Ухвала

від 17.04.2019 по справі 913/196/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

17 квітня 2019 року Справа № 913/196/19

Провадження №5/913/196/19

Суддя Вінніков С.В., розглянувши заяву №26 від 05.04.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Тайфун» про забезпечення позову в справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Тайфун» (вул.Почтовая, б.1 Ч, м.Луганськ, 91055)

до Державного підприємства «Лисичанський склозавод» (вул.Мічуріна, б.1, м.Лисичанськ Луганської області, 93112)

про стягнення 68040 грн 00 коп.

Без участі представників сторін

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Тайфун» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Державного підприємства «Лисичанський склозавод» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 22680 грн 00 коп. та штрафу в сумі 45360 грн 00 коп.

Заявою про забезпечення позову №26 від 05.04.2019 позивач просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно та грошові кошти, що належать Державному підприємству «Лисичанський склозавод» (вул.Мічуріна, б.1, м.Лисичанськ Луганської області, 93112, ідентифікаційний код 42029891) та підлягають сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Тайфун» (вул.Почтовая, б.1 Ч, м.Луганськ, 91055, ідентифікаційний код 31441877) і знаходяться в нього чи в інших осіб в розмірі 68040 грн 00 коп.

Заява обґрунтована тим, що Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №2031 від 29.12.2018 «Про надання державному підприємству «Лисичанський склозавод» надано державному підприємству «Лисичанський склозавод» згоду на списання державного майна за переліком що додається до Наказу та уповноважено виконуючого обов'язки директора Державного підприємства «Лисичанський склозавод» ОСОБА_1 здійснити списання державного майна зазначеного в п.1 цього Наказу, у встановленому законодавством порядку та в місячний строк після закінчення процедури розбирання, демонтажу та оприбуткування надати Відповідачу звіт про списання майна. У зв'язку з тим, що відповідачем відповідно до вищезазначеного управлінського рішення вчиняються необхідні дії існує вірогідність нестачі грошових коштів для задоволення потреб Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Тайфун» .

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, господарський суд зазначає наступне.

Згідно з ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості

Отже, враховуючи викладене, при вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В порушення вказаних приписів законодавства подана позивачем заява про забезпечення позову, за своїм змістом, зводиться лише до припущень щодо нестачі грошових коштів для задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Тайфун» та не містить документального обґрунтування і надання належних та допустимих доказів саме неможливості або істотного ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви №26 від 05.04.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Тайфун» про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.2, 73, 74, 76, 77, 86, 136-140, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви №26 від 05.04.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Тайфун» про забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно та грошові кошти в сумі 68040 грн 00 коп., що належать Державному підприємству «Лисичанський склозавод» - відмовити .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 17.04.2019 відповідно до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Суддя С.В. Вінніков