Рішення

від 09.04.2019 по справі 916/1893/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1893/17

Господарський суд Одеської області

У складі колегії суддів:

головуючого судді Желєзної С.П.

судді Літвінова С.В.,

судді Погребної К.Ф.

Секретаря судових засідань Курко Д.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Гусельщикова М.А. за довіреністю №580 від 26.12.2018р.;

Від відповідача: Дубовка С.А. на підставі ордеру;

Від третьої особи: не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства „МТБ Банк" до товариства з обмеженою відповідальністю „Годвуд", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки та застави, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „Марфін банк", найменування якого було змінено на публічне акціонерне товариство „МТБ Банк" (далі по тексту - ПАТ „МТБ Банк") 02.08.2017р. звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Годвуд" (далі по тексту - ТОВ „Годвуд"), відповідно до якого просило суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №00368/FO від 08.08.2006р. у розмірі 503 692,03 доларів США та 7 144 590,72 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 267 641,52 долари США, із відсотків у розмірі 236 050,51 доларів США, із пені у розмірі 5 858 621,69 грн. та штрафу у розмірі 1 286 969,03 грн.,

- звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Рекою Л.А. та зареєстрованим в реєстрі за №4903, будівлі і споруди виробничої бази загальною площею 6876 кв. м., що розташовані за адресою: село Нова Долина, вулиця Південна, 3, Овідіопольський район, Одеська область, і включають в себе: виробничий корпус площею 1232,6 кв. м., вагову площею 106, кв. м., приміщення трансформаторної підстанції площею 4,1 кв. м., офіс площею 144,8 кв. м., побутове приміщення 65,5 кв. м., сушильню площею 64,1 кв. м., котельню площею 104,2 кв. м., дизельну площею 14,7 кв. м., убиральню площею 2,4 кв. м., склад площею 62,6 кв. м., цех №3 площею 2500,2 кв. м., прохідну площею 13,8 кв. м., склад площею 1608,7 кв. м., сушильню площею 573,8 кв. м., зварювальний цех площею 28,1 кв. м., компресорну площею 15,9 кв. м., щитову площею 2,0 кв. м., навіс площею 5,9 кв. м., підсобне приміщення площею 6,8 кв. м, вбиральню площею 13, 3 кв. м., малярний цех площею 248,5 кв. м., підсобне приміщення площею 9,3 кв. м., офіс площею 67,5 кв. м., споруди 31, 5, 6,-12, 1; визнати спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних (публічних) торгів з визначенням початкової ціни у розмірі 14 170 290, 00 грн.;

- звернути стягнення на предмет застави за договором застави №02587-СО від 08.08.2006р. - обладнання, що є власністю відповідача, а саме: калібрувально-шліфувальний станок Buldog 1300 RС 2М, прес Sormec LT 100, станок чотирьохбічний СМ 757, шипорізний модуль МХБ-3518 та шипорізний модуль NF - 16RS; визнати спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення прилюдних (публічних) торгів з визначенням початкової ціни у розмірі 786 818,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ПАТ „МТБ Банк" посилається на неналежне виконання ОСОБА_4 зобов'язань, прийнятих на себе за умовами кредитного договору №00368/FO від 08.08.2006р., виконання зобов'язань за яким було забезпечено укладеними між позивачем та ТОВ „Годвуд" договором застави та іпотеки, у зв'язку з систематичним порушенням позичальником строків сплати платежів, передбачених умовами кредитного договору.

Ухвалою від 04.08.2017р. господарським судом було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_4 (далі по тексту - ОСОБА_4)

Ухвалою від 01.11.2017р. господарським судом було призначено по даній справі судову комплексну експертизу (судову оціночно-будівельну, будівельно-технічну експертизи та судову товарознавчу експертизу), доручено проведення експертизи Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою від 29.01.2018р. господарським судом було вирішено розгляд даної справи проводити за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.

Ухвалою від 20.09.2018р. господарським судом клопотання експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів було задоволено, у зв'язку з чим, провадження у справі зупинено, а матеріали справи скеровано на адресу Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

07.11.2018р. до господарського суду разом із матеріалами справи №916/1893/17 від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення №18-1396/1397 від 30.10.2018р. про неможливість надання висновку за матеріалами господарської справи.

Ухвалою від 08.11.2018р. дана справа була прийнята до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Желєзної С.П., судді Літвінова С.В., судді Невінгловської Ю.М., провадження по справі поновлено.

Ухвалою від 11.12.2018р. господарським судом було відмовлено ПАТ „МТБ Банк" у задоволенні заяви про залучення до участі у справі №916/1893/17 правонаступника позивача.

02.01.2019р. ПАТ „МТБ Банк" звернулось до господарського суду із заявою про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором №00368/Б0 від 08.08.2006р., що становить 503 692,03 доларів США та 7 144 590,72 гривні, з яких: 267 641,52 доларів США - заборгованість за основним боргом (кредитом); 236050,51 доларів США - заборгованість за відсотками; 5 858 621,69 гривень - заборгованість за пенею, нарахованою за період з 25.01.2017 року по 25.06.2017 року; 1 286 969,03 гривень - заборгованість за штрафом:

- звернути стягнення на предмет застави за договором застави №02587-СО від 08.08.2016р. обладнання, а саме: калібрувально-шліфувальний станок Buldog 1300 RС 2М, прес Sormec LT 100, станок чотирьохбічний СМ0 757, шипорізний модуль МХБ-3518 та шипорізний модуль NF16RS, що є власністю ТОВ „Годвуд", шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з визначенням початкової ціни у розмірі 786 818,00 грн.;

- звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Рекою Л.А. та зареєстрованим в реєстрі за №4903, а саме на будівлі та споруди виробничої бази, що розташовані за адресою: с. Нова Долина, вул. Південна, 3, Овідіопольський район Одеської області, що є власністю ТОВ „Годвуд", шляхом його продажу на прилюдних торгах із визначенням вартості майна у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".

Господарський суд зауважує, що у зв'язку з поданням заяви про уточнення позовних вимог позивачем було виключено із прохальної частини позову визначення початкової ціни предмету іпотеки. Вказана редакція позовних вимог ПАТ „МТБ Банк" була прийнята до розгляду господарським судом як остаточна.

Ухвалою від 30.01.2019р. господарським судом було відмовлено ТОВ „Годвуд" у задоволенні клопотання про призначення судової комплексної експертизи по справі №916/1893/17.

ТОВ „Годвуд" у межах підготовчого провадження повністю заперечувало проти задоволення пред'явленого позову з підстав його незаконності та необґрунтованості. Зокрема у поданих до суду численних клопотаннях відповідачем неодноразово було наголошено про визначення позивачем початкової ціни предмета застави та іпотеки на підставі звітів про незалежну оцінку, складених без проведення огляду об'єкта застави та іпотеки. ТОВ „Годвуд" також було вказано про необхідність дослідження судом під час вирішення даного спору питання щодо можливості відокремлення майна, яке знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, село Нова Долина, вулиця Південна, 3, яке є предметом іпотеки та майна, яке не є предметом іпотеки.

27.09.2017р. відповідачем було подано до суду заяву про застосування інституту позовної давності до позовних вимог ПАТ „МТБ Банк" про звернення стягнення на предмет іпотеки та застави. В обґрунтування поданої заяви відповідачем було наголошено, що у зв'язку зі зверненням Банку до відповідача листом №2594/01 від 27.06.2012р. про сплату заборгованості Позичальника за кредитним договором, позивачем було змінено строк виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з чим, строк позовної давності для звернення до суду із даними позовними вимогами повинен обраховуватись з 2012р., що свідчить про пропуск Банком строків позовної давності. За переконанням відповідача, правомірність доводів щодо зміни строку виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором підтверджується, в тому числі, висновками, до яких дійшов господарський суд Одеської області у рішенні від 18.02.2016р. по справі №916/4949/15.

ПАТ „МТБ Банк" заперечувало проти задоволення заявленого відповідачем клопотання про застосування інституту позовної давності, оскільки, за переконанням позивача, у листі №2594/01 від 27.06.2012р. Банком вимога про дострокове повернення кредиту у повному обсязі не заявлялась, а лише було вказано про необхідність погашення простроченої заборгованості за кредитним договором. Позивачем також було наголошено, що в результаті звернення 07.07.2014р. ПАТ „МТБ Банк" до суду із позовними вимогами до ТОВ „Годвуд" та ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості у межах справи №496/3778/14-ц, яка знаходилася у провадженні Біляївського міськрайонного суду Одеської області, відбулось переривання строків позовної давності на підставі ч. 2 ст. 264 ЦК України, а, отже, строк звернення до суду із даними позовними вимогами позивачем пропущений не був.

ОСОБА_4 не скористався наданим законом право на участь свого представника у судовому процесі, письмових пояснень по суті заявлених ПАТ „МТБ Банк" позовних вимог до господарського суду від третьої особи не надходило.

Ухвалою від 05.03.2019р. дана справа була прийнята до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Желєзної С.П., суддів Літвінова С.В. та Погребної К.Ф.

09.04.2019р. до господарського суду від ТОВ „Годвуд" надійшла письмова заява, відповідно до якої відповідачем позовні вимоги ПАТ „МТБ Банк", заявлені у межах даної справи, були визнані у повному обсязі.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

08.08.2006р. між відкритим акціонерним товариством „Морський транспортний банк", найменування якого було змінено на ПАТ „МТБ Банк" (Банк), та ОСОБА_4 (Позичальник) було укладено кредитний договір №00368/FO, відповідно до умов п. 1.1 якого Банк зобов'язується надати Позичальнику кредитні кошти шляхом перерахування з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника з 08.08.2006р. і терміном погашення до 07.08.2011р. включно, у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 500 000,00 доларів США на споживчі цілі зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 14% річних за фактичний період користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. Позичальник зобов'язується на умовах, у розмірі та в строки, встановлені у цьому договорі повернути Банку кредит, сплати відсотки за користування кредитом, а також сплатити комісії, пені та штрафи, що передбачені умовами цього договору, а також здійснювати погашення заборгованості за цим договором у наступному порядку: щомісяця Позичальник сплачує відсотки, розраховані відповідно до п. п. 3.1, 3.3, комісію, розраховану відповідно до п. 3.5 цього договору, повернути кредит у зазначений у п. 1.1 даного договору термін, при цьому ліміт кредитної лінії зменшується відповідно до встановленого графіку (додаток №1).

Згідно з п. 1.3 кредитного договору №00368/FO від 08.08.2006р. виконання Позичальником зобов'язань за даним договором забезпечується майном, яке належить ТОВ „Годвуд".

Відповідно до п. 5.1 -5.3 кредитного договору №00368/FO від 08.08.2006р. даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного виконання зобов'язань сторонами за даним договором. Договір може бути змінений у встановленому договорі порядку. Припинення дії даного договору здійснюється відповідно до діючого законодавства України.

У додатку №1 до кредитного договору №00368/FO від 08.08.2006р. Банком та ОСОБА_4 було погодженого графік погашення кредиту, останній платіж відповідно до якого повинен бути сплачений Позичальником 31.07.2011р., остаточний термін погашення кредиту - 07.08.2011р.

Шляхом підписання додаткової угоди №2 від 05.06.2009р., додаткової угоди №3 від 12.10.2010р., додаткової угоди №3 від 12.10.2010р., додаткової угоди №4 від 22.09.2011р. до кредитного договору №00368/FO від 08.08.2006р. сторонами було внесено до нього відповідні зміни.

Так, підписанням додаткової угоди №4 від 22.09.2011р. сторонами було встановлено кінцевий строк погашення кредиту до 07.08.2014р. та підтверджено, що на момент підписання цієї додаткової угоди заборгованість Позичальника перед Банком за кредитом складає 269 760,43 доларів США.

Відповідно до п. 6 додаткової угоди №4 від 22.09.2011р. до кредитного договору №00368/FO від 08.08.2006р. сторонами було доповнено кредитний договір умовами, відповідно до яких Позичальник зобов'язався у строк до 10.01.2012р. надати належним чином оформлені правовстановлюючі документи, що підтверджують правомірність проведення перепланування нерухомого майна, що виступає забезпеченням зобов'язань за кредитним договором.

Кредитні кошти були видані ПАТ „МТБ Банк" на підставі поданих ОСОБА_4 заяв про видачу кредитних коштів /т. 1, а. с. 143 - 163/.

08.08.2006р. між відкритим акціонерним товариством „Морський транспортний банк", найменування якого було змінено на ПАТ „МТБ Банк" (Кредитор), ТОВ „Годвуд" (Поручитель) та ОСОБА_4 (Боржник) було укладено договір поруки №02588-СО в рахунок забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором №00368/FO від 08.08.2006р.

Відповідно до п. п. 2.1, 4.6 договору поруки №02588-СО від 08.08.2006р. Поручитель відповідає перед Кредитором за зобов'язаннями, що випливають з кредитного договору, солідарно із боржником і в повному обсязі, в тому числі щодо погашення заборгованості за основним боргом, сплаті відсотків та комісії, а також збитків та неустойки, що будуть нараховані за порушення виконання Боржником зобов'язань за кредитним договором, усім своїм майном та коштами, на які у відповідності до чинного законодавства може бути звернуто стягнення. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного погашення Боржником та/або Поручителем всіх сум, що мають бути сплачені Кредитору за кредитним договором.

Шляхом підписання додаткової угоди №1 від 05.06.2009р., додаткової угоди №2 від 12.10.2010р., додаткової угоди №3 від 22.09.2011р. до договору поруки №02588-СО від 08.08.2006р. Банком, ТОВ „Годвуд" та ОСОБА_4 було внесено відповідні зміни до договору поруки.

08.08.2006р. між відкритим акціонерним товариством „Морський транспортний банк", найменування якого було змінено на ПАТ „МТБ Банк" (Іпотекодержатель), та ТОВ „Годвуд" (Іпотекодавець) було укладено договір поруки, посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Рекою Л.А. та зареєстрований в реєстрі за №4903, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого предметом цього договору є надання Іпотекодавцем в іпотеку нерухомого майна, зазначеного у п. 1.6 даного договору, в забезпечення виконання зобов'язань Позичальника (ОСОБА_4) перед Іпотекодержателем, в силу чого Іпотекодержатель має право в разі невиконання Позичальником зобов'язань, забезпечених іпотекою, отримати задоволення за рахунок переданої в іпотеку земельної ділянки. За цим договором забезпечується виконання зобов'язань Позичальника, що випливають з кредитного договору №00368/FO від 08.08.2006р. та всіх додаткових угод до нього.

Відповідно до п. 1.6 договору іпотеки від 08.08.2006р. в забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором Іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно, що є його власністю, а саме: будівлі і споруди виробничої бази загальною площею 6876 кв. м., що розташовані за адресою: село Нова Долина, вулиця Південна, 3, Овідіопольський район, Одеська область, загальною площею 5191 кв. м., що розташовані на земельній ділянці площею 15807 кв. м. Право власності Іпотекодавця на предмет іпотеки підтверджується договором купівлі-продажу будівель і споруд виробничої бази, посвідченим приватним нотаріусом 03.06.2005р. та зареєстрованим в реєстрі за №1390, а також витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №7431969, виданим Овідіопольським районним бюро технічної інвентаризації 06.06.2005р.

Після проведення перепланування будівель та споруд виробничої бази, які є предметом іпотеки, ТОВ „Годвуд" на підставі рішення виконавчого комітету Новодолинської сільської ради від 29.08.2011р. за №136 було видано свідоцтво про право власності серії САС №906632 від 16.11.2011р.

На підставі договору оренди від 09.09.2008р., укладеного між ТОВ „Годвуд" та Овідопольською районною державною адміністрацією, відповідачем було набуто право користування земельною ділянкою для розміщення та експлуатації виробничої бази, яка знаходиться за адресою: село Нова Долина, вулиця Південна, 3, Овідіопольський район, Одеська область.

Згідно з п. п. 1.8, 1.9 договору іпотеки від 08.08.2006р. на строк дії цього договору предмет іпотеки залишається у володінні та користуванні Іпотекодавця виключно за цільовим призначенням. Сторони визначили, що вартість предмета іпотеки складає 3 528 480,00 грн.

Відповідно до п. 2.1.7 договору іпотеки від 08.08.2006р. Іпотекодержатель має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо на момент настання терміну виконання якого-небудь зобов'язання зі сплати кредиту та(або) відсотків, винагород, вони не будуть виконані; звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання якого-небудь зобов'язання за кредитним договором у випадку, зокрема, порушення Позичальником будь-якого зобов'язання за кредитним договором.

Умовами п. 2.3.2 договору іпотеки від 08.08.2006р. передбачено, що Іпотекодавець зобов'язується проводити будь-які будівельні роботи з предмет іпотеки, на отримання яких згідно з чинним законодавством необхідне отримання спеціальних дозволів, тільки після отримання попередньої письмової згоди Іпотекодержателя з обов'язковим наданням належним чином посвідчених копій всіх, передбачених чинним законодавством документів на проведення таких робіт, протягом трьох банківських днів з моменту їх отримання Іпотекодавцем.

Згідно з п. 4.1 договору іпотеки від 08.08.2006р. Іпотекодержатель має право на задоволення своїх вимог за кредитним договором і за цим договором, яке виникне у Іпотекодержателя у випадку невиконання (часткового невиконання) Іпотекодавцем своїх зобов'язань перед Іпотекодержателем за кредитним договором та в інших випадках, передбачених цим договором. Звернення стягнення і реалізація предмета іпотеки здійснюється шляхом позасудового врегулювання або в примусовому порядку. Іпотекодержатель має право на власний розсуд обрати спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 4.4 договору іпотеки від 08.08.2006р. у разі порушення Позичальником умов кредитного договору та/або порушення Іпотекодавцем умов даного договору Іпотекодержатель надсилає Позичальнику і Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушень. В даному документі зазначається стислий зміст порушень зобов'язання, вимога про його усунення не менш ніж у 30-ти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього договору.

Умовами п. 6.1 договору іпотеки від 08.08.2006р. сторонами було передбачено, що договір діє до повного виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором та всіма додатковими угодами до нього, а також до повного виконання Іпотекодавцем власних зобов'язань за цим договором.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження від 28.07.2017р. вбачається, що запис про заборону відчуження будівель і споруд виробничої бази був 08.08.2006р. внесений до реєстру.

Шляхом підписання додаткової угоди №1 від 05.06.2009р., додаткової угоди №2 від 13.10.2010р., додаткової угоди №3 від 22.09.2011р. сторонами по справі було внесено зміни до договору іпотеки від 08.08.2006р., зокрема, в частині кінцевого строку погашення Позичальником кредиту - до 07.08.2014р.

Відповідно до звіту, складеного ТОВ „КБ „Домінанта" станом на 26.06.2017р. на підставі договору, укладеного з Банком, ринкова вартість будівель та споруд виробничої бази, загальною площею 6876 кв. м., що розташовані за адресою: село Нова Долина, вулиця Південна, 3, Овідіопольський район, Одеська область, становить 14 170 290,00 грн.

Крім того, в забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором №00368/FO від 08.08.2006р. між сторонами по справі 08.08.2006р. було укладено договір застави №02587-СО, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого предметом даного договору є надання ТОВ „Годвуд" ( Заставодавцем) в заставу обладнання, опис якого зазначений у п. 1.6 даного договору, Заставодержателю (ПАТ „МТБ Банк"), який має право у разі невиконання Заставодавцем зобов'язань, забезпечених заставою, одержати задоволення за рахунок переданого в заставу обладнання. За цим договором забезпечується виконання зобов'язань Позичальника, що випливають з кредитного договору №00368/FO від 08.08.2006р. та всіх додаткових угод до нього.

Відповідно до п. п. 1.6, 1.9 договору застави №02587-СО від 08.08.2006р. в забезпечення виконання Позичальником (ОСОБА_4) зобов'язань за кредитним договором Заставодавець надав в заставу наступне обладнання: калібрувально-шліфувальний станок Buldog 1300 RС 2М, прес Sormec LT 100, станок чотирьохбічний СМ 757, шипорізний модуль МХБ-3518 та шипорізний модуль NF - 16RS. Сторони визначили, що вартість предмета застави складає 691 408,00 грн.

Згідно з п. 2.1.8 договору застави №02587-СО від 08.08.2006р. Заставодержатель має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо на момент настання терміну виконання якого-небудь зобов'язання за кредитним договором, вони не будуть виконанні; звернути стягнення на предмет застави незалежно від настання термінів виконання якого-небудь зобов'язання за кредитним договором у випадку, зокрема, порушення Позичальником будь-якого зобов'язання за кредитним договором.

Умовами п. 4.2 договору застави №02587-СО від 08.08.2006р. сторонами було передбачено, що звернення стягнення і реалізація предмета застави здійснюється у позасудовому порядку шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса або на підставі рішення суду.

Відповідно до п. 5.1 договору застави №02587-СО від 08.08.2006р. договір діє до повного виконання Позичальником зобов'язання за кредитним договором та всіма додатковими угодами до нього, а також виконання власних зобов'язань Заставодавцем за цим договором.

Шляхом підписання додаткової угоди №1 від 05.06.2009р., додаткової угоди №2 від 12.10.2010р., додаткової угоди №3 від 22.09.2011р. сторонами по справі було внесено зміни до договору застави №02587-СО від 08.08.2006р., зокрема в частині кінцевого строку погашення Позичальником кредиту - по 07.08.2014р.

З витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 28.07.2017р. вбачається, що до державного реєстру було внесено запис про перереєстрацію обтяження рухомого майна - обладнання, переданого Банку в заставу.

Відповідно до звіту, складеного ТОВ „КБ „Домінанта" станом на 26.06.2017р. на підставі договору, укладеного з Банком, ринкова вартість рухомого майна, переданого Банку в заставу на підставі договору №02587-СО від 08.08.2006р., становить 786 818,00 грн.

Листом №2594/01 від 27.06.2012р. ПАТ „МТБ Банк" звернувся до ТОВ „Годвуд", ОСОБА_4 з вимогою, відповідно до якої Банк, посилаючись на укладений між сторонами по справі договір поруки, просило сплатити заборгованість ОСОБА_4 за кредитним договором №00368/FO від 08.08.2006р. протягом 30 днів з моменту отримання вимоги.

Листом №5179/01 від 17.12.2013р. ПАТ „МТБ Банк" звернувся до ТОВ „Годвуд" та ОСОБА_4 з вимогою, відповідно до якої Банк, посилаючись на укладений між сторонами по справі договір поруки та іпотеки, просило достроково протягом 60 днів з моменту отримання вимоги, погасити заборгованість Позичальника за кредитним договором №00368/FO від 08.08.2006р., яка складається із:

- заборгованості по основному боргу за кредитом у розмірі 86331,43 доларів США;

- простроченої заборгованості по основному боргу по кредиту у розмірі 181310,09 доларів США;

- заборгованості за простроченими процентами у розмірі 47676,65 доларів США;

- пені у розмірі 29957,51 грн.

При цьому, Банком було попереджено ТОВ „Годвуд" та ОСОБА_4, що у випадку невиконання цієї вимоги, Банком буде ініційовано у судовому порядку звернення стягнення на предмет іпотеки, а також подано позов про стягнення заборгованості за кредитом.

Листом №2681/01 від 24.06.2014р. ПАТ „МТБ Банк" звернувся до ТОВ „Годвуд" з вимогою, відповідно до якої Банк, посилаючись на укладений між сторонами по справі договір поруки та іпотеки, вимагало дострокової сплати заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором №00368/FO від 08.08.2006р. по кредиту, процентам та неустойці в повному обсязі протягом 60 днів з моменту отримання вимоги. При цьому, Банком було попереджено відповідача, що у випадку невиконання цієї вимоги, Банком буде ініційовано звернення стягнення на предмет іпотеки у судовому порядку.

З наявного в матеріалах справи розрахунку /т .1, а. с. 92/ заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором №00368/FO від 08.08.2006р. станом на 26.06.2017р., вбачається, що:

- Банком було надано Позичальнику кредитні кошти у розмірі 498 300,00 доларів США; Позичальником було повернуто Банку кредитні кошти у розмірі 230 658,48 доларів США, а, отже, розмір заборгованості складає 267 641,52 доларів США;

- розмір нарахованих Банком процентів складає 509 155,69 доларів США; розмір сплачених Позичальником процентів складає 273 105,18 доларів США, а, отже, розмір заборгованості за процентами складає 236 050,51 доларів США;

- розмір пені, нарахованої на суму боргу у розмірі 267 641,52 доларів США протягом періоду з 25.01.2017р. по 25.06.2017р., складає 122 044,53 доларів США, що еквівалентно 3 176 954,91 грн.;

- розмір пені за несплату процентів, яка була нарахована протягом періоду з 25.01.2017р. по 25.06.2017р., становить 103 017,76 доларів США, що еквівалентно 2 681 666,78 грн.;

- розмір штрафу, нарахованого протягом періоду з 27.04.2017р. по 26.06.2017р., складає 49 401,28 доларів США, що еквівалентно 1 285 969,03 грн.

Таким чином, заборгованість ОСОБА_4 за кредитним договором №00368/FO від 08.08.2006р. відповідно до наданого позивачем розрахунку по кредиту та процентам становить 503 692,03 доларів США, заборгованість зі сплати пені та штрафу становить 7 144 590,72 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 30.06.2017р. ПАТ „МТБ Банк" звернувся до ТОВ „Годвуд" з вимогою, відповідно до якої Банк посилаючись на укладений між сторонами по справі договір іпотеки та застави, просило сплатити заборгованість ОСОБА_4 за кредитним договором №00368/FO від 08.08.2006р. у розмірі 503 692,03 доларів США та 39 230 628,63 грн. протягом 30 днів з моменту отримання вимоги. При цьому, Банком було попереджено відповідача, що у випадку невиконання цієї вимоги, Банком буде ініційовано звернення стягнення на предмет іпотеки та застави у судовому порядку.

Рішенням Біляївського міськрайонного суду Одеської області від 07.09.2017р. по справі №496/3778/14-ц позовні вимоги ПАТ „МТБ Банк" до ТОВ „Годвуд" та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості у солідарному порядку були задоволені частково, присуджено до стягнення із ОСОБА_4 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №00368/FO від 08.08.2006р. на загальну суму 336 655,24 доларів США та 4 541 037,58 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26.04.2018р. по справі №496/3778/14-ц апеляційну скаргу ПАТ „МТБ Банк" було задоволено частково, рішення Біляївського районного суду Одеської області від 07.09.2017р. в частині позовних вимог ПАТ МТБ Банк до ТОВ „Годвуд" скасовано, провадження у справі в цій частині вимог Банку закрито.

Ухвалою Верховного Суду від 19.07.2018р. по справі №496/3778/14-ц відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ „МТБ Банк" на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 26.04.2018р., витребувано з Біляївського районного суду Одеської області цивільну справу №496/3778/14-ц.

Господарський суд зауважує, що станом на момент вирішення судом даного спору остаточного судового рішення судом касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги ПАТ „МТБ Банк" на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 26.04.2018р. по справі №496/3778/14-ц постановлено не було.

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до ТОВ „Годвуд", ПАТ „МТБ Банк" було наголошено про неналежне виконання ОСОБА_4 зобов'язань, прийнятих на себе за умовами кредитного договору, що є підставою для звернення стягнення на предмет застави та іпотеки з метою погашення заборгованості третьої особи перед ПАТ „МТБ Банк".

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Господарським судом було встановлено, що правовідносини між ПАТ „МТБ Банк" та ТОВ „Годвуд" виникли на підставі договору іпотеки від 08.08.2006р. та договору застави №02587-СО від 08.08.2006р., укладених з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов'язань, прийнятих на себе за умовами кредитного договору №00368/FO від 08.08.2006р.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За приписами ст. ст. 1048, 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути банку суму кредиту та сплатити проценти до дня повернення кредиту, при цьому, кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми на банківський рахунок кредитора.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У силу застави кредитор (заставодержатель) відповідно до ст. 572 ЦК України має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. 1 ст. 575, ч. 1 ст. 576 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Положеннями ст. 1 Закону України „Про іпотеку" від 5 червня 2003 року N 898-IV (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 3 Закону України „Про іпотеку" іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 7 Закону України „Про іпотеку" встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. При цьому, якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Приписами ст. ст. 3, 4 Закону України „Про заставу" від 02.10.1992р. за 2654-XII (з наступними змінами та доповненнями) заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання. Предметом застави можуть бути майно та майнові права.

Господарським судом під час розгляду даної справи було встановлено, що ОСОБА_4 у порушення прийнятих на себе зобов'язань не було своєчасно сплачено платежі, передбачені умовами кредитного договору №00368/FO від 08.08.2006р., що стало підставою для звернення ПАТ „МТБ Банк", в тому числі, до ТОВ „Годвуд" із вимогами про сплату заборгованості.

При вирішенні спору за позовом кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки та застави, у зв'язку з невиконанням основного зобов'язання, господарському суду необхідно встановити, по-перше, загальний розмір вимог кредитора та факт невиконання основного зобов'язання; до-друге, наявність у кредитора права вимагати звернення стягнення на предмет іпотеки та застави.

Як з'ясовано судом та не спростовано відповідачем та третьою особою, ОСОБА_4 прийняті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплаті нарахованих відсотків за користування кредитом виконані не були, в обумовлені строки кредитні кошти за вказаним договором та відсотки за користування наданим кредитом третьою особою сплачені не були, у зв'язку з чим, у ОСОБА_4 виникла заборгованість перед позивачем.

З матеріалів справи вбачається, що кредитні кошти були видані ПАТ „МТБ Банк" третій особі на підставі поданих ОСОБА_4 заяв про видачу кредитних коштів. При цьому, в додатковій угоді №4 від 22.09.2011р. до кредитного договору №00368/FO від 08.08.2006р. позивачем та третьої особою було підтверджено, що на момент її підписання заборгованість Позичальника перед Банком за кредитом складає 269 760,43 доларів США.

Поряд з цим, відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором №00368/FO від 08.08.2006р. заборгованість третьої особи за тілом кредиту складає 267 641,52 долари США. Наведене, з урахуванням відсутності в матеріалах справи доказів належного виконання ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором в частині повернення кредитних коштів, дозволяє господарському суду дійти висновку про доведеність Банком як розміру заборгованості Позичальника за тілом кредиту, так і розміру заборгованості Позичальника за процентами.

Перевіривши здійснений Банком розрахунок пені, нарахованої на суму боргу, пені за несплату процентів та штрафу, господарський суд доходить висновку про правильність та обґрунтованість здійсненого ПАТ „МТБ Банк" розрахунку штрафних санкцій, що свідчить про наявність правових підстав для включення до загальної суми заборгованості ОСОБА_4 перед ПАТ „МТБ Банк" нарахованих позивачем штрафних санкцій.

В силу положень ч. ч. 1-2 ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 33 Закону України „Про іпотеку" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 цього Закону.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 35 Закону України „Про іпотеку" встановлено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України „Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України Про заставу № 2654-XII від 2 жовтня 1992 року (з наступними змінами і доповненнями), в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Згідно зі ст. 20 Закону України „Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернення стягнення на рухоме майно, яке знаходиться в заставі, здійснюється у відповідності до Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" N 1255-IV від 18 листопада 2003 року (з наступними змінами і доповненнями), відповідно до ст. 1 якого цей закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно ч. 1 ст. 21 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" до забезпечувальних обтяжень належать застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору.

В силу приписів ч. ч. 1, 3 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження .

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ „МТБ Банк" було внесено запис про перереєстрацію обтяження рухомого майна, що підтверджується відомостями, які містяться у витязі про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 28.07.2017р.

Згідно із ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" , якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та факт невиконання з боку ОСОБА_4 своїх зобов'язань за кредитним договором №00368/FO від 08.08.2006р. у загальному розмірі 503 692,03 доларів США та 7 144 590,72 грн., суд дійшов висновку що позовні вимоги ПАТ „МТБ Банк" про звернення стягнення на предмет застави та іпотеки в рахунок погашення заборгованості підлягають задоволенню.

При цьому, з огляду на викладення ПАТ „МТБ Банк" позовних вимог в частині звернення стягнення на предмет застави шляхом продажу предмета застави на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з визначенням початкової ціни у розмірі 786 818,00 грн., господарський суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Згідно зі ст. 39 Закону України „Про іпотеку" від 5 червня 2003 року N 898-IV у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 25 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18.11.2003 № 1255-IV у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається, зокрема, початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.03.2018р. по справі № 235/3619/15-ц дійшла наступного висновку: виходячи зі змісту поняття „ціна", як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону України "Про іпотеку" можна зробити висновок, що у розумінні норми статті 39 Закону України "Про іпотеку" встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону (ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна). Разом з тим відповідно до статей 19, 57 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження під час здійснення виконавчого провадження не позбавлені можливості заявляти клопотання про визначення вартості майна, тобто визначення іншої ціни предмета іпотеки, ніж буде зазначена в резолютивній частині рішення суду, якщо наприклад, така вартість майна змінилася. З урахуванням наведеного, Велика Палата Верхового Суду дійшла висновку про те, що у спорах цієї категорії не зазначення у резолютивній частині рішення суду початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні не має вирішального значення та не тягне за собою безумовного скасування судових рішень. Окрім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2018р. по справі № 523/7665/14-ц зазначено, що визначена початкова ціна предмета іпотеки у резолютивній частині рішення суду не є остаточною, оскільки під час здійснення виконавчого провадження ціна предмету іпотеки може бути переглянута та повторно визначена на підставі оцінки суб'єкта оціночної діяльності.

Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи висновки Верховного Суду щодо можливості сторін виконавчого провадження заявляти клопотання про визначення вартості предмета іпотеки, а також враховуючи наявне у сторін виконавчого провадження право заявляти клопотання про визначення вартості предмета застави, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визначення вартості предмета застави у резолютивній частині даного рішення, у зв'язку з чим, вартість як предмета застави, так і предмета іпотеки повинна визначатись у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки та застави, господарський суд вважає за необхідне надати правову оцінку поданій ТОВ „Годвуд" заяві про застосування інституту позовної давності до позовних вимог ПАТ „МТБ Банк", у зв'язку з чим, господарський суд зауважує наступне.

Як зазначив Конституційний Суд України, строки звернення до суду як складова механізму реалізації права на судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників правовідносин (абзац п'ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012).

У статті 256 ЦК України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Тобто, позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав. Загальна позовна давність установлена тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Відповідно до ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст.ст. 260, 261 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить правильність обчислення строку позовної давності, та, як наслідок, можливість захисту такого права.

Як зазначалось вище по тексту рішення, листом №5179/01 від 17.12.2013р. ПАТ „МТБ Банк" звернувся до ТОВ „Годвуд" та ОСОБА_4 з вимогою про дострокове, протягом 60 днів з моменту отримання вимоги, погашення заборгованості Позичальника за кредитним договором №00368/FO від 08.08.2006р. При цьому, із вимогою Банку ОСОБА_4 був ознайомлений 23.12.2013р., що підтверджується відповідною відміткою на листі №5179/01. За таких обставин господарський суд доходить висновку, що строк позовної давності за заявленими Банком вимогами повинен розраховуватись починаючи з 21.02.2014р.

Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Відповідно до висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 10.10.2018р. по справі №161/12434/15-ц та у постанові від 10.10.2018р. по справі №754/15589/14-ц, пред'явлення позову про стягнення заборгованості за кредитним договором перериває строк позовної давності до вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, що, в тому числі, відповідає правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного Суду України від 17.09.2014р. у справі № 6-41цс14 та у постанові від 07.06.2017р. у справі № 6-298цс17.

При цьому, Верховним Судом у постанові від 23.05.2018р. по справі №663/2070/15-ц було наголошено, що строк позовної давності (після його переривання) починає свій перебіг з наступного дня після пред'явлення позову.

Згідно з ч. 3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З огляду на викладене вище, господарський суд доходить висновку, що строк позовної давності за вимогами ПАТ „МТБ Банк" про звернення стягнення на предмет застави та іпотеки після його переривання, тобто після пред'явлення позову до ТОВ „Годвуд" та ОСОБА_4 у межах справи №496/3778/14-ц, розпочався заново.

Господарський суд зазначає, що з відомостей, які містяться на веб-сайті „Судова влада" вбачається, що позов ПАТ „МТБ Банк" до ТОВ „Годвуд" та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості у межах справи №496/3778/14-ц надійшов до Біляївського районного суду Одеської області 06.08.2014р. При цьому, позовна заява ПАТ „МТБ Банк" у межах даної справи була пред'явлена позивачем до суду 03.08.2017р.

З огляду на викладене вище, господарський суд дійшов висновку про звернення ПАТ „МТБ Банк" до господарського суду із позовними вимогами до ТОВ „Годвуд" про звернення стягнення на предмет застави та іпотеки у межах строку позовної давності. Доказів, спростовуючих викладене, матеріали справи не містять.

Господарський суд додатково вважає за необхідне зауважити, що закриття провадження у справі №496/3778/14-ц на підставі ухвали апеляційного суду Одеської області від 26.04.2018р. в частині позовних вимог ПАТ МТБ Банк до ТОВ „Годвуд" не спростовує висновку суду щодо звернення позивача із даними позовними вимогами у межах строку позовної давності, оскільки, по-перше, для вирішення питання щодо переривання позовної давності юридичне значення має безпосередньо факт звернення кредитора до одного із кількох боржників із вимогою, яка є лише частиною вимоги, право на яку має кредитор; по-друге, закриття провадження у справі у зв'язку з непідвідомчістю спору також перериває строк позовної давності, що відповідає висновкам, наведеним у постанові Верховного Суду від 11.12.2018р. по справі №917/100/17.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку, про відсутність правових підстав для застосування інституту позовної давності до позовних вимог ПАТ МТБ Банк , оскільки позивач звернувся до господарського суду із даними позовними вимогами у межах трирічного строку позовної давності.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених публічним акціонерним товариством „МТБ Банк" позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю „Годвуд" про звернення стягнення на предмет іпотеки та застави, вартість яких повинна визначатись у межах процедури виконавчого провадження відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви розподіляються відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. В рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором №00368/Б0 від 8 серпня 2006 року, що становить 503692,03 доларів США /п'ятсот три тисячі шістсот дев'яносто два долари США 03 центи/ та 7 144 590,72 гривні /сім мільйонів сто сорок чотири тисячі п'ятсот дев'яносто грн. 72 коп./, з яких: 267641,52 дол. США - заборгованість за основним боргом (кредитом); 236050,51 доларів США - заборгованість за відсотками; 5858621,69 гривень-заборгованість за пенею, нарахованою за період з 25.01.2017 року по 25.06.2017 року; 1 286 969,03 гривень - заборгованість за штрафом;

- звернути стягнення на предмет застави за договором застави №02587-СО від 08 серпня 2006 року обладнання, а саме: калібрувально-шліфувальний станок Buldog 1300 RС 2М, прес Sormec LT 100, станок чотирьохбічний СМ0 757, шипорізний модуль МХБ-3518 та шипорізний модуль NF16RS, що є власністю товариства з обмеженою відповідальністю „Годвуд" /67821, Одеська область, Овідіопольський р-н., с. Нова Долина, вул. Південна, буд. 3, ідентифікаційний код 33279165/, шляхом його продажу на прилюдних торгах із визначенням вартості майна у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".

- звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Рекою Л.А. та зареєстрованим в реєстрі за №4903, а саме на будівлі та споруди виробничої бази, що розташовані за адресою: с. Нова Долина, вул. Південна, 3, Овідіопольський район Одеської області, що є власністю товариства з обмеженою відповідальністю „Годвуд" /67821, Одеська область, Овідіопольський р-н., с. Нова Долина, вул. Південна, буд. 3, ідентифікаційний код 33279165/, шляхом його продажу на прилюдних торгах із визначенням вартості майна у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Годвуд" /67821, Одеська область, Овідіопольський р-н., с. Нова Долина, вул. Південна, буд. 3, ідентифікаційний код 33279165/ на користь публічного акціонерного товариства „МТБ Банк" /65003, Одеська область, м. Чорноморськ, проспект Миру, буд. 28, ідентифікаційний код 21650966/ судовий збір у розмірі 224 356,62 грн. /двісті двадцять чотири тисячі триста п'ятдесят шість грн. 62 коп./.

4. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 16.04.2019р.

Головуючий - С.П. Желєзна

Суддя С.В. Літвінов

Суддя К.Ф. Погребна