УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" квітня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/1137/18
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшової Ю.В.
секретар судового засідання: Голюк Л.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Журавська Л.В., адвокат, ордер серії КВ №045537 від 18.03.2019;
від відповідача-1: Князєв В.В., адвокат, ордер серії ЖТ №059062 від 31.01.2019 та договір про надання правової допомоги від 22.01.2019;
від відповідача - 2, не прибув.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Єфремова Юрія Валентиновича
до 1) Коростишівської районної ради Житомирської області
2) Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Коростишівської районної ради
про визнання продовженим договору оренди майна
В судовому засіданні 09.04.2019 оголошувалась перерва до 12.04.2019 о 12:00 год.
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання продовженим договору оренди частини нежитлового приміщення площею 18 кв. м, розташованого за адресою: Житомирська область, м. Коростишів, вул. Героїв Небесної сотні, 58, укладений 01.06.2012 між Фізичною особою-підприємцем Єфремовим Юрієм Валентиновичем та Коростишівською центральною районною лікарнею ім. Д.І. Потєхіна до 30.04.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідності до вимог чинного законодавства договір оренди майна від 01.06.2012, за відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору був продовжений на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, тобто з 30.06.2015 по 30.05.2018 року.
Протягом місяця після закінчення терміну дії договору (30.05.2018) орендодавець не заперечив можливості продовження дії цього договору, відтак, позивач вважав, що дію договору продовжено до 30.04.2021. Але листом КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Коростишівської районної ради за вих.№1325/0116 від 12.11.2018 позивача повідомлено, що на продовження договору не було надано погодження, тобто відповідач-1 заперечує наявність у позивача права користуватися орендованим приміщенням до 30.04.2021.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові, просив задовольнити позов.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову.
Згідно відзиву (а.с. 149-152) відповідач-1 звертав увагу на те, що в даному випадку позивач має право скористатися саме переважним правом на укладення договору оренди на новий термін (ч. 3 ст. 17 ЗУ Закону України "Про оренду державного та комунального майна"). Але, відповідач-1 вважає такі вимоги безпідставними.
Відповідач-2 не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судові засідання не направляв, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином.
Оскільки явка представника відповідача-2 в судове засідання не визнана обов'язковою, суд вважає, що його неявка не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
Проте, слід відзначити, що в матеріалах справи міститься відзив КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Коростишівської районної ради, відповідно до якого відповідач-2 відзначає, що згідно абз. 9 п. 5 Положення про порядок управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, міста району, затвердженим рішенням 26 сесії 5 скликання Коростишівської районної ради № 590 від 12.05.2010 КНП ЦПМСД Коростишівської районної ради здійснює свої повноваження тільки за погодженням Коростишівської районної ради і не наділено повноваженнями самостійно приймати рішення про передачу об'єктів комунальної власності в оренду. Також п. 13 даного Положення передбачено, що за три місяці до закінчення терміну дії договору оренди орендодавці нерухомого майна або іншого окремого індивідуально визначеного майна подають до районної ради письмове звернення з пропозиціями щодо продовження терміну дії договору, перегляду його умов, разом з клопотанням орендаря. А в разі порушення орендарями термінів подачі письмового звернення, договір оренди вважається автоматично припиненим. Строк дії договору може бути продовжений на новий строк лише після розгляду питання доцільності його продовження на новий строк і прийняття відповідного рішення (розпорядження) Органом управління майном - Коростишівською районною радою. Отже відповідач-2 наполягає на тому, що порядок переукладення договору оренди не дотримано позивачем.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2012 між Коростишівською центральною лікарнею ім. Д.І. Потєхіна (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Єфремовим Юрієм Валентиновичем (орендар/позивач) укладено договір оренди майна спільної комунальної власності територіальних громад, сіл, міста району, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - частину нежилого приміщення, площею 18 кв. м, розміщене за адресою м. Коростишів, вул. К. Маркса, 58, яке знаходиться на балансі Коростишівської центральної районної лікарні ім. Д.І. Потєхіна, вартість якого визначена відповідно до звіту №Н-116-01/08 про оцінку нежитлових приміщень будівлі поліклініки і становить 40143,00 грн. (п.п. 1.1. договору).
Метою оренди є розташування аптечного пункту (п.п. 1.2. договору).
Згідно п.п. 2.1. договору вступ орендаря у володіння та користування майном настає одночасно із підписанням сторонами договору та акту прийому-передачі вказаного майна.
Пунктом 2.3. договору визначено, що передача майна в оренду здійснюється відповідно до рішення сесії №277 від 05.07.2012.
Відповідно до п.п. 10.1. договору він діє з 01.07.2012 по 30.06.2015 строком на два роки та 11 місяців.
Також сторонами не заперечується, що в послідуючому дію даного договору оренди було продовжено до 30.05.2018.
Протягом місяця після закінчення терміну дії договору орендодавець не заперечив можливості продовження дії цього договору, тому позивач вважав, що дію договору пролонговано до 30.04.2021.
Позивач наполягає на тому, що станом на день звернення до суду з даним позовом продовжує використовувати предмет оренди для зайняття підприємницькою діяльністю, сплачує орендну плату та комунальні платежі
Проте, листом Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги Коростишівської районної ради за вих.№1325/0116 від 12.11.2018 позивачу повідомлено, що на продовження договору не було надано погодження, тому договір на думку відповідача припинив свою дію.
В послідуючому Коростишівська районна рада оголосила конкурс на право оренди приміщення, яке є предметом договору оренди від 01.06.2012.
Як з'ясовано в ході розгляду справи, згідно рішення Коростишівської районної ради №441 від 22.02.2018 надано погодження на безоплатну передачу приміщення поліклініки, що розташоване за адресою м. Коростишів, вул. Героїв Небесної Стоні, 58 з балансу Коростишівської ЦРЛ ім. Д.І. Потєхіна на баланс КЗ "Центр ПМСД Коростишівського району" (а.с. 188).
30.05.2018 року було проведено передачу приміщення поліклініки з балансу Коростишівської ЦРЛ ім. Д.І. Потєхіна на баланс КЗ "Центр ПМСД Коростишівського району", що підтверджується відповідним актом (а.с. 189).
20.06.2018 року рішенням Коростишівської районної ради № 483 було затверджено акт приймання-передачі майна від 30.05.2018 (а.с. 190).
Крім цього, слід звернути увагу на те, що відповідно до Статуту Комунального закладу Центр первинної медико-санітарної допомоги Коростишівського району , затвердженого рішенням сесії Коростишівської районної ради від 18.10.2013 №456 - власником закладу є Коростишівська районна рада - уповноважений орган управління (п.1.3) (а.с. 163-168).
Рішенням №478 від 20.06.2018р. Коростишівської районної ради було вирішено реорганізувати Комунальний заклад "Центр первинної медико-санітарної допомоги Коростишівського району" шляхом перетворення в Комунальне некомерційне підприємство Центр первинної медико-санітарної допомоги Коростишівської районної ради.
Рішенням 26 сесії 7 скликання від 30.08.2018 № 510 було затверджено Статут Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Коростишівської районної ради.
Отже, судом встановлено, що власником приміщення, площею 18 кв. м, що розташоване за адресою м. Коростишів, вул. Героїв Небесної Стоні, 58 є Коростишівська районна рада, а балансоутримувачем станом на день розгляду справи - Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Коростишівської районної ради.
З метою захисту своїх прав позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про визнання договору оренди майна спільної комунальної власності територіальних громад, сіл, міста району від 01.06.2012 таким, що продовжив свою дію на тих же умовах і на той же строк, тобто в порядку автоматичної пролонгації на підставі ст. 764 ЦК України, та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Причиною виникнення спору у даній справі стало питання наявності чи відсутності підстав для продовження дії договору оренди на тих же умовах і на той же строк.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Приписами ст. 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763 ЦК України).
Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який раніше був встановлений договором (ст. 764 ЦК України).
Організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності врегульовані Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
В силу вимог ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Тобто, норма зазначеної статті має диспозитивний характер, оскільки не вказує на те, що відповідна вимога про припинення чи зміну договору оренди має називатися виключно заявою. Така заява може бути направлена однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у даному випадку має зміст такої заяви, оскільки вона обов'язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди, та факт її отримання іншою стороною.
Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.
Отже, для продовження дії договору оренди на підставі ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування орендованим майном; відсутнє письмове повідомлення однієї зі сторін договору про припинення або зміну умов договору.
Таким чином, наведена правова норма визначає можливість продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах без проведення конкурсу. При цьому, для автоматичного продовження договору оренди державного та комунального майна передбачена особливість - відсутність заяви (повідомлення) однієї із сторін про припинення чи зміну умов договору протягом місяця після закінчення терміну його дії.
Правовий інститут пролонгації договору оренди державного чи комунального майна (продовження договору на той же строк і на тих самих умовах), закріплений в ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" реалізується внаслідок мовчазної згоди сторін договору, а реалізація правового інституту продовження договору оренди на новий строк внаслідок переважного права добросовісного орендаря (ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"), в разі незгоди орендодавця може бути предметом спору в господарському суді.
Господарський суд звертає увагу на те, що позивач, звертаючись до суду з даним позовом визначив предметом позову саме інститут пролонгації договору оренди (продовження договору на той же строк та на тих самих умовах), закріплений ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який реалізується внаслідок мовчазної згоди сторін договору.
Також слід відзначити, що самого права на пролонгацію договору оренди сторона позбавлена бути не може, оскільки воно гарантоване ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" імперативно. Тобто реалізація наданих позивачу Законом України "Про оренду державного та комунального майна" прав, зокрема, права на пролонгацію договору, повинна гарантувати йому вільне володіння тими майновими правами, яких він уже набув в силу закону, що сприятиме юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси сторін спору та відповідатиме принципам застосування статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України та яка захищає майнові інтереси сторін до тієї ж міри, як право власності на речові права. Аналогічних висновків дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові №910/321/18 від 29.01.2019.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Заперечення відповідача-1 суд оцінює критично та зазначає, слід розмежовувати правові конструкції, визначені у ч. 2 ст. 17 та ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки пролонгація (продовження) договору на тих же умовах і на той же строк, та переважне право орендаря на укладення договору не є тотожними поняттями.
Так, для застосування ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та визнання за орендарем переважного права на укладення договору оренди на новий строк необхідно встановити такі юридичні факти: закінчення терміну договору оренди; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; власник майна не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору не повідомив орендаря про намір використовувати майно для власних потреб.
При реалізації зазначеного переважного права орендаря укладатиметься новий договір оренди комунального майна, при цьому попередній договір оренди повинен закінчити термін дії, шляхом відмови однієї із сторін у продовженні терміну дії договору у спосіб вчинення заяви.
При цьому, суттю переважного права є укладення договору найму на новий строк зі встановленням умов за домовленістю сторін, а не його автоматичне поновлення. Наймач повинен повідомити наймодавця про своє переважне право у строк, визначений у договорі, або у розумний строк до закінчення строку договору найму. У разі якщо наймач не надсилає повідомлення наймодавцю, він відмовляється від здійснення свого переважного права.
В свою чергу, для продовження дії договору оренди на підставі ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування орендованим майном; відсутнє письмове повідомлення однієї зі сторін договору про припинення або зміну умов договору.
Таким чином, наведена правова норма визначає можливість продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах без проведення конкурсу. При цьому, для автоматичного продовження договору оренди державного та комунального майна передбачена особливість - відсутність заяви (повідомлення) однієї із сторін про припинення чи зміну умов договору протягом місяця після закінчення терміну його дії.
Правовий інститут пролонгації договору оренди державного чи комунального майна (продовження договору на той же строк і на тих самих умовах), закріплений в ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" реалізується внаслідок мовчазної згоди сторін договору, а реалізація правового інституту продовження договору оренди на новий строк внаслідок переважного права добросовісного орендаря (ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"), в разі незгоди орендодавця може бути предметом спору в господарському суді.
Щодо заперечень відповідача-2, суд вважає за необхідне зазначити, що посилання на норми Положення про порядок управління об'єктами спільної власності територіальних громад, сіл, міста району, суд оцінює критично, оскільки дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" превалює над локальними нормативно-правовими актами, яким є вищезгадане положення.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач не подав до суду достатніх доказів на спростування позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати договір оренди частини нежитлового приміщення площею 18 кв. м, розташованого за адресою: Житомирська область, м. Коростишів, вул. Героїв Небесної сотні, 58, укладений 01.06.2012 між Фізичною особою-підприємцем Єфремовим Юрієм Валентиновичем (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) та Коростишівською центральною районною лікарнею ім. Д.І. Потєхіна таким, що продовжив свою дію на тих же умовах і на той же строк.
3. Стягнути з Коростишівської районної ради Житомирської області (12501, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Дарбіняна, 11, ід. код 13576931)
- на користь Фізичної особи-підприємця Єфремова Юрія Валентиновича (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) 881,00 грн. сплаченого судового збору.
4. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Коростишівської районної ради (12501, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Героїв Небесної Сотні, 58, ід. код 38947848)
- на користь Фізичної особи-підприємця Єфремова Юрія Валентиновича (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) 881,00 грн. сплаченого судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 16.04.19
Суддя Кудряшова Ю.В.
Віддрукувати:
1 - в справу;
2 - позивачу (рек. з повід.)
3,4 - відповідачам (рек. з повід.)
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 12.04.2019 |
Оприлюднено | 17.04.2019 |
Номер документу | 81206249 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Кудряшова Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні