Постанова

від 08.04.2019 по справі 916/3147/16

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/3147/16 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Колоколова С.І., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання : Клименко О.В.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Приміч Д.В., ордер ОД 329770, дата видачі 01.04.2019;

від відповідача: Назаровець В.В., довіреність № 36 від 15.01.2019;

від третьої особи - 1: не з'явився;

від третьої особи - 2: ОСОБА_3, довіреність № 2567 від 08.05.2014;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства Берег

на рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2018 , ухвалене колегією суддів у складі: головуючого судді Смелянець Г.Є., суддів Волкова Р.В., Малярчук І.А., у м. Одесі, повний текст якого складений 29.12.2018

у справі №916/3147/16

за позовом: Приватного підприємства Берег

до відповідача: Концерну Військторгсервіс в особі філії Одеське управління військової торгівлі Концерну Військторгсервіс

за участю третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Публічного акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Одесаобленерго

2) ОСОБА_4

про: зобов'язання виконати умови договору

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2016 року Приватне підприємство Берег звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Концерну Військторгсервіс в особі філії Одеське управління військової торгівлі Концерну Військторгсервіс про зобов'язання виконати умови договору №3/СД про спільну діяльність (простого товариства) від 01.06.2007, а саме здійснити підключення 2-х поверхової будівлі загальною площею 1717 кв.м., розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 45 до джерела електропостачання.

Позов мотивовано тим, що відповідач з 2012 року всупереч положень п. 5.1.8 Договору не забезпечує підключення об'єкту на період ремонту до джерел електропостачання, чим перешкоджає позивачу у виконанні умов Договору.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.12.2016 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Публічне акціонерне товариство Енергопостачальна компанія Одесаобленерго .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.04.2017 у справі №916/3147/16 призначено судову електротехнічну експертизу, на вирішення якої поставлені наступні питання: 1) Чи можливо забезпечити підключення 2-х поверхової будівлі загальною площею 1717 кв.м., яка розташована за адресою м. Одеса, вул. Преображенська, 45 до мереж електропостачання за наявності обставин, які встановлені в Акті опосвідчення стану безпеки електроустановок споживачів від 19.01.2017 та в Акті огляду будівлі від 20.01.2017?; 2) Чи можливо здійснити підключення кабельної лінії КЛ 0,4кВ від РУ-0,4кВ ТП №478 та здійснити електропостачання об'єкту Будинок військового одягу в частині подачі напруги на розподільчий щит, який знаходиться в підвальному приміщенні 2-х поверхового об'єкту площею 1717 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 45?

Проведення судової електротехнічної експертизи доручено судовому експерту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справі зупинено до одержання результатів судової експертизи.

Листом № 7913-17 від 26.05.2017 експертом повідомлено про технічну неможливість проведення судової експертизи Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз та залишення ухвали суду від 14.04.2017 без виконання, матеріали справи №916/3147/16 повернуто до Господарського суду Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.06.2017 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено ОСОБА_4.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.06.2017 у справі №916/3147/16 призначено судову електротехнічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання: 1) Чи можливо забезпечити підключення 2-х поверхової будівлі загальною площею 1717 кв.м., яка розташована за адресою м. Одеса, вул. Преображенська, 45 до мереж електропостачання за наявності обставин, які встановлені в Акті опосвідчення стану безпеки електроустановок споживачів від 19.01.2017 та в Акті огляду будівлі від 20.01.2017?; 2) Чи можливо здійснити підключення кабельної лінії КЛ 0,4кВ від РУ-0,4кВ ТП №478 та здійснити електропостачання об'єкту Будинок військового одягу в частині подачі напруги на розподільчий щит, який знаходиться в підвальному приміщенні 2-х поверхового об'єкту площею 1717 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул.Преображенська, 45?

Проведення судової електротехнічної експертизи доручено судовому експерту Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України. Провадження у справі зупинено до одержання результатів судової експертизи.

Згідно висновку судової електротехнічної експертизи №12155 від 19.07.2018 підключення 2-х поверхової будівлі загальною площею 1717 кв.м., яка розташована за адресою м. Одеса, вул. Преображенська, 45 до мереж електропостачання за наявності обставин, які встановлені в Акті опосвідчення стану безпеки електроустановок споживачів від 19.01.2017 та в Акті огляду будівлі від 20.01.2017 можливе, за умов дотримання вимог п. п. 6.2.2. - 6.2.4. Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів та виконання усіх електромонтажних робіт в будівлі (прокладання електричних проводів та кабелів до розподільчих щитів, встановлення розеток, вимикачів та світильників, розподільчих щитів). Здійснення підключення кабельної лінії КЛ 0,4кВ від РУ-0,4 кВ ТП №478 та здійснення електропостачання об'єкту Будинок військового одягу в частині подачі напруги на розподільчий щит, який знаходиться в підвальному приміщенні 2-х поверхового об'єкту площею 1717 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул.Преображенська, 45 можливе за умов дотримання вимог п.п.6.2.2 - 6.2.4 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів .

13.07.2018 від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, згідно з яким відповідач просив суд закрити провадження у справі №916/3147/16 у зв'язку з відсутністю предмету спору. У задоволенні вказаного клопотання згідно протокольної ухвали, постановленої в судовому засіданні 04.12.2018, відмовлено.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.12.2018 Приватному підприємству Берег відмовлено у задоволенні позову, вирішено питання про розподіл судових витрат.

Зазначене судове рішення мотивоване тим, що у зв'язку з прийняттям Господарським судом Одеської області 30.03.2018 рішення у справі №916/540/17 про розірвання Договору №3/СД про спільну діяльність (простого товариства) від 01.06.2007, яке постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.07.2018 залишено без змін, зобов'язання сторін за Договором є такими, що припинилися. Наведене, за висновком суду, унеможливлює задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача виконати умови Договору (п.5.1.8), а саме: здійснити підключення 2-х поверхової будівлі загальною площею 1717 кв.м., розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 45 до джерела електропостачання.

Не погодившись з означеним рішенням суду Приватне підприємство Берег звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2018 у справі №916/3147/16 скасувати, позовні вимоги Приватного підприємства Берег задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, зазнаючи, що судом не було надано оцінки жодному доводу, викладеному в позовній заяві, а також висновкам судової електротехнічної експертизи, а єдиною підставою відмови в задоволенні позову слугувало те, що договір № 3/СД про спільну діяльність (простого товариства) від 01.06.2007 розірвано. На думку апелянта, відмовляючи в позові, суд повинен був дослідити чи мало місце порушення умов договору з боку відповідача та чи є обґрунтованими позовні вимоги з точки зору матеріального права і лише за наслідками дослідження цих обставин вирішувати питання про відмову в задоволенні позову з підстав припинення зобов'язання.

Відповідач згідно відзиву на апеляційну скаргу проти доводів апелянта заперечив, просив в задоволенні апеляційної скарги Приватного підприємства Берег відмовити, рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2018 у справі № 916/3147/16 залишити без змін. За змістом поданого відзиву відповідач зазначав, що між сторонами існував спір щодо виконання умов договору № 3/СД від 01.06.2007, який на час розгляду даної справи вже було розірвано за рішенням суду, у зв'язку з чим договірні відносини сторін є такими, що припинилися, а тому висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову є законним та обґрунтованим. Відповідач також наполягав, що апелянт за змістом апеляційної скарги не наводить будь-яких обставин, які не були досліджені судом та які свідчать про можливість задоволення позовних вимог. В свою чергу, як зазначав Європейський суд з прав людини у рішенні Проніна проти України , встановлення процесуальним законодавством вимог щодо обґрунтованості судових рішень не означає обов'язку суду надавати детальну відповідь на кожен аргумент учасника. Крім цього, за змістом апеляційної скарги апелянт зазначає про необхідність підключення тимчасових електричних мереж для подальшого виконання ремонтних робіт з боку Приватного підприємства Берег , у той же час прохальна частина позовної заяви таких вимог не містила. Не враховано апелянтом й висновків судової електротехнічної експертизи щодо необхідності дотримання при підключенні будівлі до електропостачання вимог п.п. 6.2.2-6.2.4 Привал технічної експлуатації електроустановок споживачів.

Третя особа-2 згідно поданих заперечень на апеляційну скаргу просила рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2018 по справі № 916/3147/16 залишити в силі, апеляційну скаргу - відхилити, з огляду на її юридичну та доказову необґрунтованість.

Третя особа-2 наданими ст. ст. 42, 263 Господарського процесуального кодексу України процесуальними правами на подання відзиву на апеляційну скаргу, участь представника в судовому засідання не скористалась, незважаючи на належне повідомлення судом про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні присутні представники учасників справи висловились на підтримку власних доводів та заперечень, які викладені письмово.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

01.06.2007 між Державним підприємством Міністерства оборони України Управління торгівлі Південного оперативного командування (Сторона-1) та Приватним підприємством Берег (Сторона-2) укладений договір №3/СД про спільну діяльність (простого товариства) (договір), згідно з яким сторони з метою проведення капітального ремонту будівлі Будинок військового одягу , розташованого у м. Одесі, по вул. Преображенській, 45 - об'єкт, який належить Стороні 1, збереження його як пам'ятника архітектури, згідно технічного висновку від 14.03.2007, виданого Одеською державною академією будівництва та архітектури та організації на його площах швейного виробництва і офісних приміщень, як джерела отримання додаткового доходу (після завершення капітального ремонту), зобов'язались шляхом об'єднання своїх зусиль та майна, яке належить сторонам на відповідних правових підставах у порядку та на умовах, зазначених у цьому договорі, спільно діяти (без створення юридичної особи) для досягнення загальної господарської мети: здійснення капітального ремонту об'єкта, який становить собою 2-поверхову будівлю загальною площею 1717 кв. м., в тому числі 503,9 кв.м. підвального приміщення в 2 етапи:

1 етап - капітальний ремонт (укріплення) несучих стін і фасаду. Строки ремонту узгоджуються сторонами після вступу у силу даного договору;

2 етап - ремонт всіх приміщень будівлі, включаючи підвальні приміщення.

Відповідно до п.1.2 договору техніко-економічні показники (характеристики) об'єкта повинні відповідати затвердженій проектно-кошторисній документації та будуть до відображені в додатковій угоді до даного договору, підписаній сторонами після затвердження у встановленому порядку проектно-кошторисної документації.

Відповідно до п.2.2 договору, вкладом Сторони-1 у спільну діяльність є: право володіння об'єктом, згідно свідоцтва на право власності №023181 від 17.12.2002, що є підставою для проведення ремонту та реконструкції об'єкту; розмір вкладу Сторони 1 у спільну діяльність, визначається згідно оцінки, проведеної незалежним експертом.

Згідно з п.2.3 договору вкладом Сторони-2 у спільну діяльність є грошові внески у розмірі 100% грошових коштів, необхідних для досягнення мети спільної діяльності у відповідності до п. 1.1 цього договору. Розмір грошового внеску Сторони 2 визначається згідно з Правилами визначення вартості будівництва . Внесок Сторони-2 підлягає внесенню шляхом перерахування сум внеску на рахунок спільної діяльності, відкритий Стороною 2, по мірі необхідності проведення відповідних оплат за цим договором, але не пізніше 7-ми денного строку з дня виникнення підстави для проведення відповідної оплати.

Відповідно до п.2.4 договору, грошова оцінка вкладів сторін, які підлягають внесенню сторонами та визначаються на момент підписання цього договору має наступне співвідношення: Сторона-1: 6745921 грн. і частка Сторони-1 складає 20%; Сторона-2: 26983684 грн. і частка Сторони-2 складає 80%.

Згідно до п. 5.1.4 договору Сторона 1 зобов'язується після реєстрації договору в органі податкової служби і вступу його в законну силу передати Стороні 2 об'єкт під капітальний ремонт і реконструкцію за актом приймання - передачі.

Відповідно до п.4.1 договору зі спільної згоди сторін Сторона-2 наділена правом діяти від імені всіх учасників даного договору під час ведення загальних справ на підставі діючого договору і спеціально виданої Стороною-1 довіреності, що підтверджує повноваження Сторони-2 на укладення договорів в рамках діючого договору від імені всіх учасників і наділяється наступними повноваженнями, в тому числі, але не виключно, у відношенні третіх осіб: представляє учасників даного договору у всіх майнових та немайнових договірних та інших зобов'язаннях перед третіми юридичними та фізичними особами, органами державної влади, управліннями, установами та організаціями, з питань, які стосуються виконання зобов'язань за даним договором; здійснює закупівлю матеріальних цінностей і здійснює розрахунки за взаємозаліки в рамках спільної діяльності, встановленої даним договором; одержує від офіційних органів державної влади та самоврядування, діючи від імені Сторони 1, необхідні дозволи, узгодження та інші документи, необхідні для досягнення мети даного договору; здійснює інші операції, не заборонені діючим законодавством України для досягнення загальної господарської мети, вказаній у п.1.1 даного договору.

Пунктом 5.1.8 договору на Сторону-1 покладено обов'язок забезпечити підключення об'єкту на період ремонту до джерел енергопостачання, водопостачання і телефонізації за грошову компенсацію зі Сторони-2 спожитих енергоресурсів.

Відповідно до п.10.2 договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання і скріплення печатками сторін і діє до 30.04.2027 з можливим продовженням строку дії договору на новий строк. Договір припиняє свою дію за взаємною згодою сторін. Договір не є безстроковим.

На виконання умов договору 01.06.2007 сторонами складено та підписано акт приймання-передачі майна у спільну діяльність, згідно з яким Сторона-1 передає, а Сторона-2 приймає у спільну діяльність нежитлову 2-поверхову будівлю з підвалом (пам'ятка архітектури місцевого значення), яка обліковується на балансовому обліку Сторони-1, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 45.

20.08.2008 між сторонами укладено додаткову угоду до договору №3/СД про спільну діяльність від 01.06.2007, згідно з якою сторони погодили, що у зв'язку з реорганізацією Державного підприємства Міністерства оборони України Управління торгівлі Південного оперативного командування на підставі наказу Міністра оборони України від 05.04.2007 №125 Про реорганізацію Державного підприємства Міністерства оборони України Управління торгівлі Південного оперативного командування в преамбулі договору Сторону-1 слід замінити на Концерн Військторгсервіс .

Як зазначає позивач, ним на виконання умов договору було проведено ряд будівельних робіт, що підтверджується договором підряду № 3/04 від 28.04.2008, довідкою про вартість виконаних робіт за травень 2008 року, договірною ціною, актом приймання виконаних підрядних робіт за травень 2008 року, договором поставки від 02.07.2009, платіжними дорученнями № 37 від 31.07.2008, № 3 від 27.03.2009, квитанціями № 302 від 27.03.2009, № 5 від 12.02.2010.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач вказував, що відповідач в порушення п. 5.1.8 договору не виконує покладеного на нього обов'язку із забезпечення підключення об'єкта на період ремонту до джерел електропостачання, водопостачання та телефонізації за грошову компенсацію зі сторони-2 спожитих енергоресурсів, чим створює перешкоди у подальшому виконанні договору.

В ході розгляду справи судом встановлено, що рішенням Господарського суду Одеської області від 30.03.2018 у справі №916/540/17 позов Концерну Військторгсервіс в особі філії Одеське управління військової торгівлі Концерну Військторгсервіс до Приватного підриємства Берег , за участю Військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Міністерства оборони України про розірвання договору та зобов'язання вчинити певні дії, задоволено повністю: розірвано договір № 3/СД про спільну діяльність (простого товариства) від 01.06.2007, укладений між Приватним підприємством Берег та Державним підприємством Міністерства оборони України Управління торгівлі Південного оперативного командування , правонаступником якого є Концерн Військторгсервіс ; зобов'язано Приватне підприємство Берег повернути Концерну Військторгсервіс в особі філії Одеське управління військової торгівлі Концерну Військторгсервіс за актом приймання-передачі двохповерхову будівлю Будинок військового одягу , загальною площею 1717 кв.м., яке складається з підвальних приміщень площею 503,9 кв.м., приміщення першого поверху площею 644,6 кв.м., приміщення другого поверху площею 568,5 кв.м, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 45.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.07.2018 у справі №916/540/17 рішення Господарського суду Одеської області від 30.03.2018 у справі №916/540/17 залишено без змін.

Наведені обставини за висновком суду унеможливлюють задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача виконати умови Договору (п.5.1.8), а саме: здійснити підключення 2-х поверхової будівлі загальною площею 1717 кв.м., розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 45 до джерела електропостачання, що й стало підставою для відмови в задоволенні позову.

Проте колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

За змістом статті 1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017, яка діяла на час звернення з позовом), правом на звернення до суду за захистом наділена кожна особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав чи інтересів.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (статті 15, 16 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі.

За змістом наведених законодавчих норм завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, у тому числі, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Отже, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Статтею 54 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017, яка діяла на час звернення з позовом до суду) установлено форму і зміст позовної заяви, в якій має бути зазначено, у тому числі, зміст позовних вимог, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; докази, що підтверджують позов; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.

З 15.12.2017 відповідно до Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 № 2147-VІІI набув чинності Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, згідно з підпунктом 9 пункту 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За змістом статті 162 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017, яка діяла на час ухвалення оскаржуваного судового рішення) у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Отже позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання зобов'язань за договором у вигляді підключення 2-х поверхової будівлі загальною площею 1717 кв.м., розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 45 до джерела електропостачання.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Існування відповідного обов'язку відповідача та кореспондуючого з ним права позивача вимагати його виконання опосередковані умовами договору № 3/СД про спільну діяльність (простого товариства) від 01.06.2007.

Разом з тим, як встановлено судом, укладений між сторонами договір №3/СД про спільну діяльність (простого товариства) від 01.06.2007 рішенням Господарського суду Одеської області від 30.03.2018 у справі №916/540/17 розірвано.

Положеннями ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (ст. 188 Господарського кодексу України).

За приписом ч. ч. 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Одеської області від 30.03.2018 у справі № 916/540/17 за наслідками апеляційного перегляду залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.07.2018, та, відповідно до правил ч. 2 ст. 241, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, набрало законної сили з 02.07.2018.

Частиною 2 статті 653 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Отже, правові наслідки вирішення в судовому порядку спору про розірвання договору із прийняттям рішення про задоволення цих вимог та розірвання договору полягають в тому, що договір припиняє свою дію на майбутнє, а зобов'язання сторін за цим договором припиняються з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Порушення прав позивача має існувати на момент розгляду спору в суді. В інших випадках, не дивлячись навіть на те, що порушення мало місце раніше, позов не підлягатиме задоволенню, оскільки до моменту ухвалення судового рішення об'єкт захисту буде відсутній.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Прикладом відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилось неврегульованих питань або самі сторони врегулювали спірні питання.

Як зазначалося вище предметом спору у даній справі є вимоги позивача про зобов'язання відповідача виконати умови договору № 3/СД про спільну діяльність (простого товариства) від 01.06.2007, а саме здійснити підключення 2-х поверхової будівлі загальною площею 1717 кв.м., розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 45 до джерела електропостачання. Необхідність виконання такого обов'язку з боку відповідача, позивач обґрунтовував неможливістю подальшого виконання умов договору щодо проведення капітального ремонту будівлі.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Встановлені обставини розірвання в судовому порядку договору № 3/СД про спільну діяльність (простого товариства) від 01.06.2007 та визначені ст. 653 Цивільного кодексу України наслідки розірвання виключають можливість подальшого існування спору між сторонами щодо виконання умов такого договору на майбутнє, внаслідок того, що відповідні зобов'язальні відносини сторін станом на момент прийняття судового рішення є припиненими.

Колегія суддів враховує, що окрім вимог про виконання умов договору, інших вимог позивачем заявлено не було. В свою чергу питання щодо належності виконання умов договору та підстав його розірвання в судовому порядку вже були предметом дослідження у справі № 916/540/17.

Частиною 1 ст. 278 Господарського процесуального кодексу України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин апеляційна скарга Приватного підприємства Берег підлягає залишенню без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2018 підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Позивачем при зверненні до місцевого суду з цим позовом сплачено 1 378,00 грн. судового збору.

Частиною 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду, зокрема, в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У разі закриття провадження у справі, спір не вирішується по суті, і, відповідно, відсутній результат вирішення спору, тобто суд не встановлює, внаслідок чиїх саме дій виник спір у справі.

Враховуючи викладене судовий збір, сплачений позивачем за звернення до суду з цим позовом в сумі 1 378,00 грн., має бути повернутий йому з державного бюджету ухвалою суду.

Однак зі змісту ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір зазначається, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, тому відсутність у матеріалах справи відповідного клопотання унеможливлюють повернення судового збору як судом апеляційної, так і судом першої інстанції.

Колегія суддів наголошує на тому, що позивач не позбавлений права звернутися до суду першої інстанції з відповідним клопотанням про повернення судового збору в сумі 1 378,00 грн. з бюджету.

Крім цього, у зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги витрати на її подачу покладаються на позивача.

Керуючись статтями 231, 267-271, 273, 275, 277, 278, 281-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Берег залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2018 у справі №916/3147/16 скасувати.

Провадження у справі №916/3147/16 закрити.

Постанова, відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 15.04.2019.

Головуючий суддя Н.С. Богацька

судді С.І. Колоколов

Н.М. Принцевська