Рішення

від 04.04.2019 по справі 490/9226/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2/490/3603/2018 Справа № 490/9226/18

Центральний районний суд м. Миколаєва

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2019 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Гуденко О.А.,

при секретарі - Кваші С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Національної транспортної компанії АВТО-ІМПУЛЬС про розірвання договору , -

В С Т А Н О В И В:

01.11.2018 року позивач звернувся з позовом до відповідача та просив розірвати договір майнового лізингу №1-0734 від 23.02.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "НТК АВТО-ІМПУЛЬС"; стягнути з відповідача на користь позивача отримані грошові кошти у розмірі 53940 грн та моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

Позивач в обгрунтуванні своїх вимог посилається на те, що згідно п.5.1 Договору предмет лізинку передається у користування лізингоодержувачеві протягом строку, який становить не більше 120 робочих днів з моменту сплати лізингоодержувачем на рахунок лізингодавця авансового платежу на комісії за передачу предмета лізингу. Згідно графіку сплати авансового платежу сума виплат авансового платежу складає 89900 грн., 53940 грн. - вартість фінансування, 5394 грн. - комісія за передачу предмета лізингу. На виконання п. 5.1 Договору позивачем було сплачено відповідачеві 53940 грн. в рахунок оплати вартості фінансування за Договором (квитанція від 23.02.2018 р. № 033110004). При цьому відповідачем й досі не передано позивачеві обумовлений Договором транспортний засіб, на телефонні дзвінки представник відповідача не відповідає.

Зазначеними діями відповідача позивачеві були спричинені моральні страждання, що полягають у стресі та постійному хвилюванні, в якому позивач перебуває по теперішній час, адже його було позбавлено значної грошової суми. Сума коштів, яку позивачу досі не повернуто відповідачем є для нього суттевою шкодою, адже він не може купити собі інший атомобіль, вільно пересуватися по місту. Враховуючи наведене позивач вважає, що сума 5000 грн. була б розумною сатисфакцією моральної шкоди, яка була завдана відповідачем, враховуючи емоційний та фізичний стан позивача.

В судове засідання на розгляд справи позивач не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, причини неявки суду не повідомив, хоча був своєчасно та належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Відзиву проти позову у судове засідання не надано.

Відповідно до ст. 280-281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочноий розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Давши оцінку матеріалам справи,суд приходить до наступних висновків.

23.02.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ "НТК АВТО-ІМПУЛЬС" укладено договір № 1-0734 майнового лізингу, згідно з яким предметом договору майнового лізингу є транспортний засіб Geely Emgrand , об`єм двигуна 2.4 i, вартістю 179 800, 00 грн. що зазначено у додатку № 1 та 3 вищевказаного договору.

Згідно з ч. 1ст. 806 ЦК Україниза договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Таким чином, договір лізингу є комбінованим видом цивільно-правового договру, який містить ознаки як договору про найм (оренду), так і купівлю-продаж, поставку і регулюється положеннями Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей.

Відповідно до частин першої, другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Нормами статей 203, 627 ЦК Українизакріплено, що правочин є чинним, якщо його зміст не суперечить цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, волевиявлення учасників є вільним і відповідає їхній волі та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору.

Однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору (ст. 3 ЦК України). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно до п. 2.1 договору майнового лізингу, лізингодавець зобов`язується придбати та передати на умовах майнового лізингу у користування майно, а лізингоодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі та інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 2.2 строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу складається з періодів (місяців) згідно графіка сплати лізингових платежів (додаток №2 до договору) та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі предмету лізингу за формою, встановленою лізингодавцем.

Відповідно до п. 5.1 договору, предмет лізінгу передається у користування лізингоодержувачеві протягом строку, який становить не більше 120 робочих днів з моменту сплати лізингоодержувачем на рахунок лізингодавця авансового платежу та комісії за передачу предмета лізингу.

Згідно до п. 5.2 договору лізингоодержувач має право сплачцвати авансовий платіж впродовж (але не більше) 12 місяців з моменту підписання цього договору плотежами, визначеними лізингодавцем залежно від вартості предмета лізингу в додатку № 1 до даного договору, який є його невід`ємною частиною, та розрахований по формулі в п.8.2.2 даного договору. Авансовий платіж не може бути сплачений повністю лізингоодержувачем до сплати вартості фінансування.

Відповідно до п. 16.1 будь-які спори або розбіжності, що виникають у процесі виконання умов даного договору, які сторони не можуть розв`язати шляхом переговорів, будуть вирішуватися в судовому порядку відповідно до діючого законодавства України без дотримання досудового порядку врегулювання спорів. Під час таких переговорів або судового розглядуданий договір повинен виконуватися належним чином.

На виконання умов договору ОСОБА_1 було сплачено авансовий платіж за договором майнового лізингу №1-0734 від 23.02.2018 року у сумі 53 940,00 грн., що підтверджується квитанцією № 033110004 від 23.02.2019 року.

За договором лізингу майновий інтерес лізингодавця полягає у розміщенні та майбутньому поверненні з прибутком грошових коштів, а майновий інтерес лізингоодержувача - в можливості користуватися та придбати предмет лізингу у власність.

Відповідно до ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Також, виходячи з аналізу норм чинного законодавства за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до ст. 628 ЦК України.

Крім того, відповідно до п. 17 ч. 1ст. 1 Закону України Про захист прав споживачів передбачено, що послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб, а отже на послуги фінансового лізингу поширюється діяЗакону України Про захист прав споживачів .

Так у додатку № 1 до договору лізингу № 1-0734 від 23.02.2018 визначено, що вартість предмету лізингу Geely Emgrand на дату підписання Договору складає 179 800,00 грн. Визначено строк поставки предмету лізингу у 120 днів.

Проте зазначені умлви договру не виконані відповідачем і на спростування такого жодних доказів останнім суду не надано.

Відповідно до положень ст. 651,653 ЦПК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відповідно до положень ст. 662-663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За правилами ст. 664 цього кодексу , обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

За сттаттею 665, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Згідно положень ЦК України про найм, ст.ст. 765-776 : наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму. Якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором: 1) вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою; 2) відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Враховуючи викладене, суд вважає встановленим, що відповідачем не виконані в устанволений законом строк обовязок передати визначений договром предмет лізигну лізингоодержувачеві , що є підставою для розірвання догвору та стягнення на користь позивачаи сплачені позивачем до НТК АВТО-ІМПУЛЬС платежі на виконання цього договору в розмірі 53940,00 грн.

Що стосується вимог позову про відшкодування моральної шкоди, то суд зазначаає наступне.

Відповідно ло положень ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України Про захист прав споживачів чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Згідно зі статтею 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Так, спірні правовідносини сторін регулюються положеннями Параграфу 6 Лізинг Глави 58 Найм(оренда) ЦК України, а також вищенаведеними статтями ЦК України про договір купівлі -продажу та договір найму. Ці норми не передбачають відшкодування моральної шкоди в разі порушення зобов`язання з виконання договору лізингу.

Відповідно до положень статей 4, 22 Закону України Про захист прав споживачів споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законом.

За атакого у задволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди слід відмовити за їх безпідставністю.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір в розмірі 704,80 грн. необхідно стягнути з відповідача ТОВ НТК АВТО-ІМПУЛЬС на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись статями 12,13,81,89,141,264, 265, 268, 274, 279, 280-284 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Національної транспортної компанії АВТО-ІМПУЛЬС про захист прав споживача- задовольнити частково.

Розірвати договір майнового лізингу № 1-0734 від 23 лютого 2018 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Національної транспортної компанії АВТО-ІМПУЛЬС та ОСОБА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Національної транспортної компанії АВТО-ІМПУЛЬС код ЄДРПОУ 35920912 на користь ОСОБА_1 код РНОКПП НОМЕР_1 сплачені за договором лізингу № 1-0734 від 23 лютого 2018 року платежі в розмірі 53940 гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Національної транспортної компанії АВТО-ІМПУЛЬС код ЄДРПОУ 35920912 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 704 гривень 80 копійок.

У задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення складено 12 квітня 2019 року.

СУДДЯ ГУДЕНКО О. А.