Рішення

від 09.04.2019 по справі 709/1947/18

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/1947/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2019 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Дем'яненко Н.М.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Лєтол", третя особа - приватний нотаріус Ватутінського міського нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_2, про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації права оренди, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з цивільним позовом до ТОВ "Лєтол"

(далі - відповідач), третя особа - приватний нотаріус Ватутінського міського нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_2, про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації права оренди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Чорнобаївської селищної ради Черкаської області. 10 червня 2013 року між позивачем та

ТОВ "Зелена Нива 2013" укладено договір оренди земельної ділянки строком на п'ять років. Даний договір зареєстровано у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Термін дії вищезазначеного договору закінчився 10 червня 2018 року. Позивач у травні 2018 року звернувся до ТОВ "Зелена Нива 2013" з метою повернення йому земельної ділянки, однак 3 вересня

2018 року йому стало відомо, що стосовно його земельної ділянки укладено договір оренди від

18 березня 2017 року між позивачем та відповідачем, а також проведено державну реєстрацію права оренди, хоча державний реєстратор мала відмовити у державній реєстрації, оскільки таке право вже зареєстроване за ТОВ "Зелена Нива 2013". У зв'язку з тим, що позивач жодних договорів з відповідачем не підписував, останній просив суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між позивачем та відповідачем, скасувати державну реєстрацію права оренди.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 29 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судових засіданнях 27 листопада 2018 року та

20 лютого 2019 року проти позову заперечив, просив долучити до матеріалів цивільної справи копії платіжних відомостей про отримання позивачем орендної плати. В подальші судові засідання представник відповідача не з'являвся, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений за місцезнаходженням юридичної особи ТОВ "Лєтол", що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 86).

Третя особа подала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи за її відсутності. У письмових поясненнях зазначила, що під час реєстрації права відповідача на оренду спірної земельної ділянки, відомості про наявність інших зареєстрованих речових прав на вказану ділянку, крім права власності, були відсутні. Інформація щодо існування спору та наявності обмежень та інших прав на користування земельною ділянкою їй не надавалася та не повідомлялася (а.с. 23, 26).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд встановив наступні обставини справи та визначив відповідно до них правовідносини.

Позивач є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,4019 га (кадастровий номер 7125155100:04:000:0854), що підтверджується копіями державного акту на право приватної власності на землю від 27 березня 2001 року серії ЧР (а.с. 5) та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 12).

10 червня 2013 року між позивачем та ТОВ "Зелена Нива 2013" було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надав ТОВ "Зелена Нива 2013" в оренду належну йому земельну ділянку.

Згідно з п. 8 зазначеного договору оренди землі, строк його дії становить - 5 років.

З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо про укладення 18 березня 2017 року з ТОВ "Лєтол" договору оренди № б/н, за яким він передав останньому в оренду належну йому земельну ділянку, а приватний нотаріус Ватутінського міського нотаріального округу ОСОБА_2 здійснила державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за відповідачем (а.с. 13-14).

Під час розгляду справи судом встановлено, що 18 травня 2017 року приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу ОСОБА_2 прийнято рішення № 35255148 про державну реєстрацію припинення іншого речового права - права оренди земельної ділянки з реєстраційним номером 257493171251 (кадастровий номер 7125155100:04:000:0854) на підставі заяви, яку було подано ОСОБА_4 (а.с. 28). Дана реєстраційна дія проведена на підставі Угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю) загальною площею 2,4019 га (кадастровий номер 7125155100:04:000:0854), укладеної 17 березня 2017 року між

ТОВ "Зелена Нива 2013" та позивачем (а.с. 31).

На піставі укладеного між позивачем та відповідачем 18 березня 2017 року спірного договору оренди земельної ділянки строком на сім років (а.с. 29-30), 19 травня 2017 року здійснено державну реєстрацію права оренди відповідача приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (а.с. 27).

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ст. 13 ЗУ " Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Згідно зі ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 792 ЦК України, ст. 13 Закону України "Про оренду землі" за договором оренди землі орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Разом з тим підписання спірного договору оренди землі позивач заперечив та заявив клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи для встановлення справжності його підпису на спірному договорі оренди та витребування у відповідача оригіналу договору оренди земельної ділянки від 18 березня 2017 року.

Ухвалами Чорнобаївського районнго суду Черкаської області від 20 лютого 2019 року та

20 березня 2019 року клопотання позивача задоволено, а відповідача зобов'язано надати суду оригінал договору оренди земельної ділянки від 18 березня 2017 року, укладеного між позивачем та відповідачем.

Водночас вимоги суду про надання оригіналу спірного договору оренди виконані не були.

Відповідно до ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Суд розцінює дії відповідача щодо ненадання оригіналу договору оренди земельної ділянки, належної позивачу, та неявку представника відповідача у судові засідання, як ухилення від участі в експертизі.

Враховуючи ухилення відповідача від надання суду оригіналу договору оренди земельної ділянки, а також відсутність жодних інших належних і допустимих доказів, які б підтверджували виконання підпису на спірному договорі оренди позивачем, суд визнає факт непідписання позивачем договору оренди землі від 18 березня 2017 року.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України та ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України способи захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

У п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз'яснено, що недійсним може бути визнано лише укладений договір.

У даному випадку, здійснено державну реєстрацію спірного договору оренди землі, він є укладеним, а тому оспорюваним та за рішенням суду може бути визнаний недійсним.

Такий правовий висновок зроблено Верховним Судом України в постанові від

23 листопада 2016 року у справі № 6-2540цс16.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту його прав узгоджується з нормами діючого законодавства та встановленими по справі обставинами.

Враховуючи встановлення факту непідписання договору оренди землі позивачем і, як наслідок, відсутність вільного волевиявлення позивача на його укладення, позовні вимоги в частині визнання недійсним договору оренди землі підлягають до задоволення.

При цьому заперечення представника відповідача, щодо неможливості визнання договору оренди землі недійсним у зв'язку з отриманням позивачем орендної плати, суд оцінює критично. Так, надані суду копії платіжної відомості від 11 квітня 2018 року № 14 та видаткового касового ордеру від 24 листопада 2017 року, незасвідчені належним чином, а тому не можуть слугувати належними і допустимими доказами. Крім того, позивач заперечив отримання орендної плати, стверджуючи про підроблення його підпису у вказаних платіжних документах.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому пп "а" п. 2

ч. 6 ст. 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Враховуючи те, що вимога про скасування державної реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки є похідною вимогою від вимоги щодо визнання недійсним договору оренди землі, суд вважає за необхідне скасувати державну реєстрацію права оренди відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позивач відповідно до копії посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії А № 132642 С (категорія 1) від 09 квітня 2012 року є інвалідом з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 10).

Таким чином з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за дві позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 1536,80 (768,40 х 2) гривень.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 4, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди землі № б\н від 18 березня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Лєтол .

Скасувати державну реєстрацію речового права оренди, зареєстрованого 19 травня

2017 року на підставі договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Лєтол" від 18 березня 2017 року, відносно земельної ділянки площею 2,4019 га (кадастровий номер 7125155100:04:000:0854), яка розташована в адміністративних межах Чорнобаївської селищної ради Черкаської області.

Стягнути з ТОВ "Лєтол" на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір у розмірі 1536,80 гривень.

Платіжні реквізити для сплати судового збору: стягувач Державна судова адміністрація України; отримувач коштів - ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106; код ЄДРПОУ- 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача 31211256026001; код класифікації доходів бюджету 22030106.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.

Суддя В.В. Чубай