Рішення

від 17.04.2019 по справі 910/1928/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 17.04.2019Справа №  910/1928/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Бугаєнко Я.В., розглянувши у судовому засіданні матеріали господарської справи за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця»  (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5) в особі Виробничого структурного підрозділу «Ужгородська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» (88018, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Ф. Тіхого, 8) до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Вудлайн 2014» (04655, м. Київ, вул. Корабельна, 3) про  стягнення  3 215 742,28 грн. за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Акціонерне товариство «Укрзалізниця» в особі Виробничого структурного підрозділу «Ужгородська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» звернулося до  Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вудлайн 2014»  про стягнення 3 215 742,28 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час митного контролю вагонів № 67890186, № 68822477 та № 67864876, які були відправлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Вудлайн 2014» зі станції Васильків Південно-Західної залізниці, було здійснено анулювання митних декларацій та визнано їх недійсними, що стало наслідком затримання вищевказаних вагонів на станціях та підставою для нарахування відповідачу платежів та зборів у відповідності до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах залізниці України та пов'язані з ними послуги із застосуванням коефіцієнтів 2,302 і 2,647 на загальну суму 3 215 742,28 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1928/19, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.03.2019. Разом з позовною заявою позивачем було подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, оскільки позивач не має можливості забезпечити участь представника у судовому засіданні у зв'язку з значною територіальною віддаленістю та великою кількістю судових справ. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2019 у задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Виробничого структурного підрозділу «Ужгородська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» про проведення судового засідання у режимі відеоконференції відмовлено. Підготовче судове засідання, яке призначене на 20.03.2019, не відбулось у зв'язку з направленням судді Пукшин Л.Г. до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для продовження співбесіди у межах процедури кваліфікаційного оцінювання. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2019  підготовче засідання у справі № 910/1928/19 призначено на 03.04.2019. У судове засідання, призначене на 03.04.2019 з'явився представник  позивача, який повідомив суд, що укласти мирову угоду позивач не бажає, уточнень позовних вимог позивач не має, а також, що останнім повідомлено про всі обставини, а тому вважає за можливе призначити розгляд справи по суті. У підготовче засідання 03.04.2019 відповідач уповноваженого представника не направив, відзиву на позовну заяву не надав. При цьому, суд зазначає, що відповідач про призначене підготовче засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103049457158 згідно якого відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі 25.02.2019  та ухвалу суду від 21.03.2019 відповідач отримав 28.03.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103049458995. У судовому засіданні 03.04.2019 судом встановлено, що відповідач належним чином був повідомлений про призначення підготовчого засідання, враховуючи відсутність з боку відповідача клопотань про відкладення та керуючись ст.ст. 177, 185, 234 Господарського процесуального кодексу України, постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого засідання у справі та призначення справи до розгляду по суті на 17.04.2019. 03.04.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, призначене на 17.04.2019. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 у задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Виробничого структурного підрозділу «Ужгородська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» про проведення судового засідання у режимі відеоконференції відмовлено. 11.04.2019 загальним відділом діловодства суду зареєстровано  клопотання Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Виробничого структурного підрозділу «Ужгородська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» про розгляд справи, призначеної на 17.04.2019  без участі уповноваженого  представника за наявними у справі матеріалами. Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання 17.04.2019, про причини неявки суд не повідомив про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Згідно з ч. 1, 3    ст. 202 Господарського процесуального кодексу України    неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки. Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України    у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2019, не подав до суду відзиву на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами. Таким чином, незважаючи на те, що відповідач не з'явився у судове засідання, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог     ст.ст. 165, 178  Господарського процесуального кодексу України, а неявка даного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті. Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представників сторін. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив. За доводами позивач, що підтверджується матеріалами справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Вудлайн 2014» зі станції Васильків Південно-Західної залізниця було відправлено, зокрема: 14.12.2016 вагон № 67890186 по відправці № 447839 з вантажем «древесина топливная в виде бревен, поленьев, сучьев, вязанок хвороста или в аналогичых видах», одержувач фірма «Швишш Кроно Кфт», 4800 Вашарошнамень, вул.. Іпар, 1, Угорщина; 16.12.2016 вагон № 68822477 по відправці № 4488944 з вантажем «древесина топливная в виде бревен, поленьев, сучьев, вязанок хвороста или в аналогичых видах», одержувач фірма «Швишш Кроно Кфт», 4800 Вашарошнамень, вул.. Іпар, 1, Угорщина; 22.12.2016 вагон № 67864876 по відправці № 451369 з вантажем «древесина топливная в виде бревен, поленьев, сучьев, вязанок хвороста или в аналогичых видах», одержувач фірма «Швишш Кроно Кфт», 4800 Вашарошнамень, вул.. Іпар, 1, Угорщина. Вказані вище  вагони перебували під митним контролем. Так, 18.12.2016  вагон № 67890186 затримано митницею на ст. Батьово для зважування згідно із заявки митного поста «Залізничний» від 18.12.2016 № 254/16, про що складено акт загальної форми ст. Батьово № 11477 від 18.12.2016. На станцію відправлення надано телеграфне повідомлення  116 від 19.12.2016 для повідомлення вантажовідправника. 21.12.2016 вагон №68822477 затримано митницею на ст. Батьово для проведення митного огляду згідно із заявки митного поста «Залізничний» від 21.12.2016 № 262/16, про що складено акт загальної форми ст. Батьово № 11523 від 21.12.2016. На станцію відправлення надано телеграфне повідомлення № 133 від 21.12.2016 для повідомлення вантажовідправника. 28.12.2016 вагон №67864876 затримано митницею на ст. Батьово для зважування згідно із заявки митного поста «Залізничний» від 28.12.2016 № 275/16, про що складено акт загальної форми ст. Батьово № 11599 від 21.12.2016. На станцію відправлення надано телеграфне повідомлення  № 175 від 28.12.2016 для повідомлення  вантажовідправника. В подальшому 28.12.20176 на підставі заявок Митного посту «Залізничний» від 18.12.2016 № 254/16, від 28.12.2016 № 275/16, від 22.12.16 №262/16(а) на ст. Батьово було проведено зважування вантажу у вагонах, що підтверджується актами загальної форми № 9966 від 28.12.16 та № 9967 від 28.12.16.  За результатами зважування встановлено, наступні дані стосовно: вагона № 67890186 - фактична маса брутто вагона склала 66100 кг., тара вагона з бруса - 22160 кг, нетто - 43940 кг. Маса вантажу за перевізними документами - 43700 кг. Тобто, маса вантажу у вагоні є більшою від заявленої в документі на 240 кг; вагона № 68822477 - фактична маса брутто вагона склала 61940 кг., тара вагона з бруса - 20700 кг, нетто - 41240 кг. Маса вантажу за перевізними документами – 40900 кг. Тобто, маса вантажу у вагоні є більшою від заявленої в документі на 340 кг.; вагона № 67864876 - фактична маса брутто вагона склала 62340 кг., тара вагона з бруса - 23000 кг, нетто - 39340 кг. Маса вантажу за перевізними документами - 39400 кг. Тобто маса вантажу у вагоні є меншою від заявленої в документі на 60 кг. Наведені дані також підтверджуються випискою з Книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах (форма ГУ-78). За твердженням позивача, 10.02.2017 на підставі листа Закарпатської митниці ДФС від 10.02.2017 № 070-70- 61/34/366 та наказу ДН-5 № 33 від 10.02.2017, вагони №68822477,  №67890186 та № 67864876 направлено на станцію Чоп для здійснення його вивантаження та завантаження, про що складено акти загальної форми № 167, № 100, № 99 від 10.02.2017. 11.02.2017 зазначені вище  вагони прибули на ст. Чоп, про що складено Акт загальної форми № 4548. У період з  11.02.2017 по 25.07.2017 вказані вагони перебували на станції Чоп в очікуванні митного огляду. Листом від 25.07.2018 № 07-70-61/34/1563 Закарпатською митницею ДФС повідомлено дирекцію та станцію Чоп, що Київською митницею ДФС проведено анулювання митних декларацій та визнано їх недійсними, а саме: № 67890186-МД № 125160001/2016/564488 від 14.12.2016;  № 68822477 -МД№          125160001/2016/564548 від 16.12.2016 та № 67864876 -МД№ 125160001/2016/564607 від 22.12.2016. Працівниками станції Чоп надані           оперативні повідомлення на станцію відправлення Васильків Півд.-Захід. зал. для повідомлення вантажовідправника про анулювання митних декларацій та необхідність розпорядження вантажем, що підтверджується телеграмами ст. Чоп № ДС-01-05/567 від 26.07.2018 та повторно № ДС-01-05/600 від 01.08.2018, №11 від 01.08.18, та складено акти загальної форми №№ 4919, 4922 від 25.07.2018. Станцією Васильків повідомлено ТОВ «Вудлайн 2014» листом - телеграма №65 від 03.08.2018 Підрозділом Ужгородська дирекція залізничних перевезень було направлено також ТОВ «Вудлайн 2014» лист від 02.08.2018 № в.о.ДН-5-20/1039 про необхідність розпорядитися вантажем. Крім того, станцією Васильків 03.08.2018 також було направлено відповідачу лист з повідомленням про анулювання          митних декларацій та необхідність розпорядження вантажем. 18.09.2018 на підставі наказу №160 від 18.08.2018 вищевказані вагони направлені із ст. Чоп на ст. Мукачево для передачі його на відповідальне зберігання, про що складено акт загальної форми № 4932 від 18.09.2018. 19.08.2018 вагони прибули на ст. Мукачево, про що складено Акт загальної форми №2. Вивантаження було здійснене 02.10.2018 вагону №67890186 та 08.10.2018 вагонів №№ 68822477, 67864876, про що складено відповідно акти загальної форми № 18 від 02.10.2018, № 19 від 06.10.2018. На станцію відправлення надано телеграфні повідомлення № 15 від 08.10.2018, № 6 від 02.10.2018 для повідомлення вантажовідправника За час затримки вагонів на станціях залізницею проведено нарахування платежів та зборів у відповідності до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах залізниці України та пов'язані з ними послуги із застосуванням коефіцієнтів 2,302 і 2,647. Загальна сума нарахованих зборів та платежів на станціях становить 3 215 742,28 грн., з них: за вагон № 67890186 - 1 097 452,20 грн, за вагон №  68822477 – 1 068 822,08 грн та за вагон № 67864876 - 1 049 468,00 грн. Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарський договір є однією з підстав виникнення господарських зобов'язань і є обов'язковим для виконання сторонами. Аналогічно врегульовано підстави виникнення господарського зобов'язання у статях 11 та 629 Цивільного кодексу України. Господарські зобов'язання, згідно із статтею 174 Господарського кодексу України, можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Частиною першою статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу залізниця зобов'язана доставити довірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу. Суд зазначає, що підставою виникнення зобов'язань між позивачем та відповідачем є договір на перевезення вантажу, оформлений залізничними накладними. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами; сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань (частина п'ята статті 307 Господарського кодексу України, частина друга статті 908 та стаття 920 Цивільного кодексу України). Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (частина п'ята статті 306 Господарського кодексу України). Відповідно до статті 3 Закону України “Про залізничний транспорт” законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України “Про транспорт”, цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Крім того, такі правовідносини регулюються Багатосторонньою угодою від 01.11.1951 “Про міжнародне залізничне вантажне сполучення”. Статут залізниць України (надалі - Статут залізниць) який є спеціальним законом, що регулює правовідносини у залізничному перевезенні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457. Статут залізниць чинний із змінами і доповненнями. Згідно з частиною другою статті 218 Митного кодексу України розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб. Так, стаття 218 Митного кодексу України, включена у главу 32 “Митні формальності на залізничному транспорті”, містить спеціальні норми проведення митних процедур саме на залізничному транспорті і підлягає застосуванню в даному випадку до спірних правовідносин сторін, як спеціальна норма права. Митними формальностями є сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами та органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи (пункт 29 частини першої статті 4 Митного кодексу України). Таким чином, дії щодо здійснення митницею митного огляду вагонів, є митними формальностями, а тому на них розповсюджуються положення статті 218 Митного кодексу України. Статтею 119 Статуту залізниць України та пунктами 2 і 15 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від  25.02.1999 №113 (далі - Правила), передбачено, що залізниці вноситься плата вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх вантажовласнику. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням. Таким чином, стягнення коштів за виконання маневрової, огляду/переогляду вантажу та іншої роботи можливе не тільки за умови наявності попередньої згоди вантажовласника на вчинення таких дій, а й у інших випадках передбачених законом, у тому числі у випадку проведення митного контролю та митного оформлення товарів. Пункт 16 Правил містить вичерпний перелік підстав звільнення вантажовідправника від плати за користування вагонами та контейнерами. Митні процедури не входять до цього переліку. Плата за користування стягується з вантажовласника також у  разі  затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці (п. 13 Правил). У разі затримки вагонів на станції з причин,  які залежать від   вантажовласника,   складається  акт  загальної  форми,  який підписується представниками  станції  і  вантажовласника.  В  акті вказується  час  (у  годинах  та  хвилинах)  початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (пункт 8 Правил). Заявлена Залізницею до стягнення сума розрахована відповідно до Збірники тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифне керівництво №1), затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317. Відповідні застосовані в розрахунках ставки є фіксовані, а відтак додаткового погодження сторонами не потребують. Враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги  про стягнення заборгованості  нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести        ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до     ст. 86 Господарського процесуального кодексу України   суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України     витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 129, 236 – 239, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ВУДЛАЙН 2014» (04655, м. Київ, вул. Корабельна, буд. 3; ідентифікаційний код 39454511) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Виробничого структурного підрозділу «Ужгородська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» (88018, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Ф. Тіхого, буд. 8; ідентифікаційний код 40081195)  нараховані платежі за час затримки вагонів у сумі 3  215  742 (три мільйони двісті п'ятнадцять тисяч сімсот сорок дві) грн 28 коп. та витрати по сплаті судового збору 48  236 (сорок вісім тисяч двісті тридцять шість) грн 13 коп.      3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.                        Повний текст рішення складено 17.04.2019                                Суддя                                                                                               Пукшин Л.Г.