Постанова

від 09.04.2019 по справі 910/23971/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/23971/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;

за участю представників:

Концерну Військторгсервіс - Байди О.Г., Гущі В.О.,

Головного управління ДФС у м. Києві - Аліфанова Т.Ю.,

ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві - Гладких О.В. , Литвиненка С.С.,

Міністерства оборони України - Васильківського В.О.,

ОСОБА_8 - ОСОБА_9,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Магазин ВВВТ

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2018

у складі колегії суддів: Пантелієнко В.О. (головуючий), Сотніков С.В., Тищенко О.В.

та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.04.2018

у складі судді Пасько М.В.

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Магазин ВВВТ

до Концерну Військторгсервіс

про банкрутство.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Провадження у справі про банкрутство відбувається відповідно до положень Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (у редакції Закону від 22.12.2011 № 4212-VІ, чинній з 19.01.2013; далі - Закон про банкрутство).

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції

1. 21.03.2017 ухвалою Господарського суду міста Києва за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Магазин ВВВТ (далі - ТОВ Магазин ВВВТ ) було порушено провадження у справі № 910/23971/16 про банкрутство Концерну Військторгсервіс , оскільки останній неспроможний сплатити борг. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Черепенка В.Р. Визнано товариство ТОВ Магазин ВВВТ кредитором Концерну Військторгсервіс на суму 783 106 грн, з яких: 769 326 грн - вимоги четвертої черги, 13 780 грн - вимоги першої черги.

2. 29.06.2017 ухвалою Господарського суду міста Києва було затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 33 250 999, 86 грн.

Визнано кредиторами Концерну Військторгсервіс :

- ТОВ Магазин ВВВТ на суму 796 886 грн, з яких: 769 326 грн - вимоги четвертої черги, 27 560 грн - вимоги першої черги;

- КПТМ Криворіжтепломережа на суму 21 662, 20 грн, з яких: 3 200 грн - вимоги першої черги, а 18 462, 20 грн - вимоги четвертої черги;

- ПАТ Львівобленерго на суму 15 496, 88 грн, з яких: 3 200 грн - вимоги першої черги, 11 053, 06 грн - вимоги четвертої черги, а 1 243, 82 грн - вимоги шостої черги;

- ГУ ДФС у Полтавській області на суму 32 740, 21 грн, з яких: 3 200 грн - вимоги першої черги, 29 220, 08 грн - вимоги третьої черги, а 320, 13 грн - вимоги шостої черги;

- ГУ ДФС у Вінницькій області на суму 19 095, 52 грн, з яких: 3 200 грн - вимоги першої черги, 10 365, 53 грн - вимоги третьої черги, а 5 529, 99 грн - вимоги шостої черги;

- ПП Айслаг на суму 183 886, 01 грн, з яких: 3 200 грн - вимоги першої черги, а 180 686, 01 грн - вимоги четвертої черги;

- ПАТ Закарпаттяобленерго на суму 22 792, 79 грн, з яких: 3 200 грн - вимоги першої черги, а 19 592, 79 грн - вимоги четвертої черги;

- ПАТ Акціонерна компанія Київводоканал на суму 28 474, 84 грн, з яких: 3 200 грн - вимоги першої черги, 7 912, 98 грн - вимоги четвертої черги, а 17361, 86 грн - вимоги шостої черги;

- ДК Газ України НАК Нафтогаз України на суму 188 747, 35 грн, з яких: 3 200 грн - вимоги першої черги, 175 371, 24 грн - вимоги четвертої черги, а 10 176, 11 грн - вимоги шостої черги;

- ПАТ Київенерго на суму 168 677, 38 грн, з яких: 3 200грн - вимоги першої черги, 162 552, 81 грн - вимоги четвертої черги, а 2 924, 57 грн - вимоги шостої черги;

- ГУ ДФС у Дніпропетровській області на суму 705 387, 61 грн, з яких: 3 200 грн - вимоги першої черги, 607 924, 34 грн - вимоги третьої черги, а 94 263, 27 грн - вимоги шостої черги;

- ГУ ДФС у Черкаській області на суму 339 661, 52 грн, з яких: 3 200 грн - вимоги першої черги, 186 649, 30 грн - вимоги третьої черги, а 149 812, 22 грн - вимоги шостої черги;

- Східну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова на суму 1 381 329, 25 грн, з яких: 3 200 грн - вимоги першої черги, 859 212, 24 грн - вимоги третьої черги, а 518 917, 01 грн - вимоги шостої черги;

- ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві на суму 7 177, 68 грн, з яких: 7 121, 78 грн - вимоги третьої черги, а 55, 90 грн - вимоги шостої черги;

- ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на суму 546 644, 38 грн, з яких: 515 719, 89 грн - вимоги третьої черги, а 30 924, 49 грн - вимоги шостої черги;

- ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві на суму 460 401, 50 грн, з яких: 410 052, 70 грн - вимоги третьої черги, а 50 348, 80 грн - вимоги шостої черги;

- ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві на суму 28 236 102, 67 грн, з яких: 21 231 988, 39 грн - вимоги третьої черги, а 7 004 114, 28 грн - вимоги шостої черги.

Окремо внесено до реєстру вимог кредиторів відомості щодо заборгованості по оплаті праці працівникам на суму 95 836, 07 грн до першої черги задоволення.

3. 27.03.2018 до суду першої інстанції від Концерну Військторгсервіс надійшла заява про затвердження мирової угоди у справі № 910/23971/16.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

4. 17.04.2018 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/23971/16 задоволено заяву боржника від 27.03.2018 про затвердження мирової угоди; затверджено мирову угоду від 06.03.2018, укладену між кредиторами та боржником у справі про банкрутство Концерну Військторгсервіс ; закрито провадження у справі № 910/23971/16.

5. 05.09.2018 постановою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ Магазин ВВВТ і ОСОБА_8 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.04.2018 у справі № 910/23971/16 - без змін. Справу № 910/23971/16 повернуто до Господарського суду міста Києва.

6. Суди виходили з того, що кредитори боржника більшістю голосів проголосували за укладання мирової угоди та подальше її затвердження господарським судом; умови укладеної мирової угоди для скаржників не є гіршими, ніж для інших кредиторів; а тому заява боржника від 27.03.18 про затвердження мирової угоди у справі № 910/23971/16 підлягає задоволенню, а мирова угода - затвердженню.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. 04.01.2019 ТОВ Магазин ВВВТ до Верховного Суду подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.04.2018 у справі № 910/23971/16, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами статей 77, 78, 81 Закону про банкрутство.

8. Скаржник стверджує, що на засіданні комітету кредиторів 06.03.2018 не приймалось рішення про схвалення конкретного проекту мирової угоди.

9. Також скаржник вважає, що сторонами мирової угоди порушено вимоги статей 77, 78, 81 Закону про банкрутство, зокрема:

- в мировій угоді боржник зобов'язався погасити до моменту затвердження судом мирової угоди вимоги кредиторів першої черги реєстру вимог кредиторів на загальну суму 161 796, 07 грн, що на 60 грн більше, ніж розмір реєстру вимог першої черги, затверджений судом;

- боржник не подав до розгляду комітету кредиторів та до суду список всіх кредиторів, у тому числі працюючих і звільнених працівників банкрута;

- боржник не подав відомості стосовно вимог, які не включені до реєстру і які підлягають погашенню в першу чергу, а саме: витрати ініціюючого кредитора на оплату грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат на суму 101 781, 86 грн.

Крім того, скаржник вважає, що даною мировою угодою встановлено умови погашення вимог кредиторів першої черги гірші, ніж для кредиторів, які висловили згоду на укладення мирової угоди, вимоги яких віднесені до однієї черги, тобто з порушенням прав кредиторів та приписів частини четвертої статті 78 Закону про банкрутство.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

10. 25.03.2019 до Верховного Суду від Міністерства оборони України надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому Міністерство просить Суд залишити без задоволення касаційну скаргу, а прийняті у справі ухвалу та постанову - без змін, посилаючись на безпідставність скарги та правомірність висновків судів.

11. Міністерство оборони України стверджує, що на засіданні комітету кредиторів було розглядався проект мирової угоди, до відома комітету кредиторів було доведено основні умови угоди та в результаті голосування було прийнято рішення про її укладення. В подальшому проект мирової угоди був доопрацьований, однак основні умови не були змінені. Також Міністерство стверджує, що відповідно до затвердженого реєстру вимог кредиторів боржником було вірно визначено загальну суму кредиторських вимог у розмірі 161 796, 07 грн.

12. Міністерство оборони України також зазначає, що вимогами частини першої статті 81 Закону про банкрутство не визначено обов'язок боржника відшкодувати ініціюючому кредитору його витрати на оплату винагороди арбітражному керуючому, ці витрати сплачуються заявником.

13. 25.03.2019 до Верховного Суду від Концерну Військторгсервіс також надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому Концерн просить Суд залишити без задоволення касаційну скаргу, а прийняті у справі ухвалу та постанову - без змін, посилаючись на безпідставність скарги та правомірність висновків судів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

14. Заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні учасників справи, здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

15. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Тому відхиляються доводи касаційної скарги про те, що боржник не подав до розгляду комітету кредиторів та до суду список всіх кредиторів, у тому числі працюючих і звільнених працівників банкрута, оскільки в силу положень частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

16. Суди попередніх інстанцій, затверджуючи мирову угоду від 06.03.2018, укладену між кредиторами та боржником у справі, виходили з того, що кредитори боржника більшістю голосів проголосували за укладання мирової угоди, яка відповідає вимогам закону.

17. Колегія суддів погоджується з такими висновками з огляду на наступне.

18. Так, статтею 77 Закону про банкрутство визначено, що під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та/або розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється шляхом укладення угоди між сторонами.

Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.

Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди.

Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її.

Від імені кредиторів мирову угоду підписує Голова комітету кредиторів.

19. Частина перша статті 78 Закону про банкрутство передбачає, що мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг задоволення вимог кредиторів, визначених цим Законом.

20. Таким чином, аналіз змісту частини першої статті 45 та статті 78 Закону про банкрутство свідчить, що погашення вимог першої черги кредиторів є обов'язковою умовою укладення мирової угоди у справі про банкрутство.

21. При цьому у судовому засіданні представники боржника підтвердили наявність заборгованості з виплати заробітної плати перед кредитором ОСОБА_8 та зазначали, що боржник обов'язково виплатить відповідні суми цьому кредитору після вирішення у судовому порядку розміру цих виплат.

22. Відповідно до положень статті 79 Закону про банкрутство мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство.

Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.

23. Згідно з частиною восьмою статті 26 Закону про банкрутство до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, серед іншого, про підготовку та укладення мирової угоди.

24. Судами попередніх інстанцій встановлено, що кредитори боржника більшістю голосів проголосували за укладання мирової угоди та подальше її затвердження господарським судом.

25. За таких обставин судами було обґрунтовано затверджено мирову угоду у цій справі.

26. Доводи касаційної скарги про безпідставність невключення до вимог першої черги витрат з оплати витрат арбітражного керуючого за рахунок ініціюючого кредитора відхиляються колегією суддів, оскільки пунктом 6 ухвали Господарського суду міста Києва від 21.03.2017 встановлено, що оплату послуг розпоряднику майна боржника в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів здійснює заявник, тобто ТОВ Магазин ВВВТ , починаючи з дати його призначення та до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг розпорядника майна боржника.

27. Також необґрунтованими є твердження скаржника про невірне визначення розміру вимог першої черги, оскільки вимоги по сплаті боржником судового збору та заборгованості з оплати праці складають 161 796, 07 грн, як правильно визначено в умовах затвердженої судом першої інстанції мирової угоди.

28. Викладене вище спростовує посилання скаржника на порушення судами положень статей 77, 78, 81 Закону про банкрутство.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

29. З урахуванням наведеного, оскільки оскаржені судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги ТОВ Магазин ВВВТ і про залишення без змін постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2018 та ухвали Господарського суду міста Києва від 17.04.2018 у справі № 910/23971/16.

В. Висновки про правильне застосування норм права

30. Аналіз змісту частини першої статті 45 та статті 78 Закону про банкрутство свідчить, що погашення вимог першої черги кредиторів є обов'язковою умовою укладення мирової угоди у справі про банкрутство.

Г. Судові витрати

31. Понесені ТОВ Магазин ВВВТ у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 315 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Магазин ВВВТ залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.04.2018 у справі № 910/23971/16 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Г. Пєсков

Судді Л.Й Катеринчук

В.Я. Погребняк