31.12.2015 р. завищено податковий кредит за період серпень 2015 року на суму ПДВ 492800 грн., вересень 2015 року на суму 690200 грн., жовтень 2015 року на суму 488900 грн., листопад 2015 року на суму 605000 грн., грудень 2015 року на суму 768000 грн.

На підставі вказаного акту 23.06.2016р. контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000231400 про збільшення ТОВ УКРСПЕЦОЛИВА суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем - 3044900 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1522450 грн.

Під час розгляду даної справи Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом, судом взято до уваги покази свідка ОСОБА_1 як бухгалтера товариства з обмеженою відповідальністю УКРСПЕЦОЛИВА , яка показала, що підбором контрагентів займався сам директор, оскільки для профілактики, діагностики та обслуговування своїх спеціалістів в штаті товариства не було. При виконанні послуги по профілактичному діагностуванню та обслуговуванні не потрібна розшифровка дефектів обладнання, матеріалів, використаних під час проведення такого обслуговування, оскільки ці витрати формуються виходячи з фактичного обсягу послуг та підтверджуються актами виконаних робіт, а основним завданням виконання цих послуг є забезпечення безперебійної роботи обладнання. Періодичність обслуговування обумовлена інтенсивністю навантажень такого обладнання. Усі необхідні первинні документи, що підтверджували виконання робіт були надані відповідачу під час проведення перевірки, однак прийняті висновків з невідомих причин не враховані.

При виборі контрагента директор керувався тим, щоб дане підприємство було належним чином зареєстроване в ЄДРПОУ, та було платником податку, після чого встановлював наявність відповідної освіти та документів, щоб підтверджували даний факт. Також свідок пояснила, що оплата з контрагентами проводилась векселями, на даний час всі виплати здійсненні заборгованість у підприємства відсутня.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 цього Кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

До витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування з податку на прибуток, згідно абзацу г підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Кодексу, відносяться витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів, які входять до групи витрат на збут, що включають витрати, пов`язані з реалізацією товарів, виконанням робіт та наданням послуг.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Кодексу витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Кодексу).

Відповідно до підпунктів а , б пункту 185.1 статті 185 Кодексу до об`єкта оподаткування податком на додану вартість відноситься постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Податковим кредитом, у розумінні підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 198 ПК України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України).

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 200 ПК України визначалося, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, зі змісту норм Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, формування податкового кредиту та витрат, що враховують при обчисленні об`єкта оподаткування з податку на прибуток, є відображенням наслідків господарських операцій у податковій звітності.

Податкова звітність ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, який є обов`язковим.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року№ 996-XIV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 цього Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до п. 1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу № 88).

Згідно з п. 2.4 Наказу №88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність та Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Із змісту статті 9 цього Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність також вбачається, що первинні документи обов`язково мають фіксувати факт здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, будь-які документи можна вважати первинними, що є підставою для їх врахування в податковому обліку, лише в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Отже, необхідною умовою для віднесення вартості придбаних платником податків товарів та послуг до витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, а сум сплаченого ПДВ - до податкового кредиту, є факт дійсного проведення господарських операцій, обумовлених відповідними угодами, що має засвідчуватись належними первинними документами.

Натомість, відображення у даних податкового обліку господарської операції, в ході якої відбулась лише імітація купівлі товару чи послуги, не являється підставою для отримання податкової вигоди за рахунок зменшення об`єкта оподаткування.

28.08.2015р. між ТОВ УКРСПЕЦОЛИВА (замовник) та ТОВ Діналекс (виконавець) укладено договір про надання послуг №31/8, згідно якого виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги з профілактики, діагностики та обслуговування обладнання.

В рамках укладеного договору ТОВ Діналекс надано послуги з профілактичної діагностики та обслуговування технологічного обладнання, що підтверджено актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №702 від 18.09.2015 р., №753 від 21.09.2015 р., №804 від 22.09.2015 р., №852 від 23.09.2015 р., №901 від 24.09.2015 р., №954 від 25.09.2015 р., №1010 від 28.09.2015 р., №1066 від 29.09.2015 р., податковими накладними та рахунками фактури, копії яких наявні в матеріалах справи.

Також, між ТОВ УКРСПЕЦОЛИВА (замовник) та ТОВ Діналекс (виконавець) укладено договір про надання послуг №40/9 від 30.09.2015 р., згідно якого виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги з профілактики, діагностики та обслуговування обладнання.

В рамках укладеного договору ТОВ Діналекс надано послуги з профілактичної діагностики та обслуговування технологічного обладнання, що підтверджено актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №764 від 21.10.2015 р., рахунком фактури та податковою накладною від 21.10.2015 р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Між ТОВ УКРСПЕЦОЛИВА (замовник) та ТОВ Ейвері (виконавець) укладено договір про надання послуг №3/15 від 30.10.2015 р., згідно якого виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги з профілактики, діагностики та обслуговування обладнання.

В рамках укладеного договору ТОВ Ейвері надано послуги з профілактичної діагностики та обслуговування технологічного обладнання, що підтверджено актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №976 від 27.11.2015 р., №1078 від 30.11.2015 р., №1079 від 30.11.2015 р., податковими накладними №976 від 27.11.2015 р., №1078 від 30.11.2015 р., №1079 від 30.11.2015 р. та рахунками фактури, копії яких наявні в матеріалах справи.

Також, між ТОВ УКРСПЕЦОЛИВА (замовник) та ТОВ Інкон Констракшн (виконавець) укладено договір про надання послуг №4/11 від 30.11.2015 р., згідно якого виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги з профілактики, діагностики та обслуговування обладнання.

В рамках укладеного договору ТОВ Інкон Констракшн надано послуги з профілактичної діагностики та обслуговування технологічного обладнання, що підтверджено актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 801 від 22.12.2015 р., №851 від 23.12.2015 р., №901 від 24.12.2015 р., №943 від 25.12.2015 р., №999 від 28.12.2015 р., №1066 від 29.12.2015 р., №1106 від 30.12.2015 р., №1280 від 31.12.2015 р., податковими накладними №801 від 22.12.2015 р., №851 від 23.12.2015 р., №901 від 24.12.2015 р., №943 від 25.12.2015 р., №999 від 28.12.2015 р., №1066 від 29.12.2015 р., №1106 від 30.12.2015 р., №1280 від 31.12.2015 р. та рахунками фактури, копії яких наявні в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ УКРСПЕЦОЛИВА також як замовником було укладено з ТОВ Марсі Траст Груп договір про надання послуг №11 від 27.07.2015 р., згідно якого виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги з профілактики, діагностики та обслуговування обладнання.

В рамках укладеного договору ТОВ Марсі Траст Груп надано послуги з профілактичної діагностики та обслуговування технологічного обладнання, що підтверджено актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №384 від 25.08.2015 р., рахунком фактурою та податковою накладною №384 від 25.08.2015 р.

Також, 27.07.2015 року ТОВ УКРСПЕЦОЛИВА як замовником було укладено з ТОВ Дакар Констракшн договір про надання послуг №11 від 27.07.2015 р., згідно якого виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги з профілактики, діагностики та обслуговування обладнання.

Виконання умов договору підтверджено актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №4 від 17.08.2015 р., №263 від 18.08.2015 р., №320 від 19.08.2015 р., №360 від 20.08.2015 р., №516 від 28.08.2015 р., №517 від 31.08.2015 р., рахунками фактури, копії яких залучені до матеріалів справи.

30.09.2015 року ТОВ УКРСПЕЦОЛИВА як замовником було укладено з ТОВ Дакар Констракшн (виконавець) договір про надання послуг №6/9, згідно якого виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги з профілактики, діагностики та обслуговування обладнання.

Виконання умов договору підтверджено актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №507 від 16.10.2015 р., №594 від 16.10.2015 р., №651 від 19.10.2015 р., №704 від 20.10.2015 р., №754 від 21.10.2015 р., рахунками фактури, податковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.

30.10.2015 року ТОВ УКРСПЕЦОЛИВА як замовником було укладено з ТОВ Дакар Констракшн (виконавець) договір про надання послуг №3, згідно якого виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги з профілактики, діагностики та обслуговування обладнання.

Виконання умов договору підтверджено актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №501 від 16.11.2015 р., №584 від 17.11.2015 р., №601 від 18.11.2015 р., №651 від 19.11.2015 р., №701 від 20.11.2015 р., рахунками фактури, податковими накладними №501 від 16.11.2015 р., №584 від 17.11.2015 р., №601 від 18.11.2015 р., №651 від 19.11.2015 р., №701 від 20.11.2015 р., копії яких залучені до матеріалів справи

Позивачем отримано від контрагентів ТОВ Ікон Констракшн , ТОВ Ейвері , ТОВ Діналекс , ТОВ «Дакар Констракшн» , ТОВ «Марсі Траст Груп» послуг на загальну суму 18 269 400 грн.

21 серпня 2017 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог товариства відмовити в повному обсязі.

В постанові Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі № 804/5171/16 зазначено, що суд касаційної інстанції вважає не прийнятними доводи позивача, погоджені судами попередніх інстанцій, про відповідність долучених до матеріалів справи світлокопій вимогам Закону, оскільки відсутність в рахунках - фактурах визначення посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, а також особистого підпису або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, доводить відсутність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Під час нового розгляду справи, суду не надано доказів, які можуть свідчити про фактичне здійснення господарських операцій, зазначених у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 року.

Про відсутність факту здійснення господарської операції, підтвердженням, зокрема, є такі обставини: всупереч даним податкового обліку у будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов`язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників.

Встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з`ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку учасників відповідної операції.

Податкова звітність має формуватись на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної сили, повинні бути складеними за результатами фактично вчиненої операції, мати всі обов`язкові реквізити, відповідати формі, встановленій законом.

Слід також наголосити на тому, що судовою практикою (ухвали ВАСУ від 12.02.2014 року по справі №К/9991/48350/12, №К/9991/48339/12, №К/9991/54260/12, ухвали ВАСУ від 26.03.2014 року по справі №К/9991/26540/11, №К/9991/28864/11) вироблено правову позицію, за якою при вирішенні аналогічних спорів необхідно з`ясовувати обставини щодо прояву платником розумної обережності при укладенні договорів зі спірними постачальниками. Адже за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб`єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов`язань та надання гарантій виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду. Доказами прояву розумної обережності слугують не лише установчі документи та витяги з Єдиного державного реєстру, але й обґрунтування мотивів вибору контрагента, обставин укладення та виконання договорів, перевірка ділової репутації контрагента, повноважень осіб, що діють від імені підприємства. Несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету. У разі недобросовісності контрагентів покупець несе певний ризик не лише невиконання цивільно-правового договору, але й в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися правом на податковий кредит в силу відсутності документів, що мають силу первинних документів.

Тим більше, що приписи абз.2 п.44.1 ст.44 ПК України прямо забороняють платнику податків формувати показники податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами, регістрами бухгалтерського обліку, фінансової звітності та іншими документами, пов`язаними з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

В матеріалах справи відсутні докази, які б дали змогу встановити вищенаведені обставини стосовно прояву платником обережності у підприємницькій діяльності при укладанні відповідних правочинів, здійснених товариством у спірних павовідносинах.

За таких обставин, суд зробив висновок, що ТОВ УКРСПЕЦОЛИВА неправомірно завищено суму податкового кредиту, відповідно оскаржуване податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим та таким, що відповідає податковому законодавству України.

З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд зробив висновок про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 241-245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю УКРСПЕЦОЛИВА (50056, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Електрозаводська, буд. 1-к; код ЄДРПОУ 33264625) до головного управління ДФС у Дніпропетровській області (50074, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пр. Героїв-підпільників, буд.42; код ЄДРПОУ 39738741), третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - товариство з обмеженою відповідальністю Ейвері (01054 м. Київ, вул. О. Гончара, буд. 79; код ЄДРПОУ 39612606), третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - товариство з обмеженою відповідальністю Діналекс (01054 м. Київ, вул. О. Гончара, буд. 52; код ЄДРПОУ 39665369), третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - товариство з обмеженою відповідальністю Дакар Констракшн (03191, м. Київ, вул. А. Вільямса, буд. 6-д; код ЄДРПОУ 39762638), третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - товариство з обмеженою відповідальністю Марсі Траст Груп (03191, м. Київ, вул. Новопирогівська, буд. 50; код ЄДРПОУ 39762753), третя особа-5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - товариство з обмеженою відповідальністю Інкон Констракшн (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7; код ЄДРПОУ 39762177) про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук